Мікоян Д.С.
Російське підприємництво. - 2008. - №5, вип.1 (110). - С.125-128.

Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку санаторно-курортного комплексу країни

На сучасному етапі розвитку санаторно-курортної сфери сформувалося два протилежних напрямки: визнання курортної індустрії частиною російського охорони здоров'я та розгляд поїздок в санаторії в рамках туристської діяльності. Згідно із законом «Про основи туристської діяльності», санаторно-курортні об'єкти відносяться до туріндустрії, тоді як за іншими документами вони залишаються за Міністерством охорони здоров'я і соціального розвитку.

Розгляд сутності чинного санаторно-курортного комплексу (СКК) як прояви одного з цих напрямів тягне за собою на практиці реалізацію різних, часто суперечливих вимог до структури, якісними характеристиками, формами управління виробництвом і реалізацією послуг. У нових економічних умовах можна умовно виділити кілька груп рекреаційних організацій. Першу групу складають бюджетні здравниці (їх 38%), які функціонують за «госпітальному» типу, як лікувально-профілактичні установи, що складаються з медичних відділень і надають обмежену кількість інших послуг. Комерційна діяльність не вітається законодавством (прибуток від комерції повинна перераховуватися в бюджет).

Другу групу здравниць (близько 5%) складають структури відомств і великих промислово-фінансових груп у вигляді оздоровчих центрів, комплексів та інших утворень. Ці структури формуються як об'єкти розміщення за типом готелів з потужною лікувально-діагностичною базою, на основі останніх досягнень відновної медицини і курортології. Добре розвинена система надання інших послуг (розважальні, побутових, харчування). Комерційний компонент вітається, але не є головним, оскільки фінансування оздоровлення працівників входить в соціальні програми.

Інші комерційні здравниці (їх близько 57%) різних організаційно-правових форм і різної власності знаходяться в складному і невизначеному становищі. Частина з них продовжує будувати свою діяльність за колишньою схемою, як медичні установи, розраховуючи залучити для санаторного лікування фонди промислових підприємств і особисті заощадження громадян, а також відносно невелика кількість коштів, які залишилися в розпорядженні державних фондів соціального страхування і соціального захисту. Інша частина, претендуючи на ці ж джерела фінансування, проводить поступову реорганізацію своєї структури, значно зменшуючи власну медичну базу, розвиваючи лише користуються попитом лікувально-діагностичні та додаткові послуги (масаж, гідротерапія, голкорефлексотерапія, косметологія тощо). База розміщення реформується з готельного типу.

Однак не спостерігається теоретичного осмислення цього процесу, всі вищевказані дії здійснюються стихійно, структура попиту на курортні послуги не вивчається, а формування рекреаційного пропозиції не враховує зміну потреби відпочиваючих. По суті, даний стан справ в курортній сфері відображає перехідний характер відносин виробництва і споживання послуг в напрямку від безкоштовної пільгової медицини до функціонування на комерційній основі. Такий перехід вимагає радикальних змін в управлінні та організації роботи рекреаційних підприємств, що відповідають новим економічним, політичним і соціальним реаліям. У всьому світі курортна індустрія розглядається як невіддільна частина індустрії туризму, а рекреаційний туризм - як один із його видів, поряд з пізнавальним, етнічним, конгрессным, екстремальним та ін.

У той же час, багато фахівців (головним чином, медики) відносять санаторну галузь до охорони здоров'я, вважають правильним використовувати СКК як частина російського охорони здоров'я, як це і було в дореформений період. Основними аргументами в цьому випадку є висока медична та соціальна ефективність санаторно-курортного лікування і реабілітації, хороший профілактичний ефект. Ще одним аргументом на користь такого підходу є направлення пацієнта на курорт найчастіше за необхідності при реалізації державних соціальних медичних програм на безоплатній або пільговій основі. При цьому думка споживача істотного значення не має; вибір місця надання санаторно-курортної допомоги та її обсяг визначається установою, яка видала путівку у відповідності з його завданнями і можливостями. Дійсно, важко назвати туристом хворого на туберкульоз, спрямованого поліклінікою по мозівській путівці в туберкульозний санаторій, який є одним з етапів лікувальних заходів.

Санаторно-курортна послуга являє собою комплексний пакет послуг, спрямований на відновлення втрачених сил шляхом короткочасного зміни місця свого проживання з метою лікування, відпочинку, отримання нових вражень. Таке розуміння змісту санаторно-курортної послуги обумовлює можливість віднесення її до сфери туризму.

