Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Михайліченко Г.І.
Матеріали Міжнародного конгресу “Проблеми інформатизації
рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного
та економічного розвитку”. – Трускавець. – 2000. – 275 с. - С.53-59.

Інформаційна інфраструктура логістичних систем підприємств-посередників в туризмі

У статті розглянуті: значення інформації в логістичній системі туристичного підприємства; запропоновані основні підходи до визначення ефективності інформаційної інфраструктури підприємств– посередників в туризмі; проаналізована наявна інформаційна інфраструктура туристичних підприємств-посередників м.Києва та визначені шляхи її модернізації.

Однією з особливостей функціонування туристичної галузі є інформаційна насиченість процесу виробництва, формування та реалізації такого специфічного товару як туристичний продукт. У зв’язку з цим для успішної діяльності будь-якого туристичного підприємства в сучасних умовах зростає роль постійного потоку правдивої та своєчасної інформації. Збір, обробка, застосування та передача інформації мають особливе значення в щоденній роботі підприємства-посередника в туризмі ( туроператора, турагента).

На сьогоднішній час до інформації висовуються високі вимоги: надійність, точність, оперативність, адекватність, багатофункціональність, висока швидкість обробки та передачі, гнучкість та інші вимоги, а сукупність цих вимог реалізується в рамках інформаційних систем, що базуються на комп’ютерних інформаційних технологіях.

Інформація буває двох типів:

1) внутрішня - потік інформації в межах об’єкту між підрозділами та рівнями організаційної структури;
2) зовнішня - потік інформації між даною організацією та іншими об’єктами, що знаходяться поза її межою. Потоки зовнішньої інформації включають в себе: інформацію про споживачів туристичної продукції, дані про конкурентів, інформацію про технологічні нововведення, інформацію про зміни замовлень, інформацію на ринку праці та продукції, рекламну інформацію і т.д.

Значне розширення масштабів господарської діяльності на ринку, а також зростаюча необхідність в посиленні всіх видів взаємозв’язків в процесах управління матеріальними, грошовими потоками та інформаційна підтримка виробничих операцій, обумовили основні вимоги до нових форм та методів, зв’язаних з підвищенням ефективності управління виробництвом. То м у особливу роль та значення на сучасному етапі відіграє така наукова дисципліна, як логістика, форми і методи якої найбільш повно відповідають задачам глибокої та всесторонньої інтеграції виробничо-господарської діяльності та пошуку оптимальних управлінських рішень на різних етапах та рівнях управління виробництвом, а також інформаційне забезпечення процесу управління. Знаходити вирішення всіх проблем, що зустрічаються на практиці, знати, як потрібно відреагувати у важкій ситуації, змоделювати наслідки управлінських рішень та вибрати з них найбільш оптимальні - це задачі логістики.

Логістичною системою туристичного підприємства (мікрологістичною системою) можна назвати таку інтегровану систему, яка пов’язує внутрішньовиробничі та зовнішні процеси в туризмі в єдине ціле , а саме: об’єднує та оптимізує потоки туристичного продукту, що проходять шлях від виробників через підприємство-посередника до споживачів, а також інформаційні і фінансові потоки, що супроводжують дану пропозицію.

Деякі фахівці в галузі логістики [1] трактують інформаційні потоки в логістичній системі як другорядні, продуковані матеріальними потоками, тому і розглядають управління інформацією, що супроводжує дані потоки як інформаційно-комп’ютерну підтримку логістичного менеджменту.

В матеріальному виробництві існує розрив між матеріальним потоком та інформаційним, що її супроводжує, тобто відсутня ізоморфність (синхронність у часі). Як правило, інформаційний потік або випереджує у часі матеріальний, або відстає від нього. Для туристичного бізнесу є типовим той факт, що продуктовий потік є результатом інформаційного повідомлення. Тобто, інформація, що є продуктом реалізації для туристичного підприємства-посередника підтверджується реальними послугами турпідприємств-постачальників (виробників туристичних послуг) лише через деякий час. Отже, враховуючи виключне значення інформації для підприємств-посередників в туризмі, ми можемо виділити особливу інформаційну логістику, що має самостійне значення в турбізнесі та управлінні інформаційними потоками і ресурсами:

- інформаційна логістика на вхідному потоці, що використовується як первинна для створення туристичного продукту ( інформація про послуги ділових партнерів, умови та ціни для формування туристичного продукту і т.д.);
- виробнича логістика (безпосереднє формування та створення туристичного продукту);
- збутова логістика ( розподіл, просування та визначення каналів реалізації готової продукції);
- інформаційна логістика на вихідному потоці ( умови та ціни створеного туристичного продукту, вже готового до реалізації, реклама туристичного продукту, і т.д.).

