Розміщення, кількість та якість рекреаційних закладів Подільського регіону не відповідає сучасним вимогам і потребам. Цим зумовлена необхідність розробки нових підходів до розвитку мережі рекреаційних закладів і законодавчого забезпечення комплексного використання потенціалу рекреаційних ресурсів, резервування територій для відпочинку, санаторно-курортного лікування і туризму та створення їх кадастру.

В 1999 році в регіоні було надано послуги 128,8 тис. туристів і екскурсантів, що становить 4,3% від загальної їх кількості в Україні. Зазначимо, що за останній рік цей показник в по регіоні знизився на 31,0%. Найбільша кількість туристів і екскурсантів обслуговується у Вінницькій області – 66,0 тис. чол. (51,2%,), у Хмельницькій області - 42,9 (33,3%) та у Тернопільській – 19,8 (15,5%). Екскурсанти регіону становлять 33,2% від усіх туристів. Серед цілей відвідування на Поділлі у рекреантів переважають дозвілля та відпочинок (71,8%), на другому місці – ділові (7,3%), на третьому - санаторно-курортні цілі (6,0%).

За даними 1999 року Подільський регіон відвідало 3,3 тис. іноземних туристів (1,2% від загальної їх кількості в Україні). Потрібно зазначити, що за останні 3 роки кількість іноземних туристів по регіону зросла на 28,8%. Найбільше туристів прибуло із країн Європи – 1,1 тис. (45,2%) та Північної Америки – 0,8 (35,0%), із країн СНД 0,3 (10,8%), країн Азії – 0,2 тис. туристів (8,6%). Щодо країн, то на першому місці знаходяться громадяни США – 22,4%, далі ідуть Німеччини та Польщі – 13,7%, Канади – 10,8%, Росії – 6,6%, Ізраїлю – 5,0% та Великобританії – 4,3%. По регіону іноземні туристи розподілялися так: у Вінницькій області – 1,8 тис. туристів (53,0%), в Тернопільській – 0,5 (15,0%), Хмельницькій – 1,1 (32%).

В той же час, із Подільського регіону виїжджали за межі України 6,9 тис.чол., що становить 2,0% до загальноукраїнського показника. Найбільше туристів виїхало із Хмельницької області – 83,5%, це пов’язано із розміщенням в області одного із найбільших речових ринків України та розвитком в зв’язку з цим “шоп-турів”. Потрібно зазначити, що кількість громадян, які виїжджали за межі України з рекреаційними цілями в 1999 році у порівнянні із попередніми роками, значно скоротилась (у порівнянні із 1998 р. на 46,5%). У 1996 році показник в’їзду – виїзду становив 1 : 16, зараз – 1 : 2, а по країні він становить 1 : 3. Отже, в даному регіоні виїзд туристів переважає над в’їздом. А як свідчить світовий досвід, щоб туристична галузь була економічно ефективною, це співвідношення має бути 2 : 1 на користь в’їзду.

Особливістю регіону є переважання сільської системи розселення із великою кількістю малих міст, що мають значний історично-культурний потенціал для розвитку рекреаційної діяльності, тому в загальнодержавному рекреаційному комплексі регіон може спеціалізуватися на розвитку сільського, екологічного, оздоровчого та пізнавального туризму на базі багатої історико-культурної спадщини. Особливе місце повинна зайняти мережа історико-культурних територій.

Завданням рекреаційного районування Подільського регіону ставилося виділення сітки районів, визначення їх рекреаційного потенціалу; обгрунтування причин відмінностей між ними, прогнозування їх розвитку; ідентифікація районів, де рекреація зростає, де скорочується та які мають значний потенціал для перетворення у важливий елемент економічного розвитку; диференціація районів за рівнем розвитку рекреації. За результатами дослідження в регіоні виділено 13 рекреаційних районів: по 4 в Тернопільській та Хмельницькій областях і 5 у Вінницькій та 9 спеціалізованих рекреаційних зон (пізнавально-оздоровчого, лікувально-оздоровчого, оздоровчо-туристичного, лікувального напрямів). В дисертаційній роботі зроблено висновок, що найбільші перспективи щодо рекреаційного розвитку мають Кременецький, Тернопільський, Заліщицький, Придніпровсько-Збручанський, Хмільницький, Вінницький та Могилів-Подільський рекреаційні райони.

