Найдина О.І., Баранова Л.І.
Культура народів Причорномор'я. - 2012. - №229. - С.59-61.
Стратегічні пріоритети розвитку санаторно-курортної галузі Криму
Постановка проблеми. Збереження і поліпшення здоров'я населення є одним з головних умов накопичення і ефективного використання людського капіталу. Можливість вирішення цієї задачі в значній мірі залежить від стану і перспектив розвитку санаторно-курортної галузі країни та її регіонів. Тому пріоритетна підтримка і послідовний розвиток санаторно-курортній галузі АР Крим стає невід'ємною складовою соціально-економічної політики державних і регіональних органів управління.
Відомо, що стратегія - це генеральна програма дій, що виявляє пріоритети проблем і ресурси для досягнення основної мети. У свою чергу, стратегічна мета - це мета, при досягненні якої стратег радикально і безповоротно змінює ситуацію конкурування на свою користь.
Формування стратегії відновлення і подальшого розвитку санаторно-курортній галузі економіки відбувається в країні в умовах зростання проблем продовольчого і медичного забезпечення населення, посилення міжнародної конкуренції та глобалізації [2].
Розвиток туристично-рекреаційної галузі АР Крим здійснюється під впливом переходу до інформаційного суспільства, наростання кризових явищ у світовій економіці та зростання конкурентної боротьби на міжнародному ринку туристично-рекреаційних послуг. В цих умовах наголошується особлива актуальність визначення нових напрямків стратегічного розвитку туристично-рекреаційної галузі Криму та його активного інтегрування в систему світового туристського руху.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема стратегічних пріоритетів розвитку рекреационнойй і санаторно-курортної галузі Криму піднімалася багатьма вітчизняними авторами. За словами Яковенко І.М., «Стратегічною метою має стати репозиціювання Кримського регіону на прийом і обслуговування міжнародних туристів»
[5, с. 13]. Буреніна Н.Б., Комурджиева З.М. відзначають, що «Санаторно-курортна діяльність в даний час тільки починає виходити на європейські стандарти, в перспективі вона повинна стати привабливою для інвесторів і высококонкурентноспособной як на національному, так і на міжнародному рівні» [1, с. 193]. Ткаченко Т.І. стверджує, що відсутність державної стратегії сталого розвитку країни та недосконалість методик управління діяльністю суб'єктів господарювання ставлять під сумнів які-небудь висновки і прогнози майбутнього розвитку туризму в Україні [4]. Це говорить про те, що проблема визначення основних пріоритетних напрямків розвитку санаторно-курортної галузі Криму досі не вирішена.
Мета статті - вивчити поточний стан санаторно-курортної галузі Криму, визначити пріоритетні напрями її стратегічного розвитку і способи їх ефективної реалізації.
Результати дослідження. Характер природно-ресурсного потенціалу, історичні традиції господарського освоєння, соціокультурні пріоритети протягом багатьох років визначали рекреаційну спеціалізацію Криму як стратегічний напрям регіонального розвитку. АР Крим спеціалізується на виробництві оздоровчих і лікувальних послуг і є провідним туристсько-екскурсійним регіоном України, що забезпечує щорічний прийом більше 5 млн. відпочиваючих і понад 500 тис. екскурсантів.
У 13 курортних районах автономії налічується більше 600 санаторно-оздоровчих закладів. Кожне четверте установа санаторно-курортної галузі відноситься до оздоровниць, з яких більше двох третин - санаторії різної спеціалізації. Курортні ресурси Криму, поряд з сприятливими кліматичними умовами і лікувальними грязями, пляжами і ландшафтними ресурсами, морським і гірським повітрям включають в себе також мінеральні води. Відомо понад 100 джерел мінеральних вод: хлоридні, кальцієво-натрієві, термальні хлоридно-натрієві та інші.
Основна ємність кримських санаторіїв зосереджена в районі Б. Ялти і Сакско-Євпаторійської групи курортів, пансіонати отримали поширення в Алушті, Ялті, Судаку, Феодосії, на узбережжі Сімферопольського та Бахчисарайського районів. Коефіцієнт завантаження установ санаторно-курортній галузі АР Крим протягом останніх п'яти років мав негативну динаміку: якщо у 2005 р. він становив 65,1%, то в 2009 р. знизився до 58,2%. У сезони 2010 і 2011 рр. був затребуваний недорогий відпочинок в приватному секторі. Протягом кінця 1990-2000-х рр. структура здравниць перетерплювала зміни, пов'язані з ослабленням лікувальної функції курортів і посиленням оздоровчої та розважальної функцій [6].
Комплексний характер санаторно-курортної галузі, а також особливості її функціонування в сучасних економічних умовах, мобільна структура систем додаткових платних послуг, різноманітність форм власності, високий рівень конкуренції на ринку рекреаційних послуг, стабільно зростаючий попит на рекреаційні послуги, - всі ці та інші особливості сучасної регіональної санаторно-курортної галузі визначають необхідність вирішення проблеми обґрунтування раціональних заходів щодо його розвитку як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
У 2010 р. була розроблена Стратегія розвитку туристично-рекреаційного комплексу Криму до 2020 року (далі - Стратегія). Вона визначає цілі, пріоритети та завдання перспективного розвитку рекреації та туризму в Криму, напрямки державної політики щодо створення умов формування
сучасної конкурентоспроможної індустрії туризму та її перетворення в провідний сектор сталого соціально-економічного розвитку регіону [7].
