Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Мігущенко Юліана Валеріївна
Стратегічні пріоритети. - 2008. - №3(8) - C.163-169.

Локальні туристично-рекреаційні комплекси як альтернативна модель активізації інвестиційної діяльності у туристичній галузі

Проаналізовано стан розвитку та інвестиційні аспекти туристично-рекреаційної галузі України. Розглянуто досвід приватного курортного комплексу Албена (Болгарія) як ефективної форми залучення інвестицій. Запропоновано впровадження досвіду Албени для розвитку курортів України.

Ключові слова: туризм, рекреація, інвестиції, інвестиційна діяльність, локальні туристично-рекреаційні комплекси.

Туризм є однією з провідних галузей світової економіки, які найбільш динамічно розвиваються, зокрема в 2006 р. цей сектор згенерував 10,3% світового валового національного продукту, забезпечив 8,2% загальносвітової зайнятості. В Україні на явні значні природні, туристично-рекреаційні та культурно-історичні ресурси, проте туристична сфера генерує лише 1,6% ВВП та забезпечує 1,2% загальної зайнятості, що свідчить про не використані резерви економічного зростання країни у цій сфері [1].

Перспективи розвитку туристично-рекреаційної сфери в Україні зумовлюються дією широкого спектру природних, історико-культурних, соціальних, економічних, політичних чинників, які мають чітко окреслену специфіку. Разом з тим, особливість сьогоднішньої ситуації полягає в тому, що формування й інтеграція індустрії туристично-рекреаційних послуг у світовий ринок пов’язана з вирішенням гострих соціально-економічних проблем у період трансформації суспільно-економічних відносин. Важливим аспектом ефективного розвитку туристично-рекреаційної галузі України є активізація інвестиційної діяльності.

У роботах Д. Богині, О. Гаврилюка, А. Гальчинського, В. Геєця, Б. Губського, С. Захаріна, І. Лукінова, С. Мочерного, А. Пересади, С. Реверчука, В. Шовкалюка приділяється значна увага питанням активізації інвестиційної діяльності в Україні.

Методологічною основою досліджень у цьому напрямі можуть бути роботи зарубіжних економістів, у яких розглядається широке коло питань, пов’язаних з економічним стимулюванням інвестицій, аналізом державної інвестиційної політики. Зокрема відзначимо роботи Т. Веблена, Л. Ерхарда, Дж.М. Кейнса, В. Ойкена, В. Парето, В. Рьопке, І. Фішера, Ф. Хайєка, А. Хансена, С. Харріса, Д. Хікса та інших економістів.

Вагомий внесок у теорію дослідження територіальних рекреаційних систем, методику оцінки туристично-рекреаційного потенціалу та визначення соціально-економічної ефективності його використання, мотивації іноземних інвесторів, чинників, які слід брати до уваги під час моделювання сприятливого інвестиційного клімату, формування та реалізації інвестиційних процесів, зробили відомі зарубіжні й вітчизняні вчені О. Адаменко, І. Балабанов, О. Балацький, В. Беренс, І. Бланк, Е. Брігхем, М. Герасимчук, Л. Гітман, Б. Губський, В. Дергачов, Д. Джонк, М. Долішній, В. Євдокименко, Я. Живицький, В. Квартальнов, В. Кифяк, В. Кравців, М. Крачило, О. Кузьмін, Л. Лазебник, А. Махмудов, Н. Недашківська, Й. Петрович, І. Продіус, М. Прокопенко, П. Рогожин, М. Тараканов, С. Трохимчук, М. Чумаченко, О. Шаблій, В. Шевчук, А. Яковлєв та інші.

Проте останнім часом у дослідженнях недостатньо приділено увагу шляхам активізації інвестиційної діяльності в туристично-рекреаційній галузі та вивченню досвіду інших країн у цій сфері. Тому метою дослідження є розробка теоретико-методичних положень, практичних рекомендацій та альтернативної моделі активізації інвестиційної діяльності в туристично-рекреаційній галузі України.