У третьому розділі “Основні напрями оптимізації розвитку рекреаційного комплексу Подільського регіону” пропонуються основні шляхи розвитку і удосконалення територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону.

 Для поліпшення розвитку РК варто в першу чергу проводити ефективну рекреаційну політику як на державному, так і регіональному рівнях. Вона означає систему соціально-економічних, організаційно-правових, зовнішньоекономічних, культурних та інших заходів, методів, впливів, що проводяться президентом, парламентом, урядом, державними і приватними організаціями, асоціаціями з метою регулювання та координації рекреаційної галузі, формування умов для розвитку рекреації. Рекреаційна політика в регіоні повинна спрямовуватись на підвищення іміджу рекреаційної діяльності з метою всебічного її розвитку (рис.2).

Важливим напрямом рекреаційної політики є сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, особливо в сфері туризму. В Подільському регіоні розвиток малого підприємництва може стимулюватися низькою зайнятістю населення, а також невисокою на даному етапі ефективністю функціонування потужних рекреаційних об’єднань. Крім того відродження народних промислів, ремісництва може проводитись лише малими підприємствами. Проте перешкодою в цьому є несприятливі фактори, серед яких можна виділити: невисоку підготовленість населення регіону до підприємництва, низьку якість інфраструктурного забезпечення, взагалі (шляхи сполучення, зв’язок, комунальне господарство та ін.), і рекреаційного, зокрема, відсутність інформаційної бази, нестачу кадрів туристичного профілю.

Беручи до уваги світові тенденції розвитку туризму (глобалізацію міжнародного туризму, перетворення туристичного ринку із ринку продавців у ринок покупців, значний розвиток екологічного туризму, соціодемографічні та політичні зміни (пізні шлюби, зменшення кількості дітей в сім'ях, зміни в стилі життя, створення Європейського союзу без внутрішніх кордонів)) та його особливості розвитку в нашій країні і Подільському рогіоні зокрема, для ефективного функціонування РК Подільського регіону можна запропонувати такі напрями. Туристичний продукт регіону має бути спеціалізованим, націленим на нетривалий багаторазовий відпочинок людей протягом року, мати за мету надання можливості значній кількості людей бути залученими до туристичного процесу, в основі якого мають бути соціальні інтереси. Комплексне використання рекреаційного потенціалу регіону передбачає удосконалення традиційних видів туризму (пізнавального, санаторно-курортного, спортивного) та запровадження нових (релігійного, екологічного, сільського, мисливського, наукового, ділового).

За результатами дослідження розроблено авторську модель територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону. Вона будується на основі уявлень про найбільш ефективні форми такої організації з позицій задоволення рекреаційних потреб. В регіоні виділяються головні центри формування рекреаційних потреб – найбільші міста (Вінниця, Тернопіль, Хмельницький), їх зв'язують транспортні сполучення, навколо яких формуються зони короткострокового відпочинку. Зони тривалого відпочинку мають розміщуватися подалі від важливих транспортних магістралей, в районах із значним рекреаційно-ресурсним потенціалом. Важливе значення при розвитку туризму в регіоні надається функціонуванню Національного природного парку “Подільські Товтри”. Особливу роль в територіальній організації РК регіону відіграють точкові центри задоволення рекреаційних потреб – курорти, екскурсійні центри. Зважаючи на особливості даного регіону, значну роль тут можуть відігравати аграрно-рекреаційні зони, пов'язані із розвитком сільського, екологічного, наукового туризму. Особливе значення в регіоні повинно приділятися розвитку специфічних видів туризму: спелео-, археологічному, мисливському, деяким видам спортивного туризму, зокрема, дельтапланеризму, водному. Головним завданням удосконалення територіальної організації рекреаційного комплексу є збалансованість і якісне та повне задоволення потреб населення у рекреаційних послугах.

