<<< назад | зміст | вперед >>>

Пендерецький О.В. Територіальна організація промислового туризму Карпатського суспільно-географічного району та основні напрямки її вдосконалення

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО ТУРИЗМУ РЕГІОНУ

1.2. Принципи та індикатори розвитку промислового туризму

Кожному виду туризму притаманні власні змістовні характеристики. Вони залежать від мотиваційної складової рекреанта і переліку об’єктів туризму.

Об’єкти промислового туризму, які становлять його ресурсний потенціал – споруди та явища видобувної і переробної промисловості, що відображають, відтворюють, імітують розвиток ландшафту, пов'язаного з промисловою діяльність людини, та мають ту чи іншу пізнавальну цінність.

За походженням об'єкти промислового туризму доволі різноманітні, але основоположне значення мають: промислові будівлі та споруди; техногенні форми рельєфу; машинне устаткування та обладнання. Водночас об'єктами промислового туризму можуть бути лише ті, які становлять техногенну цінність, стали надбанням індустріальної цивілізації, до того ж всі ці об'єкти повинні бути безпосередньо включені до процесу виробництва.

Зростаючий останнім часом попит відвідувачів на промислові об’єкти, визначає зацікавленість туристів до різного роду процесів виробництва, технологій, історичних часів зародження конкретного промислу.

Об’єкти промислового туризму визначають як:

- індустріальні: заводи, електростанції, фабрики, комбінати, летовища, вокзали, порти тощо;
- народні промисли: килимарниці, ткалі, вишивальниці, гончарі, різьбярі по дереву, кістці, розі, майстри з лозоплетіння і художньої обробки шкіри, майстри з декоративного розпису, склороби-гутники, золотарі-ювеліри, ковалі тощо;
- природні: грязьовий вулкан, соляні промисли, карстові утворення, озокерит, нафтові промисли, промислові кар’єри, зоо-і фітопромисли, лікувальні грязі, мінеральні води.

Одним з головних завдань при складанні маршруту промислового туру є встановлення приналежності його до певного виду, що вимагає розробки класифікації промислового туризму за такими напрямками:

- навчальний – в першу чергу стосується студентів політехнічних ВНЗ, які отримані під час навчання ландшафтно-техногенні образи та уявлення конкретизують на практиці;
- науковий – розрахований на фахівців, що займаються вивченням та покращенням процесу виробництва;
- професійний – обмін досвідом працівників різних підприємств та їх структурних одиниць;
- діловий – відвідування підприємств з метою укладання договорів купівлі-продажу машинного устаткування, патентування певних технологічних процесів;
- спортивний – проведення різноманітних змагань на антропогенно змінених ландшафтах;
- екстремальний – відвідування промислових ландшафтів з метою отримання гострих вражень;
- екологічний – відвідування порушених промислових ландшафтів з метою вивчення досвіду їх рекультивації, а також запобігання погіршенню стану навколишнього природного середовища;
- пізнавальний – відвідування підприємств та унікальних промислових ландшафтів з метою вивчення їх особливостей;
- культурологічний – формування позитивного ставлення до об'єктів індустріальної культури;
- економічний – отримання доходів від відвідування туристами промислових ландшафтів;
- самодіяльний – самоорганізація туристичних подорожей за маршрутом, розробленим групою.

За походженням об'єкти промислового туризму доволі різноманітні. Адже для того, щоб зацікавити туристів до подорожі з тою чи іншою метою, а також для вибору конкретного напрямку туру, необхідно надати їм повну та різнобічну інформацію про маршрут і об’єкти, які будуть відвідувати. Іншими словами – розробити туристичний паспорт туру, який буде поєднувати кадастровий, технічний і екологічний паспорт об’єктів маршруту. Вирішення цього питання полегшується створенням кадастру об’єктів промислового туризму.

<<< назад | зміст | вперед >>>