Павелко А.І., Яшта О.В.

Перспективи розвитку сталого туризму в Ялті на узбережжі Азовського моря

Туризм змінюється. Уряду, індустрія туризму, мандрівники змінюють своє розуміння туризму. Три фактори обумовлюють сутність цих змін: поступальне збільшення кількості подорожей, повсюдне поширення туризму, все більша потреба в мудрих способи управління ресурсами туризму.

Стратегії економічного розвитку, засновані на здоровому глузді, тільки виграють, якщо допоможуть екологічній політиці, і результат варто наполегливих зусиль. Не можна покладатися на ринок, якщо гонитва за прибутками здатна призвести до сумнівним і, можливо, незворотніх впливів на навколишнє середовище.

"Стійкість" є потужною концепцією для визначення розумного підходу до розвитку туризму. Розвиток сталого туризму є антитезисом для тимчасових місць відпочинку, що виникають на короткий термін для отримання доходів і приречених на спад після декількох років моди.

У 1999 р. у сфері міжнародного туризму отримали обслуговування 663 млн. осіб, у сфері внутрішнього туризму - в 10 разів більше. Ці показники продовжують рости. Кількість подорожей в найближчі 20 років перевищить обсяг подорожей за весь післявоєнний період.

Прогнози щодо постійного збільшення обсягів туризму дозволяють з упевненістю говорити про те, що саме розвиток сталого туризму буде найбільш оптимальним виходом.

У перспективі фахівці по плануванню туризму, громадськість і приватний сектор мають враховувати такі стратегічні засади, як демографічний, соціальний, економічний і фінансовий розвиток, розвиток технологій і ринків, охорона навколишнього середовища, розвиток приватного сектора, людські ресурси. Розробники державної політики повинні думати про ідеальний момент для розвитку туризму. Тільки стійке зростання туризму може переконати уряди та приватний сектор в доцільності вкладати кошти в потрібну інфраструктуру.

Дослідження, проведені Всесвітньою Туристською Організацією (ВТО), показали, що для всього світу мінімальний рівень зростання туризму повинен становити приблизно 3 %. Для високорозвинених країн рівень зростання буде нижче, для країн - набагато вище. Щоб для швидкозростаючих місць відпочинку процес був плавним, мінімальний коефіцієнт зростання повинен триматися приблизно на рівні 5 % в рік.

Стійкий туризм виключає надмірне споживання ресурсів, необхідних для залучення туристів. Стабільність стосується всіх сторін, залучених у розвиток туризму - державних органів і органів самоврядування на місцях, жителів курортів, індустрії туризму, індивідуальних туристів.

Концепція стійкості розвитку туризму включає в себе шість принципів:

- всебічне планування є серцевиною сталого розвитку туризму у всіх видах цієї діяльності - від великих курортів до малих екологічних турів;
- більш дорадчий і демократичний характер процесу планування, що досягається шляхом зміни відносин всіх учасників в урядових органах управління на національному, регіональному і місцевому рівнях, на курортах, в індустрії і серед самих туристів;
- нові інституційні відносини: партнерство між владою, індустрією туризму, мешканцями місць відпочинку є ключовою умовою сталого розвитку туризму;
- стійкий туризм знижує негативний вплив на фізичну, соціальну і культурну середовища, важливі для залучення туристів;
- стійкий туризм забезпечує широкі можливості для зайнятості та хороший прибуток для інвестованого капіталу;
- стійкий туризм розраховує пропускну здатність місць відпочинку. Мета сталого розвитку, як це було сформульовано в Брундтландском звіті 1987 року, це "розвиток, що відповідає сьогоднішнім потребам, але не перешкоджає задоволенню потреб у майбутньому".

Це основні кроки на шляху до сталого розвитку туризму. В цьому напрямку ми можемо значно просунутися тим швидше, чим скоріше ми приступимо до дій.

На тлі світових і європейських показників розвитку туризму Україна володіє величезним потенціалом, який необхідно використовувати в майбутньому. Кількість іноземних туристів в 1997 р. порівняно з 1995 р. збільшилася з 3,7 млн. чол. до 7,6 млн. чол., на жаль, кількість вітчизняних туристів знизилася до 4,2 млн. чол. Частка України у світовому обсязі доходів від туризму становить приблизно 2,4 %.