ВИСНОВКИ

1. Регіональний рекреаційний комплекс виступає функціонально і територіально цілісним утворенням з певним набором суспільних функцій, головною з яких є відновлення фізичних,психоемоційних сил людини, її здоров'я та працездатності. Територіальна організація рекреаційного комплексу представлена поєднанням рекреантів, рекреаційних ресурсів, закладів, місць розселення обслуговуючого персоналу, підприємств інфраструктурного забезпечення. На регіональному рівні можливе створення оптимальної матеріально-технічної бази, системи підготовки кадрів, забезпечення продуктами харчування, сприятливого туристичного іміджу регіону, комплексних регіональних туристичних маршрутів.

2. Головними передумовами розвитку рекреаційного комплексу є система трьох складових: рекреаційні ресурси, рекреаційні потреби, економічні можливості регіону, на яку діють ряд інших факторів: особливості розселення, демографічна, екологічна ситуація, кон'юнктура ринку, розвиток науково-технічного прогресу, реклами, проведення різноманітних розважальних заходів.

3. У дисертації розроблено методичні підходи до комплексної оцінки потенціалу рекреаційних територіальних утворень на основі визначення продуктивності рекреаційних ресурсів. Згідно із даною методикою розраховано природний рекреаційний потенціал Подільського регіону. Зроблено висновок, що для збалансованості розвитку рекреаційного комплексу регіону важливим є проведення комплексного наукового дослідження рекреаційного потенціалу регіону і на його основі розробка Регіональної програми розвитку РК Подільського регіону;

4. За результатами дослідження визначено головні передумови розвитку рекреації в Подільському регіоні, а саме:

- рекреаційні ресурси, в основному це сприятливі ландшафти, мінеральні лікувальні води, пам'ятки історії, культури, архітектури;
- зручне геополітичне і транспортне положення, оскільки через регіон проходять важливі автомобільні та залізничні шляхи державного і міжнародного значення;
- історичний аспект, що проявляється в своєрідній етнографічній культурі: крім української, тут збереглася російська, польська, еврейська, вірменська культура, відбулося своєрідне змішування народів. Це забезпечує переваги при встановленні близьких відносин з відповідними країнами;
- відносно сприятлива екологічна ситуація;
- соціально-економічні особливості регіону, зокрема відносно низький рівень індустріалізації території, що може сприяти розширенню матеріально-технічної бази рекреації, а також проблема безробіття, яка може позитивно вирішуватися з розвитком РК;
- наявність радонових мінеральних вод і збручанської типу “Нафтуся” для лікування радіаційних захворювань, що може сприяти розвитку санаторно-курортного комплексу для потерпілих від аварії на ЧАЕС;
- потреби ринку щодо пропозиції туристичного продукту, який має нові особливості та якості.

5. Згідно з аналізом розвитку і розміщення рекреаційних закладів у Подільському регіоні зроблено висновок, що вони розміщені нерівномірно і не відповідають розвитку та розміщенню рекреаційних ресурсів. Тому актуальним в регіоні є залучення інвестицій для будівництва нових та перепрофілювання вже існуючих закладів під санаторно-курортні установи. Крім того важливим є розвиток маломісних готелів, автокемпінгів, туристичних стоянок.

6. Розроблена схема рекреаційного районування Подільського регіону, за якою в регіоні виділено 13 рекреаційних районів та 9 спеціалізованих зон (пізнавально-оздоровчі, лікувально-оздоровчі, лікувальні, оздоровчо-туристичні). Найбільші перспективи щодо розвитку рекреації мають Кременецький, Тернопільський, Заліщицький, Придністровсько-Збручанський, Хмільницький, Вінницький та Могилів-Подільський райони.

