Олександр Орленко
Економічний часопис-ХХІ. - 2004. - №3.

Становлення та розвиток студентських хостелів в Україні – важливий напрям молодіжного та дитячого туризму

Економіка малих та середніх міст є основним джерелом формування місцевих бюджетів, забезпечення громадян робочими місцями і необхідними соціально-побутовими послугами. Зважаючи на це, відродження й розвиток таких міст є першочерговим завданням організації місцевого самоврядування.

Відомо, що у 2002 р. Кабінетом Міністрів України розроблений проект Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст», що має на меті забезпечити позитивні зрушення в соціально-економічному розвитку малих міст, підвищити життєвий рівень їх населення, поліпшити якість громадських послуг.

Головним засобом стимулювання цих процесів повинно стати визначення спеціалізації малих міст та їх розвиток на основі ефективного використання відповідного внутрішнього ресурсного і науково-виробничого потенціалу.

Як свідчить проведений нами аналіз, особливо важкою виявилася ситуація в тих малих містах України, де збереглась велика історико-культурна спадщина або існує потужний природний потенціал для розвитку курортно-рекреаційної галузі. Майже повна відсутність місцевої промисловості позбавила такі міста джерел для самостійного функціонування, що призвело до переведення їх на дотаційний характер існування. За таких обставин рівень використання історико-культурної спадщини малих міст є дуже низьким, а лікувально-оздоровчого потенціалу - високосезонним, що не приносить відповідних доходів до місцевого бюджету.

Яким же чином сформувати бюджети розвитку в таких малих містах, де більшість міських промислових підприємств не працює або працює неефективно, а малий та середній бізнес знаходиться в зародковому стані? За рахунок чого можна відродити малі та середні міста України, потенціал яких сьогодні використовується не на повну потужність?

На наш погляд, Державна туристична адміністрація України (голова Цибух В.І.) обрала правильний стратегічний напрям для таких міст - їх соціально-економічний розвиток через становлення туристичного бізнесу.

Згідно з Державною програмою розвитку туризму на 2002-2010 роки, затвердженою Постановою КМУ №583 від 29 квітня 2002 р., одним із пріоритетних напрямів сучасної внутрішньої політики України є розвиток внутрішнього та в’їзного туризму. Ці два види туризму можна розглядати як економічну діяльність, що є фактором стимулювання фінансово-економічного розвитку міст та регіонів, мобілізації людського капіталу, оновлення сфери послуг, а також джерелом значних коштів для становлення сучасної культурно-гуманітарної інфраструктури.

За програмами розвитку в’їзного та внутрішнього туризму Український інститут підприємництва у співпраці з Державною туристичною адміністрацією України здійснюють наукову розробку і практичне втілення таких проектів, як «Програма розвитку туризму в Жовківському районі Львівської обл.», «Соціально-економічне відродження смт. Сергіївка Одеської обл. через розвиток санаторно-курортного бізнесу», «Наукове обґрунтування можливостей розвитку туристичного бізнесу в Демидівському районі Рівненської обл.» та ін.

Досвід роботи показує, що міста та регіони України володіють потужним історико-архітектурним, культурним та сприятливим природним потенціалом, мають значні передумови для розвитку цієї галузі як основного джерела заробляння коштів і наповнення відповідних бюджетів. Українські осередки історико-культурного, лікувально-оздоровчого, спортивного та ін. спрямування приваблюють щорік дедалі більшу кількість іноземних туристів. Водночас, залишається потреба збільшення числа подорожуючих дітей та молоді України.

Важливим заходом, спрямованим на розвиток внутрішнього та в’їзного туризму, є створення мережі засобів розміщення, які б за невисоку ціну забезпечили можливість проживання для молоді, школярів та іноземних туристів під час мандрівок історичними і рекреаційними центрами України. Задля цього світова практика та об’єктивна необхідність пропонують скористатися прогресивним досвідом зарубіжних країн у сфері функціонування популярних і відносно недорогих закладів для подорожуючих - хостелів (молодіжних готелів).

Більше ніж у 60 країнах світу сьогодні діє понад 4,5 млн. хостелів. Кожного року їх послугами користуються близько 35 млн. мандрівників, причому їх кількість кожного року збільшується.