Таким чином, ми можемо відмітити, що інформаційна логістика є найважливішою при формуванні та реалізації туристичного продукту, а інформація є основним логістичним та виробничим фактором.

Завдання, які постають перед організаторами та виробниками туристичних товарів та послуг в практичній реалізації логістичних підходів, призводять до необхідності створення інформаційної інфраструктури, яка дозволяє проводити збір, організовувати та передавати інформацію відповідно поставленим цілям.

Під інформаційною інфраструктурою логістичної системи розуміють сукупність взаємозв’язаних засобів та методів, що забезпечують підготовку та передачу інформації, а саме: збір даних та їх первинна обробка, контроль достовірності, зберігання та передача інформації, її оновлення та корегування. Дані заходи потребують не лише наявність інформації, а й комунікацій та інформаційних ресурсів, що визначаються як складові інформаційної інфраструктури (рис. 1).

Складові інформаційної інфраструктури
Рис. 1. Складові інформаційної інфраструктури

Інформаційна інфраструктура логістичних систем відрізняється не тільки характером інформації та набором технічних засобів, що використовуються для їх обробки, а й методами та принципами, що використовуються для їх побудови. Це відповідно відзначається на зміні потоків інформації, об’ємах та напрямках, на методиці вибору технічних засобів, а саме : на визначенні функцій систем управління матеріальними та грошовими потоками в логістичній системі, визначенні складу необхідної інформації та встановленні її періодичності, виникнення та використання, проектуванні процедур стандартних та нестандартних повідомлень, на процесах оформлення, систематизації та аналізі всіх інформаційних матеріалів.

Основна мета побудови інформаційної інфрастурктури логістичних систем - вбудуватися в структуру управління та стати її невід’ємною частиною.

Основні фактори, пов’язані з побудовою інформаційно-логістичних систем є:

1) умови взаємозв’язку між собою та навколишнім середовищем;
2) створення моделі організації інформаційно-технічного забезпечення, під яким розуміють ієрархію суб’єктів , що приймають рішення, їх права, час реакції та режими взаємодії;
3) наявність економіко-математичної моделі планування, прогнозування , управління та аналізу стану;
4) розробка розрахункових алгоритмів для економіко-математичних моделей;
5) наявність необхідного комплексу технічних засобів, що включають обчислювальну техніку та систему зв’язку;
6) прикладне програмне забезпечення надходження даних в систему, її зберігання, розподіл з метою оптимізації дій управляючого персоналу.

Як свідчить досвід, процес формування та реалізації туристичного продукту (як однієї із логістичних активностей підприємства – посередника) викликає достатньо складні інформаційні потоки та вимагає обробки великого обсягу документів. Взаємодії по інформаційним потокам здійснюються між декількома (а інколи і одним-двома десятками) логістичних посередників – виробників товарів та послуг, при чому використовуються як оригінальні документи так і бланки які вимагають заповнення тисячі різних реквізитів.

Вказані обставини приводять до необхідності зменшення паперового документообороту за рахунок електронної обробки даних, спрощення технологічних схем процесу комплектації, впровадження міжнародних стандартів та обробки інформаційних логістичних потоків.

Для логістичного менеджменту інформаційно-комп’ютерні технології (ІКТ) є одним з основних джерел підвищення ефективності рішень, що приймаються, продукування та конкурентоспроможності. Логістичні ІТК визначаються як сукупність операцій в логістичній системі, пов’язаних з отриманням та обробкою потоків інформації в реальному масштабі часу про внутрішні продуктові потоки, параметри замовлень та інших логістичних характеристиках туристичного виробництва [1]. З точки зору зовнішньої логістики у підприємств виникає потреба в комунікаціях з посередниками по наданню послуг та безпосередньо з кінцевими споживачами готового туристичного продукту.

