Локальні туристично-рекреаційні комплекси як альтернативна модель активізації інвестиційної діяльності у туристичній галузі

* Починаючи з 2002 року інформація стосовно діяльності санаторно-курортних (оздоровчих) закладів подається за 12 місяців: з 1 жовтня попереднього по 31 вересня звітного року [5].

Одним з перспективних куточків України для розвитку туристично-рекреаційної галузі є Крим. Унікальний клімат, різноманітні природні ландшафти, цікаві історико-культурні пам'ятки, цілющі властивості Чорного й Азовського морів надають Криму особливого статусу. Завдяки своєму курортно-рекреаційному потенціалу півострів приваблює та залучає до співробітництва й участі в різних інвестиційних проектах представників багатьох країн світу.

За дев’ять місяців 2007 р. у розбудову Криму було залучено 500 млн. євро прямих іноземних інвестицій. Завдяки цьому оновлюються курортні міста і селища, активно реконструюються кримські оздоровниці, готелі, динамічно розвивається індустрія від по чинку. Щорічна потреба в коштах для розвитку туристичної інфраструктури морського берегу Криму складає близько 1,5 млрд. євро. Водночас деякі інвестиційні проекти потребують суттєвіших капіталовкладень. Так, для будівництва міжнародного бальнеологічного курорту «Еврорегіон «Арабат», що є учасником Міжнародної програми «Блакитний Прапор Європи», необхідно близько 2 млрд. євро.

Інвестиційні проекти в сфері розвитку курортно-рекреаційного комплексу АР Крим реалізуються на 3-х територіях пріоритетного розвитку «Велика Ялта», «Судак», «Алушта». Введення спеціального режиму інвестиційної діяльності пріоритетного розвитку передбачає створення сприятливих умов для активізації діяльності інвесторів у курортно-туристичній сфері, а саме: надання податкових, митних та інших пільг. [6]

Привабливою для інвестування є і Західна Україна, зокрема Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Закарпатська області, розташовані на заході країни, на межі з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

Західна Україна відрізняється від інших регіонів країни своїм вигідним транспортно-географічним положенням. Територію регіону перетинають дванадцять залізничних шляхів, які з’єднують Україну з п’ятьма сусідніми державами. Досліджуваний регіон Західної України має велику кількість різноманітних природних і культурних туристичних ресурсів. З фізико-географічного положення - це гори Карпати (Бескиди, Горгани, Полонинсько-Чорногірські, Верховинські, Вулканічні Карпати), Передкарпаття та Закарпатська низовина, Опілля, Розточчя, долини Дністра і Бугу. Наявність таких територій уможливлює розвиток альпінізму, гірськолижного, водного видів туризму.

Збільшення притоку іноземних туристів сприяє розвитку туристично-рекреаційних комплексів України і насамперед розвитку готельного господарства. У 2005 р. на будівництво та переоснащення наявних готелів за рахунок усіх джерел фінансування використано інвестиційних коштів на суму 750,5 млн. грн., на інші місця для короткочасного проживання - 553,0 млн. грн. Понад 85% загального обсягу освоєних капіталовкладень, призначених для розвитку готелів у країні, припадає, переважно, на м. Київ, Автономну Республіку Крим, Одеську та Львівську області. Сьогодні в Україні функціонують всесвітньо відомі мережі готелів «Radisson» (м. Київ), «Rixoss» (м. Трускавець), «Hayatt Regensy» (м. Київ), вітчизняна готельна мережа «Прем’єр Палас» (м. Київ), «Міжнародний готель «Україна» та «San Ray» (м. Дніпропетровськ), загалом це понад 1,0 тис. підприємств готельного господарства [6].

Найбільші інвестиції на розвиток готельного та ресторанного господарства в Україні у 2006 р. спрямовані з США - 91,6 млн. дол. США, Віргінських, Британських Островів - 41,6 млн. дол. США, Кіпру - 43,7 млн. дол. США, Швейцарії - 28,9 млн. дол. США, Російської Федерації - 23,4 млн. дол. США та Італії - 3 млн. доларів США, з інших країн - 5,3 млн. дол. США. (рис. 2).

