Що таке ностальгічний туризм?

19.05.2013

Ностальгічний (або етнічний) туризм є видом рекреаційного туризму. Такий вид подорожі дуже полюбився людям у країнах Західної Європи, а останнім часом починає завойовувати багато російськомовні країни. Під час таких подорожей туристи вивчають певні групи місцевого населення, які діляться на етноси. Знайомляться з їх життям, особливостями побуту та культури.

Цей вид туризму дає можливість багатьом туристам отримати інформацію про свої корені, а також дізнатися ряд історичних фактів про майже нікому невідомого народі або національності. Часом отримуючи певну підтримку, туристи можуть відшукати своїх далеких родичів на абсолютно чужих територіях. В цьому питанні туристам можуть надати допомогу приватні детективи, що займаються різними історичними пошуками.

Дуже часто люди їдуть, щоб відвідати землі, де проживали їхні діди, батьки або вони самі в дитячому віці, ще до того, як їм довелося покинути ці місця з різних причин. Тому назва ностальгічний туризм, приховує в собі потаємний сенс і глибоке значення. Адже саме ностальгія і туга за минулими часами змушує багатьох людей, замість відпочинку на якому-небудь курорті, вирушати у віддалені місця для пошуку коренів свого походження, а також для знайомства зі своїми далекими родичами.

Причин для такого роду туризму досить багато. Деякі люди були змушені покинути рідні місця насильно з-за політичних, військових чи релігійних мотивів. А деякі покидали рідні землі в пошуках кращого життя добровільно. Таких переселенців прийнято називати економічними.

Дві світових війни принесли людям нашої землі велика кількість бід і горя. Із-за воєн створювалися потоки переселенців, військовополонених та інтернованих, які не змогли повернутися в рідні краї з-за страху гоніння і переслідування. Така ситуація призвела до створення спеціальних этнотуров. Такі тури дають можливість багатьом людям вникнути в життя своїх предків, познайомиться з місцями їх походження або просто відвідати свою батьківщину. У Росії, ще не маючи назви, етнічний туризм почав свій розвиток на початку 90-х років, відразу після розвалу Радянського Союзу і падіння залізної завіси. У багатьох людей з'явилася можливість відвідати місця, де вони втратили своїх родичів і близьких друзів. З цілком зрозумілих причин основне число таких туристів складають літні люди, а й молодь також прагне дізнатися про свої корені, хоч не так інтенсивно.

Яскравим прикладом ностальгічного туризму можна вважати масовий потік фінів на місцевості навколо Ладозького озера. В період війни з 1939 по 1945 року, близько 500 тисяч фінів були змушені покинути рідні місця. Притулок їм надали Фінляндія і Швеція, де вони оселилися компактними поселеннями. Після того, як їм було дозволено відвідувати Ленінградську область, етнічний туризм придбав масовий характер.

Програми ностальгійних турів досить специфічні і різноманітні. У більшості випадків для кожного туриста складається індивідуальний маршрут. У більшості випадків такі туристи ходять на кладовища, шукають могили своїх предків. Також вони відвідують населені пункти, де колись проживали їх близькі родичі або вони самі. Під час таких відвідувань вони розпитують місцевих жителів про своїх предків. Але, на превеликий жаль, за останній час ностальгічний туризм почав поступово згасати. Це пов'язано з тим, що молоде покоління не дуже цікавиться своїм родоводом, і ми так всі помалу стаємо Іванами, які не пам'ятають своєї спорідненості. Молоді люди повинні докорінно змінити свою позицію, необхідно бути вдячними тим, кому ти зобов'язаний своєю появою на світ Божий.