Хостел (hostel) - у перекладі з англійської - молодіжний готель (гуртожиток), або база відпочинку, є найпопулярнішим і найдешевшим варіантом проживання для подорожуючих за кордоном. Середньостатистичний хостел містить акуратний хол, рецепцію, спальні з ліжками (нерідко - двоповерховими) та деякі інші додаткові приміщення залежно від рівня комфортності.

Подібно до готелів, які за рівнем комфортності різняться кількістю «зірок», хостели класифікують за кількістю «ялинок». Найкращими та найдорожчими є «чотирьохялинкові» хостели, в яких є власна їдальня (сніданок входить у вартість проживання), душ на поверсі, камери зберігання, кімната побуту, іноді навіть бар, а також послуги Інтернету. У номерах такого хостелу звичайно розміщуються не більше шести осіб.

Із зменшенням «ялинковості» хостели надають менше послуг своїм відвідувачам. У найдешевших, позначених однією «ялинкою», може бути до 40 ліжок в одній кімнаті, наявність їдальні не обов’язкова. Такі будинки «пониженого рівня комфортності» зазвичай заселяють влітку, а одне спальне місце на добу коштує трохи більше долара. У деяких хостелах під спальним місцем мається на увазі власне місце (матрац, подушку і постільну білизну можна отримати лише за додаткову оплату).

Узагалі, кімнати в хостелах розраховані на проживання від 2 до 30 осіб.

Найпоширенішими та найпопулярнішими є помешкання на 4, 8 та 10 осіб. Багато хостелів, окрім звичайних спалень, пропонують ще й двомісні й одномісні номери. Вони є дорожчими та традиційно коштують $30-40 за ніч. Але все ж таки поєднання ціна/якість тут виграє навіть порівняно з дешевим готелем.

Фактично, хостел призначений для різних прошарків населення, котрі не можуть або не хочуть витрачати великі кошти на житло. За кордоном, у тій самій Європі, номер для однієї людини в такому закладі коштує від $20 і вище. Порівняймо: у звичайному міському готелі мінімальні ціни коливаються в межах $60-100 на добу.

Хостельна організація проживання розрахована на невибагливих мандрівників. Середньостатистичний клієнт хостелу - це самостійний мандрівник, який не купує готовий і вже розроблений туристичною фірмою тур, а їде в незнайому країну самостійно. Таких мандрівників називають «рюкзачниками» і на вулицях світових столиць їх багато в будь-яку пору року. Незаплановані мандрівки приваблюють наявністю більшого задоволення і вражень, ніж готові тури. Тому серед європейців та американців постійно зростає число прихильників самостійного туризму.

Хостели надають можливість людині, яка приїхала до нової країни, швидше освоїтись, знайти нових друзів та зануритись у вивчення місцевих околиць.

Для задоволення таких потреб у хостелах існують спеціально передбачені кімнати для спілкування (meeting rooms), а влітку зустрічі проводяться на свіжому повітрі, зелених галявинах. Тож на відміну від готелю люди, які проживають у хостелі, не розходяться по своїх номерах. Часто бесіда з іншими відвідувачами переходить у колективний огляд місцевих пам’яток або навіть подальше спільне продовження подорожі. На відміну від готелю, який більшість людей розглядає як «місце для ночівлі», хостел є особливим світом, у якому можна й потрібно спілкуватися та знаходити нових знайомих. Хостел є своєрідною молодіжною громадою, де складаються відкриті та рівні відносини, незважаючи на расу, стать, професію, релігійні переконання та ін.

Майже всі молодіжні готелі об’єднані в декілька організацій, з яких найбільш відомими є Міжнародна молодіжна хостельна федерація (International Youth Hostel Federation - IYHA) та її партнер - Європейська молодіжна хостельна федерація (European Youth Hostel Federation). Ця організація має статус позаурядової некомерційної організації і перебуває під опікою ЮНЕСКО. IYHA є найстарішим об’єднанням хостелів у світі; вона висуває високі вимоги та виявляє консерватизм у багатьох питаннях. Картка мережі International Youth Hostel Federation дає право на отримання знижок у хостелах, акредитованих IYHF. Крім того, близько 400 IYHF-хостелів об’єднано єдиною комп’ютерною системою резервування International Booking Network (IBN).

