Туризм і зовнішня торгівля АР Крим: географічні аспекти сучасного розвитку

Ожегова Л.А.
Культура народів Причорномор'я. - 2009. - №176. - С.154-157.

Зовнішньоекономічна діяльність є об'єктом підвищеної уваги спеціалістів різних сфер і галузей господарства. Ця тематика наукових досліджень завжди зберігає свою актуальність, а особливо в період, коли національна та світова економіка відчувають труднощі подолання кризових явищ в своєму розвитку. Зовнішні економічні зв'язки впливають на розміщення продуктивних сил і територіальну організацію господарства країни. Найбільш «старим» і розвиненою формою зовнішньоекономічних зв'язків є зовнішня торгівля. Світовий досвід показує, що основним каналом надходження в країну валюти є створення потужного експортного сектора в національній економіці. Господарський комплекс АР Крим має передумови для виробництва конкурентоспроможної на світовому ринку продукції.

Поряд з зовнішньою торгівлею, важливою складовою зовнішньоекономічної діяльності АР Крим є туризм. Туризм займає усе більш значне місце в економіці Криму та його зовнішньоекономічної діяльності, тому потрібно дослідження туризму як самостійно, так і в порівнянні з торгівлею товарами. Економіка Криму в значній мірі орієнтована на розвиток туристичної сфери діяльності, так і виробничої, активної бере участь в міжнародному поділі праці. Індустріально-аграрна економічна орієнтація господарства із специфічним набором галузей спеціалізації означає високу потребу в імпортних промислових товарах споживчого і виробничого призначення для розвитку власної промисловості і забезпечення зайнятості населення. Туризм - важлива складова зовнішньоекономічного комплексу Криму. Виїзний туризм враховується в імпорті, а в'їзний - в експорті. В'їзний туризм економічно проявляється в наданні гостям країни послуг з проживання, харчування, пересування, екскурсійного обслуговування. В'їзний туризм в Криму є важливим джерелом поповнення бюджету і сферою діяльності, здатної потягнути за собою розвиток інших галузей господарства півострова. Розвиток туризму істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів економіки.

Проблеми розвитку туристської діяльності в АР Крим у різні роки розглядалися вітчизняними вченими, такими як И.М.Яковенко, В.М.Шумский, И.Н.Воронин, Е.А.Лукьяненко та ін. Дані роботи зачіпають різні аспекти туристської діяльності на півострові - оцінка ресурсної бази туристської сфери діяльності, організація туристсько-екскурсійного обслуговування, розробка методик оцінки рекреаційних ресурсів і так далі. Проте в науково-методичних публікаціях недостатньо уваги приділяється аналізу стану туризму як складової зовнішньоекономічної сфери діяльності АР Крим.

Метою даної статті є оцінка сучасного стану зовнішньої торгівлі АР Крим та її складової - туристської діяльності.

Традиційним для Криму напрямком господарської спеціалізації є агропромислова сфера і пов'язані з нею галузі господарства. Підприємствами агропромислового комплексу та харчової промисловості виробляються м'ясні і молочні продукти, консерви, кондитерські вироби, крупи та борошно, вино-горілчані вироби, хліб, хлібобулочні вироби, мінеральні води, безалкогольні напої та багато іншого. Вся ця продукція безпосередньо використовується в обслуговуванні потоку відпочиваючих. У Криму розташований потужний комплекс підприємств хімічної промисловості, що випускають унікальну конкурентоспроможну продукцію - барвники та пігменти, продукти неорганічної хімії. Важливим напрямком господарської діяльності є виробництво машин і устаткування. Істотне місце у зовнішньоторговельному обороті республіки займає експорт послуг, головними підприємствами-експортерами яких є морські порти, установи курортно-туристичної сфери.

