Пендерецький О.В.
Природничі та технічні науки. - 2011. - Вип. № 2(52)

Кадастр об'єктів промислового туризму Українських Карпат - складова туристичного паспорта

Запропоновано основні напрямки створення кадастрової інформаційної системи промислового туризму Українських Карпат на основі досвіду зарубіжних країн та вітчизняної нормативної бази. Встановлено, що основне значення для розробки туристичного паспорта маршруту має кадастрова система об'єктів промислового туризму, важливим елементом якої є єдиний кадастр земельної ділянки та об'єктів нерухомості.

Ключові слова: промисловий туризм, кадастр, об'єкти, регіон, ландшафти, класифікація, перелік, туристичний паспорт.

Постановка проблеми. Туризм - просторове явище, пов'язане з можливістю використання рекреаційного, історико-культурного та промислового потенціалу території країни. Саме географія, дозволяє проводити аналіз і синтез просторових явищ і процесів з урахуванням знань географічної середовища, може домогтися найбільш глибокої інтерпретації соціально-економічних явищ, пов'язаних з туризмом. В результаті отримує свій розвиток географія промислового туризму, теоретичною основою якого є розробка територіальної організації системи кадастру його об'єктів.

На території України є активний розвиток промислового туризму почалося в кінці минулого століття, коли підприємства нафтопереробки, енергетики, металурги, машинобудування, солевидобутку, разом з шахтами, кар'єрами та териконами промислових відходів стали об'єктами туристичного попиту. Зараз багато великих і маленьких виробництв пропонують співпрацю туристичним фірмам з метою реклами своєї продукції і росширения ринків збуту [1, с.148]. Розробка туристичного маршруту, створення його рекламної кампанії вимагає достовірної і повної інформації про вище перечисленнях об'єктах. Для вирішення цієї задачі необхідно інвентаризувати об'єкти промислового туризму та розробити їх кадастр, з метою створення туристичного туру паспорти.

Актуальність досліджень. Україна, яка вступила на шлях ринкової економіки, значною мірою відчула світовий економічний криза, який дав негативні результати, так і стимул для розвитку нових видів господарської діяльності. Особливо це відбилося на зародження промислового туризм - екскурсії на закриті або діючі виробництва, що може стати для деяких регіонів основним джерелом доходів. У теж час сформувалися нові ринки нерухомості, відкрилися спільні підприємства, що надходять іноземні інвестиції, що ставить перед нами завдання наблизити законодавчу і виконавчу нормативні бази світовим стандартам.

У теж час, доступ до міжнародного капіталу інвестицій неможливе без визначення правового статусу земельних ділянок, на яких знаходяться виробничі приміщення і споруди іноземних компаній і громадян, які можуть бути об'єктами промислового туризму [2, с.5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед останніх досліджень і публікацій слід назвати монографію Л.М. Перовіч, Л.Л Перовіч і Ю.П. Губар [2], де розкриваються питання, пов'язані з розробкою і функціонуванням кадастру нерухомості в Україні, навчальний посібник М.Г. Ступеня [3], де розкриті складові частини державного земельного кадастру, кадастр у зарубіжних країнах [5-9], а також авторські дослідження [1].

Постановка завдання. При створенні системи кадастру об'єктів промислового туризму необхідно вирішити наступні завдання:

1) орган, який би володів достовірною інформацією про туристичні об'єкти повинен зберігати їх технічні, функціональні, правові і юридичні дані;
2) кадастрова система повинна містити оптимальні взаємозв'язки з різними державними органами, вихідні дані яких формують цю систему;
3) основна задача системи, це видача аналітично-прогнозної інформації про кадастрових об'єктах, їх кількісний і якісний стан, підвищення рівня ефективності управління та раціонального використання;
4) робота кадастрової системи повинна бути динамічною, вести безперервно контроль за процесами, які впливають на вихідний продукт.

Мета статті. Дослідження сутності самого кадастру, його значення і ролі як одного з основних засобів інформації для розробки туристичного паспорту.

Основний виклад матеріалу. Об'єкти промислового туризму - споруди та явища добувної та переробної промисловості, які відображають, відтворюють, імітують розвиток ландшафту, пов'язаного з промислової діяльності людини і мають ту чи іншу пізнавальну цінність. Важливе значення мають: промислові будівлі та споруди; техногенні форми рельєфу; машинне устаткування.

Промисловий туризм зосереджений у промислових регіонах, що має метою споглядання індустріальних ландшафтів, ознайомлення з творами індустріальної архітектури, відвідування працюючих виробничих підприємств з метою задоволення пізнавальних, професійних, ділових інтересів. У той же час, індустріальні ландшафти - це ландшафти, що виникли на індустріальному етапі історії та несуть всю суму науково-технічних досягнень та інженерних рішень у свій час, структурно-функціональних особливостей технологічних циклів і їх територіальної організації, тобто все те, що можна назвати індустріальною культурою [1, с.149]. Слід також зазначити, що основна ідея промислового туризму - подолання негативного ставлення до промисловим містам, ознайомлення людей з досягненнями індустріальної епохи, показ кращих творів індустріальної цивілізації.

