Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

Паламарчук Ірина

Туристичний бізнес в Україні: проблеми і перспективи

Туристический бизнес в Украине Ще 20 років тому туристичного ринку в Україні майже не було, а сьогодні він вважається одним з найперспективніших напрямків соціально-економічного розвитку як країни в цілому, так і її регіонів і міст зокрема.

На сьогоднішній день частка туризму налічує приблизно 10% світового валового національного продукту (ВНП), 11% світових споживчих витрат, 5% загальних податкових надходжень, 7% обсягу інвестицій і третю частину світової торгівлі послугами.

Що стосується безпосередньо України, від функціонування туристичного ринку залежить життєдіяльність приблизно 40 галузей економіки країни, а також 10-15% її населення. Таким чином, туризм належить до найбільш ефективних індустріальних комплексів, якими не варто нехтувати, особливо при вирішенні проблем виходу економіки країни з кризи за рахунок її структурної перебудови.

Також, важливо зазначити, що туризм є одним з небагатьох сфер діяльності, де залучення нових технологій не призводить до скорочення числа працівників. Витрати на створення одного робочого місця в цій сфері в 20 разів менше, ніж у промисловості, а обертаність інвестиційного капіталу, в порівнянні з іншими галузями господарства, в 4 рази вище. На даний момент в туристичній сфері України зайнято близько 10% населення.

За підрахунками фахівців, частка туризму у ВВП України менше 2%, а в розвинених країнах світу цей показник досягає 5-8%,(у деяких державах навіть 50%). Частка доходів від туристичної галузі, наприклад, у Швеції, вже перевищує частку у ВВП автомобільної промисловості.

За даними прогнозів Всесвітньої туристичної організації, туристична сфера вже в найближче десятиліття вийде на перше місце в обсязі світового експорту. Найбільшими країнами-постачальниками потоків туристів стануть США, Німеччина, Великобританія, Японія і Китай, а обсяг туризму між східними і західними країнами Європи буде зростати, здебільшого, в напрямку зі Сходу на Захід. У світлі таких тенденцій Україна має всі можливості, щоб стати однією з перспективних і найбільш відвідуваних визначних пам'яток Європи.

Проблемне питання

Аналіз поточного стану туристичної сфери в Україні дозволяє не тільки оцінити в реальному часі її конкурентоспроможність на міжнародному рівні, але і виявити ключові проблеми, що заважають реалізації наявного туристичного потенціалу країни повною мірою.

Проблеми, які можна спостерігати в даний час в галузі вітчизняного туризму, є, так би мовити, «спадщиною», яке залишилося нашій державі після розпаду СРСР. Так, виробнича база галузі створювалася головним чином в радянський час, тому на сьогоднішній день серед об'єктів інфраструктури переважають великі комплекси з великою концентрацією місць та дуже низьким рівнем комфорту.

Також сьогодні відсутня скоординована висококваліфікована і грамотна система дій з виведення туристичного продукту нашої країни на світовий ринок, яка б давала відчутні результати. Поряд з цим, не можна не помітити, що низький рівень обслуговування туристів зумовлений загальною кваліфікацією працівників цієї сфери. В Україні практично відсутні відповідна система для підготовки, а також перепідготовки кадрів у сфері туризму і чіткі, відповідні світовим стандартам кваліфікаційні вимоги. А в існуючих навчальних закладів ще немає відповідного досвіду.

Все ще залишається актуальним питання гармонізації екологічного стану, незважаючи на те, що Україна вже зробила значний крок - порівняно з 1990 роком зменшила забруднення атмосфери на 58,56%. Збільшення туристичного потоку піднімає проблеми визначення оптимальної екологічної навантаження на регіони і необхідності визначення максимальної пропускної здатності без шкоди навколишньому середовищу і історико-культурної спадщини.

Поряд з цим, складності митного контролю та несприятливий візовий режим для іноземних туристів, проблеми тіньової економіки, економічна і політична дестабілізація, недосконала правова забезпеченість галузі все ще залишаються головними зовнішніми факторами, що затримують розвиток туризму в Україні.

Ні для кого ні секрет, що ми маємо величезний туристичний потенціал, але, на жаль, використовуємо його не дуже ефективно. Причини цього полягають у непростій соціально-економічній ситуації в державі, в невідрегульованості системи стимулювання туристичної індустрії, а також у відсутності ефективної стратегії розвитку галузі на національному та регіональному рівнях.

Саме ці зовнішні та внутрішні фактори можуть стати своєрідною базою, на основі якої можна сформувати пропозиції щодо виходу галузі з кризового становища, які в свою чергу допоможуть визначити подальші напрямки її розвитку.

Перспективи розвитку

Досягнення сприятливого соціально-економічного впливу туризму на суспільство є важливою стратегічною метою як розвинених країн, так і країн, що розвиваються.

Актуальним та перспективним є подальше вивчення міжнародного досвіду управління у сфері туризму дослідження ролі недержавного сектора, питань сталого розвитку та механізмів стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в сфері туризму в контексті глобального розвитку сучасності.

Збільшити економічні вигоди від туризму можна різними методами, які вбудовуються в процес державного управління, що дозволяє уникнути багатьох проблем. Одним з таких методів є зміцнення зв'язків між туризмом та іншими секторами економіки.

На даний момент у туристичної сфери України є лише два шляхи до подальшого ходу подій. Саме зараз відбувається той переломний момент, від якого залежить її майбутнє: вона стане вагомим джерелом надходжень у державний бюджет або залишиться на тому ж рівні. Все це обумовлюється тими орієнтирами, що будуть покладені в основу політики розвитку туризму.

Таким чином, виникає альтернатива: чи робити акцент на іноземного споживача чи відновлювати внутрішній туристичний процес. Так чи інакше, в обох випадках вкрай необхідно негайне зміна вітчизняного ринку туристичних послуг згідно з міжнародним вимогам.

Ясна річ, що така постановка питання досить умовна, однак на рівні змістовного обгрунтування програм на найближче майбутнє експерти радять віддавати перевагу другому варіанту. Це не означає ігнорувати міжнародної туризм, але особливу увагу варто акцентувати на тому, щоб розвиватися за рахунок власних споживачів, а вже потім, маючи відповідну базу, прагнути удосконалити досягнення на світовому рівні.

Розвиток туризму в Україні особливо важливо, оскільки саме завдяки цій сфері можна поліпшити соціально-економічну ситуацію в країні. Враховуючи це, держава повинна сприяти міжнародному співробітництву і створенню економічних і організаційно-правових засад становлення туризму як прибуткової галузі економіки України.

Джерело: smiua.net






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.