Про потенціал та перспективи розвитку туристичної галузі в Україні свідчать позитивні показники її розвитку. У 2007 р. Україну відвідали 23,1 млн. іноземних громадян, що на 22% більше, ніж у 2006 р. (рис.1.); структура в’їзного потоку за країною походження є такою: країни СНД - 14,5 млн. осіб (63% загального в’їзного потоку, порівняно з 2006 р. кількість візитів збільшилася на 22%), країни ЄС - 7,1 млн. осіб (31%), решта країн - 1,5 млн. осіб (6%); громадяни Росії становлять 31% в’їзного потоку, Польщі - 19%, Молдови -17%, Білорусі - 13%, Угорщини - 5%, Румунії - 4%, Словаччини - 3%. Темпи зростання обсягів в’їзного туризму (122%) перевищили темпи зростання виїзного туризму (103%).

Кількість туристів, які відвідали Україну в різні роки
Рис.1. Кількість туристів, які відвідали Україну в різні роки, млн. осіб

Протягом 2007 р. виїзний потік становив 17,3 млн. осіб. Структура виїзного потоку: країни СНД - 8,9 млн. осіб, країни ЄС - 6,8 млн. осіб, інші країни - 1,6 млн. осіб. Обсяг внутрішнього туризму у 2007 р. зріс і складає 2,2 млн. внутрішніх туристів (збільшення на 107,4%).

Покращилися також показники діяльності суб’єктів туристичної діяльності. Обсяг наданих туристичних послуг суб’єктами туристичної діяльності в Україні у 2007 р. збільшився, у порівнянні з 2006 р. на 44% і становить 5,5 млрд. грн. Платежі до бюджету ліцензіатів у 2007 р. збільшилися порівняно з 2006 р. на 32,5% і становлять 174 млн. грн. Ефективність роботи підприємств у 2007 р. збільшилася - в середньому один ліцензіат обслужив 747 туриста, що на 3,3% більше, ніж у 2006 р. Продуктивність праці підвищилася - в середньому на одного ліцензіата припадає 241 тис. грн. обсягу наданих послуг, що на 38% більше, ніж у 2006 р. [2]

Протягом 6 місяців 2008 р. спостерігаються зміни тенденцій розвитку туристично-рекреаційної галузі: відбулося збільшення обсягів в’їзного (на 19%) та зменшення виїзного (на 12,7%) потоків порівняно з аналогічним періодом 2007 р. Пріоритетним видом туристичної діяльності у І півріччі 2008 р. став внутрішній туризм. На цей вид туризму припадає 47% туристів, яких обслуговували туристичні оператори, на виїзний туризм - 42%, в’їзний - 11%. У аналогічному періоді 2007 р. на внутрішній туризм припадало 78% туристів. Туристичні підприємства протягом 6 місяців у 2008 р. обслугували 2,3 млн. туристів (на 7% більше, ніж за 6 місяців 2007 р.), обсяг наданих туристичних послуг ліцензіатами (туроператорами та турагентами) України у І півріччі 2008 р. збільшився порівняно з аналогічним періодом 2007 р., на 62% і становив майже 3,2 млрд. грн; платежі до бюджету ліцензіатів у І півріччі 2008 р. збільшилися порівняно з І півріччям 2007 р. на 30% і становили 85,2 млн. грн [3; 4].

Україна має сприятливе географічне і геополітичне розташування, унікальні природні та кліматичні ресурси, історико-культурну спадщину. Серед оздоровчих ресурсів відзначимо значні запаси лікувальних грязей, які мають практично всі генетичні типи. На території України розповсюджені також численні родовища мінеральних вод усіх бальнеологічних типів. Гідромінеральні ресурси широко й ефективно використовуються на курортах Закарпатської, Львівської, Полтавської, Вінницької, Тернопільської та інших областей. Цілющі кліматичні умови узбережжя Чорного та Азовського морів, Криму, Карпат, середньої смуги країни широко застосовуються як основний лікувальний та оздоровчий чинник практично на всіх курортах. Унікальним лікувальним ресурсом є природний мікроклімат шахт (Солотвинські соляні шахти). Наявність різноманітних природних ресурсів дозволила створити в Україні багатофункціональну систему оздоровчих закладів, яких сьогодні налічується понад 3 тис. Проте, внаслідок трансформаційних процесів та розвитку ринкових відносин, старіння та зношення матеріально-технічної бази кількість цих закладів поступово зменшується (табл. 1).