Найдоступніші та найрізноманітніші інтереси туристи можуть задовольнити в місцях народних промислів. Упродовж століть десятки й сотні тисяч майстрів - килимарниці, вишивальниці, ткачі, гончарі, різьбярі по дереву, кістці та рогу, майстри декоративного розпису, склороби-гутники, ювеліри, ковалі, майстри лозоплетіння і художньої обробки шкіри та багатьох інших професій - створювали речі, які завжди викликали інтерес у місцевих та іноземних туристів. Під впливом кліматичних, природних умов, особливостей побуту українців, властивостей місцевої сировини та історичних чинників у кожному етнографічному регіоні України виробляли локальні предмети художньої образності, орнаментики, формотворення [4].

Однією з головних завдань при складанні маршруту промислового туру є встановлення приналежності його до певного виду, що вимагає розробки класифікації промислового туризму за напрямами:

- Навчальний - в першу чергу стосується студентів політехнічних Внз;
- Науковий - розрахований на фахівців, що займаються вивченням і поліпшенням процесу виробництва;
- Професійний - обмін досвідом працівників різних підприємств та їх структурних одиниць;
- Діловий - відвідування підприємств з метою укладання договорів купівлі-продажу машинного обладнання, патентування певних технологічних процесів;
- Спортивний - проведення різних змагань на антропогенно змінених ландшафтах;
- Екстремальний - відвідування промислових ландшафтів з метою отримання гострих вражень;
- Екологічний - відвідування промислових ландшафтів з метою їх поліпшення;
- Пізнавальний - відвідування підприємств та унікальних промислових ландшафтів;
- Культурологічний - формування позитивного ставлення до об'єктів індустріальної культури;
- Економічна - отримання доходів від відвідин туристами промислових ландшафтів;
- Самодіяльний - самоорганізація туристичних подорожей за маршрутом розробленого групою.

За походженням об'єкти промислового туризму досить різноманітні, тому, щоб зацікавити туристів до подорожі з тією чи іншою метою, а також вибору конкретного напрямку туру, необхідно надати їм повну і різнобічну інформацію про маршрут і об'єкти які будуть відвідувати. Іншими словами - розробити туристичний паспорт туру, який буде поєднувати кадастровий, технічний і екологічний паспорт об'єктів маршруту. Рішення цієї задачі полегшується створенням кадастру об'єктів промислового туризму.

Кадастр нерухомості у багатьох країнах світу став державним інструментарієм регулювання фіскальної політикою, захистом прав власності, охорони навколишнього середовища, плануванням забудови населених пунктів і раціонального ведення господарства[5; 6; 7; 8; 9]. Власне кадастр нерухомості як інформаційна система містить дані про належність кадастрових об'єктів тим чи іншим юридичним і фізичним особам, вказує на їх розташування в локальної, регіональної та державної системах; містить оціночні дані про земельні ділянки, будівлі та іншого інженерно-технічної інфраструктури, що знаходиться в межах кадастрового об'єкта. Як свідчить світовий досвід, кадастрово-реєстраційні системи відіграють важливу роль у сфері управління нерухомістю, оподаткування та іпотечного кредитування, інформаційного і правового забезпечення ринку нерухомого майна і т.д. Більше того, кадастрово-реєстраційні системи є обов'язковим атрибутом економіки всіх без винятку економічно розвинених країн. Важливим положенням системи є єдиний кадастр земельних ділянок і об'єктів нерухомості, коли в єдиній базі даних зосереджена інформація про земельні ділянки, так і про будівлі і споруди (їх частини), які на ній розташовані. Тоді вони являють собою єдиний майновий комплекс, який у багатьох випадках розглядається як єдиний об'єкт нерухомого майна та єдиний об'єкт права, що дає можливість оперативно отримати необхідну інформацію.

Кадастрові системи є важливим правовим елементом, захистом прав власності. Юридична сила реєстрації полягає в тому, що держава несе відповідальність за правильність реєстраційних процесів. Незареєстровані права вважаються неіснуючими, а зареєстровані - правильними. Складовою частиною реєстру є кадастрові плани і карти. При визначенні прав на володіння або користування кадастровими об'єктами вказують на певні обмеження чи обтяження, які можуть зустрічатися. В кадастрових системах важлива роль відводиться концепції меж земельних ділянок. Як правило межі земельної ділянки, що реєструються в реєстрі і повинні бути зафіксовані в натурі.

