“Методи прийняття управлінських рішень”

Назва методів, розділів і тем дисципліни	Кількість навчальних годин				Форми контролю
	Стаціонарна / заочна форма навчання
	Усього	Лекції	Семінари, практичні	Самостійна робота
1	2	3	4	5	6
Модуль І (Теми 1-8)	56 / 7	14 / 5	5 / 2	3 б	МКР-1
Розділ І. Сучасна організація як керована система	12 / 1	2 / 1	2 / 0	8	Р
Тема 1. Керування і зовнішнє середовище організації	6 / 0,5	1 / 0,5	1 / -	4	У, Р
Тема 2. Внутрішні керовані перемінні організації	6 / 0,5	1 / 0,5	1 / -	4	ПК, У
Розділ ІІ. Теоретичні основи і технологічні розробки рішення	22 / 3	6 / 2	2 / 1	14	-
Тема 3. Теорія управління рішень	7 / 1	2 / 0,5	1 / 0,5	4	СУР, У, Р
Тема 4. Людський фактор і психологічні аспекти управлінських рішень	7 / 1,5	2 / 1	1 / 0,5	4	К (елем.), Р
Тема 5. Управлінські рішення як технологія керування	8 / 0,5	2 / 0,5	-	6	ПК, СПР
Розділ ІІІ. База й основні компоненти підготовки до розробки рішень	22 / 3	6 / 2	2 / 1	14	КР(Т)
Тема 6. Організаційно-економічна база управлінських рішень	8 / 0,5	2 / 0,5	-	6	ПК, Р
Тема 7. Алгоритм прийняття управлінських рішень і діагноз проблем	8 / 2	2 / 1	2 / 1	4	СПР, ВК
Тема 8. Підбір і оцінка альтернатив в управлінських рішеннях	6 / 0,5	2 / 0,5	-	4	У, СПР
Модуль ІІ. (Теми 9-15)	82 / 5	14 / 3	8 / 2	30	МКР-2
Розділ IV. Проблеми процесу вироблення рішення	14 / 1,5	4 / 1	2 / 0,5	8	-
Тема 9. Особливості вирішення завдань керування	7 / 0,75	2 / 0,5	1 / 0,25	4	СПР, У
Тема 10. Оптимізацій ні завдання й ефективні рішення	7 / 0,75	2 / 0,5	1 / 0,25	4	СПР, ПК
Розділ V. Методи і підходи до вирішення завдань керування	38 / 3,5	10 / 2	6 / 1,5	22	КР(Т)
Тема 11. Систематичний аналіз і методи дослідження	6 / 0,25	2 / 0,25	-	4	ПК, Р
Тема 12. Методи математичного прогнозування і моделювання	8 / 0,25	2 / 0,25	-	6	ПК, Р
Тема 13. Застосування теорії ігор з “природою”	8 / 0,25	2 / 0,25	2 / -	4	У, СПР
Тема 14. Творче мислення і неформальні методи рішень	8 / 0,75	2 / 0,25	2 / 0,25	4	СПР, У
Тема 15. Реалізація і оцінка правильності прийняття рішень	8 / 2	2 / 1	2 / 1	4	СПР, Р, ПК
Разом:	108	28 / 8	14 / 4	66	Залік

 Умовні позначення форм контролю:

У-усне опитування; КР – контрольні роботи; СПР – самостійна письмова роботи; СУР – самостійна усна роботи; К – колоквіум; ПК – перевірка конспектів; Т- тестування; СР – перевірка завдань для самостійної роботи; ВК – виконання кейсів; Р – підготовка рефератів, без доповідей до практичних і семінарських занять; ВКР – виконання курсових робіт; З – залік; МКР – модульно-рейтингова контрольна робота.
 

3. Зміст тем дисципліни “Методи прийняття управлінських рішень”.

 

Модуль І. (Теми 1-8)

 

Розділ І. Сучасна організація як керована система.