Логістичні інформаційно-комп’ютерні технології відносяться до класу нових інформаційних технологій які визначаються як сукупність впроваджуваних (“вбудованих”) в систему організаційного управління принципово нових засобів та методів обробки даних, що представляють собою цілісні технологічні системи та забезпечують цілеспрямоване утворення, передачу, зберігання та відображення інформаційного продукту (даних, ідей, знань) з найменшими витратами часу та коштів.

Ряд комп’ютерних інформаційних технологій допомагають виробникам та постачальникам у виконанні їх функцій управління, координації та контролю.

Важливість впливу та використання інформаційних технологій в туризмі підкреслюють автори, які займаються проблемами галузі. Так, науковець Широкова Г.В. у своїй книзі [2] дає взаємозв’язок систем інформаційних технологій та виробництва туристичного продукту, а також, як кінцевий результат впроваджуваних технологій, економічний ефект від даного зв’язку. На нашу думку , варто удосконалити дану схему та представити її наступним чином (рис.2).

Взаємозв’язок систем інформаційних технологій та виробництва в туризмі
Рис. 2. Взаємозв’язок систем інформаційних технологій та виробництва в туризмі

Питома вага використання нових інформаційних технологій в документообороті туристичного підприємства –посередника невисока, що знижує їх конкурентні переваги перед іноземними фірмами, представниками, посередниками на міжнародному ринку туризму. Це засвідчує і проведений аналіз джерел отримання інформації підприємством (табл. 1).

Таблиця 1

Джерела отримання туристичним підприємством інформації про туристичний ринок, %
№ з/п Засоби передачі та розповсюдження інформації середній показник
1. Засоби масової інформації (ЗМІ) 20
2. Виставково-ярмаркові заходи 42
3. Ком’ютерні системи резервування 20
4. Електронні мережі (INTERNET) 10
5. Внутрішньоофісні системи ( + туристичні інформаційні системи) 8

Під інформацією про туристичний ринок слід розуміти:

1) інформація про умови та якість обслуговування постачальників;
2) інформація про конкурентів та їх продукти;
3) інформація про споживачів (потенційних туристів);
4) інформація про ринкову кон’юнктуру.

За базу дослідження були прийняті провідні туристичні підприємства-посередники м.Києва за кількістю обслугованих туристів, такі як: ТОВ “Червона Рута”, ВАТ “Генеральне агенство по туризму “Інтурс-Київ”, ТОВ “ Туристична фірма “ СА М ”, приватне підприємство “ Яна”, ЗАТ “ Гамалія”, ТОВ “ Венея”, ТОВ “Олімп-тревел ЛТД”, ТОВ “Олімпік-трейдінг”, ТОВ “Арктур”, ТОВ “Відерштраль”, ТОВ “Либідь-Київ”, ТОВ “Пілігрім-М”.

Джерела надходження інформації за ранжуванням їх значущості як видно з таблиці розподіляються наступним чином:

1) На першому місці серед джерел отримання інформації знаходяться виставково-ярмаркові заходи, питома вага яких дорівнює 42% в загальній структурі. До заходів виставкової індустрії (терміну, який все частіше зустрічається в науковій літературі), відносяться : виставки, ярмарки, салони, біржі, конгреси, асамблеї, конференції, семінари, симпозіуми, презентації, турмагазини, турмаркети, телемаркети. Всі ці заходи мають за мету представлення туристичної пропозиції підприємств галузі туризму та пошук споживачів даної продукції, але мають різні шляхи досягнення цієї мети.
2) На другому місці серед джерел отримання інформації знаходяться нові інформаційні технології, питома вага яких в загальній структурі складає 38%, з них: 20% - це комп’ютерні системи резервування, 10% - електронні мережі (INTERNET) та 8% - туристичні інформаційні системи та довідники.