Таблиця 1

Санаторно-курортні та оздоровчі заклади України
Заклади відпочинку 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Санаторії та пансіонати з лікуванням* 549 555 544 536 531 524 520 523
Санаторії-профілакторії* 377 357 334 325 311 291 277 269
Будинки і пансіонати відпочинку* 266 273 290 292 302 321 301 302
Бази та інші заклади відпочинку* 2010 2015 1982 2005 2033 2016 1976 1934
Дитячі оздоровчі табори 7615 8578 10890 14961 19443 18366 18238 18363

* Починаючи з 2002 року інформація стосовно діяльності санаторно-курортних (оздоровчих) закладів подається за 12 місяців: з 1 жовтня попереднього по 31 вересня звітного року [5].

Одним з перспективних куточків України для розвитку туристично-рекреаційної галузі є Крим. Унікальний клімат, різноманітні природні ландшафти, цікаві історико-культурні пам'ятки, цілющі властивості Чорного й Азовського морів надають Криму особливого статусу. Завдяки своєму курортно-рекреаційному потенціалу півострів приваблює та залучає до співробітництва й участі в різних інвестиційних проектах представників багатьох країн світу.

За дев’ять місяців 2007 р. у розбудову Криму було залучено 500 млн. євро прямих іноземних інвестицій. Завдяки цьому оновлюються курортні міста і селища, активно реконструюються кримські оздоровниці, готелі, динамічно розвивається індустрія від по чинку. Щорічна потреба в коштах для розвитку туристичної інфраструктури морського берегу Криму складає близько 1,5 млрд. євро. Водночас деякі інвестиційні проекти потребують суттєвіших капіталовкладень. Так, для будівництва міжнародного бальнеологічного курорту «Еврорегіон «Арабат», що є учасником Міжнародної програми «Блакитний Прапор Європи», необхідно близько 2 млрд. євро.

Інвестиційні проекти в сфері розвитку курортно-рекреаційного комплексу АР Крим реалізуються на 3-х територіях пріоритетного розвитку «Велика Ялта», «Судак», «Алушта». Введення спеціального режиму інвестиційної діяльності пріоритетного розвитку передбачає створення сприятливих умов для активізації діяльності інвесторів у курортно-туристичній сфері, а саме: надання податкових, митних та інших пільг. [6]

Привабливою для інвестування є і Західна Україна, зокрема Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Закарпатська області, розташовані на заході країни, на межі з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

Західна Україна відрізняється від інших регіонів країни своїм вигідним транспортно-географічним положенням. Територію регіону перетинають дванадцять залізничних шляхів, які з’єднують Україну з п’ятьма сусідніми державами. Досліджуваний регіон Західної України має велику кількість різноманітних природних і культурних туристичних ресурсів. З фізико-географічного положення - це гори Карпати (Бескиди, Горгани, Полонинсько-Чорногірські, Верховинські, Вулканічні Карпати), Передкарпаття та Закарпатська низовина, Опілля, Розточчя, долини Дністра і Бугу. Наявність таких територій уможливлює розвиток альпінізму, гірськолижного, водного видів туризму.