 

Тема 1. Керування і зовнішнє середовище організації.

Керування як функція організованих систем різної природи. Керування як процес вироблення і реалізації рішення. Вимоги до процесів керування. Види процесів керування. Поняття про ієрархічність і організованість систем, соціотехнічні організації системи.

Некеровані  впливи навколишнього середовища. Основні зовнішні фактори, що впливають на організацію: економічні, політичні, демографічні, культурні, екологічні, технологічні. Основні фактори середовища прямого впливу: споживачі (клієнти), постачальники, держава ( органи державного регулювання) і конкуренти.

Зовнішнє оточення як джерело потреб союзник в ефективній роботі організації. Актуальність дослідження ринку й умов конкуренції, здатних вплинути на прийняті рішення.

Споживчий рівень і вимоги до продукту розроблювального рішення.  Дослідження індивідуальних переваг звичок і мотивів споживачів для вироблення конструктивних вимог до продукту.

Література: [4,8,10,14,37,50,51,56].

 

Тема 2. Внутрішні керовані перемінні організації.

Загальна характеристика перемінних і мета фірм. Основні внутрішні перемінні фактори фірми: мета, технологія, структура, функціональні групи і ресурси.

Організаційно-технологічні компоненти керованих перемінних: технологія, структура організації і її функціональних зон. Взаємозалежність на виробництві і її види (послідовна, зв’язана, групова). Поняття про структуру організації. Структурне членування організації: горизонтальний і вертикальний розподіл.

Завдання і ресурси. Завдання в організації: робота з людьми, предметами; фінансами й інформацією (основні ресурси).

Взаємо вплив перемінних і закон самозбереження.

Література: [4,8,10,14,37,48,50,51,56,67].

 

Розділ ІІ. Теоретичні основи психології розробки рішення.

  Тема 3. Теорія управлінських рішень.

Сутність і поняття управлінського рішення. Рішення  і як процес, і як акт вибору, і як результат вибору.

Основні підходи до розвитку теорії прийняття управлінських рішень (ПУР): концепція математичного вибору рішень (нормативний підхід); якісно-предметна концепція (дескриптивний підхід); комплексна (змішана) концепція управлінських рішень.

Методологічне забезпечення розробки рішення. Предмет, об’єкт і завдання теорії ПУР.

Закони і закономірності, що впливають на прийняття рішень. Загальні закони керування людиною. Закон інерційності людських систем. Закони зв’язку з зовнішнім середовищем. Соціально-психологічні і біологічні закони.

Закономірності в управлінській діяльності: цілісності системи, ієрархічності; комунікативності; історичності; еквіфінальності; стабільності організації; ефективності управлінських рішень.

Фактори, що впливають на прийняття управлінських рішень (об’єктивні і суб’єктивні).

Література: [4,8,10,13,17,22,29,36,44,51,57,59,60,67]

 

Тема 4. Людський фактор і психологічні аспекти управлінських рішень.

Роль людського фактору в прийнятті рішень. Концепція людських відносин. Базові властивості особистості – сплав уроджених і придбаних у процесі виховання і соціалізації рис. Програмуючі властивості – спрямованість, інтелекті самосвідомість - головні рушійні стимули індивідуальності. Технологічний портрет особистості.

Рішення як творчий процес. Психологічні аспекти прийнятих рішень. Урівноважені, імпульсивні, інертні, ризиковані, обережні, раціональні рішення.

Неформальні аспекти при розробці рішень.

Література: [5,6,8,17,21,22,23,24,30,31,33,37,40,43,46,49,62,67]

 

Тема 5. Управлінські рішення як технологія управління.

Управлінські рішення в циклі керування. Технологічні схема процесу керування (основні цикли): інформаційний, логіко-розумовий, організаційний. Поняття про “процес керування”, “технологія керування”, “ухвалення рішення”.