Україна володіє унікальними природними рекреаційними та історико-культурними туристичними ресурсами. Площа потенційних рекреаційних ресурсів України становить 12,8 % її території. У 1997 р. загальна місткість рекреаційних установ становила 830 тис. чол. "Концепції Генеральної схеми планування території України" прогнозується поетапне розвиток туристичного та рекреаційного фонду. Для цілей туризму в Україні використовуються також природно-заповідні території - національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, біосферні заповідники та інші об'єкти, загальна площа яких становить 3,9 % території України.

Головними завданнями розвитку туризму в Україні є: реконструкція існуючого рекреаційного фонду у відповідності з соціальними потребами та умовами ринкової економіки; будівництво нових туристичних установ за світовими стандартами; створення законодавчих передумов для розвитку сталого туризму в регіонах та областях.

Один з таких регіонів - приморський район Азовського узбережжя Донецької і Запорізької областей протяжністю 350 км. Донецька область, до якої відноситься частина Азовського приморського району, володіє великими природними та історико-культурними ресурсами для розвитку туризму. До них відносяться 2399 пам'яток історії, археології та архітектури. Найбільш відомі Святогірський печерний монастир, Державний історико-архітектурний заповідник у р. Слов'яногорську, архітектурні споруди р. в Артемівську. Область має 70природно-заповідних об'єктів, в тому числі Національний природний парк "Святі Гори".

Прибережна смуга Азовського моря на ділянці Донецької області має протяжність 112 км. Рекреаційні ресурси: м'який клімат, лікувальні грязі та мінеральні води, піщані пляжі, природні комплекси Білосарайської коси та Кривої коси.

Постановою уряду р. Маріуполь, р. Новоазовськ, селище Ялта, села Мелекіно і Урзуф віднесені до категорії курортних населених пунктів. Тільки в межах Донецької області в Приазов'ї розташовано понад 250 закладів відпочинку та оздоровлення: понад 200 - у Першотравневому районі та близько 50 - в Новоазовському. Навіть в сучасній кризовій обстановці в них щороку відпочиває понад 200 тис. чол.

Селище Ялта є характерним прикладом рекреаційного освоєння приморської території на Азовському узбережжі. В даний час у межах Ялтинської зони розташовані 122 заклади відпочинку, в тому числі 10 дитячих оздоровчих таборів сезонного функціонування в с. Юр'ївка та 112 закладів відпочинку для дорослих та сімей з дітьми. Всі вони пристосовані переважно до літнього відпочинку. Гострими проблемами цього регіону є забезпечення населення і відпочиваючих водою питної якості, відсутність централізованої мережі каналізації, очисних споруд стічних вод. Дуже обмежені транспортні послуги та засоби зв'язку. Практично відсутні заклади для розваги відпочиваючих. У зв'язку зі зниженням рівня рекреаційної діяльності кількість відпочиваючих скорочується.

Постановою Верховної Ради України № 1359-XIV від 24.12.99г. "Про концепцію сталого розвитку населених пунктів" регламентовано розробка програм соціально-економічного розвитку всіх населених пунктів України, включаючи і селище Ялту, у відповідності з міжнародними принципами сталого розвитку.

Сталий розвиток - це процес управління використанням природних ресурсів без їх виснаження та нанесення їм збитків. Три основні принципи сталого розвитку: екологічна стійкість, соціально-культурна стійкість, економічна стійкість.

З урахуванням цих принципів головною метою проекту є розробка економічної моделі розвитку сталого туризму в Ялті, спрямованої на поліпшення якості життя місцевого населення, забезпечення умов комфортного перебування туристів, збереження природного середовища.

Основними завданнями розвитку сталого туризму в Ялті є: перетворення існуючої туристичної інфраструктури з підвищенням її якісного рівня; пожвавлення місцевої економіки; стимулювання заходів з інженерного обладнання, інженерної підготовки, благоустрою та санітарного очищення території; підвищення привабливості Ялтинської рекреаційної зони; визначення структури управління туристською діяльністю.

Політика і організація туризму. Законодавство про туризм представлена в Україні двома групами нормативних актів: загальними і спеціальними. До загальних нормативних актів належать закони і підзаконні акти, що регулюють загальні положення реалізації туристичної діяльності як виду підприємницької. До другої групи відносяться нормативні акти, в яких відбиті особливості здійснення туризму, зокрема, це Закон України "Про туризм". На рівні місцевих рад спеціальні нормативні акти щодо розвитку туризму, як правило, не приймаються.