Збільшення притоку іноземних туристів сприяє розвитку туристично-рекреаційних комплексів України і насамперед розвитку готельного господарства. У 2005 р. на будівництво та переоснащення наявних готелів за рахунок усіх джерел фінансування використано інвестиційних коштів на суму 750,5 млн. грн., на інші місця для короткочасного проживання - 553,0 млн. грн. Понад 85% загального обсягу освоєних капіталовкладень, призначених для розвитку готелів у країні, припадає, переважно, на м. Київ, Автономну Республіку Крим, Одеську та Львівську області. Сьогодні в Україні функціонують всесвітньо відомі мережі готелів «Radisson» (м. Київ), «Rixoss» (м. Трускавець), «Hayatt Regensy» (м. Київ), вітчизняна готельна мережа «Прем’єр Палас» (м. Київ), «Міжнародний готель «Україна» та «San Ray» (м. Дніпропетровськ), загалом це понад 1,0 тис. підприємств готельного господарства [6].

Найбільші інвестиції на розвиток готельного та ресторанного господарства в Україні у 2006 р. спрямовані з США - 91,6 млн. дол. США, Віргінських, Британських Островів - 41,6 млн. дол. США, Кіпру - 43,7 млн. дол. США, Швейцарії - 28,9 млн. дол. США, Російської Федерації - 23,4 млн. дол. США та Італії - 3 млн. доларів США, з інших країн - 5,3 млн. дол. США. (рис. 2).

Іноземні інвестиції, спрямовані на розвиток готельного та ресторанного господарства України
Рис.2. Іноземні інвестиції, спрямовані на розвиток готельного та ресторанного господарства України, 2006 р., млн.дол. [7]

Сьогодні привабливими для інвестування є проекти, пропозиції щодо будівництва туристичних і спортивних гірськолижних трас, канатних доріг, спортивно-оздоровчих комплексів. Карпати - перспективний регіон України, який має всі можливості для розвитку гірськолижного спорту. Сьогодні у Закарпатті працюють 57 гірськолижних трас. За обсягами інвестицій у розвиток туристичної інфраструктури Закарпатський регіон входить до п’ятірки найбільших регіонів країни. Ці надходження складають близько 290 млн. євро.

Останнім часом у економіці України намітилися позитивні зрушення, які відкривають перспективи щодо активізації інвестиційної діяльності, сприяють виходу з кризи та структурній перебудові економіки. Але для того, щоб цей позитивний процес набув достатньої сили, необхідно проводити чітку державну політику щодо формування інвестиційних ресурсів, їх концентрації, стимулювання переважно вітчизняних та залучення іноземних інвестицій.

Розвинені країни світу вже напрацювали значний досвід податкового стимулювання іноземного інвестування. Система оподаткування в цих країнах побудована таким чином, щоб постійно заохочувати інвесторів. Ефективними засобами податкового стимулювання розвитку туризму та активізації інвестиційної діяльності в туристичній сфері в різних країнах є:

- знижений податок на додану вартість (Польща, Швейцарія, Німеччина, Люксембург, Греція) або його відсутність для підприємств готельної та туристичної сфери (Хорватія, Білорусь),
- надання безпроцентних кредитів на будівництво готелів та туристичних об’єктів (Туреччина, Єгипет, Туніс),
- пільгові ставки амортизаційних відрахувань (Польща, Іспанія, Греція),
- митні пільги на ввіз обладнання для готелів і туристичних транспортних засобів,
- надання в оренду земельних ділянок під будівництво готельних комплексів на довготривалий термін за символічну плату (Туреччина, Єгипет, Туніс, Кіпр),
- звільнення новостворених підприємств від оподаткування на 5 років (Туреччина),
- податкові канікули [8].

На нашу думку, цікавим для України є досвід розвитку курортів Болгарії та залучення іноземних інвестицій в їх інфраструктуру. Зокрема курорт Албена, який є першим при ватним курортом в країні, приватизований як єдиний локальний туристично-рекреаційний комплекс, що має цілий ряд переваг:

1) європейська якість сервісу;
2) зосередження капіталу і легкість розпорядження ним у межах курортного комплексу;
3) зважена політика спрямована на поліпшення комфортності відпочинку, і комплексний під хід до її реалізації;
4) власна внутрішня туристична інфраструктура;
5) відокремлені системи забезпечення;
6) власна транспортна мережа.