Класифікація управлінських рішень. Принципи класифікації рішень. Різні підходи до класифікації управлінських рішень (В.О.Василенко, Н.А. Бірман, Гірняк О.М. та інші). Прийняття рішень як мистецтво.

Засоби і мета. Простота і добірність, пристосованість і гнучкість, безпека, час мети.

Критерії і класи рішень. Поняття про “модель”. Види моделей (фізичні, аналогові, математичні або символічні). Порядок побудови моделей. Моделі рішень: раціональна, нарощування, задовольняюча. Модель статистичних рішень, її елементи. Автоматичні дії, метод проб і помилок, звертання до авторитету, інтуїція або натхнення, синтез цінностей.

Інші методи прийняття рішень: груповий, груповий вибір альтернатив (стратегій), метод “ Дельдон” адинтивний, раціональний  (аналітичний). Критерії вибору метода прийняття рішень: результативність, практичність, економність і часовий інтервал, необхідний для прийняття рішень. Комбінація методів у практичній діяльності менеджера.

Література: [8,10,11,13,17,20,22,24,29,32,35,36,38,39,41,44,51,53, 55,57,59,63,65,67]

 

Розділ ІІІ. База й основні компоненти підготовки до розробки рішень.

 

Тема 6. Організаційно-економічна база управлінських рішень.

Роль особи, що приймає рішення (ЛПР) у розробці управлінських рішень. Основні функції керівника у процесі  рішення. Роль системних аналітиків і власне керівника, експертів і консультантів у процесі розробки рішень.

Завдання вибору критерії обґрунтування рішення. Критерії завдання вибору рішень методу, підходу, прийому): практична застосовність методу; збалансованість даного методу з іншими методами; вартість використання методу; вірогідність методу; ефективність застосування методу; стабільність застосування методів.

Моделі в системі управлінських рішень. Співвідношення понять “моделювання” і “модель”. Класифікація видів моделей: за метою моделювання (пізнавальні і прагматичні); за відображенням динаміки (фактору часу) ( статистичні і динамічні); за виглядом представлення  (абстрактні або ідеальні і матеріальні або реальні, речовинні); за подібністю до оригіналів ( умовна).

Основні фактори, що характеризують моделі: спрощеність моделей, насиченість, адекватність моделей. Життєвий цикл моделей. Алгоритмізація моделювання.

База управлінських рішень і закони організації.

Література: [8,13,17,24,44,55,56,57,67]

 

Тема 7. Алгоритм прийняття управлінського рішення і діагноз проблем.

Поняття про алгоритм прийняття управлінського рішення. Етапи прийняття ті реалізації управлінського рішення (підготовка, прийняття, реалізація).

Завдання виявлення проблем. Поняття “проблема” і “ситуація”. Класифікація проблем і ситуацій. Підходи до виявлення проблем удосконалювання керування.

Методи виділення проблем керування.

Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка. Послідовність складання переліку проблем і його структуризації. Діагноз проблеми.

Література: [4,8,10,11,13,17,20,22,24,32,35,36,39,41,44,51,53,57, 59,63,67]

 

Тема 8. Підбір і оцінка альтернатив в управлінських рішеннях.

Поняття “альтернатива управлінського рішення”.

Основні методи визначення цілей керування.

Формування цілей керування. Підходи до формування системи цілей.

Виявлення і вивчення альтернатив. Розробка варіантів рішень. Формування рішень. Визначення типу рішення (стандартні; “рішення удосконалення”; оригінальні; творчі; унікальні рішення). Обґрунтування кількості альтернативних рішень.

Обґрунтування і оцінка варіантів рішення. Якісний аналіз  і техніко-економічна оцінка (ТЕО) виявлення альтернатив досягнення цілей.

Порівняльна оцінка усіх варіантів рішення (звужування значимості альтернатив). Вибір кращої альтернативи для ухвалення остаточного рішення менеджером. Вибір альтернативних значень у тупикових ситуаціях.

Література: [4,8,11,17,20,22,25,32,35,50,55,57,67]

 

Основні знання та вміння, які повинен набути студент після засвоєння програми модуля І.

