Мініч І.М.
Наукові записки Київського університету туризму, економіки і права.
Серія: філософські науки. - 2010. – Випуск 8. - С.242-250.

Основні підходи до оцінки соціально-економічної ефективності інновацій в сфері гостинності

Розглянуто сучасний стан сфери гостинності України. Зазначені особливості інноваційного розвитку готельного бізнесу України. Проаналізовані існуючі підходи до оцінки соціально-економічної ефективної інновацій в сфері гостинності.

Ключові слова: «готель», «сфера гостинності», «інновації», «інноваційний процес».

Постановка проблеми. Розвиток готельного комплексу України характеризується адаптацією реформованих підприємств цієї сфери до ринкового середовища, комплексним вирішенням актуальних проблем підвищення ефективності та конкурентоспроможності ринку готельних послуг, що почав поступово наближатись до світових стандартів.

Подальший розвиток підприємств сфери гостинності вимагає підвищення їх конкурентоспроможності, як на внутрішньому, так і на світовому туристському ринку.

Під впливом зростаючої внутрішньої і зовнішньої конкуренції інновації стають найважливішим елементом управління готельним підприємством. Нові ідеї та послуги, прогресивні технології й організаційні рішення дедалі більшою мірою визначають успіх підприємницької діяльності, забезпечують виживання і фінансову стабільність підприємства. У свою чергу, інноваційна спрямованість стратегії і тактики розвитку готельного підприємства ставить нові вимоги до змісту, організації і методики управлінської діяльності, що зумовлює необхідність формування й удосконалення специфічних форм інноваційної діяльності.

Виходячи з того, що інноваційна діяльність є вирішальним елементом розвитку сучасного готельного підприємства, проблеми соціально-економічного обґрунтування інноваційних рішень набувають особливої актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження інновацій в сфері гостинності та туризму розглянуті в працях національних і закордонних вчених, таких як: Фатхутдінова Р.А., Биркович В.І., Дмитрука С.В., Ермілової К.В., Квартальнова В.О., Ковалева С.І., Малахової М.М., Оголєвої Л.Н., Новикова В.С., Черниш О.І., Чечель А.В., Широкової Г.В. та інших.

Шляхи інноваційного розвитку основних галузей господарського комплексу України в цілому дістали широке відображення в літературних джерелах. Нажаль вивчення наукових робіт з проблем інноваційного розвитку сфери гостинності підтверджує, що питання розробки, впровадження та соціально-економічної ефективності нововведень в сфері гостинності досліджені недостатньо.

Тому вирішення даної проблеми в сфері гостинності має особливу актуальність. Питання щодо особливостей та перспектив розвитку інноваційної складової сфери гостинності України потребують подальшого дослідження.

Мета статті. Метою статі є визначення особливостей та основних проблем інноваційного розвитку сфери гостинності України, дослідження існуючих інноваційних впроваджень в підприємствах сфери гостинності та розробка основних напрямків оцінки соціально-економічної ефективності інновацій у вітчизняній сфері гостинності.

Виклад основного матеріалу. Головною постаттю серед фундаторів інноваційних теорій економічного розвитку, безперечно, є австрійський економіст Йозеф Шумпетер (1883-1950) [1]. Ще в 30-ті роки він ввів поняття інновації, трактуючи його, як зміну з метою впровадження і використання нових видів споживчих товарів, нових виробничих і транспортних засобів, ринків і форм організації промисловості.

Економічні категорії «інновація», «інноваційний процес» Й. Шумпетер поєднав з теорією довгострокових циклічних коливань - теорією «довгих хвиль» М.Д. Кондратьєва(1892-1938) [2]. Це підтверджувало інноваційну теорію Й. Шумпетера, який побачив можливість подолання кризи та спадів у виробництві за допомогою інноваційного оновлення капіталу завдяки (через) технічним, організаційним, економічним та управлінським нововведенням.

Тобто ми бачимо, що науково-технічний прогрес є головним чинником історичної трансформації суспільства, еволюції економічної системи, але ця його вирішальна роль в економічному зростанні стала зрозумілою тільки в другій половині XX ст.

Узагальнення історичного досвіду різних країн доводить, що спрямованість суспільства на досягнення науково-технічного прогресу сприяє розвитку економіки країни, і навпаки, суспільства, які неспроможні забезпечити потік науково-технічних інновацій, неспроможні економічно розвиватися.

Нововведення характерні для різних сфер людської діяльності. Але інноваційні процеси мають специфічні особливості, хоча і підпорядковуються загальним закономірностям економічного розвитку. Це стосується і сфери гостинності, яка відноситься до соціокультурного інституту гостинності. Структуру соціокультурного інституту гостинності формують: сфера гостинності (сукупність установ і закладів, що здійснюють діяльність з надання послуг гостинності); культура обслуговування в сфері гостинності (норми та правила, які регулюють діяльність в сфері гостинності, забезпечуючи визначений стандарт надання послуг і організаційно-управлінську дисципліну, впорядковують взаємовідносини з приводу надання-отримання послуг гостинності і визначають рольову поведінку); культура гостинності (характеристика конкретно-історичного стану гостинності в просторово-часовому вимірі з точки зору відбитку у ньому загальнокультурних цінностей).