У прийнятій Стратегії одним з основних пріоритетів для регіону є формування конкурентоспроможної санаторно-курортної галузі, що є можливим шляхом подолання сезонності відпочинку в Криму і розвитку інноваційних форм лікування та туризму. В ході розробки Стратегії були визначені конкурентні переваги та обмеження розвитку санаторно-курортного лікування в Криму. Так сильними сторонами санаторно-курортної галузі Криму були названі:
- високий рейтинг регіону в медико-кліматичному зонування;
- історично сформована міжрайонна і міжнародна рекреаційна спеціалізація;
- великий бальнеолечебный потенціал, слабо використовується в курортній практиці;
- унікальні грязьові ресурси Сакського, Чокракського, Тобечикского та ін. озер;
- традиції санаторно-курортного лікування в країнах СНД;
- сформована мережа оздоровниць;
- високоефективні методики санаторно-курортного лікування туберкульозу, легеневих, серцево-судинних і нервових захворювань;
- висококваліфікований медичний персонал.
В той же час були відзначені і його слабкі сторони:
- погіршення цілющих властивостей природного середовища Криму за рахунок забруднення повітряного і водного басейнів;
- виснаження і зміна властивостей експлуатованих лікувальних грязей;
- необхідність реконструкції та ремонту багатьох санаторно-курортних об'єктів, оновлення лікувально-діагностичної апаратури;
- застарілий номерний фонд санаторно-курортних установ;
- погіршення конкурентних позицій кримських здравниць за рахунок скорочення дотацій;
- відсутність маркетингового механізму залучення клієнтури з країн далекого зарубіжжя;
- відсутність брендової продукції на базі кримської ропи та лікувальних грязей.
Пріоритетними напрямками розвитку санаторно-курортного лікування в Криму Стратегія визначає:
- збереження лікувальної спеціалізації курортів, створених на базі високоякісних кліматичних, бальнеологічних і грязьових ресурсів і створили унікальні високоефективні методики курортного лікування (санаторії для спинальних хворих у р. Саки, дитячі санаторії р. Євпаторії, санаторії кардіологічного і нервносоматического профілю р. Ялти та ін), проведення їх комплексної модернізації;
- створення бальнеогрязелечебных комплексів на озерах Керченського півострова і Тарханкуту;
- налагодження виробництва та експорту лікувальної та парфумерно-косметичної продукції;
- розширення лікувально-профілактичних послуг здравниць і готелів (SPA-програми, короткострокові «тури краси» та ін).
Визначальними завданнями для санаторно-курортної галузі повинні стати модернізація номерного фонду існуючих санаторних, оздоровчих підприємств з метою підвищення їх комфортності та подолання сезонних коливань в завантаженні; знесення старих і старих споруд. Необхідно також оптимізувати ринок робочої сили туристично-рекреаційного комплексу, що передбачає налагодження системи освіти та підвищення кваліфікації кадрів для санаторно-курортної та туристичної сфери регіону в навчальних закладах; поліпшення якості практичної підготовки фахівців.
В даний час для реалізації стратегічної мети вдосконалення системи державного та муніципального управління планується проведення експерименту по створенню брендових мереж на базі готельних і санаторно-курортних підприємств державної власності України і АР Крим.
Реалізація Стратегії передбачає виконання Програми з переведення підприємств санаторно-курортної та туристично-рекреаційної галузей на цілорічне функціонування (2012-2017 рр..), а також досягнення до 2020р. показників кількості санаторно-курортних установ і підприємств туризму, які мають власну базу розміщення, у розмірі 900 шт. та експорту санаторно-курортних, туристичних та готельних послуг в розмірі $450 млн. [7]
Так, Крим зацікавив європейців як регіон, де може успішно поєднуватися медичний та оздоровчий туризм. У рамках реформування санаторно-курортної галузі, це напрям відкриває великі перспективи [6]. У Німеччині відбудеться презентація туристичних можливостей Криму, в рамках якої планується озвучити можливості кримського медичного туризму і провести ряд тренінгів для німецьких турагентів.
Висновки і пропозиції. Таким чином, основними стратегічними цілями повинні стати репозиціювання Кримського регіону на прийом і обслуговування міжнародних туристів, відпочиваючих, підвищення якості надаваних послуг, розвиток інноваційних форм лікування. Реалізація означених перспективних напрямів сприятиме зростанню авторитету АР Крим на світовому ринку туристичних послуг, зміцненню економіки автономії, наповненню державного бюджету, створенню потужної рекреаційної галузі, збереженню історико-культурної спадщини. У зв'язку з цим необхідна розробка проекту популяризації оздоровчого туризму: від реклами продукту,
взаємодії лікувального закладу і туроператора з його продажу, до фінансових інструментів активізації клієнта (профспілки, кредитні спілки, страхові компанії та інші).
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
Постановка проблеми. Збереження і поліпшення здоров'я населення є одним з головних умов накопичення і ефективного використання людського капіталу. Можливість вирішення цієї задачі в значній мірі залежить від стану і перспектив розвитку санаторно-курортної галузі країни та її регіонів. Тому пріоритетна підтримка і послідовний розвиток санаторно-курортній галузі АР Крим стає невід'ємною складовою соціально-економічної політики державних і регіональних органів управління.