Певним критерієм зближення туризму з СКК є рівень залученості конкретного суб'єкта в процес прийняття рішення, тобто можливість вибору мотивів подорожі самим туристом. Реалізація даного критерію останнім часом здійснюється за рахунок формування і швидкого прогресування на російському ринку туроператорів і турагентств, які виконують функції посередників між клієнтом і підприємством прийому. У зв'язку з цим відбулося значне збільшення у структурі рекреантів частки осіб, які купують путівки за повну вартість, змінили пріоритети з лікування на відпочинок і більш вимогливо оцінюють якість наданих послуг.

Опитування відпочиваючих на російських курортах показав ослаблення інтересу до медичної складової. Для більшості опитаних метою поїздки є відпочинок біля моря, і лише 25% респондентів - санаторно-курортне лікування [2]. Таким чином, пріоритетним для південних курортів, як і раніше, залишаються два мотиви. Якщо ще 5-7 років тому аналогічні опитування показували певну пріоритетність лікувально-оздоровчої складової, то в даний час виявилося очевидне переважання мотиву відпочинку [1].

Разом з тим, існує думка, що індивідуальний споживач готовий платити за курортну медицину, якщо вона буде представлена у вигляді індивідуального продукту за аналогією з досить великими витратами на платну медицину за місцем проживання [4].

Санаторно-курортні організації, що функціонують на комерційній основі, повинні переорієнтувати свою діяльність на надання комплексу різноманітних конкурентоспроможних рекреаційних та дозвільно-анімаційних послуг, прийнятних за співвідношенням ціни і якості, які спрямовані на задоволення платоспроможного індивідуалізованого попиту, із зміною їх пріоритетності від лікування до оздоровчого відпочинку. Такий підхід вимагає:

- реформування організаційної структури курортних об'єктів з госпітальної на готельну;
- створення маркетингових та інших ринкових структур;
- встановлення взаємовигідних відносин з персоналом на основі внутрішнього маркетингу;
- впровадження маркетингу відносин як системи побудови персоніфікованих довгострокових відносин з клієнтами і партнерами;
- впровадження управлінського обліку, оптимізації інформаційних, матеріальних і фінансових потоків.

Крім того, необхідно зміна медичної складової курортного продукту на основі змінюються за складом та тривалості комплексів відновлювального характеру на підставі:

- оздоровчої і профілактичної спрямованості, скорочених курсів;
- зменшення діагностичного набору в бік неінвазивних, переважно інтегральних тестів;
- опори на природні фактори і привабливість для пацієнтів;
- індивідуального підходу з урахуванням платоспроможного попиту відпочиваючих.

Крім медичних послуг, сучасний рекреаційний комплекс повинен володіти широким набором побутових, дозвіллєвих послуг та послуг харчування, побудованих за типом супутніх і додаткових. При цьому важливо, щоб клієнт сам формував набір споживаних послуг і програму перебування в оздоровниці.

Література

1. Боків М.А. Стратегічне управління рекреаційним підприємством в умовах ринкової економіки: Автореф. дис. д.е.н. - СПб., 2001. - 34 с.
2. Ветитнев А.М. Сервісно-орієнтована концепція управління санаторно-курортними організаціями в ринкових умовах: Автореф. дис. д.е.н. - М, 2006. - 52 с.
3. Восколович М.О. Економіка платних послуг. - М: Видавничий будинок «ТЕИС», 2007. - 399 с.
4. Шпилько С.П. Курортний «Рубікон» // Курортні відомості. - 2001. - №5. - С.2.

Mikoyan DS Current State, Problems and Growth Prospects of the country's Sanatorium and Resort Complex

The present article reviews the current state of the sanatorium and resort complex and identifies the most acute and urgent problems in the sector.

The review has shown that to date there are two opposite approaches to the sanatorium resort and service: recognition of the resort industry as part of russia's national health service, and treatment of trips to sanatorium resort and organizations as a part of tourism activities. Viewing the nature of the existing sanatorium and resort complex as a manifestation of either of these approaches leads in practical terms to the implementation of differing, often conflicting requirements for the structure, quality specifications, forms of business management and marketing of the sanatorium resort and product.

The review findings are used to draw the conclusion that it is necessary to refocus the activities of most commercial sanatorium and resort organisations on providing a package of competitive recreation and entertainment services, acceptable in terms of value for money and aimed at satisfying solvent custom demand, with the emphasis shifted from medical treatment to rest and recreation.