IYHA, встановлюючи стандарти для засобів розміщення в хостелах, наголошує, що їх головною відмінністю від традиційних готелів є не тільки економічність проживання, а й особлива душевна та демократична атмосфера, яка в них панує.

Згідно із затвердженими IYHA стандартами - вимогами якості, мандрівник може розраховувати на достатній рівень обслуговування та нормальні умови проживання, незалежно від того, у хостелі якої країни він бажає зупинитися. Серед мінімально необхідних критеріїв хостелів відзначимо такі:

- ласкаво просимо: хостели відчинені для всіх. Незважаючи на назву «молодіжний», більшість хостелів не встановлюють вікового цензу для відвідувачів - ними можуть бути й особи похилого віку. Головне, як стверджують у хостелах, - відчувати себе молодим душею;
- комфорт: безпечна та зручна ночівля, наявність душової/ванної кімнати, можливість самостійного приготування їжі, розташування поряд із хостелом цілодобово працюючого магазину, в якому за потреби турист може придбати основні продукти харчування;
- чистота: найвищі стандарти гігієни, в якому б хостелі не побажав зупинитися турист;
- безпека: для туриста та його речей, у тому числі збереження багажу та будь-якої власності;
- приватність: у душових, ванних, туалетах. Більшість хостелів пропонують кімнати для представників однієї статі. Але дозволяється поселення жінок і чоловіків разом, якщо вони подорожують удвох.

Завдяки існуванню мережі хостельних організацій можна користуватися перевагами та пільгами, гарантованими ISIC-карткою (міжнародний студентський квиток).

Серед основних недоліків хостелів варто назвати такі:

- переважно скромне за плануванням студентське помешкання;
- мінімальний набір готельних послуг;
- проживання в одному номері з іншими, незнайомими людьми, що мають різні звички та стиль поведінки.

IYHF розробляє також навчальні програми й щорічно видає два каталоги: «Америка, Азія і Африка» та «Країни Тихоокеанського регіону Європи».

Аналіз досвіду діяльності молодіжних готелів у зарубіжних країнах світу, особливо в Росії, дає можливість зробити ряд висновків щодо перспективи створення мережі хостелів в Україні.

За матеріалами російських бізнес-видань, хостели в Росії мають таку відмінність: вони діють спільно з туристичними компаніями. Тому, крім проживання, клієнту пропонується спектр туристичних послуг: організація екскурсійної програми, візова підтримка, продаж квитків на авіа- та залізничний транспорт, розробка окремих турів по країні.

Хостели зазвичай організуються на базі інших засобів розміщення (здебільшого гуртожитків), займаючи один або декілька орендованих поверхів. Для клієнтів хостелю існує власна служба розміщення, обладнуються кухня і приміщення для відпочинку, передбачається надання таких послуг, як доступ до Інтернету та електронної пошти, допомога перекладача. Наприклад, іркутська туристична компанія «Байкалкомплекс» має власну базу - міні-хостел на сім осіб у Листвянці (озеро Байкал).

Інша розповсюджена в Росії схема роботи - просування на міжнародному ринку під маркою хостелу недорогих готелів та гуртожитків. У цьому випадку засоби розміщення виступа ють від власного імені або діють на основі договорів про співробітництво з турфірмами (Summer Hostel, Heritage Hostel, Rosa Vetrov та ін.). Розміщення в них вигідно вирізняється від поселення в інших готелях тільки ціною. Особливо розвинуті хостели в таких великих туристичних центрах Росії, як Москва (сьогодні тут функціонує чотири хостели), Санкт-Петербург (7), Іркутськ (1), Новгород (1).

Розвитку хостельної бази на периферії країни перешкоджає невеликий обсяг туристичних потоків до російських регіонів. Великою проблемою, з погляду організації цілорічно працюючого хостелу, є сезонність туристичних поїздок. Практика показує, що хостели орієнтовані переважно на зарубіжних туристів. Російські клієнти хостелів представлені шкільними, студентськими та масовими екскурсійними групами.