Розвиток туризму в прибережній зоні Азовського моря, включаючи Ялту, почалося в 1960-е рр. Регіональна і місцева політика туризму була спрямована на організацію сімейного відпочинку та оздоровлення жителів Донецької області та прилеглих регіонів. Освоєння Ялтинської рекреаційної зони здійснювалося без комплексного плану розвитку території. Розвиток туризму базувалося лише на морських купаннях і пляжному відпочинку. Незважаючи на це в 1970-х і початку 1980-х рр. зростання потоку відпочиваючих у Ялту був стійкий і досягав 260 тис. чол. за сезон. У 1990-е рр. настав різкий спад туристичної активності. У зв'язку з цим в умовах становлення ринкових відносин необхідна докорінна перебудова господарської діяльності у прибережній смузі Азовського моря.

В даний час організацією перспективного розвитку рекреаційно-курортної зони в смт Ялта ніхто не займається. Оперативне управління здійснюється селищною радою на чолі з головою, в ході якого вирішуються повсякденні, злободенні питання. На вирішення глобальних завдань щодо реорганізації курортної зони немає ні коштів, ні часу.

На рівні адміністративного району, як і на обласному рівні, установи відпочинку розглядаються з точки зору господарюючих суб'єктів загального призначення без урахування їх стратегічної значимості при певних умовах. Утворення системи сталого туризму в Донецькій області і, зокрема, у Ялтинської рекреаційній зоні вимагає єдності в управлінні рекреаційно-курортної та туристичної діяльності на всіх рівнях регіональної влади.

На обласному рівні в даний час немає органу, який відав би питаннями управління закладами відпочинку. Управління у справах сім'ї, молоді та туризму в структурі Донецької облдержадміністрації відає питаннями регулювання діяльності туристичних фірм з організації внутрішнього і зовнішнього туризму. Розвиток закладів відпочинку в області, зокрема на Азовському узбережжі, не регулюється і тому відбувається стихійно.

Указом Президента України від 31 травня 2000 р. № 740/2000 затверджено Положення про Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України. Відповідно до них Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України (Госкоммолодежспорттуризм України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Він став правонаступником Держкомітету України у справах сім'ї та молоді, Держкомітету України з фізичної культури і спорту, а також Держкомітету України по туризму.

Госкоммолодежспорттуризм України вносить пропозиції щодо формування державної політики з питань дітей, молоді, жінок, сім'ї, фізичної культури, спорту, туризму, забезпечує її реалізацію та здійснює управління в цій сфері, несе відповідальність за подальший її розвиток.

Під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також відповідними органами іноземних держав. Рішення Комітету, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і громадянами.

У зв'язку з цим на всіх рівнях регіонального управління в даний час формуються відповідні організаційні структури управління, що забезпечують реалізацію державної політики з питань дітей, молоді, жінок, сім'ї, фізичної культури, спорту і туризму. Таке управління буде створено і при Донецькій облдержадміністрації.

Крім державних структур в Україні питаннями туризму займаються громадські організації, недержавні та відомчі структури. Практичного впливу на розвиток туризму в місцях розташування рекреаційних установ вони не роблять і участі у розвитку територій як цілісного туристичного комплексу не приймають.

Приватний сектор в організації і розвитку туризму в Україні представлений, в основному, у системі операторів туризму. Тісної співпраці та координації дій між державним і приватним сектором з розвитку туризму на місцевому рівні в Ялті немає.

Планування туризму. Добре продуманий і всебічно обгрунтований план-документ, що визначає стратегію і тактику туристичного бізнесу, збереження природної сфери і розвитку туристичних послуг, організації і розвитку туристичного продукту, є однією з умов прибуткової діяльності. Туризм в Донецькому Приазов'ї повинен розвиватися на контрольованою, комплексній основі, приносити вигоди, не породжуючи при цьому серйозних екологічних і соціальних проблем.

В даний час відсутній комплексний соціально-економічний план розвитку Ялтинської зони відпочинку, який би пов'язував розвиток туризму з іншими видами господарської діяльності. Немає і єдиної програми розвитку рекреаційної зони Ялтинського узбережжя з урахуванням вимог світового рівня.

І все ж в Україні відроджуються окремі принципи територіального та галузевого планування. Розроблена програма економічного і соціального розвитку України до 2010 року. На її основі розроблена стратегія економічного і соціального розвитку Донецької області, розробляються щорічні програми розвитку міст і адміністративних районів області. Розвитку туризму в Приазовському регіоні ці документи приділяють мало уваги. Окремо розвиток туризму як галузі господарської діяльності в Ялтинському селищній раді, ані у Першотравневому районі не планується.