Сучасний стан сфери гостинності України характеризується середнім рівнем конкурентних переваг і вимагає підтримки сильних сторін та розв'язання слабких. Основні вузькі місця підприємств сфери гостинності України: обмежена номенклатура додаткових послуг, рівень їх якості, недосконала система ціноутворення, пасивна стратегія просування, слабка інноваційна діяльність.

Можна виділити зовнішні та внутрішні фактори низької ефективності нововведень в готельних підприємствах. Серед зовнішніх факторів необхідно виділити:

- відсутність конкуренції;
- низьку конкурентоспроможність послуг;
- низьку заповнюваність;
- малорозвинену інфраструктуру туризму;
- високу вартість будівництва і реконструкції готелів.

Обсяг прямих іноземних інвестицій у розвиток готелів та інших підприємств сфери гостинності 1 січня 2009р. становив 253,1 млн.дол. США, що складало 0,7% загального обсягу прямих інвестицій в економіку України.

Ці кошти надійшли з 30 країн світу. Найбільші інвестиції на розвиток готельного господарства України надійшли з Кіпру – 74,1 млн.дол., Сполученого Королівства – 47,6 млн.дол., Швейцарії – 39,2 млн.дол., Російської Федерації – 27,6 млн.дол., Сполучених Штатів Америки – 23,3 млн. Австрії – 6,9 млн.дол. США.дол., Віргінських Островів, Британських – 11,5 млн.дол., Казахстану – 7,0 млн.дол. та Казахстану [3].

Зазначимо, що все більше громадян України віддають перевагу відпочинку за кордоном саме внаслідок більш високої якості обслуговування в готельних підприємствах. Від’ємне сальдо закордонного та іноземного туризму призводить до відтоку іноземної валюти, це прямі втрати не лише підприємств індустрії гостинності, а й бюджету.

Підвищення рівня готельних послуг вимагає реконструкції та оновлення діючих підприємств, будівництва та введення в експлуатацію нових готелів. Це вимагає інноваційних розробок та залучення значних інвестицій.

При прийнятті рішення про інвестування інвестор враховує різноманітні ризики, термін окупності та інші характеристики проекту. В умовах соціально-політичної нестабільності, високої інфляції, зменшення обсягів виробництва, рівня життя населення значно посилюється ризик інвестування.

Необхідність активізації інноваційної та інвестиційної діяльності в сфері гостинності ґрунтується не лише на необхідності збільшувати виробничу потужність готелів та підвищувати якість обслуговування в них. Потрібні значні капіталовкладення у відтворення матеріально-технічної бази наявних підприємств готельного господарства, яка старіє внаслідок фізичного зносу і потребує оновлення.

Слід відмітити, що найбільш швидкими темпами в сфері гостинності розвиваються технології. Це пов’язано з тим, що перед готельєрами стоять дві основні задачі: отримати більше клієнтів, завоювати гостя та перетворити його на постійного клієнта.

Вирішити ці задачі без інноваційних рішень неможливо. Боротьба за кожного гостя вимагає від готелів модернізації як в технологіях, так і у свідомості.

Основними перепонами інноваційних технологій є наступні:

- вартість інноваційних розробок;
- адаптація підприємства до інноваційних розробок;
- можливість отримання додаткового доходу в майбутньому (керівники зосереджені, в основному на отримання доходів з поточної діяльності).

Сьогодні важко уявити собі готель, в якому тисячі задач щодо ведення бізнесу велись вручну. Системи управління це мозок готелю, без якого підприємство не може існувати. Існує багато систем електронного управління готелем, але при виборі їх слід визначити наскільки вони адаптуються з тими інноваційними продуктами, котрі стають необхідністю.

В наш час основна інновація в сфері систем електронного управління – Інтернет-технології. Ці технології забезпечують співробітнику готелю напряму звертатися до веб-сервісу та отримувати всю інформацію про свій готель в мережі. На українському ринку сьогодні такими системами є Opera, Fidelio та Epitome PMS. Основна інновація Epitome PMS у позиціонуванні цієї системи як частини готельного комплексу з максимальною інтеграцією з іншими системами.

Процес поширення та модернізації таких систем приведе до того, що скоро таких систем стане більше, з’являться системи, які можна буде отримати за підпискою (SAAS – технології). Особливо це цікаво для сезонних готелів (курортних, гірськолижних). Такі технології дозволять економити кошти на придбанні дорогого софту, а оплачувати невеликі суми за реалізовані бронювання.

В умовах гострої конкуренції готелі вимушені шукати нові шляхи підвищення привабливості та доступності своїх послуг. Поява інноваційних технологій дистрибуції в електронних системах бронювання, інтегрованих з готельними системами управління привели до революційних змін в даному сегменті.

Виходячи з того, що інноваційна діяльність є вирішальним елементом розвитку сучасної сфери гостинності, проблеми соціально-економічного обґрунтування інноваційних рішень набувають особливої актуальності.

Ці проблеми важливі як на рівні підприємств (організацій), так і на вищих рівнях управління національною економікою, зокрема при розподілі бюджетних коштів на фінансування науково-технічних, соціальних та інших загальнодержавних програм.