Виходячи з російського досвіду, в нашій державі хостели на початковій стадії розвитку доцільно організовувати на базі існуючих засобів розміщення, наприклад студентських гуртожитків, виділяючи один або декілька поверхів в оренду.

Інвестування в будівництво нових студентських хостелів може стати наступним етапом цієї роботи, оскільки він характеризується набагато довшим терміном окупності. Причому задля досягнення окупності таких інвестицій протягом 3-4 років потрібно забезпечити принаймні 70%-ву наповненість хостелів. Утім, варто зазначити, що навіть у Росії, де мережа студентських хостелів є більш розвинутою, ніж в Україні, на цьому етапі середньорічна наповненість хостелів сягає лише 40-50%.

Досвід інших країн також свідчить про те, що молодіжне хостельне господарство доцільно розвивати паралельно з екскурсійною діяльністю, а також дитячим, молодіжним та сімейним туризмом. Саме ці цільові групи туристів є найчастішими відвідувачами та споживачами послуг хостелів.

Таким чином, створення молодіжних хостелів повинно стати невід’ємною складовою молодіжного і дитячого туризму в Україні.

Сьогодні розвиток молодіжного туризму є одним із пріоритетних напрямів внутрішньої державної політики. Адже, за результатами Всеукраїнського перепису населення 2000 р., в Україні проживає 11 млн. молодих людей віком 14-28 років, що становить 22,6% загальної чисельності населення країни.

Сучасній молоді України притаманні такі основні проблеми: зростання молодіжного безробіття, насильства, злочинності та правопорушень, хвороб, наркотичної та алкогольної залежності, нелегальної зовнішньої трудової міграції, рівня бездуховності; зниження інтересу до занять спортом; відсутність знань народної спадщини. З огляду на це одним із найважливіших завдань для нашої країни є розвиток молодіжного туризму і, на цій основі, громадянське, національно-патріотичне виховання дітей та молоді, їх залучення до соціально-політичних та економічних перетворень, процесу інтеграції України до світової спільноти.

Реалізація заходів щодо розвитку молодіжного туризму здійснюється відповідно до законів України: «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 23.03.2000 р. № 1613, «Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 рр.» від 10 липня 2003 року № 1097-IV; указів Президента України «Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року» від 10.08.1999 р. № 973/99 та «Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики» від 29.03.2001 р. № 221/2001; постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року» від 16.01.2003 р. № 33; загальнодержавної програми «Молодь України»; міжгалузевої програми «Оздоровлення студентів» (затверджена спільним наказом Міносвіти, Держкоммолодьспорттуризму, УНКМО, АПОСУ від 07.06.2000 р. № 754/22/184/16).

Готельна індустрія як вид економічної діяльності, потужна система господарювання регіону (або туристичного центру) і важлива складова економіки туризму передбачає надання платних послуг та організацію короткострокового проживання в готелях, мотелях, кемпінгах та інших засобах розміщення.

Проведений нами аналіз сучасного стану засобів розміщення в Україні виявив такі проблеми:

- сьогодні не існує розвиненої мережі приміщень, де б дитячі, молодіжні групи та туристи могли зупинятися на ночівлю у випадку кількаденної подорожі;
- ціни на готелі та інші види ночівлі зазвичай не доступні для дітей і молоді, що стримує розвиток екскурсійних та туристичних поїздок Україною;
- туристично-рекреаційний та інвестиційний потенціал багатьох провінційних міст, де є база для розвитку історичного та рекреаційного туризму, залишається невикористаним.

Для вирішення означених проблем перспективним, але досі практично не використовуваним ресурсом готельної спеціалізації є саме студентські готелі - хостели. Ми переконані, що створення студентського хостелу в малому містечку сприятиме внесенню його до розроблених екскурсійних маршрутів із відповідним привабленням уваги туристів та інвесторів.

