Новожилова О.В.
Культура народів Причорномор'я. - 2009. - №161. - С.42-45.

Шляхи залучення інвестицій в рекреаційний комплекс Автономної Республіки Крим

На сучасному етапі розвитку Автономну Республіку Крим слід розглядати як всеукраїнський-ський та міжнародний центр рекреації і туризму, який може успішно конкурувати на світовому ринку курортно-рекреаційних послуг, тому що Крим за своїми фізико-географічних, кліматичних, геологічних, тектонічних, гидрогеографическим ознаками виділяється не тільки серед інших регіонів України, але і не має аналогів у світі, оскільки тут розташовані найрізноманітніші природні ландшафти : гори, рівнини, ліси, степи, моря, гірські річки та ін При цьому щорічно автономію з метою відпочинку і туризму відвідують близько 6 мільйонів осіб різних країн світу.

Природно-кліматичні особливості Криму історично зумовили його спеціалізацію як санаторно-курортного регіону і забезпечили розвиток супутніх галузей, тому в Криму розвинене ку-курортно-оздоровчий напрям туризму.

Розвиток рекреаційного комплексу в АРК вимагає залучення інвестиційних ресурсів, обґрунтування інвестиційних проектів, розробки шляхів залучення інвесторів, тобто формування інвестиційної привабливості регіону, що і зумовило актуальність цього дослідження.

Санаторно-курортний і туристський комплекс Автономної Республіки Крим розглядається як сукупність пов'язаних між собою галузей та підприємств господарського комплексу, діяльність яких спрямована на задоволення потреб у санаторно-курортному лікуванні, реабілітації, оздоровленні та відпочинку громадян України, близького та далекого зарубіжжя, а також на створення конкурентоспроможного санаторно-курортного і туристичного продукту на основі ефективного і раціонального використання природних, соціально-культурних і виробничо-економічних ресурсів регіону. Іміджевими об'єктами санаторно-курортного комплексу Криму є такі установи, як: МДЦ «Артек», «Дюльбер», «Кримські зорі», «Масандра» та ін.

Метою даної статті є характеристика інвестиційної привабливості півострова Крим для розвитку на його території курортного, санаторного, оздоровчого, туристичного бізнесу.

На думку Пахомова В.А., інвестиційна привабливість представлена у вигляді сукупності характеристик, що дають змогу потенційному інвестору оцінити, наскільки той або інший об'єкт інвестицій привабливіше інших для вкладення наявних коштів [6].

Дослідження інвестиційної привабливості АРК присвячені роботи таких вітчизняних вчених як Бережна І.В, Михуринская Е.А., Захарова О.Д., які визначили пріоритетні напрямки розвитку інвестиційної політики АРК через історичні передумови розвитку рекреаційного комплексу, таких як наявність рекреаційних ресурсів, існуючі елементи інфраструктури регіону, матеріально-технічна база та кваліфікований персонал. Ці фактори визначають курортно-рекреаційну галузь як одну з пріоритетних у складі народногосподарського комплексу АРК [8, c. 6-8].

Крим концентрує в собі комплекс ресурсних факторів, таких як клімат, мінеральні і термальні води, ропа, лікувальні мулові грязі озер, морська вода і т. д. Голова Ради міністрів АРК Плакіда В. Т. оцінив наявний мінерально-ресурсний потенціал Криму в розмірі понад 60 млрд. дол. США[1].

В останні роки АРК набуває статусу великого туристичного центру, де популярні такі види туризму, як дайвінг, спелеотуризм, альпінізм, сільський зелений туризм, кінні, мисливські та винні тури. Наявність близько 11 тисяч пам'яток культури, історії, архітектури обумовлює популярність культурного, історичного, етнографічного туризму [1]. На думку Степанова С. А. і Степанової Е. С., найбільш переважними для Автономії є пішохідні маршрути, оскільки пішохідний туризм є частиною активного відпочинку, в якій перетинаються всі види рекреації, відбувається процес відновлення і розвитку сил людини на основі кардинальної зміни видів діяльності [9, c. 77-79].

