До питання оцінки фінансової стійкості національних парків Білорусі

Мозкова О.С.
Матеріали X Міжнародної наукової конференції
"Білорусь в сучасному світі". - Мінськ, 28 жовтня 2011 р. - С.203-205.

Стосовно до особливо охоронюваним природним територіям (зокрема національним паркам), поняття «фінансова стійкість» може бути визначено як здатність природоохоронної установи забезпечити надходження стабільних і достатніх довгострокових фінансових ресурсів і їх своєчасне і належне розподіл, що дозволяє повністю покрити як явні, так і неявні витрати, пов'язані з функціонуванням охоронюваній території, і гарантувати її ефективне управління, спрямоване на досягнення цілей, пов'язаних з охороною природи.

Фінансова стійкість національних парків має більш широке значення, ніж аналогічне поняття, яке застосовується для оцінки господарської діяльності підприємств. Управління фінансовими ресурсами національних парків спрямоване не тільки на досягнення позитивних економічних результатів, а й на вирішення низки проблем, пов'язаних із збереженням біорізноманіття, підвищенням добробуту місцевого населення і стійким використанням природних ресурсів. Залучення достатнього обсягу фінансових ресурсів автоматично не гарантує стійкість системи фінансування. Важливо враховувати також якість, структуру, своєчасність, напрями використання джерел механізмів фінансування.

Фінансова стійкість природоохоронних установ є абстрактним поняттям, яке важко оцінити за допомогою конкретних кількісних показників. Однак, як і при проведенні фінансового аналізу підприємств, для оцінки фінансової стійкості національних парків можна використовувати ряд коефіцієнтів, які б характеризували основні складові системи фінансування. З цією метою розроблена оціночна таблиця, за допомогою якої можна протестувати систему фінансування національних парків з точки зору її стійкості. При виборі використовуваних в таблиці критеріїв враховувалися загальноприйняті методики оцінки фінансової стійкості підприємств, а також актуальні розробки в області фінансування особливо охоронюваних природних територій (включаючи рейтинг фінансової стійкості для національних систем ООПТ, розроблений ПРООН).

Пропонована оціночна таблиця не може замінити ретельний фінансовий аналіз, який повинен проводитися на рівні національних парків, однак вона дозволяє не тільки зосередити увагу на проблемах ООПТ, але і проаналізувати структуру їх фінансування, а також визначити пріоритети подальших досліджень. За допомогою пропонованої оціночної таблиці можна порівняти показники аналізованого національного парку з обраним бенчмарком.

Критерії оцінки фінансової стійкості національних парків Білорусі

Критерій фінансової стійкості	Індикатор	Бенч-марк	Коментарі
Диверсифікація джерел фінансування	Кількість використовуваних механізмів фінансування	>8	Механізми фінансування визначаються згідно з типологією, запропонованою фахівцями Міжнародного союзу охорони природи в «Керівництві по сталому фінансуванню ООПТ» (гранти з зовнішніх джерел, платежі за товари і послуги, що надаються ООПТ і т. д.).
Фінансова автономія	Ставлення внутрішніх фінансових ресурсів до загального обсягу фінансування	>0,5
	Ставлення нецільового фінансування в загальному обсязі зовнішнього фінансування національних парків	>0,3	Застосовується до зовнішніх фінансових ресурсів
Фінансова стабільність	Співвідношення регулярних механізмів фінансування до загального обсягу фінансування	>0,4	Визначити «регулярність» фінансового механізму можна проаналізувавши структуру фінансування національних парків за певний період
Вартість фінансових ресурсів	Відношення загального обсягу фінансових ресурсів, що до їх вартості		Необхідно оцінити вартість різних фінансових механізмів.
Сталий розподіл фінансових ресурсів	Частка витрат на охорону природи в загальних витратах національних парків	>0,7	Витрати на охорону природи включають як операційні, так і капітальні витрати, пов'язані з природоохоронною діяльністю (моніторинг, збереження природних комплексів, наукові дослідження та ін).
	Ставлення реінвестованих доходів до загальної виручки національних парків	>0,2	Реінвестовані доходи - частина доходів національних парків, що виділяються на природоохоронну діяльність

В цілях досягнення фінансової стійкості необхідно використовувати альтернативні джерела фінансування. У світовій практиці поширеним способом фінансування ООПТ є механізм концесії, що передбачає делегування функцій управління підприємствами, які в даний час знаходяться в оперативному управлінні національних парків, зацікавленим приватним фізичним та юридичним особам. Це дозволить:

1) розділити функції охорони природи, екологічного контролю та комерційного використання ресурсів екосистем національних парків;
2) сконцентрувати управлінські та фінансові ресурси на основних цілях національного парку;
3) забезпечити надходження регулярних доходів, які могли б бути спрямовані на збереження природи, за умови, що концесійні платежі залишаються у розпорядженні національних парків;
4) забезпечити додаткові інвестиції в регіон. Передавши права на ведення господарської діяльності іншим організаціям та зосередившись на природоохоронної діяльності, національні парки зможуть залучити додаткове фінансування від приватних спонсорів і міжнародних організацій.

Що стосується власних доходів національних парків, міжнародні експерти рекомендують акцентувати увагу на видах діяльності з низькими екологічними витратами. Наприклад, наукові співробітники національних парків можуть надавати послуги екологічного консалтингу та аудиту для вітчизняних і зарубіжних підприємств. Іншим потенційним джерелом доходу може бути комерційне використання брендів. Наприклад, торговою маркою «Біловезька Пуща» користуються кілька білоруських виробників. Іншим способом диверсифікації джерел фінансових ресурсів є продаж екосистемних благ, таких як поглинання вуглекислого газу або очищення води.

Впровадження згаданих механізмів фінансування дозволить підвищити фінансову автономію національних парків, скоротити вартість фінансових ресурсів і генерувати регулярні грошові кошти, що виділяються безпосередньо на природоохоронну діяльність.