 

Студенти повинні знати:

ключові поняття і терміни: керування як функція організованих систем; зовнішнє і внутрішнє середовище, мета організації, технологія, структура організації, функціональні зони організації, завдання і ресурси організації, управлінське рішення, закони і закономірності управління, людський фактор у прийнятті рішень, процес керування, технологія керування, ухвалення рішення, класифікація управлінських рішень, модель, моделі рішень, методи прийняття рішень, моделювання, життєвий цикл моделей, алгоритмізація моделювання, алгоритм прийняття управлінського рішення, проблема, ситуація, альтернатива управлінського рішення;

- про сучасну організацію як керовану систему (керування і зовнішнє середовище, внутрішні керовані перемінні);
- сутність управлінського рішення, основні підходи до розвитку теорії прийняття управлінських рішень (ПУР);
- сутність та взаємозв’язок законів, закономірностей і принципів  управління та прийняття управлінських рішень;
- роль людського фактору і психологічних аспектів у прийнятті управлінського рішення;
- алгоритм технологічної схеми підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень;
- про різні підходи до класифікації управлінського рішення;
- порядок побудови моделі, а також елементи моделі статистичних рішень; види моделей рішень;
- про роль організаційно-економічної бази основних компонентів підготовки до розробки управлінських рішень;
- про підбір і оцінку альтернатив в управлінських рішеннях.

 

Студенти повинні вміти:

а) загальна компетентність:

- вміти формулювати проблему, моделювати проблемну ситуацію, яка розглядається;
- вміти визначати мету і завдання дослідження проблемних ситуацій з окремих тем;
- вміти будувати одну або декілька робочих гіпотез дослідження з певної теми;
- вміти відбирати (актуалізувати) раніше набуті знання, вміння і навички з інших навчальних дисциплін для підготовки до семінарсько-практичних занять, різних форм контролю;
- володіти основами інтерактивних методів і прийомів навчання.

б) компетентність, що відповідає предмету:

- оволодіти основним поняттям апаратом у сфері управлінських рішень;
- оволодіти методикою (технологією) підготовки і прийняття управлінських рішень;
- застосовувати понятійний апарат у сфері підготовки, прийняття і оцінки управлінських рішень;
- творчо застосовувати одержані знання і практичні навики під час вирішення управлінських проблем;
- здійснювати підбір і оцінку альтернатив в управлінських рішеннях;

Орієнтовний перелік тем семінарських занять:

- сучасна організація як керована система (тема 1-2);
- теоретичні основи і психологія розробки управлінських рішень (тема 3-4);

Орієнтовний перелік практичних занять:

- визначення впливу психоматичного стану особистості та емоції на прийняття рішень (тема 4-8);

 

Модуль ІІ. (Теми 9-15)

  Розділ IV. Проблеми процесу вироблення рішення.   Тема 9. Особливості вирішення завдань керування.

Інформаційне забезпечення розв’язання завдань.

Об’єктивна і суб’єктивна інформація. Завдання менеджера в інформаційному середовищі керування. Характеристика інформації: обсяг, вірогідність, цінність, насичення, відкритість.

Умови і ситуації вироблення рішень. Залежність методу вибору рішень від умов і виду розв’язуваного завдання.

Вирішення простих (в умовах визначеності) і складних завдань. Вирішення завдань в умовах невизначеності.

Типи проблем і загальні методи їхнього рішення.

Поняття “проблема”. Основні елементи управлінських рішень. Взаємозв’язок впливу типу поставленої проблеми на пошук оптимального рішення. Неповні типи проблем: стандартні, добре визначені (виявлені) чи слабко структуровані, невизначені (неструктуровані). Поняття “системний аналіз”.

Суб’єктивні проблеми в розробці і прийнятті рішень.

Найбільш розповсюджені суб’єктивні недоліки рішень: упередженість, перестраховка, половинчатість рішень, концентризм, підміна дійсного бажаним.