Відмінною особливістю Автономної Республіки Крим є її надзвичайно вигідне економіко-географічне положення, що забезпечує транзитні можливості і провідну роль в організації транзитних торговельних шляхів «Схід-Захід». Цьому сприяє і той факт, що в Криму функціонують практично всі види транспорту, забезпечуючи вихід республіки на міжнародний ринок транзитних перевезень.

В економіці півострова спостерігається щорічний приріст інвестицій, що позначається і на розвитку рекреаційного комплексу Автономії. Так у період з 2004 р. в економіку АРК від зарубіжних підприємців надійшло прямих іноземних інвестицій 25,7 млн.дол.сша [4], в 2005 - 70,54 млн. дол. США [5], у 2006 - понад 120 млн дол. США, у тому числі з країн СНД - 49 млн дол. США, з інших країн світу - близько 72 млн дол. США [1], у 2007 р. - 120,5 млн. дол. США [2], в 2008 - 712,9 млн. дол. США [7]. При цьому, за обсягом отриманих іноземних інвестицій Крим займає лише восьме місце серед регіонів України після великих промислових центрів, що пов'язане з низькою інвестиційною привабливістю, недостатньою обґрунтованістю інвестиційних проектів, неефективної інвестиційної політикою та ін.

За матеріалами міністерства економіки АРК в 2008 році найбільш активно з кримськими підприємцями співпрацювали інвестори Об'єднаного Королівства Великобританії, сума отриманих прямих інвестицій від якого склала 28,2 млн. дол., що на 71,8% більше, ніж у 2007р. Також значний приплив інвестицій надійшов у Крим від компаній Кіпру - 12,4 млн. дол., що на 17,4% більше, ніж у 2007 р., Сейшел - 4,7 млн. дол. (приріст на 19,2%), Белізу - 3,1 млн дол. (приріст на 59%). При цьому, за даними міністерства економіки АРК, на 64,6 млн дол. зменшився обсяг інвестицій від підприємців Російської Федерації, на 40,3 млн. дол. - Німеччини, на 13,4 млн. дол. - Швейцарії, на 10,7 млн. дол. - Латвії та на 3,9 млн. дол. - США [7]. Однак, у рамках договорів про співпрацю між країнами найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій в АРК (85,5%) надійшла від партнерів з Російської Федерації, Німеччини, Кіпру, Віргінських островів, Великобританії, США, Угорщини й Узбекистану.

Слід також зазначити, що в 2005 році Автономії присвоєно довгостроковий кредитний рейтинг «В+» за міжнародною шкалою та кредитний рейтинг «uaA+» за національною шкалою, що свідчить про стабільності інвестиційних вкладень в межах територіального освіти і демонструє відкритість, прозорість і сприйняття інвесторами сучасних підходів ведення бізнесу.

Особливу увагу слід приділити такій проблемі Автономії, як сезонність роботи рекреаційного господарства. В даний час санаторно-курортний комплекс Криму функціонує протягом трьох місяців, що впливає на окупність інвестиційних ресурсів. Тому необхідно розробляти інвестиційні проекти цілорічного функціонування, збільшуючи тим самим тривалість і розмір грошових потоків і знижуючи термін окупності інвестицій. Вирішення даної проблеми можливе шляхом створення мережі комплексів для зимового відпочинку, критих аквапарків, об'єктів для проведення різноманітних міжнародних заходів (конференції, семінари, форуми, спортивні змагання тощо).

Кримський регіон, володіючи значним курортним і туристичним потенціалом, займає незначне місце на світовому ринку туристичних послуг. Так на частку Кримського півострова припадає менше половини відсотка від загального обсягу туристичних послуг, в той час як туризм, історія розвитку якого в Криму налічує більше 100 років, може і повинен стати пріоритетним напрямом в економіці регіону, як сфера міжнародного бізнесу.

Подальший ефективний розвиток республіки в цілому і її функціонування туристичного комплексу залежать від вирішення земельних питань, проблем водопостачання та водовідведення, утилізації сміття, сезонності відпочинку.