Більшість туристичних підприємств віддають перевагу “ручному” створенню комплексного туристичного продукту. Аналіз форм надходження та передачі інформації до туристичного підприємства (табл. 2) засвідчує, що друкованою продукцією при формуванні та реалізації власної туристичного пропозиції користуються в більшості випадків (49,3%).

Таблиця 2

Форми надходження та передачі інформації про туристичний ринок, %
№ з/п Показники середній показник
1. Інформаційні каталоги турфірм (друковані) 38,6
2. Рекламні проспекти турфірм (буклети, візитки, інші друковані матеріали) 10,7
3. Електронні носії (мережі, дискети, диски, відеотекст, тощо) 18,5
4. Усна інформація (замовлення, пропозиція) – телефонний зв’язок 14,3
5. Спеціальні повідомлення партнерів, споживачів ( факсимільний зв‘язок) 13,6
6. Інші носії 4,3

Велика питома вага усної інформації та спеціальних повідомлень (відповідно 14,3% та 13,6%). Така ситуація пояснюється високою інформованістю клієнтів та орієнтацією туристичної пропозиції на запити споживачів.

Електронні носії передачі та інформації, до яких належать не тільки дані використання нових інформаційних технологій, а й диски, дискети, потребують відповідного програмного забезпечення, обладнання, насиченої бази даних та засобів зв’язку. Питома вага електронних носіїв в документообороті туристичного підприємства – посередника складає 18,5%.

Серед причин, що заважають активному використанню нових інформаційних технологій, проанкетованими підприємствами були виділені наступні ( в порядку їх пріоритетності):

1) недостатня кількість коштів ( інвестицій) для придбання відповідного обладнання та доступу в систему;
2) непідготовленість персоналу для використання та обслуговування інформаційних систем;
3) проблеми пов’язані з надійністю та якістю телекомунікаційних мереж.

Пріоритетність використання нових інформаційних технологій, при виключенні вищеперерахованих негативних причин, віддають перевагу 100% опитуваних підприємств.

При аналізі інформаційного забезпечення процесів формування та реалізації туристичного продукту слід звернути увагу на наявність інформаційних ресурсів діяльності даних підприємств.

Роль інформаційно-комп’ютерної підтримки логістичних систем важко переоцінити, сучасний стан якої в більшості сформувався завдяки бурному розвитку та впровадженню в усі сфери бізнесу інформаційно-комп’ютерних технологій. Реалізація більшості логістичних концепцій була б неможлива без використання швидкодіючих комп’ютерів, локальних та глобальних мереж, телекомунікаційних систем та інформаційно-програмного забезпечення.

На сучасному етапі сформувались наступні напрямки розвитку інформаційних технологій в туризмі:

- локальна автоматизація туристичного офісу;
- впровадження прикладних програм автоматизації формування, просування та реалізації туристичного продукту;
- використання систем управління базами даних;
- використання локальних комп’ютерних мереж;
- впровадження телекомунікаційних систем резервування місць в закладах розміщення та бронювання квитків на транспорт;
- впровадження мультимедійних маркетингових систем;
- використання глобальної мережі Інтернет.

Якщо сучасна офісна техніка та оргтехніка, персональний комп’ютер, сучасні засоби зв’язку, автоматизоване робоче місце менеджера, аудіо та візуальна техніка є майже в кожній туристичній фірмі, то використання комп’ютерних прикладних програм, мультимедійних технологій та використання глобальних систем резервування та бронювання використовують лише самі прогресивні організації.

Аналіз інформаційних ресурсів процесу формування та реалізації туристичного продукту (табл. 3) свідчить, що широко використовуються програми бухгалтерського обліку (типу 1-С: бухгалтерія”) та комп’ютеризації інших функцій господарського процесу. Відсутня інтегрована система управління технологією комплектації туристичного продукту, ігноруються логістичні підходи при проектуванні нових маршрутів і турів та обслуговуванні споживачів, і як наслідок, пропозиція туристичних підприємств-посередників не є досконалою, а отже і не конкурентоспроможною.

