Марина Пальчук

Психолого-педагогічні аспекти професійної освіти у сфері туризму

Туризм сьогодні стає одним з основних елементів цивілізованого світу, його по праву називають феноменом XXI століття. Визначаючи виключно важливе значення туризму в його економічної функції, не можна не згадати про те, що одночасно «туризм став визнаним чинником соціальної і культурної інтеграції» (Ф. Франжиоли) [4; с. 4].

Формуючи світову соціально-педагогічна і культурно-економічний простір і зайнявши провідне місце в світовій економіці, вільному обміні ідеями та цінностями культурно-історичної спадщини, туризм виступає і як ефективний засіб виховання полікультурної толерантності. При цьому розвиток туризму актуалізує проблему підготовки фахівців у системі професійного туристського освіти, у його різних проявах: індустріальному секторі, соціальних рухах і об'єднаннях, культурно-пізнавальної і туристської діяльності, туристському освіті, навчанні і вихованні. Проблема кадрових ресурсів тісно пов'язана з актуальними аспектами етичного і естетичного туризму, зберігаючого навколишнє культурне та природне довкілля. Профессионачьное освіта в туризмі формує образ фахівця, відповідального за цілісний розвиток туристського руху [2; с. 252].

Сьогодні не викликає сумніву той факт, що економічний і культурний потенціал будь-якої країни значно залежить від стану індустрії туризму. Держава повинна бути зацікавлена в розвитку як туризму, так і туристської освітньо-педагогічної парадигми, надання цим сферам пріоритетного державного значення.

Основними передумовами розвитку туризму є формування ефективно діючої системи підготовки фахівців туристського профілю. У зв'язку з цим завдання вдосконалення організації навчального процесу в підготовці фахівців туристської діяльності, формування їх професійних і ділових якостей висувається в якості провідною завдання програми подальшого розвитку сфери туризму, так і становлення туристської освітньо-педагогічної системи.

Потреба вдосконалення системи професійної освіти в туризмі викликана соціальним замовленням суспільства: сьогодні змінюються вимоги до рівня якості підготовки випускника з боку роботодавців, а, отже, і до педагогічної діяльності. В наявності необхідність розробки такої моделі профосвіти туризму, яка відповідала б вимогам часу і забезпечувала стійке положення спеціалізованого навчального закладу на ринку освітніх послуг.

Рівень економічного розвитку країни напряму залежить від рівня кваліфікації робочої сили. Відповідно розвиток системи освіти висуває підвищені вимоги до якості підготовки фахівців.

Від сучасного навчального закладу вимагається запровадження нових підходів до навчання, що забезпечують поряд з його фундаментальністю розвиток комунікативних, творчих і професійних компетенцій, потреб у самоосвіті на основі потенційної багатоваріантності змісту і організації освітнього процесу.

Зміст професійного туристського освіти детально розкривається в працях В.К.Федорченка, В.И.Цыбуха, В.О.Квартального та інших зарубіжних і вітчизняних вчених.

Розглядаючи у своїх дослідженнях перспективи розвитку в туризмології контексті педагогіки, В.К.Федорченко, Н.А.Фоменко, М.И.Скрипник., Г.С.Цехмистрова домінуюче місце серед змін у освітньо-педагогічної парадигми відвели новим еталонам змісту професійної освіти, орієнтованих на підготовку фахівців для різних галузей виробництва. У зв'язку з цим виникає необхідність розробки педагогіки туризму як цілісної системи, до складу якої повинні увійти методологічні установки спільних наукових систем: філософії, психології, соціології, методики [5; с. 8].

При цьому необхідно відзначити, що антропологічна і ціннісна функції філософії туризму наголошують: головна ставка в туризмі робиться на людину, на його оточення. Туристичне спілкування - одна з універсальних форм міжособистісного спілкування, яка в умовах інтернаціоналізації та глобалізації життя людей перетворюється в один з найважливіших факторів, що визначають якість життя людства. Не випадково туризм визначають як ефективний канал «народної дипломатії». В цьому відношенні великим гуманістичним потенціалом наділені такі різновиди туризму, як соціальний, сімейний, молодіжний, релігійний, а також туризм для людей похилого віку та інвалідів. Можна повністю погодитися з твердженням французького професора М.Бидо, що «туризм співзвучний з гуманізмом» [4; с. 18]. Філософія туризму теоретично «санкціонує» соціальні, етичні інтенції туризму, підтверджуючи тим самим його благородну гуманістичну місію сприяти духовному вдосконаленню суспільства, виступати впливовим чинником розвитку особистості.

