Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

Нелюбін В.В., Ирисова Т.А.
Теорія і практика фізичної культури. - 2000. - №8.

Рекреаційна сутність санаторно-курортної справи

Нелюбин В.В. Ключові слова: розвага, оздоровлення, курорти, санаторії, періоди реабілітації, посткризові періоди.

Як відомо, під рекреацією розуміють розширене відтворення фізичних, інтелектуальних та емоційних сил людини. Рекреація необхідна як з точки зору індивідуума, так і з позиції держави, яка для свого розвитку має подбати про відтворення продуктивних сил суспільства, в склад яких входить і населення.

З усіх форм рекреаційної діяльності відновленням здоров'я займається санаторно-курортна індустрія, що базується на використанні природних лікувальних ресурсів: гідромінеральних і ландшафтно-кліматичних.

Курортне справа відноситься до найбільш древніх видів туризму. З античних часів люди навчилися використовувати мінеральні води для лікувальних цілей. У стародавніх пам'ятках індійської, китайської та єврейської культури містяться відомості про купання людей в гарячих джерелах на острові Евбея в Стародавній Греції. З тих пір санаторно-курортне справа зазнало великі зміни і перетворилося на один з найпопулярніших видів відпочинку.

Особливість курортної практики полягає в тому, що вона поєднує в собі безліч функцій:

- профілактичне оздоровлення населення;
- реабілітацію хворих;
- анімаційно-досугову діяльність.

Профілактичне оздоровлення населення у санаторно-курортній практиці здійснюється з використанням двох основних форм:

- компенсаторно-розширеного відновлення фізичних сил людини, що здійснюється в щоденному лікуванні в санаторіях-профілакторіях у вечірні години;
- розширеного відновлення фізичних сил і здоров'я в процесі санаторного лікування у відпускний період.

На основі використання природних лікувальних ресурсів для профілактики захворювань шляхом впливу на фактори ризику відбувається відновлення фізичного і психічного здоров'я людини на курортах. Курорти сприяють збереженню і зміцненню здоров'я, попередженню виникнення хвороб.

Реабілітація хворих після перенесених важких захворювань (інфаркту міокарда, реконструктивних операцій на судинах, церебральних судинних кризів і катастроф з важкою патологією нервової системи та опорно-рухового апарату тощо) займає все більше місце в лікувальній практиці курортів, сприяє поверненню хворих до активного життя, зберігає можливість подальшої трудової діяльності більше 50% пройшли реабілітацію людей. Курортне лікування є найважливішим елементом сучасної медицини в боротьбі за зниження захворюваності населення, попередження інвалідності і, як наслідок цього, збереження і відтворення трудових ресурсів.

Час непрацездатності трудящих після хвороб в результаті лікування на курортах скорочується в 2-3 рази, різко зростає продуктивність праці. У цьому головна соціальна завдання санаторно-курортної справи.

В останні роки в усьому світі простежується тенденція людей звертати все більшу увагу на стан свого здоров'я з метою корекції виникаючих змін. Звідси інтерес до здорового способу життя, занять спортом, яким на курортах стали надавати велике значення і створювати сприятливі умови. Більшість здравниць володіє хорошими спортивними комплексами: тренажерними залами, спортивними майданчиками, тенісними кортами, басейнами, пунктами прокату спортивного інвентарю. В ряді санаторіїв збудовані гірськолижні траси з підйомниками, пропонуються верхова їзда, риболовля та полювання (наприклад, в санаторіях "Волзький Стрімчак", "Біле Озеро", а в підмосковних "Загорських Далях" і "Сонячній Галявині" навіть підняття на повітряній кулі і польоти на парапланах і мотодельтапланах).

Проте відпочинок на курортах переслідує не тільки медичні цілі, але і надання насиченою різноманітними анімаційними циклами дозвільно-розважальної програми, здатної підняти життєвий тонус відпочиваючих, задовольнити їх духовні та емоційні потреби. Історично відомо, що на популярних курортах Європи та царської Росії створювалися курортні парки і курзали для розваги відпочиваючих, де давалися бали і концерти, влаштовувалися маскаради. У радянський період вони зберігалися на естонському курорті Хаапсалу. Повсюдно були прийняті танцювальні вечори, перегляди кінофільмів, зустрічі з відомими діячами культури, екскурсійні поїздки по природних і історичних визначних пам'яток.