Таблиця 3

Види інформаційних ресурсів туристичних підприємств-посередників (ТП)
№ з/п Вид інформаційних ресурсів ТП-1 ТП-2 ТП-3 ТП-4 ТП-5 ТП-6 ТП-7 ТП-8 ТП-9 ТП-10 ТП-11 ТП-12 середній показник
1. Електронні мережі + + + + - + + + + - + + 83,3
2. Туристичні інформаційні системи - + + + + + - + - - + + 66,7
3. Внутрішньоофісні програми: -     - - - -   - -     41,7
3.1. “Туристичний офіс”   +                 + +  
3.2. “Tourist”     +         +          
3.3. “Travel Office – 2000”                          
3.4. “Touroperator – 2000”                          
3.5. інші програми                          
4. Комп’ютеризовані інформаційні каталоги, довідники + - + + + + + + - + + + 83,3

Ефективність обробки та передачі інформації на ринку туристичних послуг визначається впровадженням нових технологій в туризмі. Нові інформаційні технології в туризмі значно спрощують процедуру формування та реалізації туристичного продукту.

Туризм виявився одним з небагатьох секторів світової економіки, де використання нових глобальних систем та мережі Інтернет почали проносити великий прибуток. На теперішній час проходить інтенсивна структуризація ринку туристичних послуг, що викликана новою технологічною хвилею.

Мультемедійні технології та локальні комп’ютерні мережі допомагають при формування та реалізації туристичного продукту, додатково вимагаючи наявність висококваліфікованого персоналу для роботи з ними. Так наприклад, за даними рекламного випуску журналу «Туризм та Інтернет» в 1997 році переваги нових технологій засвідчила німецька фірма TISS, два співробітника якої забезпечили річний оборот 140 мільйонів DM, займаючись торгівлею авіаквитками в режимі On-line. Після цього приголомшуючого успіху шефство над TISS взяв IBM. За рахунок широкого використання глобальних мереж різко знизилась вартість звернення і по прогнозам в наступному році 90% квитків будуть реалізовуваться посередниками між виробником та споживачем типа TISS та подібними до них Інтернет-компаніями. При цьому комісійні будуть зменшуватися вдвоє. В такій ситуації туристичні фірми вбачають загрозу своєї діяльності з боку глобальних мереж та Інтернету, тобто все більше споживачів будуть користуваться послугами в режимі On-line самойтійно без посередництва туристичних організацій. В такому разі слід, на нашу думку, перетворити прямого та загрозливого конкурента в свого партнера, тобто широко використовувати Інтернет-технології для роботи туристичної фірми, удосконалювати знання персоналу про ІКТ та навики віртуального спілкування з клієнтом, щоб конкурувати з альтернативними каналами продажу. З іншого боку роздрібна торгівля в туризмі не повинна зникнути, оскільки для українського ринку туризму незмінно залишається головним споживачем туристичних послуг потенційний мандрівник, що відпочиває один раз (чи двічі) на рік та витрачає декілька тижнів на вибір місця свого відпочинку. Крім того, вітчизняні малодосвідчені в закордонних подорожах туристи, не зможуть самостійно впоратися з рядом туристичних ( паспортно-візових та інших) формальностей.

За два останніх роки використання Інтернет-технологій набуло нечуваного розмаху: більшість організацій, що лідують в туристичній індустрії вже працюють з ними. За даними газети «TTG Russia» об’єм угод, пов’язаних з туристичним бізнесом, охвачує до половини комерційних ресурсів Інтернету в світі, а послуги мережі, що були надані в режимі On-line постійно збільшуються.

Український Інтернет значно збільшив свою туристичну направленість. З’явилися десятки спеціалізованих туристичних серверів, що пропонують On-line послуги по бронюванню, багато туристичних фірм відкрили свої представництва в Інтернеті, це дало можливість значно знизити витрати на обслуговування клієнтів та дозволяє бути мобільніше, продуктивніше на сучасному ринку туристичних послуг.

«Велика четвірка» найбільших світових автоматизованих мереж бронювання та резервування в туризмі - «Amadeus», «Gabriel», «World Span», «Sabre» - обростають десятками Інтернет-шлюзів, що дають можливість агенствам з 2-3 чоловік користуватися послугами, які раніше для них були недоступні.