Література: [8,28,38,59,67]

  Тема 10. Оптимізаційні завдання й ефективні рішення.

Припустимі і оптимальні рішення. Цільова функція або критерії результату прийнятого рішення. Припустимі рішення. Оптимальне рішення, процес оптимізації. Методи оптимізації на мікрорівні. Методи математичного програмування (планування).

Математична модель економічного об’єкту. Умови і особливості постановки завдання і розробки рішень про модельовані ситуації. Етапи формалізації задачі і її рішення.

Ефективність рішення і безліч Парето. Зміст і трактування термінів “ефект”, “ефективність”.

Безліч Парето, оптимум по Парето. Неефективне рішення. Визначення безлічі ефективних рішень.

Властивості безлічі ефективних рішень, їх наслідки. Методи визначення безлічі ефективних рішень.

Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення. Критерії вибору оптимального рішення – екстремальні (max чи min) значення показників досягнення цілей. Вимоги до побудови багатокритерійних моделей прийняття рішень. Показники і принципи критерій, що застосовуються для вирішення багатокритерійних завдань. Варіанти перевірки дій ЛПР: критерії несуперечності і критерії транзитивності. Використання шкали якісних критеріїв зі словесними оцінками градацій якості.

Способи боротьби з багатокритерійністю: згортання приватних критеріїв у деякий єдиний критерій; метод послідовних поступок.

Деякі практичні підходи до вирішення багатокритерійних завдань. Два підходи, що сприяють одержанню прийнятних результатів. Порівняння переваг і недоліків окремих варіантів (метод виключення, бальна система оцінок варіантів). Метод вартісного порівняння.

Групові рішення і правила більшості. Поняття про груповий вибір. Правила більшості. Процедура голосування, її елементи. Приклади інших способів голосування. Фактори впливу на вибір процедури голосування. Вимоги, які повинне задовольняти правило формування колективної переваги.

Література: [8,9,15,18,20,25,34,35,50,57,59,62]

 

Розділ V. Методи і підходи до вирішення завдань керування.

 

Тема 11. Системний аналіз і методи дослідження операцій.

Системний аналіз в прийнятті рішень. Поняття “системний аналіз”. Характерні риси  системного аналізу в менеджменті (за Д. Бурифілдом). Два підходи до системного аналізу як методу прийняття господарських рішень. Типи проблем і основні методи їх вирішення. Суть економічного аналізу. Найважливіші принципи систематичного аналізу. Побудова узагальненої моделі – центральна процедура системного аналізу.

Методи дослідження операції. Поняття “дослідження операції”. Математичні методи в ІСО.

Методи детермінованих процесів: оптимізація варіаційного обчислення. Лінійне програмування та інші.

Теорія масового обслуговування. Загальні поняття про теорію масового обслуговування і метод статистичних досліджень (Монте-Карло). Зміст термінів “канал чи апарат обслуговування”, “система масового обслуговування” (СМО). Методи теорії масового обслуговування. Регулярні і ймовірні (стохастичні) процеси масового обслуговування. Предмет теорії масового обслуговування. Характеристики ефективності обслуговування.

Методи теорії розкладу. Сутність теорії розкладу. Перші математичні моделі теорії розкладів: модель оптимальної партії поставки.

Завдання теорії корисності і підхід Байєса.

Зміст термінів “теорія корисності”, “корисність”. Абсолютна і відносна корисність. Функція корисності. Метод максимально очікуваної корисності. Підхід Байєса. Метод вартість-ефективність (“витрати-вигода”).

Література: [2,3,7,8,11,12,15,16,18,26,27,28,37,42,57,59,60,66,68]   

 

Тема 12. Методи математичного програмування.

Лінійне програмування. Суть методів оптимізації в економіці (лінійне, нелінійне і динамічне програмування). Зміст термінів “лінійне програмування (планування)”, “цільові функції”, “оптимальний план”. Загальний вигляд постановки завдання лінійного програмування. Сиплекс-метод-оцінка із основних методів лінійного програмування.