На сучасному етапі розвитку необхідно вирішити таку актуальну проблему, як нераціональне і неефективне використання земель і природних лікувальних ресурсів у приморських регіонах Криму, так як берегова зона Автономної Республіки Крим є територією інтенсивної експлуатації природних ресурсів у різних сферах діяльності людини, включаючи морський транспорт, житлові та культурно-оздоровчі комплекси, систему водокористування і т. д.

За запасами місцевих водних ресурсів Автономна Республіка Крим є одним з найменш забезпечених регіонів в Україні, у зв'язку з чим практично у всіх містах автономії існує режимне водопостачання. Ця гостра проблема, особливо для курортних населених пунктів. Крім того, необхідні інвестиційні вкладення для ліквідації зсувних явищ і здійснення противофильтра-ційних заходів; укріплення берегів від абразії; очищення водоймищ, а також реконструкції водозабірних та водовідвідних споруд. Поряд з дефіцитом водних ресурсів, близько 60% водопровідних та каналізаційних ліній потребують капітального ремонту та заміни.

Проблема утилізації сміття також має серйозне значення для набуття Кримом статусу екологічно чистого курорту. Для її вирішення необхідно за короткий термін привести у відповідність з існуючими вимогами і правилами санітарний, технічний і екологічний стан полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) у курортних регіонах Криму, побудувати підприємства по їх переробці.

В даний час розроблена концепція поводження з ТПВ, для реалізації якої на першому етапі необхідні інвестиційні кошти в розмірі 3 млрд дол. США [1].

Основною метою розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Криму - є цілорічне використання курортів півострова, що дозволить більш ефективно здійснювати відновне лікування, медичну реабілітацію та оздоровлення населення України, ближнього і далекого зарубіжжя, а також створити конкурентоспроможний туристичний продукт на основі ефективного використання природних, лікувальних, соціально-культурних і виробничо-економічних ресурсів регіону.

Структура рекреаційного комплексу представлена суб'єктами рекреаційно-туристичної індустрії, ресурсами та споживачами. При цьому, рекреаційно-туристичні ресурси є чинником формування і задоволення потреби в туризмі та рекреації, які використовуються суб'єктами господарювання для здійснення туристичних послуг. Споживачами туристичного продукту є туристи і рекреанти. Слід також зазначити, що рекреаційно-туристичний комплекс постійно зазнає змін, що потребує виявлення динаміки розвитку рекреаційно-туристичних послуг на території АРК. Так у 2007 р. кількість рекреантів, які прибули на відпочинок і лікування становить 196,3 тис. осіб, що на 11,4 %більше, ніж у минулому році. У структурі обсягу реалізації турпослуг найбільший відсоток зайняв внутрішній туризм - 71 %, на другому місці - іноземний - 28,6%. При цьому велика частина відпочиваючих прибула на півострів залізничним транспортом (2 млн. 998 тис. осіб), авіатранспортом (майже 620 тис.) [2].

Значний обсяг природно-ресурсного потенціалу, різноманітність природних умов, історичні традиції господарського освоєння та соціокультурні пріоритети протягом багатьох років визначали рекреаційну спеціалізацію Криму як стратегічний напрям регіонального розвитку. Річок-реационно-туристичний комплекс Кримського півострова включає понад 3 тисяч об'єктів природного і антропогенного характеру, з них 64 % зосереджені в Південнобережній зоні, 10% в Центральній (Сімферополь, Бахчисарай і Білогірський район), по 5% - у Північній (Джанкой, Красногвардійський, Красноперекопський, Первомайський та Чорноморський райони) та Східної (Ленінський, Кіровський і Радянський райони) зонах, і 16% у Західній (Сакський і Чорноморський райони) (рис. 1) [2].

Рис 1. Рекреаційно-економічний потенціал Кримського півострова.