Курортний комплекс Албена засновано у 1969 р. Сьогодні він є акціонерним товариством «Албена», акції якого розміщено на Болгарській фондовій біржі. Курортний комплекс Албена був приватизований приватизаційним фондом, який згодом реформовано в Акціонерне товариство «Албена Інвест Холдинг». Спочатку діяльність товариства підпорядковувалася основній меті - участь у торгах і формування диверсифікованого портфеля акцій підприємств галузей, пов’язаних з туристичною індустрією і легкою промисловістю. Холдингова структура охоплює підприємства різних галузей, при цьому є можливість пов’язати їх у господарський ряд, що є необхідним для за вершення господарського циклу і зниження собівартості послуг.

Основні акціонери АТ «Албена» станом на 01.01.2005 р. подано у табл. 2 [9].

Основними пріоритетами холдингу є розвиток туристичної галузі, представленої АТ «Албе-на», АТ «Соколец-Боровец», АТ «Хемустурист». АТ «Албена» є власником і менеджером курортного комплексу Албена, а з 2001 р. і мажоритарним акціонером Міжнародного центру молоді Приморско.

Структуру інвестиційного портфелю АТ «Албена Інвест Холдинг» станом на 01.01.2007 р. у розрізі галузей (сфер діяльності) наведено в у табл. 3 [10].

Таблиця 2

Основні акціонери ВАТ «Албена»
Акціонери Участь,%
АТ Албена 2000 48,13
Албена Інвест Холдинг 20,58
Приватні акціонери 10,27
Муніципалітет міста Балчік 7,13
Bulbrockers Finances ltd. 3,58
АТ Албена 3,00
Firebyrd Republics Fund Ltd 2,43
Hansapank Clients 1,30
Raiffeisen Zentralbank Osterreich AG 0,52
Pictet and Cie Banquiers 0,37
Bank Austria Creditanstalt AG 0,36
Elana Trading 0,23
National Bank of Greece 0,19
First Investment Bank 0,16
Bank National de Paris, London branch 0,11
Інші 1,64

Як було зазначено в перевагах створення курортного комплексу, ефективність функціонування даного комплексу пов’язана з реалізацією крупних комплексних інвестиційних проектів. Такі проекти стосуються спортивної, розважальної, лікувально-оздоровчої, конгресної бази курорту, зокрема побудови нових басейнів, тенісних кортів, розважальних комплексів, ресторанів, дискотек, оздоровчих центрів, конгрес-холів та залів.

Готельна база Албени складається з 43 готелів, 5 дачних селищ, розташованих на узбережжі моря чи на довколишніх пагорбах, з панорамним видом на море. Загалом туристична інфраструктура є надзвичайно добре розвиненою і включає: понад 100 розважальних закладів, бальнеологічний та оздоровчий центри, конгрес-центр та бізнес-центр, які об’єднують 13 залів для проведення конференцій, семінарів, тренінгів тощо. Курортний комплекс Албена має сучасний спортивний комплекс, який складається з багатофункціонального спортивного залу, 7 футбольних стадіонів, майданчика для хокею на траві, кінноспортивного клубу, значної кількості тенісних кортів, бази для водних видів спорту, загалом є можливість займатися понад 42 видами спорту.