Нелінійне програмування. Сутність нелінійного програмування (планування). Методи нелінійної оптимізації.

Динамічне програмування. Зміст терміну “динамічне програмування” (динамічне планування). Методи динамічного програмування (за В.М.Колпаковим).

Суть розв’язання завдань динамічного програмування.

Стохастичне програмування. Поняття “стохастичне програмування”. Два підходи при розв’язанні завдань в стохастичній постановці.

Основи теорії графів і галузь її застосування.

Зміст термінів “граф”, “сітка”, “структура сітки”, “сітьові методи”, “блок-схема”, “граф сигналів”.

Правила побудови сигнального графу. Практичне застосування теорії графів.

Література: [8,10,15,16,18,37,57]

 

Тема 13. Застосування теорії ігор з “природою”.

Суть теорії ігор і її застосування. Суть термінів “конфліктна ситуація”, “теорія ігор”. Завдання, що вимагають застосування теорії ігор. Мета, правила, партія, стратегія гри. Загальний вигляд постановки завдання теорії ігор.

Математична теорія ігор з “природою”. Аналіз ряду критеріїв. Критерій, оснований на відомих ймовірних станах “природи”. Максимальний критерій Вальда. Критерій песимізму Гурвіна (Гурвіца).

Застосування апарату теорії ігор для аналізу проблем мікроекономіки. Ящик Еджворта – наочне уявлення економічного завдання з двома гравцями і двома товарами.

Позиційні ігри. Поняття про позиційні ігри, дерево рішень. Гра “Вступ на ринок” (пропозиції, партії, підгра): приклади з різними вихідними даними.

Рефлексивні ігри й підходи в прийнятті рішень. Рефлексивний підхід при вивчення конфлікту. Термін “рефлексивне управління”. Варіанти і підходи до рефлексивного управління.

Література: [8,10,15,16,19,37,57,65]

 

Тема 14. Творче мислення і неформальні методи рішень.

Творчість як основа методів розв’язання завдань. Поняття “творче мислення”. Мислення і сприймання, мрія і мислення. Загальні принципи творчості. Постановка проблемного питання, бачення нової проблеми, висунення нової мети. Операції мислення: порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування.

Евристичні методи розробки рішень. Поняття про евристичне програмування. Методи евристичного програмування (евристичні методи). Евристичний алгоритм методу прийнятного рішення.

Побудова сценаріїв розвитку подій при виробленні рівняння. Поняття про сценарій, метод розробки сценаріїв. Процес розробки прогнозного сценарію. Головна частина сценарію. Процедура пошуку ефективності і створення нових альтернатив – сценаріїв. Основне значення сценарію. Кількісна оцінка пріоритету різних напрямків розвитку (граф – “Дерево цілей”).

Експертні оцінки у виробленні управлінських рішень. Сутність методу експертних оцінок. Групи осіб учасників аналізу соціотехнічних систем. Індивідуальні і колективні методи експертної оцінки. Вибір шкали вимірів. Види шкал. Вимоги до учасників експертизи (комісії). Основні завдання експертного оцінювання. Система експертних оцінок. Види експертних оцінок (5 методів).

Моделі групових методів прийняття рішень. Способи (методи) свідомої генерації максимально можливої кількості альтернатив. Характеристики альтернатив. Методи системного аналізу (групові): “мозковий штурм” (мозкова атака), дискусія, аналоговий метод, синектика, метод ПАТТЕРН (критеріальний), матричний підхід, морфологічний аналіз.

Література: [8,20,24,25,39,46,52,54,57,62,64,65]

 

Тема 15. Реалізація і оцінка правильності прийнятого рішення.