На території автономії розташоване, понад 11,5 тисяч пам'ятників історії, культури і архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій і релігій. Тут знаходиться 26 родовищ лікувальних грязей та ропи, понад 100 джерел мінеральних вод різного хімічного складах [3]. У Криму налічується 6 державних заповідників, 33 заказника (в тому числі 16 загальнодержавного значення, 87 пам'ятників природи (13 - загальнодержавного значення, 10 заповідних урочищ, 850 карстових печер (з них 50 визнані фахівцями придатними для облаштування та відвідування туристами), і більше 30 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного та світового значення [3]. Займаючи близько 4,5% площі України, Кримський півострів концентрує 29,6% обсягу всіх рекреаційних ресурсів, 10% місткості готельного фонду, 40% ємності здравниць, більше 30% потоку іноземних туристів [3].

В регіоні є необхідні умови і можливості, інфраструктура для здійснення екологічного і соціального туризму в сільській місцевості, елітних видів спорту (теніс, гольф, яхтовий спорт), відроджуються популярні раннє активні види туризму (гірничо-велосипедний, археологічний, пішохідний, спелеологічний, альпіністський). Серед іноземних рекреантів все більш популярним стає кримський гірський туризм, спортивні тури - джипінг, гірський велосипед, дайвінг, пішохідні та спелеотури взимку - катання на лижах на Ай-Петрі та інші.

Найбільш освоєною частиною півострова є територія Великої Ялти, виробляє близько 64% всього обсягу турпослуг [2]. Менше всього освоєно Північний і Західний Крим. Однак головна тенденція, яка проявилася в останні роки, це поступовий перехід від використання головним чином ПБК, в нові курортні регіони півострова.

В даний час в Автономії здійснюють туристичну діяльність понад 700 суб'єктів підприємництва. У тому числі іноземним туризмом займаються близько 300 підприємств, внутрішнім - близько 400. З числа суб'єктів підприємницької діяльності, які мають ліцензію на надання туристичних послуг, власну базу харчування; мають 85 підприємств, власну базу розміщення - 51[3]. Питома вага доходів, отриманих госпрозрахунковими санаторно-курортними установами Автономії, склав 14,5% від загального обсягу доходів установ рекреаційного комплексу.

Рекреаційно-економічний потенціал Кримського півострова є об'єктом залучення внутрішніх та іноземних інвестиційних ресурсів, однак нестабільна політична ситуація в державі, динамічність законодавчої бази, сезонний характер функціонування підприємств рекреа-ційно-оздоровчого комплексу та ін. фактори знижують інвестиційну привабливість регіону, що відбивається на обсязі залучених інвестицій.

Джерела та література

1. Виступ Голови Ради міністрів АРК Плакіди В.Т. на Третій міжнародній конференції інвесторів «Ренесанс Капітал Україна» в Лівадії // Крымские известия. - №28 (3747). - 15 лютого. - 2007.
2. Статистичний щорічник АРК за 2007р. Головне управління статистики АРК - Сімферополь, 2007. - 580 с.
3. В.М. Шумський, А.В. Супрачева. Соціально - економічна географія // Сімферополь: НАТА, 2006. - 340 с.
4. Статистичний щорічник АРК за 2003р. Головне управління статистики АРК. - Сімферополь, 2003. - 414 с.
5. Статистичний щорічник АРК за 2005р. Головне управління статистики АРК. - Сімферополь, 2005. - 800 с.
6. Пахомов Ст. А. Інвестиційна привабливість підприємств - виконавців контрактів як економічна категорія // http://www.cfin.ru/bandurin/article/sbrn08/16.shtml
7. Матеріали Міністерства економіки АР Крим // http://cci.crimea.ua/48-investicii-v-krym.html
8. Проблеми інвестиційної діяльності в АРК [Електронний ресурс] / В. Бережна, Е.А. Михуринская, О.Д. Захарова // Культура народів Причорномор'я. - 2003. - N45. - С.6-8 - Бібліогр. в кінці ст.: 4 назв. - рос.
9. Перспективи розвитку туристичних пішохідних маршрутів в Криму [Електронний ресурс] / С.А. Степанов, О.С. Степанова // Культура народів Причорномор'я. - 2003. - N45. - С.77-79. - Бібліогр. в кінці ст.: 5 назв. - рос.