Таблиця 3

Структура інвестиційного портфелю АТ «Албена Інвест Холдинг» за галузями
Акціонери Сфера діяльності
Албена АТ, Курортний комплекс Албена Морський, спортивний, бальнеологічний, конференц-туризм
Соколец-Боровец АТ, Курортний комплекс Боровец Туристичні маршрути, гірськолижний туризм
Хемустурист АТ, Габрово Туристичні маршрути, етнографічний туризм
Складова техника АТ, Горна Оряховица Машинобудування, складська техніка, побутові товари
Бряст-Д АТ, Добрич Готельне та ресторанне обладнання, дерев’яні меблі, конструкції
България-29 АТ, София Текстильні вироби
Добруджански текстил АТ, Добрич Текстильні вироби
Дуло-полимер АТ, Дулово Будівництво оранжерей, сонцезахисних тентів
Екопласт АТ, Курортний комплекс Албена Алюмінієві конструкції, пластикові конструкції, металопластикові вікна, будівництво басейнів, фасадів
Албена Автотранс АТ, Курортний комплекс Албена Транспортні перевезення пасажирів та товарів
ИКО-Бизнес АТ, София Поліграфічні послуги
ИДИС АТ, Варна Здача в оренду офісних приміщень
ФОХАР АТ, София Здача в оренду складських та офісних приміщень
Птици и птичи продукти АТ, Плевен Продукти харчування

Особливістю інвестування є також те, що АТ «Албена» бере кредити у провідних іноземних компаній на реалізацію проектів з удосконалення готелів та інфраструктури загалом, а потім віддає ці кредити протягом 2-3 років, надаючи туристичні послуги. Ця схема є цікавою і досить перспективною для України, особливо для розвитку туристичної інфраструктури невеликих бальнеологічних та гірськолижних курортів, які потребують вкладання інвестиційних коштів не лише в будівництво готелів та розважальних закладів, але і в розвиток загальної інфраструктури курортів.

На нашу думку, створення холдингових структур в Україні на зразок АТ «Албена Інвест Холдинг» об’єднало б представників різних галузей та сфер діяльності, активізувало б інвестиційну діяльність та розвиток невеликих курортних містечок, перетворило б їх на локальні туристично-рекреаційні комплекси, спроможні надавати комплексні туристичні, оздоровчо-реабілітаційні, розважальні, спортивні та конференційні послуги.

Список використаних джерел

1. Звіт про туристичну конкурентоспроможність 2007 (The travel & Tourism Competitiveness Report 2007) // Офіційний сайт Світового Економічного форуму (www.weforum.org).
2. Аналітична довідка про роботу туроператорів та турагентів за 2007 рік (дані за формою № 1-ТУР) // Офіційний сайт Державної служби туризму і курортів (www.tourism.gov.ua).
3. Аналітична довідка про роботу туроператорів та турагентів за І півріччя 2008 року (за формою № 1-ТУР(к)) // Офіційний сайт Державної служби туризму і курортів (www.tourism.gov.ua).
4. Довідка про динаміку туристичних потоків в Україні, І півр. 2008 року (за даними Ад мі ністрації Держприкордонслужби України) // Офіційний сайт Державної служби туризму і курортів (www.tourism.gov.ua).
5. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади, 1990-2007 рр. // Офіційний сайт Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua).
6. Інвестиційні можливості туристичної сфери України // Офіційний сайт Державної служби туризму і курортів (www.tourism.gov.ua).
7. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності: Стат. збірник. - К.: Держкомстат України, 2007. - 100 с.
8. Довбенко О.М. Податкове стимулювання інвестицій в туристичний комплекс України // Електронна туристична бібліотека (http://infotour.in.ua/statti_ukr/dovbenko3.htm).
9. Офіційний сайт ВАТ «Албена» (www.albena.bg)
10. Офіційний сайт «Албена Інвест Холдинг» (www.albhold.com).

Проанализировано состояние развития и инвестиционные аспекты туристическо-рекреационной отрасли Украины. Рассмотрен опыт частного курортного комплекса Албена ( Болгария) как эффективной формы привлечение иностранных инвестиций. Предложено внедрение опыта Албены для развития курортов Украины.

Ключевые слова: туризм, рекреация, инвестиции, инвестиционная деятельность, локальные туристическо-рекреационные комплексы.

The condition of development and investment aspects of tourism sector of Ukraine are analyzed. An experience of private resort complex Albena (Bulgaria) as an effective form attraction of investment is considered. Implementation of Albenas` experiences for development resorts in Ukraine are offered.

Keywords: tourism, recreation, investment, investment activity, local touristy - recreational complexes.




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.