Нікіпелова О.М.,
Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології
Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності
в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку. –
Трускавець, 2000. – 275 с. – С.19-20.

Невикористані можливості застосування природних лікувальних ресурсів Карпатського регіону

Надано інформацію щодо родовищ та проявлень мінеральних вод, які перспективні для застосуванння у санаторно-курортній практиці та для промислового розливу.

На території Карпатського регіону розповсюджені різноманітні мінеральні води як по хімічному, газовому складу, так і по умовах їх створення та походження. Закономірності їх розповсюдження підпорядковані складним взаємодіям різних вод гідросфери і горних пород в різних геолого-тектонічних і геохімічних умовах, які змінюються у геологічному часі.

Незважаючи на широке і давнє використання ряду мінеральних вод, у регіоні відомі прояви, які нині не задіяні по різних причинах, але перспективні для практичного використання.

Наприклад, гідрокарбонатні кальцієві, магнієво-кальцієві, натрієво-кальцієві та більш складного катіонного складу води з мінералізацією 1-5 г/л. Мінералізація рідко перевищує 3 г/л. Іноді вони збагачені залізом до 30-100 мг/л (с.Ужо к , свр.117).

Гідрокарбонатні натрієві води з мінералізацією 1-15 г/л, найбільш поширені у практиці використання в санаторно-курортних установах (санаторії “Поляна”, “Сонячне Закарпаття”, “Квітка Полонини”) і для промислового розливу (“Лужанська”, “Свалява”, “Поляна Квасова”, “Плосківська”).

Води з більш високою мінералізацією 15-30 г/л менш вивчені і не використовуються (с.Драчино, свр.6-СВ, с.Руські Комарівці, свр.2-ТУ).

Вуглекислі води змішаного походження - головною ознакою мінеральних вод цієї генетичної групи є підвищений вміст іонів хлору і натрію.

Хлоридно-гідрокарбонатні і гідрокарбонатно-хлоридні натрієві води широко розповсюджені в межах Складчатих Карпат. Як лікувальні води використовуються для внутрішнього та зовнішнього використання і промислового розливу. Мінералізація коливається в широких межах від 2 до 35 г/л, рідко більше. Найбільш поширені води з мінералізацією 5-15 г/л.

Серед вуглекислих хлоридних натрієвих вод виділяються слідуючі типи: Єсентукський № 17 з мінералізацією 10-14 г/л (с.Заричево, свр.17; м.Рахів, свр.4-к), Арзнінський з мінералізацією 4-15 г/л (Чорноголова, Кострина, свр.7к). Води цих типів, але меншої мінералізації, зустрічаються у ряді джерел південно-західного склону Карпат та Карпатського прогибу ( с.Вучкове, джерело 256; с.Кобилецька Поляна, джерело 301; с.Мала Уголька, джерело 283), рідше зустрічаються води з мінералізацією до 30 г/л ( с.Драгово, свр.1-12).

Особливе місце займають гідрокарбонатно-хлоридні, хлоридно-гідрокарбонатні кальцієво-натрієві води з мінералізацією 3-5 г/л (Міжгір’я, свр.35; Комсомольськ, джерело 274; Колочава, джерела 261, 267).

Хлоридні натрієві води з мінералізацією до 35 г/л зустрічаються у районах с.Соль ( джерело), с.Майдан (свр.2), с.Вучкове (свр.36). Свердловини, які вскрили даний тип води, мають дебіти не менше 100 м3/добу.

Хлоридні натрієві розсоли виявлені, головним чином, у південній частині розповсюдження вуглекислих вод - с.Розовка (свр.1-ТУ), Шаян (свр.10-г, 1-СВ). Мінералізація вод від 50 до 140 г/л з підвищеним вмістом кремнієвої кислоти, йоду, брому. Дебіти свердловин невеликі, за виключенням свр.1-ТУ (Розовка), - 30 м3/добу на самовиливі. Експлуатаційні запаси розсолів у Карпатському регіоні надзвичайно великі. На цей час практично не використовуються з-за великих глибин та труднощів їх добування - Старий Самбір, свр.1299; Новоселиця, свр.137; Іванівка, свр.3-Т; Теребля, свр.3-ТР.

Сульфідні води являються однією з найбільш важливих груп мінеральних вод Карпатського регіону, які широко використовуються у курортній практиці.

Сульфідні води атмосферного походження представлені сульфатними, гідрокарбонатно-сульфатними кальцієвими водами з мінералізацією до 3,5 г/л. Найбільш характерними представниками являються джерела курортів Немирів, Шкло, Любень-Великий. У регіоні відома велика кількість проявів цього типу вод (с.Подорожнє, свр.315; 2-г; с.Городенка, колодязь), які на цей час не використовуються.

До вод атмосферного походження відносяться і сульфідні води Трускавця, Шкло, Синяка, які широко використовують у санаторно-курортній практиці, а також с.Завадов ( свр.1500), з вмістом сірководню більше 100 мг/л, які перспективні до використання.

Представником сульфідних вод змішаного походження, які представляють значний інтерес для бальнеолікування, є метанові хлоридні натрієві води Коршевського родовища з мінералізацією 5-8 г/л і загальним вмістом сульфідів 195-320 мг/л.

Йодні, бромні, йодо-бромні води достатньо широко розповсюджені у Карпатському регіоні, практично представляють собою розсоли. Концентрації йоду і брому коливаються від десятків до сотен мг/л. (с.Новоселиця, свр.187; с.Делятин, джерело; с.Гребенів, джерело; с.Мединичі, свр.12см та ін.). Йодо-бромні води Українських Карпат представляють інтерес для бальнеологічного та промислового використання.

Мінеральні води з підвищеним вмістом органічних речовин широко застосовуються на курортах Трускавець, Східниця, Шкло. На північно-західному склоні Карпат відомий ряд джерел аналогічного іонного складу і мінералізації з вмістом органічних речовин 7-15 мг/л. Одним з найбільш великих джерел є джерело № 2 с.Подлюти.

Спеціалістами різних відомств і організацій виконувались дослідження хімічного складу мінеральних вод та показників, які оціюють їх екологічний стан (санітарно-хімічні показники, вміст токсичних та біологічно активних компонентів та з’єднань).

Екологічна обстановка на родовищах та проявах мінеральних вод Карпатського регіону в цілому характеризується як благополучна. Компоненти та з’єднання, які регламентуються ДСТУ 878-93 “Води мінеральні питні. Технічні умови” і ГСТУ 42-10-02-96 “Води мінеральні лікувальні. Технічні умови” вміщуються у водах в концентраціях, які на порядки менше відповідних значень ГД К . Виявлені на окремих водопунктах підвищені концентрації іонів амонію являються результатом анаеробних процесів формування цих вод, а не свідчать про свіже поверхневе забруднення. На користь такого висновку говорять висока мінералізація цих вод та відсутність інших азотвміщуючих іонів - нітритних і нітратних.

Таким чином, при наявності сприятливих економічних умов, комплексу вивченості природних лікувальних ресурсів, сучасних технологій можливе практичне використання перспективних родовищ і проявлень мінеральних вод Карпатського регіону.