Забезпечення виконання прийнятих рішень. Перелік загальних завдань забезпечення реалізації прийнятих рішень. Стратегічна програма дій – щорічні плани роботи. Плани, як основа керування підприємством. Шляхи реалізації планів: забезпечення ресурсами структурних підрозділів; делегування повноважень.

Процес реалізації рішень і його регулювання. Етапи (кроки) реалізації рішень: 1. визначення етапів, строків і виконавців прийнятого рішення; 2. планування та графік введення ресурсів, виконання робіт; 3. контроль за поточною діяльністю; 4. оцінка результатів реалізації та узагальнення накопиченого досвіду (алгоритм реалізації рішень). Значення контролю в реалізації рішення. Причини відхилень від плану. Умови оперативного керування виробництвом.

Оцінка і ефективність реалізації прийнятих рішень. Основні принципи раціональної організації виробництва: пропорційність, прямоточність, неухильність, ритмічність і безперервність – показники оцінки стану і якості системи керування на підприємстві.

Поняття “ефективність керування”, “ефективність управлінських рішень”. Показники ефективності управлінських рішень: організаційна ефективність, економічна ефективність, соціальна, технологічна, психологічна, правова, екологічна, етична, політична ефективність. Відсутність єдиного інтегрального показника економічної ефективності прийняття і реалізації управлінських рішень.

Література: [4,7,8,10,13,14,15,16,17,22,29,32,50,52,57,67]

 

Основні знання та вміння, які повинен набути студент після засвоєння програми модуля ІІ.

Теми (9-15)

 

Студенти повинні знати:

ключові поняття і терміни: завдання, типи проблем, оптимальне рішення, процес оптимізації, ефект, ефективність, критерії вибору оптимального рішення, груповий вибір, процедура голосування; системний аналіз, економічний аналіз, дослідження операцій, канал обслуговування, система масового обслуговування, теорія корисності, корисність,; лінійне програмування, цільові функції, оптимальний план, сиплекс-метод, нелінійне програмування, динамічне програмування, стохастичне програмування, граф, сітка, структура сітки, сіткові методи, блок-схема; конфліктна ситуація, теорія ігор, позиційні ігри, дерево рішень, рефлексивний; творче мислення, операції мислення, евристичне програмування, евристика, сценарій, експерт, експертна оцінка; ефективність керування, ефективність управлінських рішень;

- особливості вирішення завдань керування;
- особливі методи і прийоми вирішення оптимізацій них завдань й ефективних рішень на вибір дій у різних виробничих ситуаціях;
- сутність характерних рис системного аналізу, методи дослідження операцій, теорії масового обслуговування, теорія розкладу, типи проблем і загальні методи їхнього рішення;
- основні положення теорії корисності і сутність підходу Байєса;
- зміст методів математичного програмування: лінійного, нелінійного, динамічного, стохастичного; 
- основи теорії графів і галузь її застосування;
- про застосування теорії ігор з “природою” для аналізу проблем мікроекономіки;
- основні моменти позиційних і рефлексивних ігор при розв’язанні завдань з різними вихідними даними;
- про технологію застосування евристичних методів розробки управлінських рішень;
- схему побудови сценаріїв розвитку подій при виробленні рішення, а також створення нових альтернативних сценаріїв;
- роль і зміст методу експертних оцінок у виробленні управлінських рішень;
- мати уявлення про групові моделі і методи прийняття рішень;
- методи оцінки ефективності на всіх етапах процесу підготовки, формування, вибору, і реалізації управлінських рішень.

 

Студенти повинні вміти:

- адекватно застосовувати понятійний апарат у сфері підготовки, прийняття і оцінки управлінських рішень;
- використовувати стійкі знання технології прийняття управлінських рішень, творчо їх застосовувати;
-  користуватись основними методами, прийомами, підходами до прийняття управлінських рішень;
- проводити ділову гру з прийняття рішення для конкретної проблеми;
- проаналізувати існуючі ситуації і положення фірми, підприємства тощо;
- виявляти проблеми і обґрунтовувати постановку мети фірми;
- вирішувати виявлені проблеми і вибирати найбільш ефективні варіанти їх рішення;
- реалізовувати, контролювати і давати оцінку ефективності прийнятого управлінського рішення;
- приймати і реалізовувати рішення в конкретній ситуації;
- застосовувати творчий підхід в роботі (розв’язанні задач) із прийняття управлінських рішень.