На прикладі ресурсів інформаційної мережі, які запропонувала компанія «Amadeus-Україна» для туристичних фірм під лозунгом: «Amadeus - Україна: Нові можливості нового ринку. Будуємо майбутнє туристичного бізнесу разом», ми можливо побачити всі можливості даної системи, які в основному сконцентровані в головних блоках:

1) Amadeus Air - забезпечує доступ до широкого вибору міжнародних авіарейсів, представляє в реальному часі розклад руху більш ніж 760 авіакомпаній, найбільш точна система розрахунку тарифів для п’яти категорій клієнтів з пошуком найбільш низького тарифу по даному маршруту, бронювання аівабілетів;
2) Amadeus Car - бронювання авто, інформація про більшість ведучих фірм світу по аренді автомобілів;
3) Amadeus Hotels - надає інформацію про 38 тис. готелів по всьому світі, бронювання готельних місць з гарантованим підтвердженням цього бронювання.

Існують додаткові секції такі як: Amadeus Rail (залізничні подорожі та квитки), Amadeus Tours (тури, інформація про подорожі), Amadeus Cruises ( круїзи) та інші, які мають потенційні можливості для використання в роботі туристичної фірми при формуванні та реалізації туристичного продукту, а також використання споживачами безпосередньо. Процвітання туристичної організації знаходиться в прямій залежності від здатності застосовувати нові технології для створення свого продукту.

Аналіз наявної інформаційної інфраструктури туристичних підприємств-посередників в туризмі свідчить, що можливості їх обмежені. Як підтвердження, можна привести той факт, що:

- по-перше, більшість провідних туристичних підприємств є збиткові, темпи приросту доходів деяких підприємств у середньому складають 5,9%, а рентабельність більшості туристичних підприємств залишається стабільно невисоким і коливається від 2,6% до 4,2%;
- по-друге, кваліфікація працівників туристичного підприємства не достатньо висока, а саме: співробітників, що мають вищу спеціальну освіту – 10% від загальної кількості працівників; - середню спеціальну освіту – 21%; вищу освіту – 56%; середню освіту -13%; питома вага працівників, які мають стаж роботи у галузі більше трьох років - 20 %; середній вік працівників галузі 31 рік, останнє дає надію на можливість підвищення кваліфікації працівників, які не мають спеціальної (професійної) освіти чи спеціальних знань.

З метою ефективного використання наявної та проектування перспективної інформаційної інфраструктури туристичним підприємствам необхідно:

- сприяти розробці бізнес-планів та організовувати державну підтримку інвестиційних проектів щодо розробки та впровадження нових інформаційних технологій в туризмі;
- створити інтегровану комп’ютерну программу управління діяльністю туристичного підприємства;
- підвищувати професійний рівень та компетентність персоналу туристичного офісу з напрямків стратегії бізнесу, логістики в туризмі, комп’ютерної грамотності, та інших; ці дисципліни доцільно впровадити в навчальний процес ВНЗ для формування висококваліфікованого фахівця;
- за підтримки Державного комітету України з молодіжної політики, спорту та туризму і Управління з питань готельного господарства, туризму та екскурсій при Адміністрації Президента України слід утворити Національне рекламне агенство (створення якого планувалося у 1998 році “Програмою розвитку туризму в Україні до 2005 року”), структурним підрозділом якого має стати “UTIC” – українська туристична інформаційна система;
- туристичним підприємствам, як виробникам товарів та послуг, так і організаторам туристичної подорожі в рамках можливостей, які пропонує “UTIC” та за підтримкою асоціацій, інших добровільних об’єднань підприємств туристичної індустрії, - створити національну мережу бронювання та резервування туристичних послуг для розширення можливостей бронювання даних послуг вітчизняними та іноземними суб’єктами підприємництва, потенційними туристами.

Література

1. Сергеев В.И. Менеджмент в бизнес-логистике.- М.: Информ. издат. дом «ФИЛИНЬ»,1997.-с.772
2. Широкова Г.В. Информационные технологии в туризме: Учебно-методическое пособие. - СПб.: «Специальная литература», 1998.-с.17




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.