З 2000 року кількість підприємств, що беруть участь у здійсненні різних форм зовнішньоекономічної діяльності збільшилася майже в 3 рази з 772 одиниць у 2000 році до 2257 - у 2008 році. Найважливішими експортерами залишаються в сфері машинобудування ВАТ Фірма "СЕЛМА" (електрозварювальне обладнання), ЗАТ "Продмаш" (автоматичні жерстяно-банкові лінії, закупорювальні автомати для консервної промисловості), ВАТ "Суднобудівний завод "Залив", ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море", ВАТ "Керченський металургійний комбінат" (сталевий емальований посуд), ВАТ "Пневматика" (пневмоавтоматика, газова апаратура, міні котельні), ВАТ "Сімферопольський моторний завод" (електрозварювальне обладнання, обладнання для торгівлі та громадського харчування) та інші.

У сфері експорту продукції хімічної промисловості лідируючі позиції займають підприємства Перекопського хімічного сайту - ВАТ "Бром" (Красноперекопськ), ЗАТ "Кримський Титан" (Армянськ), ВАТ "Кримський содовий завод" (Красноперекопськ), ВАТ НВО "Йодобром" (Саки), а також ВАТ "Сімферопольський завод пластмас" (виробництво плівки і труб поліетиленових, промислової полімерної тари), ТНП ВАТ "Полівтор" (Красноперекопськ).

Харчова промисловість представлена десятками великих підприємств, які вже давно зарекомендували себе на світових ринках відповідних товарів . Серед них необхідно відзначити виноробні підприємства: ЗАТ "Завод марочних вин і коньяків "Коктебель" (Феодосія, смт. Щебетівка), Завод шампанських вин "Новий світ" (Судак, смт. Новий Світ), ВАТ "Сонячна долина" (Судак, с. Сонячна Долина), НВАО "Масандра" (Ялта), Агрофірма "Магарач" Нівів "Магарач"і багато інших.

Зовнішньоторговельний оборот за 2008 рік склав 1 млрд.17 млн. дол.сша, у тому числі експорт - 586,5 млн.дол., імпорт 431,1 млн.дол.сша. Позитивне сальдо - 155,4 млн.дол.сша (таблиця 1).

Основні показники зовнішньоекономічної діяльності підприємств та організацій АР Крим [1]

	2000	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Підприємства-учасники зовнішньоекономічної діяльності, одиниць	772	1170	1290	2359	1754	1950	2257
Обсяг експорту товарів, млн. дол.	173,5	318,0	274,9	355,1	400,1	463,0	586,5
у тому числі країни СНД	62,2	74,6	111,8	148,4	194,8	233,7	276,5
інші країни	111,3	243,4	163,1	206,7	205,3	229,3	310,0
Обсяг імпорту товарів, млн. дол.	146,2	153,9	150,4	168,9	228,3	266,9	431,1
у тому числі з СНД	67,6	21,3	25,5	37,9	57,1	67,5	113,5
з інших країн	78,6	132,6	124,9	131,0	171,2	199,4	317,6
Обсяг експорту послуг, млн. дол.	76,9	131,0	153,2	46,5	155,1	174,2	251,3
у тому числі в СНД	30,3	55,7	75,9	75,9	82,8	101,4	131,1
інші країни	46,6	75,3	77,3	70,6	72,3	72,8	120,2
Обсяг імпорту послуг, млн. дол.	12,0	5,2	12,2	9,2	10,7	13,7	25,0
у тому числі з СНД	7,0	0,6	2,1	2,7	1,6	3,2	3,3
з інших країн	5,0	4,6	10,1	6,5	9,1	10,5	21,7

Економічна криза зробила негативний вплив на розвиток зовнішньої торгівлі АР Крим. Перш за все, спостерігається скорочення обсягів зовнішньоторговельної діяльності. Так, з січня по серпень 2009 року обсяг експорту товарів підприємствами АР Крим скоротився майже на 32 % в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року і склав 269,2 млн.дол. США. Слід зазначити, що для економіки України в цілому скорочення склало 49,4%. Обсяги імпорту скоротилися ще більше - на 59%, склавши 121,5 млн. дол. США. Проте сальдо зовнішньої торгівлі продовжує залишатися позитивним і склало 147,7 млн. дол. США [1].

У 2008 році зовнішньоторговельними партнерами АР Крим були підприємства та організації з 126 країн світу. Найбільші обсяги експортних постачань здійснювалися в країни СНД (47%). На частку країн Європи пришлось28% обсягу експортних поставок АР Крим, Азії - 14%, Америки - 4,2%, Африки - 4%, Австралії і Океанії - 2,8 % .