Вважаю за необхідне акцентувати увагу на тому, що актуальність порушених у даної статті проблемних питань підтверджують основні положення Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 рр., Закону України «Про туризм», Міжнародних правових актів з питань врегулювання туристичної діяльності (зокрема, Кодексу туриста, Хартії туризму, Глобального етичного кодексу туризму тощо). Ці документи визначають стратегічні завдання, основні напрями та шляхи розвитку галузі туризму, що, в свою чергу, висуває методологічні, теоретичні і практичні завдання перед педагогікою туризму, яка має свої закономірності:

- визначальна роль спілкування у вихованні туриста - існуючі в психолого-педагогічних дослідженнях дані показують, що особливості розвитку особистості залежить від умов, засобів, способів і форм спілкування. Основна функція спілкування в туристському вихованні полягає в обмін результатами пізнавальної діяльності між індивідуумами, воно взаємопов'язане з емоціями, які відіграють роль регуляторів людського спілкування. Позитивні емоції підвищують здатність до запам'ятовування і відтворення. Емоційно насичені аксиологическими образами туристично-екскурсійні маршрути формують особистість, розвивають її психологічні процеси і поведінку;
- цілісність процесу виховання у туризмі і взаимозави симость його компонентів - педагогіка туризму керується виховною метою як предметної реалізацією ідеалу, закону мі виховання;
- залежність результатів виховання не тільки від освітньо-виховної діяльності, але і від реальних умов - полікультурне середовище, в якому знаходиться турист, оптимізує не тільки психологічні процеси, але і процеси розвитку особистості, і соціальні відносини [5; с. 34].

У ситуації, коли туризм все більше приймає ринкові форми функціонування, на ринку праці потрібні професіонали, які володіють специфічними технологіями і програмними продуктами, які знають основи просування турпослуг, комунікативно-психологічні особливості спілкування з клієнтами і т. д.

Безперечною підставою запровадження інноваційного підходу до вирішення даної проблеми послужить той факт, що в усьому світі в підготовці кадрів для туріндустрії пріоритетна увага приділяється дисциплінам, пов'язаним з психологією спілкування, психологією впливу, менеджментом і економікою турогранизаций, а тане методиками вирішення конфліктів.

Основним психолого-педагогічним аспектом вітчизняного професійного освіти у сфері туризму є діяльно-творча функція, тобто розуміння і усвідомлення кожним студентом свого місця в світі туризму, розвиток особистісних, інтелектуальних, культурних і духовно-моральних якостей як спеціаліста і виконавця. У відповідності з цією функцією психолого-педагогічна підготовка фахівця сфери туризму вимагає досягнення органічної єдності теорії і практики, навчання і виховання, взаємозв'язок та наступності викладання природничонаукових, гуманітарно-філософських і прикладних дисциплін.

Автономна Республіка Крим - регіон з високорозвиненою курортно-туристської структурою. Одним з найважливіших напрямів розвитку Криму є розробка і реалізація стратегії раціонального використання рекреаційних ресурсів. Для цього необхідне рішення багатьох проблем, серед яких - підготовка і забезпечення суб'єктів рекреаційної сфери і високопрофесійними конкурентоспроможними кадрами. А пріоритетність розвитку туристично-оздоровчого комплексу означає також розвиток всієї необхідної інфраструктури, яка теж потребує кваліфікованих кадрах [3; с. 161]. І мені б хотілося зазначити, що Сімферопольське вище професійне училище ресторанного сервісу і туризму (СВПУРСТ) є лідером у підготовці спеціалістів середньої ланки туристичної галузі Криму.

Реалії сьогодення диктують нам нові підходи до формування освітнього процесу. В училищі розроблена і прийнята концепція розвитку на найближчі роки з орієнтацією на потреби місцевого ринку праці. Особливістю інформаційно-освітньої середовища СВПУРСТ є орієнтація на освоювані учнями професії - порядок роботи в ній визначається вимогами, пред'являються до фахівців на сучасних підприємствах регіональної сфери туризму.