Рис.2. Іноземні інвестиції, спрямовані на розвиток готельного та ресторанного господарства України, 2006 р., млн.дол. [7]

Сьогодні привабливими для інвестування є проекти, пропозиції щодо будівництва туристичних і спортивних гірськолижних трас, канатних доріг, спортивно-оздоровчих комплексів. Карпати - перспективний регіон України, який має всі можливості для розвитку гірськолижного спорту. Сьогодні у Закарпатті працюють 57 гірськолижних трас. За обсягами інвестицій у розвиток туристичної інфраструктури Закарпатський регіон входить до п’ятірки найбільших регіонів країни. Ці надходження складають близько 290 млн. євро.

Останнім часом у економіці України намітилися позитивні зрушення, які відкривають перспективи щодо активізації інвестиційної діяльності, сприяють виходу з кризи та структурній перебудові економіки. Але для того, щоб цей позитивний процес набув достатньої сили, необхідно проводити чітку державну політику щодо формування інвестиційних ресурсів, їх концентрації, стимулювання переважно вітчизняних та залучення іноземних інвестицій.

Розвинені країни світу вже напрацювали значний досвід податкового стимулювання іноземного інвестування. Система оподаткування в цих країнах побудована таким чином, щоб постійно заохочувати інвесторів. Ефективними засобами податкового стимулювання розвитку туризму та активізації інвестиційної діяльності в туристичній сфері в різних країнах є:

- знижений податок на додану вартість (Польща, Швейцарія, Німеччина, Люксембург, Греція) або його відсутність для підприємств готельної та туристичної сфери (Хорватія, Білорусь),
- надання безпроцентних кредитів на будівництво готелів та туристичних об’єктів (Туреччина, Єгипет, Туніс),
- пільгові ставки амортизаційних відрахувань (Польща, Іспанія, Греція),
- митні пільги на ввіз обладнання для готелів і туристичних транспортних засобів,
- надання в оренду земельних ділянок під будівництво готельних комплексів на довготривалий термін за символічну плату (Туреччина, Єгипет, Туніс, Кіпр),
- звільнення новостворених підприємств від оподаткування на 5 років (Туреччина),
- податкові канікули [8].

На нашу думку, цікавим для України є досвід розвитку курортів Болгарії та залучення іноземних інвестицій в їх інфраструктуру. Зокрема курорт Албена, який є першим при ватним курортом в країні, приватизований як єдиний локальний туристично-рекреаційний комплекс, що має цілий ряд переваг:

1) європейська якість сервісу;
2) зосередження капіталу і легкість розпорядження ним у межах курортного комплексу;
3) зважена політика спрямована на поліпшення комфортності відпочинку, і комплексний під хід до її реалізації;
4) власна внутрішня туристична інфраструктура;
5) відокремлені системи забезпечення;
6) власна транспортна мережа.

Курортний комплекс Албена засновано у 1969 р. Сьогодні він є акціонерним товариством «Албена», акції якого розміщено на Болгарській фондовій біржі. Курортний комплекс Албена був приватизований приватизаційним фондом, який згодом реформовано в Акціонерне товариство «Албена Інвест Холдинг». Спочатку діяльність товариства підпорядковувалася основній меті - участь у торгах і формування диверсифікованого портфеля акцій підприємств галузей, пов’язаних з туристичною індустрією і легкою промисловістю. Холдингова структура охоплює підприємства різних галузей, при цьому є можливість пов’язати їх у господарський ряд, що є необхідним для за вершення господарського циклу і зниження собівартості послуг.

Основні акціонери АТ «Албена» станом на 01.01.2005 р. подано у табл. 2 [9].

Основними пріоритетами холдингу є розвиток туристичної галузі, представленої АТ «Албе-на», АТ «Соколец-Боровец», АТ «Хемустурист». АТ «Албена» є власником і менеджером курортного комплексу Албена, а з 2001 р. і мажоритарним акціонером Міжнародного центру молоді Приморско.

Структуру інвестиційного портфелю АТ «Албена Інвест Холдинг» станом на 01.01.2007 р. у розрізі галузей (сфер діяльності) наведено в у табл. 3 [10].

Таблиця 2