Кадастр нерухомості тісно пов'язаний з існуючими сьогодні топографічними планами і картами. В Україні задекларовано на законодавчому рівні ведення п'яти видів кадастрів: містобудівного, земельного, лісового, водного, родовищ корисних копалин і їх проявів [2, c.48]. Надзвичайно важливим в галузі охорони природи і заповідної справи є Закон "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр." У програмі пропонується змінити структуру земельних угідь України за рахунок зменшення оброблюваних земель і відповідного збільшення відновлених природних ландшафтів, тобто перехід до збалансованого природокористування. Таким чином, площа природно-заповідного фонду планується збільшити до 10,4% від площі всіх земель.

Землями оздоровчого призначення визначаються землі, що мають природні лікувальні властивості. Вони використовуються для профілактики захворювань і лікування людей. На цих землях забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може вплинути на природні лікувальні властивості. Для забезпечення режиму природоохоронних земель і земель оздоровчого призначення передбачає створення охоронних зон, округів і зон санітарної охорони. У цих межах забороняється діяльність, що не забезпечує охорону природних лікувальних властивостей. У той же час великий інтерес у туристів можуть викликати технології і промислові установки працюють з додержанням природоохоронного законодавства.

Землі рекреаційного призначення використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Це земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, землі зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізкультури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів. На цих землях забороняється діяльність не за призначенням, або якщо вона негативно впливає або може вплинути на природний стан. Територія оздоровчо-рекреаційної мережі займає близько 7,7 млн. га, що становить 12,7% території України.

Землями історико-культурного призначення вважають землі, на яких розташовані: історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні кладовища, могили пов'язані з історичними подіями, городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.

Навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка може шкідливо вплинути на додержання режиму використання цих земель. Правові, організаційні та соціально-економічні відносини у сфері охорони земель історико-культурного призначення регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини".

Перелік об'єктів промислового туризму які можуть бути основою створення туристичного паспорта ще далеко не повний, але наші напрацювання повинні стати початком у такому перспективному справі на державному рівні.

Висновки і перспективи. Створення кадастру об'єктів промислового туризму з метою розробки туристичного паспорта - це певного роду побудова такої моделі в економіці України, яка відтворює процеси і явища з нерухомістю сьогодні і на перспективу. Разом з тим, вдосконалення цієї системи вимагає систематичного введення нових інформаційних показників, зміни структурних і функціональних зв'язків між різними відомствами, які наповнюють своїми даними кадастрову систему.

Реалізації кадастру об'єктів промислового туризму розширить ринок туристичних послуг, дасть можливість визначення туристичного потенціалу індустріальних регіонів країни, а також розробити конструктивно-географічні пропозиції по створенню туристичного паспорту.

Список літератури

1. Пендерецький О.В. Екологічні аспекти розвитку промислового туризму у нафтогазовидобувних регіонах України. / Пендерецький О.В. / / Івано-Франківськ: Науковий вісник ІФНТУНГ. - 2009. - Вип.4 (22). - С.148-152.
2. Перовіч Л. М. Кадастр нерухомості: Монографія / Перовіч Л.М., Перовіч Л.Л., Губар Ю.П. / / - М.: »Львівська політехніка», 2003. - 120 с.
3. Ступень М.Г. Теоретичні основи державного земельного кадастру. Навчальний посібник. / Ступінь М.Г. та ін .. / / - М.: «Новий світ-2000», 2003. - 336 с.
4. Іван Вах. До історії дослідження географії народних художніх промислів на Гуцульщині / / Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис .- М.: Просвіта, 2005. - Випуск 2 (12). - С. 66-69.
5. Гладкий В.М Міський кадастр і його картографогеодезическое Забезпечення / Гладкий В.М., Спиридонов В.А. / / М: Надра, 1991. - 252 с.
6. Освищер Л.Я. Земельний кадастр країн Західної Європи, США і Канади. / Освищер Л.Я. та ін / / оглядова інформація ВНИИТЭЫ Агропром. - М., 1992. - 56 с.
7. Mattsson H. Real Estate Planing as Scientific Subject / / Kart of Plan, vol. 59.-Oslo.-1999. - P. 253 - 257.
8. Sevatdal H. Real Estate Planing. An Applied Academic Subject / / Kart of Plan. - 1999. - Vol. 59. - P. 258 - 266.
9. Swedish Land and Cadastral Leqislation. - Stockholm, - 1998. - 330 p.
10. Земельний кодекс України: Коментар. - Харків: ТОВ «Одіссей», 2002. - 600 с.

O. Penderetskyy, INVENTORY OF INDUSTRIAL TOURISM ANALYZING PROCESSES UKRAINIAN CARPATHIAN - COMPOSITE OF TOURIST PASSPORT

The main directions of development of an information system inventory of industrial tourism Ukrainian Carpathians based on the experience of foreign countries and the domestic regulatory framework. Established that the main importance for the development of tourist passport route has cadastral system of industrial tourism, an important element of which is a unified cadastre of land and real estate.

Keywords: tourism industry, inventory, facility, region, landscape, classification, list, travel passport.