В ході опитування, проведеного в цьому році серед студентів, які навчаються за спеціальності «організація обслуговування в готелях і туристських комплексах», домінуючим якістю професіонала - менеджера туризму була виділена «ступінь соціально-психологічної готовності», тобто наявність внутрішньої переконаності, ціннісній орієнтації, готовність до постійного професійного зростання, здатність покладатися на свої сили, відсутність соціального утриманства.

Студенти відзначили, що фахівець туристської діяльності повинен мати високий потенціал управлінської і виконавської діяльності, реалізований в різних напрямки туристичної, рекреаційної та спортивної роботи, орієнтуватися в різноманітних соціально-економічних і організаційно-технічних проблемах. Йому властиві економічне мислення і широта поглядів, господарська розважливість і заповзятливість, навички аналітичної оцінки ситуації, ініціативність і соціальна активність, знання психології людей і основ конфліктології.

Аналіз досвіду сучасних педагогів-новаторів показує, що найбільш ефективним напрямом підвищення якості будь-якого освітньо-виховного процесу є створення таких психолого-педагогічних умов, в яких учень зможе зайняти активну особистісну позицію і повною мірою розкритися не тільки як об'єкт виховання, але і як суб'єкт, здатний до творчого самовдосконалення [5; с. 40].

Якщо говорити про управління процесом підготовки фахівців, формування і становлення їх не тільки як професіоналів, але і особистостей, потрібно відзначити нові підходи і методики викладання спеціальних і допоміжних дисциплін з використанням ігрових і проблемних методів навчання, моделювання виробничих і життєвих ситуацій, використання психолого-педагогічних і адаптаційних тренінгів. У навчально-освітньому процесі СВПУРСТ активно використовуються:

- діалогові, дискусійні ситуації, що виходять за межі обсягу досліджуваних знань, що потребують як самостійного, так і колективного вирішення поставленої проблеми;
- тренінгові заняття, допомагають студентам використати набуті знання в ситуаціях реального життя, в осмы слении конкретних проблем, у самостійному пошуку рішення;
- рольові, ділові ігри, в ході яких виділяються компоненти навчального процесу, безпосередньо впливають на формування таких якостей, як компетентність, автономність, комунікативність;
- ігрові та анимательные заняття для закріплення матеріалу, мотивації і психологічної розрядки.

В ході занять робиться акцент на те, що в туристській індустрії людина і людський фактор мають значно більше значення, ніж сучасні мультимедійні технології або новітні теорії індустрії гостинності. Люди, зайняті в туристичному бізнесі, повинні бути орієнтовані на клієнта.

Впровадження в навчальний процес інноваційних форм навчання сприяє тому, що для вирішення навчальних завдань студенти самі починають використовувати поряд з традиційними нетрадиційні форми навчання. Тим самим вони стають не об'єктами, а суб'єктами комунікативного спілкування з викладачем. Це принципово важливий момент у педагогіці співробітництва.

Відповідність змісту вимогам майбутньої професійної діяльності, зв'язок навчання з виробничою практикою, навчання на робочому місці, взаємозв'язок теоретичних курсів з практичними предметами, тривала стажування на робочих місцях під час навчання у навчальному закладі - ось те, що формує основу висококваліфікованих фахівців сфери туризму [5; с. 71].

Результати навчальної діяльності перебувають у прямій залежності від співвідношення рівнів теоретичної і практичної підготовки. У туристському навчанні особливо важливо формування професійних навичок в ході проходження практик, які виявляють здібності учнів до впорядкування інформації, отриманої під час теоретичних занять. Крім перевірки здатності студента до розвитку професіоналізму, значення практик полягає ще й у тому, що вони сприяють розвитку комунікативних навичок, формують позитивне ставлення до роботи.

Крім того, велике значення надається участі студентів нашого навчального закладу, в заходах, пов'язаних з туристською діяльністю курортного регіону: щорічної туристської виставці-ярмарку, святкуваннях, присвячених відкриття курортного сезону, і т. д.