Серед країн СНД позиції лідера зберігає Російська Федерація: обсяги експортних поставок збільшилися з 49,7 млн.дол. США до 192, 0 млн.дол. США, тобто більш ніж у 3,8 рази. Частка Російської Федерації склала понад 70 % експорту в країни СНД.

Другим важливим напрям кримського експорту товарів є європейський регіон. Понад 67% експорту в Європу припадає на п'ять країн - Італії (37,7 млн.дол.сша), Нідерланди (35,1 млн.дол.сша), Німеччину (16,2 млн.дол.сша), Норвегію (15,5 млн.дол.сша) та Іспанію (11,0 млн.дол.сша)[1].

В азіатському регіоні в поставках товарів з Криму лідирують Туреччина (38,6 млн. дол. США) та Кіпр (14,9 млн.дол.сша). На ці дві країни припадає 62% експорту, спрямованого в цей регіон. З інших країн регіону можна виділити Південну Корею (8,9 млн.дол.сша), Ізраїль (3,4 млн.дол.сша), Індію (3,6 млн.дол.сша) .

В Африці найбільш активні зв'язки з Єгиптом (16,3 млн.дол. США), на який у 2008 році довелося 68% вартості експорту підприємств Криму на континент.

У зовнішньоторговельному обороті в цілому позитивно сальдо Виняток становлять країни Азії і Америки. У торгівлі з країнами цього регіону в АР Крим зовнішньоторговельне сальдо негативно. Так, у торгівлі з країнами Азії обсяг імпорту в 2008 році перевищив обсяг експорту на 62,2 млн.дол. США, тобто в 1,7 рази, а з країнами Америки - на 8,7 млн.дол.сша. Як свідчить статистика, азіатські країни, активно освоюючи світові товарні ринки, не обійшли своєю увагою і економіку АР Крим. Найбільшими імпортерами цього регіону для нашої економіки у 2008 році були Туреччина (56,3 млн.дол.сша), Китай (35,4 млн.дол.сша) і Сирія (29,1 млн.дол.сша). Менш значні обсяги імпорту надійшли з Японії (8,4 млн.дол.сша), Республіки Корея (6,3 млн.дол.сша) та Ізраїлю (5,0 млн.дол.сша). Причому розміри імпорту перевищили обсяги експорту з Туреччини - в 1,4 рази, з Сирії - у 18 разів, а з Китаю - майже в 49 разів!

Регіональні особливості зовнішньої торгівлі в розрізі міст і районів Криму складалися наступним чином. Лідерами в обсягах продукції, що експортується, традиційно залишаються провідні промислові центри - Сімферополь (117,4 млн.дол.сша), Красноперекопськ (140 млн.дол.сша) та Армянськ (184,5 млн.дол.сша). На міста АР Крим доводиться 98,2% обсягу експорту (без р. Севастополь). Переважно аграрні райони степового Криму беруть незначну участь у міжнародному поділі праці, виробляючи продукцію для місцевого споживання.

Структура імпорту виглядає дещо інакше. Міста зберігають лідерство у вартісних обсягах імпорту - на них припадає 94% всієї вартості ввезених в 2008 році товарів. Безперечним лідером є Сімферополь - 182,3 млн.дол. США. Значні обсяги імпорту надійшли в Армянськ - 78,1 млн.дол.сша, Красноперекопськ - 30,9 млн.дол.сша, а також морські порти - Керч - 43,9 млн.дол.сша, Євпаторію - 34,9 млн.дол.сша, Феодосію - 14,3 млн.дол.сша, Ялту - 13,5 млн.дол.сша.

Товарну структуру зовнішньої торгівлі АР Крим не можна назвати різноманітною. У структурі зовнішньоторговельного обороту представлено всього 22 товарні групи. Провідні позиції в експорті займають: продукція хімічної промисловості та пов'язаних з нею галузей - 51,9 %, машини та обладнання - 23,6 %, продовольство і сільськогосподарську сировину - 12,8 %. В імпорті на ці три товарні групи довелося відповідно 17,1, 31,1 та 13,1 %. В цілому таке співвідношення відображає сформовану товарну спеціалізацію господарства АР Крим.