Україна має достатню базу для створення мережі таких хостелів. Відомо, що в містах, де є вищі навчальні заклади, існує велика кількість студентських гуртожитків, переобладнання деяких приміщень яких стало б чудовим вирішенням питання про утворення студентських хостелів. У цьому плані можна задіяти й будівлі готелів, магазинів, будинків культури, які мають резервні приміщення, що майже не використовуються. Непоганими засобами розміщення для хостелів є також збудовані ще в радянські часи корпуси оздоровчо-лікувальних дитячих таборів. За умови оновлення матеріально-технічної бази їх можна використовувати як хостели та, водночас, як рекреаційні центри для іноземних і вітчизняних туристів.

Для створення мережі хостелів в українських містах пропонується застосування таких найбільш прийнятних практичних заходів, як: використання порожніх приміщень студентських гуртожитків і готелів; пристосування будівель, що знаходяться під юрисдикцією міністерств та відомств; адаптація оздоровчих таборів, приватних будівель; а також передача приміщень та ініціативи з розбудови готелів приватним власникам, зацікавленим у створенні хостелів.

Розвиток молодіжних (студентських) хостелів є сучасною формою розвитку молодіжного підприємництва в Україні в цілому та сприяє створенню нових робочих місць у сфері послуг. Адже якщо хостел обладнаний на базі декількох приміщень студентського гуртожитку, то обслуговуючим персоналом там можуть бути самі студенти (половинний робочий день або на волонтерських засадах). Така практика є досить поширеною на Заході. При хостелах студенти також можуть організувати надання туристично-інформаційних послуг відвідувачам міста, регіону, тобто консультувати їх стосовно місць та об’єктів туристичного інтересу, а також закладів громадського харчування, транспорту, зв’язку тощо.

В Україні вже розпочато роботу зі створення та розвитку мережі молодіжних готелів. У грудні 2003 р. була зареєстрована Всеукраїнська молодіжна хостел-асоціація (ВМХА). На лагоджується практична реалізація концепції розвитку хостелів у країні. Наприклад, у Балаклаві під студентський хостел уже виділений двохповерховий будинок (площею понад 500 кв. метрів), де планується обладнати три кімнати на 20 місць, кухню, їдальню, санітарний блок, кімнату адміністратора. Управлінням студентського готелю займатиметься Союз молодих організацій Балаклавського району. Сьогодні Всеукраїнська організація хостелів проводить переговори з декількома готелями в Києві та Одесі щодо їх перебудування під хостел. Перший хостел планується відкрити у 2004 р. на базі Національного авіаційного університету в Києві (хостел «Авіатор»), другий - в Одесі.

З організаційної точки зору, задля налагодження успішного функціонування студентських хостелів в Україні доцільно забезпечити діяльність ресурсних, сервісних, інформаційних центрів та програм, спрямованих на підтримку подібних готелів і створення їх загальної мережі; а також використовувати потенціал волонтерської роботи молоді як для облаштування, так і функціонування хостелів.

Координаційну, консультаційну і фінансову допомогу для розвитку мережі хостелів мають надати такі організації, як Державна туристична адміністрація України, Державний комітет у справах сім’ї та молоді, Український національний Комітет молодіжних організацій, Міністерство туризму АР Крим, Координаційні ради з питань молодіжної політики обласних державних адміністрацій, а також Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

Успішна реалізація проекту становлення та розвитку мережі українських хостелів дасть змогу включити її до міжнародних хостельних організацій і, таким чином, поширити інформацію про рекреаційні та історичні місця України в міжнародних туристичних путівниках. Створення дешевої альтернативи проживання для подорожуючих українських дітей та молоді може привабити іноземні інвестиції в розвиток внутрішнього та в’їзного туризму України, що сприятиме відродженню малих міст нашої країни завдяки максимально ефективному використанню їх потенціалу.

З точки зору розвитку бізнесу, створення студентських хостелів дозволить: використовувати дешеву сільськогосподарську продукцію для забезпечення харчування туристичних груп (розвиток сільськогосподарських районів); збільшити кількість робочих місць для випускників вузів та коледжів за спеціальністю «туристичний бізнес» (розвиток молодіжного підприємництва); покращити інфраструктуру і розширити сферу послуг, пропонованих туристам в Україні. У цілому, це дасть можливість вивести туристичну індустрію в нашій країні на якісно новий рівень розвитку.