7. Основними завданнями ефективного розвитку РК Подільського регіону на найближчу перспективу є розробка ефективної регіональної рекреаційної політики, основним напрямом якої є формування рекреаційного комплексу, здатного задовольняти потреби населення регіону в санаторно-курортному лікуванні, туризмі та відпочинку, формування ринку конкурентно спроможних на міжнародному рівні рекреаційних послуг на основі ефективного використання наявних природних та культурно-історичних ресурсів із збереженням екологічної чистоти довкілля та забезпечення комплексного розвитку території. Важливим елементом рекреаційної політики є сприяння розвитку малого підприємництва як і в суто рекреаційній діяльності, так і у сферах пов'язаних з нею (переробна промисловість, громадське харчування, торгівля, готельне господарство, реклама, страхова діяльність тощо).

8. З метою ефективного використання рекреаційно-ресурсного потенціалу території регіону розроблено основні принципи створення туристичного іміджу регіону, які включають рекламні акції із популяризації регіону, зустрічі спеціалістів рекреаційної галузі із журналістами, виступи по радіо, телебаченню, безплатне розповсюдження брошур, слайдів, відеоматеріалів, участь у різних виставках, ярмарках. Важливим елементом оптимізації РК Поділля є розвиток нових видів туризму, наповнення рекреаційного продукту широким спектром різноманітних додаткових послуг, сприяння розвитку турів, що не потребують значних матеріальних затрат, сприяння розвитку соціального туризму, а на подальшу перспективу - запровадження елітних турів.

9. Для удосконалення територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону розроблено регіональну модель територіальної організації, в основі якої лежить поєднання ефективності задоволення рекреаційних потреб та раціонального використання рекреаційних ресурсів.

10. В дисертаційній роботі робиться висновок, що розвиток рекреаційного комплексу може дати відчутний імпульс господарському і соціальному розвитку адміністративних районів, малих та середніх міст, окремих сіл і селищ Подільського регіону. В зв'язку з цим сфера рекреаційних послуг може розглядатися як пріоритетний напрям в соціально-економічному розвитку Поділля.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кривець А.Г. (Охріменко А.Г.) Формування рекреаційно-туристичного комплексу як перспективний напрямок розвитку Поділля // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми: Зб. наук. пр. - Частина 3. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України.-1998.- С.39-42.
2. Кривець А.Г. (Охріменко А.Г.) Природні рекреаційні ресурси Поділля // Продуктивні сили і регіональна економіка України: Зб.наук.пр.- К.: РВПС України НАН України.-1999.-С.191-196.
3. Стеченко Д.М., Кривець А.Г. (Охріменко А.Г.) Організаційно-економічні проблеми розвитку малого підприємництва в туризмі // Туристично-краєзнавчі дослідження. - Випуск 1. – Луцьк: Ін.-т туризму ФПС України. - 1998. - С.95-99 (внесок автора – аналіз факторів та особливостей малого підприємництва в сфері туризму, 0,1др.арк.).
4. Стеченко Д.М., Охріменко А.Г. Особливості розвитку малого підприємництва в рекреаційно-туристичній сфері // Туристично-краєзнавчі дослідження. - Випуск 2.- К.: Ін.-т туризму ФПС України. - 1999.- С. 223-226 (внесок автора – обргунтуваня сутності і переваг розвитку малого підприємництва в сфері туризму, 0,1др.арк.).
5. Стеченко Д.М., Скоробогатько С.В., Охріменко А.Г. Особливості створення туристичної привабливості регіону // Туристично-краєзнавчі дослідження. - Випуск 2.- К.: Ін.-т туризму ФПС України. - 1999.- С. 58-70 (внесок автора – розробка системи факторів рекреаційної привабливості як основи формуваня туристичного іміджу, 0,1 др.арк.).
6. Охрименко А.Г. Политика развития туризма (Подольский регион) // Бизнес информ. – 1998. -№20. - С.42-44.
7. Охріменко А.Г. Передумови формування та розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу // Придніпровський науковий вісник. Сер. екон. – 1998. - №81 (1481).- С.59-63.
8. Охріменко А.Г. Особливості розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Подільського регіону // Вісник Технологічного університету Поділля. – 1999.- №3.- С.128-130.
9. Охріменко А.Г. Регіональні проблеми розвитку РТК Подільського регіону // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. – Випуск 3.- Тернопіль: "Економічна думка".- 1999.- С. 99-102.
10. Іванух Р.А., Кривець А.Г. (Охріменко А.Г.) Рекреаційно-туристичний комплекс Поділля і проблеми його перспективного розвитку // Регіональна економіка.- 1997. - №4. - С.85-94 (внесок автора – аналіз сучасного стану розвитку і функціонування рекреаційно-туристичного комплексу Поділля, 0,5 др.арк.).
11. Охрименко А.Г. Проблемы региональной политики развития туризма // Вестник СевГТУ.-1999. - №21.- С.34-38.
12. Кривець А.Г. (Охріменко А.Г.) Розвиток рекреаційно-туристичної діяльності як пріоритетний напрямок переходу до ринкової економіки // Матер. междунар. науч.-практ. конф. “Город, регион, государство: проблемы распределения власти”. - Донецк, 1997.- С.201-202.
13. Кривець А.Г. (Охріменко А.Г.) Тенденції розвитку туризму в Україні в період переходу до ринкових відносин // Наук. доп. Міжн. наук.-практ. конф. “Трансформаційні процеси в господарстві регіонів Східної Європи”. – Ірпінь: Укр. фін.-економ. ін.-т. - 1997.- С.134-135.
14. Охріменко А.Г. Особливості територіальної організації рекреаційно-туристичного комплексу Подільського регіону // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”. – К.: Київ. ун.-т ім. Т.Шевченка. - 1999 . - С. 35-36.