Особливості зовнішньої торгівлі послугами також зберігають багаторічну динаміку. Зовнішньоторговельний оборот в торгівлі послугами має зростаючу тенденцію з 88,9 млн. дол. США в 2000 році до 276,3 млн.дол.сша у 2008 році. Причому обсяг експорту послуг в 10 разів перевищив обсяг їх імпорту. Більше 52% вартості експорту послуг припадає на країни СНД, серед яких впевнено лідирує Російська Федерація (майже 115 млн. дол. США). З європейських країн - Великобританія (понад 22 млн.дол.сша), в Азії - Кіпр (17,6 млн.дол.сша), в Америці - Британські Віргінські острови (12,6 млн.дол.сша), а в Африці - Ліберія (1,3 млн.дол.сша). Практично всі вони відносяться до категорії офшорів.

Найбільшу питому вагу в експорті послуг посідають подорожі (48,6%) та транспортні послуги (39,6%). Домінування цих груп послуг визначається особливостями транспортно-географічного положення АР Крим та її унікальними рекреаційними ресурсами. Крим щорічно приймає близько 5 мільйонів відпочиваючих, серед яких чималу частку становлять громадяни інших держав. У сфері надання рекреаційних і туристичних послуг задіяні такі відомі підприємства як ДПУ МДЦ "Артек", ВАТ ГК "Ялта інтурист", ЗАТ "Готель "Ореанда", санаторій "Сосновий гай", санаторій "Меллас", цілий ряд дитячих санаторно-курортних установ. У 2008 році в Криму налічувалося 533 санаторно-курортних установ з 121,1 тис. місць максимального розгортання. 82 заклади готельного господарства загальною площею 352463 кв.м обслужили 340,7 тис. приїжджих, у тому числі 88,5 тис. іноземців. Обсяг експорту послуг установ санаторно-курортного комплексу перевищив 32334,63 тис.дол.сша, в тому числі 30698,72 тис.дол. - в країни СНД, а решта - в країни далекого зарубіжжя.

Експорт послуг бюро подорожей і туристичних агентств склав 38479,77 тис.дол.сша. З них 33314,77 тис.дол.сша припало на країни СНД і 5165,00 тис.дол.сша на інші країн світу, серед яких домінували Німеччина і Великобританія. У регіональному розрізі структура експорту туристських послуг представлена наступним чином: Сімферополь - 53,7 %,Євпаторія - 19,9%, Ялта - 14,7 %, Судак - 5,1 5%, інші - 6,6 %. В експорті послуг санаторно-курортного комплексу картина дещо інша: Євпаторія - 31,5%, Саки - 24,5%, Ялта - 23,0%, Алушта - 15,3 %, інші - 5,7 % [2].

Надання транспортних послуг є самостійною галуззю діяльності та представлено комплексом морських торговельних портів Керчі, Феодосії, Євпаторії, Ялти, Державної судноплавної компанії "Керченська поромна переправа", а також низкою компаній у сфері аваперевозок - ВАТ "Міжнародний аеропорт "Сімферополь, ТОВ "Авіакомпанія "Ветеран" р. Джанкой та ін В структурі імпорту домінують ділові, професійні та технічні послуги (56,6%). Їм значно поступаються транспортні послуги - 17,7%. Також обсяги імпорту перевищують обсяги експорту з таких видів послуг як комп'ютерні послуги, роялті та ліцензійні послуги.

Таким чином, наявний потенціал дозволяє АР Крим займати гідне місце в структурі зовнішньоекономічного комплексу України.

Джерела та література

1. Автономна Республіка Крим у цифрах у 2008 році: статистичний довідник / [ред. Пітюренко О.І.] - Сімферополь: Головне управління статистики в Автономній Республіці Крим, 2009. - 213 с.
2. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в АР Крим у 2007-2008 році: статистичний довідник / [ред. Пітюренко О.І.] - Сімферополь: Головне управління статистики в Автономній Республіці Крим, 2008. - 151 с.