В даний час інтерес до анімаційної діяльності на курортах не тільки не знизився, а придбав дуже важливе значення. Вибираючи місце для відпочинку на курортах, рекреанти керуються медичними факторами, так і спортивними та анімаційними послугами, які може запропонувати та чи інша здравниця. Це змушує сучасні курорти поряд з поліпшенням медичної бази приділяти велику увагу і дозвіллєвим занять відпочиваючих.

Зміна рекреаційних потреб населення і його запитів на якість відпочинку на курортах призвело до переростання санаторно-курортної справи в курортно-рекреаційну систему, основними цілями якої є підвищення рівня індивідуального та громадського здоров'я, якості і тривалості життя. Основними тісно взаємодіючими один з одним функціями сучасної курортно-рекреаційної системи (КРС) є:

- оздоровчий (санаторно-курортне лікування);
- реабілітаційна;
- превентивно-валеологічна (профілактика здорового способу життя);
- рекреаційно-анімаційна.

Кожна функція курортно-рекреаційної системи вимагає своїх специфічних технологій, які тим не менше повинні застосовуватися тільки комплексно. У лікувальних функції пріоритет віддається природним лікувальним факторам і нетрадиційним методам, спрямованим на розширення резервів здоров'я; в рекреаційних функціях - циклів занять, підвищує духовне здоров'я і моральні орієнтири суспільства.

Як відомо з основ рекреалогії, курортно-рекреаційна система, яка є однією з форм рекреаційної системи, виникла в результаті взаємодії трьох суперсистем: суспільства, природи і промислового виробництва.

Вона давно стала частиною соціально-економічної сфери, причому в даний час все наполегливіше проявляється економічний аспект діяльності російських курортів на відміну від радянського періоду, коли домінувала соціальна складова.

Переживши важкі часи початку перебудови, наші курорти поступово зуміли пристосуватися до нових соціально-економічним умовам і рентабельно працювати в них. 1999 рік показав, що заповнюваність здравниць була в середньому по країні на рівні 67%, в індустріально-розвинених, густонаселених регіонах досягала 90-100%, а в ряді регіонів (Алтай, Башкирія, Челябінська область) попит на лікувальні послуги перевищив пропозиції. Курорти стали приносити дохід: вся курортна система дала країні близько 2 млрд. рублів доходу. Здравниці стали оновлювати і розширювати матеріальну базу, проводити реконструкцію і навіть вести нове будівництво: ліжковий фонд зріс на 1000 місць. В даний час курортний комплекс Росії оздоровлює понад 7 млн. чоловік в рік. Це тішить, але далеко ще не покриває потреб в лікувально-оздоровчому відпочинку всього населення країни. До того ж з'явилася небезпека зайвої комерціалізації курортного обслуговування, при якій гонитва за отриманням прибутку може знизити ефективність лікувального процесу за рахунок вимивання дешевих медичних послуг.

Особливо слід звернути увагу на руйнування системи контролю за експлуатацією природних лікувальних ресурсів. В даний час окремі курорти (наприклад, "Белокуриха") змушені самі організовувати службу стеження за раціональним використанням джерел мінеральних вод. Практично згорнуті роботи по розвідці і охорони мінеральних вод, виявлення перспективних ділянок під лікувальні місцевості, розробці сучасних технологій їх освоєння. Це знижує курортну галузь майбутнього. Потрібне державне регулювання діяльності курортно-рекреаційної системи як у сфері рекреаційного природокористування, так і в області соціальної політики щодо доступності для громадян санаторно-курортного та оздоровчого відпочинку. Масштаби курортно-рекреаційної системи, рівень обслуговування повинні відповідати рівню матеріального добробуту людей і світовим стандартам.

Нові соціально-економічні умови вимагають зміни діяльності індустрії, провідними завданнями якої стають:

- курортний маркетинг, враховує не тільки медичну статистику захворюваності, але і різноманітні рекреаційні потреби населення, визначають широту спектру послуг на курортах;
- складання прогнозів розвитку курортно-рекреаційних систем різного рівня на найближчу і далеку перспективу;
- розробка нових технологій в галузі використання і відтворення природних лікувальних ресурсів і методів санаторно-курортного лікування;
- підготовка менеджерів санаторно-курортного справи для здравниць і туристичних фірм, що працюють на ринку лікувальних послуг;
- пошук ефективних економічних і організаційних механізмів спільної діяльності туристських і курортних підприємств.

При формуванні федеральних і регіональних курортно-рекреаційних систем пріоритетним підходом має бути розуміння того, що суспільне та індивідуальне здоров'я є основним національним надбанням.






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.