АНОТАЦІЯ

Охріменко А.Г. Удосконалення територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено дослідженню територіальної організації регіонального рекреаційного комплексу (РК) Подільського регіону, до складу якого входять Вінницька, Тернопільська та Хмельницька області. Актуальність роботи визначається важливістю сфери рекреації як одного із пріоритетних напрямів розвитку даного регіону.

В роботі узагальнено теоретичні та практичні дослідження щодо розвитку та функціонування рекреаційного комплексу. Здійснено аналіз сучасного стану РК Подільського регіону, розміщення і використання рекреаційних ресурсів, інфраструктурного забезпечення. Пропонуються шляхи удосконалення розвитку цієї сфери господарства Поділля на основі проведення ефективної рекреаційної політики, запровадження нових видів рекреації, особливо туризму, розвитку малого підприємництва, створення сприятливого туристичного іміджу регіону.

Ключові слова: регіональний рекреаційний комплекс, рекреанти, рекреаційні ресурси, рекреаційна політика, туристичний імідж регіону, ринок рекреаційних послуг.

THE SUMMARY

Ochrimenko А.Н. Improvement territorial organization of complex of reсreation Podillya region. - Manuscript.

A thesis on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.10.01 - accomodation of productive forces and regional economy. - Council for study of productive forces of Ukraine National Academi of Science of Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to seen out research of territorial organization of regional reсreation complex (RС) of Podillya region, to storage of which enter Winnitsa, Ternopil and domain Khmelnitskiy. Work аctuality determines by sphere development importance reсreation as one of priority development directions of given region.

Work generalized theoretical and practical researches as for development and functioning reсreation of complex. Realizable analysis of contemporary development status РС of Podillya region, placing and utilization reсreation  of resources, infrastuctural guaranteeing. Offer the development improvement ways of this of Podillya domains economy sphere on carruing base of effective reсreation policy, establishments of new tourism appearances and reсreation, development of small busuness undertakings, creation of favourable tourist region image.