У 1997 р. була розроблена Програма розвитку туризму в Україні до 2005 року. В ній використання туристичного комплексу Донецької області передбачається лише для сімейного туризму, оздоровлення і відпочинку місцевого населення, без реорганізації інфраструктури. Аналогічна програма Донецької області також не передбачає реорганізацію рекреаційної зони Першотравневого району. В цих умовах не може бути мови про підвищення рентабельності рекреаційно-туристичного потенціалу.

Необхідний системний підхід до планування розвитку туристичного комплексу в прибережній смузі Азовського моря. Залучення вітчизняних та іноземних туристів в Ялтинську зону можливо при створенні в цьому регіоні туристичних умов світового рівня. Регулювання процесів розвитку рекреаційно-туристичної діяльності на узбережжі Азовського моря повинна забезпечити регіональна цільова комплексна довгострокова програма строком не менше ніж на 20 років. Ця програма повинна розроблятися на основі генерального плану розвитку території (плану землекористування), розрахованого також на 20 років. Заходи прогнозної програми слід враховувати при розробці щорічного плану економічного і соціального розвитку території Ялтинської селищної ради. Метою довгострокової стратегії розвитку має стати перетворення цієї території в курорт міжнародного класу. Залежно від першочерговості та значущості заходи можуть фінансуватися з бюджетів різних рівнів.

З метою досягнення світових стандартів проектувальники і містобудівники повинні розробити генеральні схеми забудови територій з урахуванням знесення старих будівель. Розробка схем повинна бути державним або регіональним замовленням, який може бути отриманий на конкурсній основі.

На нинішній стадії розвитку туризму в прибережній смузі Азовського моря необхідна підтримка держави. І не стільки виділенням грошей, скільки створенням режиму найбільшого економічного сприяння шляхом пільгового оподаткування і кредитування. Це допоможе знизити вартість вітчизняних туристичних послуг, підвищити їх конкурентоспроможність та підвищити попит на них на світовому ринку.

Верховна Рада прийняла Закон України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області", за яким ряд міст і адміністративних районів області отримала статус територій пріоритетного розвитку. Необхідно обґрунтувати і на урядовому рівні прийняти рішення про внесення доповнень в цей закон про пріоритетний розвиток в Приазов'ї рекреаційно-туристичної діяльності. До рекреаційно-туристичних-мічної діяльності в Ялтинській зоні відпочинку і туризму слід віднести всі види діяльності, які забезпечують туристам приємний відпочинок, повноцінне харчування, подорожі, розваги, можливість зробити покупки і користуватися стійкою поштово-телеграфним і телефонним зв'язком. До пріоритетних слід віднести сприяють ефективному розвитку туризму галузі: сільське господарства та переробку його продукції, капітальне будівництво, в перспективі - переробку сміття.

Перспективи сталого розвитку туризму. Адаптація існуючих турресурсов Ялтинської рекреаційної зони до потреб майбутнього передбачає чотири основних аспекти. Це адаптація природних ресурсів і закладів відпочинку, організація розвиненої мережі сервісного обслуговування, розвиток інженерної інфраструктури. Стратегія сталого розвитку туризму мінімізує негативні процеси, що впливають на навколишнє середовище. При цьому основними принципами природокористування є виконання екологічних стандартів і норм, збереження цілісності природних комплексів, гармонія рекреаційних, екологічних, економічних і соціальних інтересів.

На першому етапі необхідно створити ефективну систему управління територією. Цей етап включає: розробку необхідних документів, інвентаризацію закладів відпочинку та торгових об'єктів, організацію прибирання вулиць і пляжів, розробку програм створення сприятливого інвестиційного клімату, роз'яснювальну роботу з місцевим населенням про вигоди за рахунок розвитку туризму, забезпечення збереження місцевих історико-культурних цінностей, організацію екскурсійного обслуговування, створення розважальних комплексів.

Другий етап: формування інженерної інфраструктури, створення лікувальної бази, будівництво нових та модернізація діючих рекреаційних об'єктів, формування соціальної інфраструктури, підтримку галузей економіки, що обслуговують сферу туризму, створення мобільного транспортної системи.

Територіальне зонування Ялтинської рекреаційної зони передбачає виділення трьох ділянок: "Юр'ївка", "Нова Ялта" і "Стара Ялта". Загальнокурортний центр за проектом - "Стара Ялта". Його ядро - комплекс 9-поверхового готелю на 200 місць цілорічного функціонування (4 зірки) з конференц-залом, критим басейном, рестораном, більярдної, сауною. Поблизу готельного комплексу розташуються будівля лікувально - профілактичного центру з грязелікарнею, торгово-побутовий комплекс, адміністративний центр.