При організації змістовного дозвілля студентів велика роль відводиться спортивно-оздоровчого туризму, значення якого науково обґрунтовані в працях вітчизняних педагогів Б.П. Пангелова, В.Д. Дехтяр, Зінченко В.А. та ін [1]. Систематично організовуються турпоходи по достоприме-чательным місцях Криму в рамках краєзнавчої програми, яка включає в себе оздоровчий відпочинок пізнавальної спрямованості з психолого-педагогічним супроводом. Програма орієнтована на розвиток особистості студентів СВПУРСТ через впровадження в духовну і матеріальну середу культурних класичних традицій, що виховує у молоді почуття причетності і гордості за свій край, бажання відкрити його для інших.

Хотілося б ще раз підкреслити - незважаючи на те, що сучасний розвиток туризму в Україні є одним з провідних економічних і соціально-культурних факторів, проблема підготовки кваліфікованого та конкурентоспроможного персоналу для сфери туризму залишається актуальною. Таким чином, для вирішення цієї проблеми необхідні:

- інтеграція науки та практики сфери туризму, разешпые взаємозв'язку між освітою та індустрією, тобто координація спільної діяльності освітніх закладів, підприємств, організацій і установ туристської сфери;
- оновлення і переорієнтація системи професійно-педагогічної, професійно-психологічної і методичної підготовки і перепідготовки кваліфікації фахівців вищої школи;
- включення в навчальні програми туристських спецдисциплін курсів «Вступ до спеціальність», «Педагогіка і психологія професійної діяльності»;
- забезпечення спеціалізованих навчальних закладів навчально-методичними посібниками з туризму, психології та педагогіки, професійної орієнтації.

Очікуваним результатом виконання наведених вище завдань передбачається створення стійких передумов розвитку туристського сектора ринку праці та системи професійної освіти у сфері туризму.

Література

1. Дехтяр В.Д. Основи оздоровчо-спортивного туризму: Навч. noci6. для закл. освіти. - К: Наук, свгг, 2003. - 203 с.
2. Жолдак В.І. Основи менеджменту в спорті і туризмі: організаційні засади: Підручник / В.І. Жолдак, В.А. Квартальне. Т.1. - М., 2001. - 288с.
3. Косинська Е.А. Особливості кадрового забезпечення рекреаційного- ної сфери Криму в сучасних умовах / Е.А. Косинська, І.Д. Омельчук / Питання фізичної та духовної культури, спорту і рекреації: Сб. наук. праць: Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичній конференції «Перспективи розвитку фізичної культури, спорту і туризму». - Т. 2. - Сімферополь, 2006.-С. 161-165.
4. Пазенок B.C. Філософія туризму: Навч. посібник / Пазенок B.C., Федорченко В.К.. - К: Кондор, 2004. - 268 з.
5. Педагогіка туризму: Навч. noci6. для студенев вищих навчальних закладів / За ред. проф. Федорченко В.К., проф. М.О. Фоменко, доц. М.Л. Скрипник, доц. В.К. Цехмістрової - К: Видавничий Дім «Слово», 2004. - 296 з.

Анотація

У статті розглядаються проблеми вдосконалення системи професійної освіти i психолого-педагопчної підготовки фахівців у сфері туризму. Надається коротка соціально-психологічна характеристика фахівця туристської діяльності. Уявлень досвід підготовки фахівців туристського профілю у вищому професійному училищі.

Ключові слова: туризм, професійна туристська освіта, педагогіка туризму.

Анотація

У статті розглядаються проблеми вдосконалення системи професійної освіти та психолого-педагогічної підготовки фахівців у сфері туризму. Надається коротка соціально-психологічна характеристика фахівця туристської діяльності. Представлений досвід підготовки фахівців туристського профілю у вищому професійному училищі.

Ключові слова: туризм, професійне туристське освіта, педагогіка туризму.

Annotation

The problems of modernization of the system of professional education and psycho-pedagogical training of specialists in the sphere of tourism are discussed in the article. A short social-psychological characteristic of the tourist activity specialist is given. The training experience of the specialists in sphere of tourism in higher professional school is represented.

Key words: tourism, professional tourist education, pedagogy of tourism.