Key words: regional reсreation complex, reсreator, reсreation resources, reсreation policy, tourist region image, market reсreation  of services.

АННОТАЦИЯ

Охрименко А. Г. Усовершенствование территориальной организации рекреационного комплекса Подольского региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 – размещение производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросам территориальной организации регионального рекреационного комплекса (РК) Подольского региона. В работе обобщаются теоретические и методические аспекты изучения регионального рекреационного комплекса (РК) Подольского региона, в состав которого входят Винницкая, Тернопольская и Хмельницкая области. Особое внимание уделяется определению сути рекреационного комплекса, выделения его как части народнохозяйственного комплекса страны. Доведено, что рекреационный комплекс объединяет систему рекреационных учреждений, предприятий инфраструктуры, имеющих тесные производственные и экономические связи, совместно использующие рекреационные ресурсы с целью удовлетворения разнообразных оздоровительных, познавательных, культурных и других потребностей населения.

Территориальная организация рекреационного комплекса представлена объединением средств размещения рекреантов, рекреационных ресурсов, мест расселения обслуживающего персонала, предприятий инфраструктуры и других учреждений, обеспечивающих условия для отдыха населения.

В пределах регионального РК возможно решение оптимальных вариантов транспортного обеспечения, разработки новых туристических маршрутов, подготовки кадров, обеспечения продуктами питания, создания регионального туристического имиджа на основе единой программы рекреационного освоения региона.

В диссертации также рассматриваются предпосылки развития регионального рекреационного комплекса, среди которых выделяются рекреационные ресурсы, рекреационные потребности и экономические возможности региона.

В работе использована методика комплексной оценки потенциала рекреационных территориальных систем для определения экономической оценки потенциала рекреационных ресурсов Подольского региона.

Подольский регион имеет значительные возможности для развития мощного РК, в первую очередь природно-ресурсную базу и культурно-исторические ресурсы. В составе природных ресурсов выделяются минеральные лечебные воды, способствующие развитию санаторно-курортной рекреации, развитой в городах Хмельнике, Сатанове, Гусятине, Немирове. Природные ландшафты для оздоровительно-спортивной рекреации расположены практически по всей территории региона. Наличие значительного историческо-культурного потенциала способствует развитию экскурсионной и познавательной рекреации.

В регионе слабо развита материально-техническая база рекреации. Существует несоответствие между наличием предприятий отдыха, туризма, общественного питания, гостиниц и природно-рекреационной базой, а также культурно-историческими ресурсами.

По результатам исследования в регионе выделяется 13 рекреационних районов и 10 специализированных зон (познавательно- и лечебно-оздоровительные, лечебные, оздоровительно-туристические).

Предлагаются пути усовершенствования развития этой сферы хозяйства областей Подолья на основе эффективной рекреационной политики, внедрения новых видов рекреации, привлечения малого предпринимательства, создания туристического имиджа региона.

Разработаны основные направления совершенствования территориальной организации РК Подольского региона на основе теоретической модели, которая строится на основе представлений о наиболее эффективных ее формах с позиций удовлетворения рекреационных потребностей и рационального использования рекреационных ресурсов. В регионе выделены важнейшие ценры формирования рекреационных потребностей, зоны краткосрочной и длительной рекреации, аграрно-рекреационные зоны, одно- и многофункциональные туристические центры, зоны развития специфических видов туризма.

Основное внимание уделено функционированию РК в системе рыночних отношений. Рассматривается влияние государственной рекреационной политики как важнейшего рычага развития этой сферы хозяйства и эффективность развития малого предпринимательства в рекреационной отрасли. Рекомендуются для более широкого внедрения новые виды туризма (экологический, религиозный, научный, охотничий и др.).

Ключевые слова: региональний рекреационный комплекс, рекреанты, рекреационные ресурсы, рекреационная политика, туристический имидж региона, рынок рекреационных услуг.