На ділянці "Юр'ївка" пансіонати Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, "Трансгаз", "Зміна", дитячі оздоровчі табору "Космос" і "Сонячний" після реконструкції зможуть використовуватися цілий рік як профілакторії. Тут же планується створити туристичні села, приватні готелі, розважальні комплекси.

На ділянці "Нова Ялта" після реконструкції зможуть використовуватися цілий рік пансіонати "Нептун", "Перлина" та "Червона гвоздика", будуть створені туристичні села, прокладена канатна дорога.

Зміниться і ділянка "Стара Ялта": тут будуть побудовані готелі цілорічного використання з відкритими басейнами, аквапарк, будиночок рибалки.

До пляжного відпочинку і таласотерапії додадуться нові турпродукти - водні атракціони і розваги, бальнеогрязелікування, організована рибалка, спортивний, сільський, науковий, мисливський і етнічний туризм, бізнес-туризм. Передбачається відвідування туристами заповідних природних територій. Для організації комфортних умов проживання та якісного сервісного обслуговування відпочиваючих проект передбачає вдосконалення і розвиток інженерної інфраструктури.

Таким чином, гранична одноразова місткість закладів відпочинку при повному освоєнні Ялтинської рекреаційної зони складе 21050 місць.

Для покращення та стабілізації екологічної обстановки в Ялтинській зоні необхідно вжити ряд заходів. Серед них - використання автотранспортом у зоні відпочинку в якості пального газу і неетильованого бензину, створення централізованих водопровідної та каналізаційної мереж, щоденне очищення пляжів, створення в море системи рифів-біофільтрів.

Крім цього необхідно розробити правове забезпечення сталого розвитку туризму на загальнодержавному рівні. Зокрема, потрібно визнати туризм пріоритетною галуззю економіки України та розробити ефективні механізми регулювання його розвитку.

Стратегія розвитку туризму. Пропонована програма розвитку туризму в Ялті ґрунтується на будівництві туристичних готелів з поліпшеним плануванням на рівні 3-х зірок, пішохідної набережної, торговельного та інформаційного комплексів, підприємств з виробництва соків, мінеральної води, пива, поліпшення інфраструктури.

Інвестиційними програмами заплановано охопити будівництво нових об'єктів туристичної діяльності та завершення незавершеного будівництва, адаптацію екологічних об'єктів для відвідування, розвиток нових видів діяльності.

Основними джерелами інвестування сталого розвитку туризму в Ялті стануть кошти підприємств і організацій всіх форм власності, капітальні вкладення державного та місцевого бюджету. Для залучення приватного капіталу потрібно розвивати корпоратизації і акціонування об'єктів туристичної діяльності. Створення в населених пунктах централізованих фондів повинна сприяти активізації інвестиційної діяльності. З цією метою в Ялті передбачено створити Фонд з розвитку туризму.

Активна рекламно-інформаційна діяльність на місцевому, регіональному рівнях і підтримка з боку державної адміністрації будуть сприяти успішному просуванню програми розвитку туризму.

Туризм стимулює розвиток нових видів економічної діяльності. В результаті покращується якість життя місцевого населення, створюються нові робочі місця у секторі туризму і суміжних з ним галузях. У сфері обслуговування об'єктів туристичного та рекреаційного комплексу, інфраструктури, нових підприємств може бути організовано додатково 3500 робочих місць, з них 2300 робочих місць для цілорічної зайнятості.

Таким чином, підвищення добробуту населення є однією з провідних цілей реалізації програми розвитку сталого туризму в Ялтинській рекреаційній зоні.

SUMMARY

A.I. Pavelko, A.V. Yashta. Prospects of Sustainable Tourism Development in Yalta on the Azov Sea Coast.

Yalta is an urban-type settlement on the Azov sea coast in the Pershotravnevy region of the Donetskaia oblast. It was founded in 1778. The first leisure camps were constructed there in 1959. Since then Yalta has been developing its tourism infrastructure, which includes today 122 accommodation facilities.

Yalta provides unique opportunities for health recreation. It enjoys more sunny days than destinations on the Black Sea coast. However, tourism has not become a profitable sector in the economy of local Yalta and the Pershotravnevy region yet. How can this situation be improved?

The prospects for sustainable tourism development in Yalta are revealed due to the new methodology of Sustainable Development applied in the pilot project of The Black Sea Environmental Program" TACIS, section "Integrated Coastal Zone Management".