У сучасних ринкових умовах підвищуються вимоги до соціально-економічних вимірів та економічних обґрунтувань прийняття рішень стосовно інноваційних проектів, які можуть фінансуватись тільки після соціально-економічної оцінки кожного з можливих їх варіантів.

Водночас у деяких наукових публікаціях висловлюється думка, що необхідно розрізняти ефективність і результативність. Результативність, на думку П. Друк ера [4], є наслідком того, що «робляться потрібні, правильні речі» (doing the right things), а ефективність є наслідком того, що «правильно створюються ці самі речі» (doing things right). I перше і друге однаково важливо. Стосовно питання визначення ефективності інноваційної діяльності такий підхід, на нашу думку, є особливо актуальним. Справді, одержуючи інновацію (у вигляді нового продукту, технології, методів організації й управління), що є результатом інноваційного процесу, важливо не тільки одержати нововведення з мінімальними витратами, а й саме нововведення як цінність, що має бути корисною і потрібною, тобто відповідати певним вимогам як з боку підприємства, ініціюючого його впровадження, так і з боку споживачів цієї інновації.

Оцінюючи ефективність інноваційного проекту, порівняння різночасових показників здійснюють шляхом приведення (дисконтування) їх до цінності в початковому періоді (до одного моменту).

При оцінці ефективності інновацій в сфері гостинності передбачається розрахунок таких важливих показників, як:

- інтегральний ефект (чистий дисконтований дохід);
- внутрішня норма прибутковості (дохідності);
- рентабельність інвестицій
- період і строк окупності.

Вибір інноваційної поведінки готельних підприємств визначається рівнем знань про можливості інновацій, тенденції прискорення їхнього впливу на зміни навколишнього середовища, здатність до поширення, забезпечення ефективності і конкурентоспроможності економічної діяльності, удосконалення корпоративної культури в готельних підприємствах.

Висновки і пропозиції. Отже, підводячи підсумок, можна сказати, що готелі поки залишаються найбільш слабкою ланкою в сфері гостинності. Однією з проблем розвитку цієї сфери є створення сприятливого інвестиційного клімату та пошуку джерел фінансування для будівництва нових і реконструкції вже діючих підприємств. Стан більшості об’єктів готельного сервісу залишається на рівні, далекому від світових стандартів, перелік додаткових послуг вітчизняних готелів значно скромніший, ніж у більшості готелів Європи. Лише трохи більше ніж половина (52,6%) загальної кількості підприємств готельного господарства має у своєму складі такі об’єкти сервісу, як ресторани, кафе та бари. Разом з тим, інноваційний процес стає невід’ємним атрибутом сучасного готельного підприємства. Боротьба за кожного гостя, особливо в умовах кризи, вимагає від готелів модернізації як в технологіях, так і у свідомості.

Тому актуальним сьогодні є правильна оцінка соціально-економічної ефективності інновацій, прийняття рішень стосовно застосування інноваційних проектів, тільки після економічної оцінки кожного з можливих їх варіантів.

Кінцевим результатом інноваційної діяльності в сфері гостинності повинно стати виробництво конкурентоспроможних послуг, зміцнення позицій на ринку та максимальне задоволення потреб споживачів.

Список використаних джерел

1. Шумпетер Й. Теория экономического развития. - М.: Прогресс , 1982. - 453 с.
2. Лукашевич И. Развитие идей Н. Д. Кондратьева в теориях длинных волн нововведений // Вопросы экономики. - 1992. - № 3. - С. 81-94.
3. Статистичний бюлетень «Готелі та інші місця для короткострокового проживання». К . : Держкомстат, - 2009 р.
4. Новиков В.С. Инновации в туризме. – М. : ИЦ «Академия», 2007. – 208 с.
5. Черниш О.І., Дімова О.І. Інноваційні впровадження як основні чинники пріоритетного розвитку сфери туризму та рекреації в Україні /О.І. Черниш, О.І. Дімова //Економічний простір. – 2009. – № 22/2. – С. 208-213.
6. Мельниченко С. Вплив інформаційних технологій на маркетинг туристичних підприємств / Мельниченко С. // Вісник КНТЕУ. – 2007. – № 5. – С. 68-74.
7. Инновационный менеджмент: Учебное пособие / Под ред. д.э.н., проф. Л.Н.Оголевой – М. : ИНФРА – М., 2001
8. Фатхутдинов Р. Инновационный менеджмент: Учеб. для вузов. - М . : Интел-Синтез, 1998. - 560 с.

В статье рассматривается современная ситуация в сфере гостеприимства Украины. Отмечены особенности инновационных подходов к оценке социально-экономической эффективной инновации в сфере гостеприимства.

Ключевые слова: «гостиница», «сфера гостеприимства», «инновации», «инновационный процесс».

In the article is considered the condition of the hospitality industry in Ukraine, mentioned innovations in hotel business of Ukraine. Analyzed main ways to appreciate social-economics situations in the hospitality industry.

Key words: «hotel», «industry of hospitality», «innovations», «process of innovation».