 

Орієнтовний перелік тем семінарських занять:

- застосування теорії ігор з “природою”. Гра “Вступ на ринок” (тема 13);
- оцінка й ефективність реалізації прийнятих рішень (тема15).

Орієнтовний перелік практичних занять:

- прийняття управлінського рішення методом номінальної групи (теми 9-10);
- організація праці керівника за принципами важливості і терміновості. Неформальні методи рішень (тема 14).

5. Список рекомендованої літератури.

1. Абгук В.А. Економіко-математичні методи – СПб.: Союз. – 1999.  т.13
2. Альнін Л.П. Грані економічного ризику. – М.: Знання, 1989.  т.11
3. Аунану Ф.Ф. Наукові методи прийняття рішень у керуванні. – М.: Економіка, 1984.   т.11
4. Бирман Л.А. Управленские решения: Учеб. Пособие. – М.: Дело, 2004. – 204 с.  .т.1,2. с.13-33; т.3. с. 34-84; т.7. с.85-111; т.8. с.130-153; т.15 с. 164-192
5. Блум Ф., Лейзерсон А. Мозг, разум и поведение / Пер. с анг. – М.: Мир, 1988.  т.4
6. Бутуев С.Д. Морозов В.В. Динамічне лідерство в управлінні проектами: Монографія / Українська асоціація управління проектами. – К., 1999. – 312 с.
7. Василенко В.О., Узунов В.Н. Системи менеджменту / Нач. пос. У 2-х томах. – Сімферополь: СІЕУ, 2000.  т.9,11,15
8. Василенко В.О. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навчальний посібник – К.: ЦУЛ, 2003. – 420 с.  Т.1-с.10-20; т.2-с.21-32; т.3 – с.37-43; т.4 – с.49-61; т.5 – с.62-74; т.6 – с.91-100; т.7 – с.101-112; т.8 – с.113-123; т.9 – с.128-145; т.10 – с.146-175; т.11 – с.180-200; т.12 – с.201-215; т.13 – с.216-242; т.14 – с.243-276; т.15 – с.277-293;
9. Вевзелюк А.А. Розрахунки ефективності господарських заходів. – Мінськ: Наука, 1989.  т.10
10. Гірняк О.М. Лазановський П.П. Менеджмент. Підручник для студентів вищих закладів освіти. – Л. 2004. – 352 с.  т.1,2 – с.61-83; т.3,5,7 – с.182-191; т.12-13 – с.191-197; т.15 – с.314-320.
11. Голубків Е.П. і ін. Маркетинг: вибір кращого рішення. – М: Економіка. – 1993.  т.5,7,8,11.
12. Голубків Е.П. Як прийняти рішення? Практикум господарника. – М.: Економіка, 1993.  т.11
13. Доусон Р. Уверенно принимать решения. – М.: ЮНИТИ, 1996.  т.3,5,6,7,15.
14. Друкер П. Керування, націлене на результати. – М.: Технологічна школа бізнесу, 1992.  т.1,2,15.
15. Друкер П.Ф. Эффективное управление. Экономические задачи и оптимальные решения: Учебное пособие. / Пер. с анг. – М.: Прогресс, 1998.  т.10-13,15.
16. Эддус М., Стэндфилд Г. Методы принятия решений. – М.: Прогресс, 1987.  т.11,12,13,15.
17. Ефремов О.В. Мистецтво керування. – К.:УМКУ, 1989.  т.3,4,5,6,7,8,15.
18. Зайцев М.Г. Мето ды оптимизации управления для менеджеров: Компютерно-ориентированый подход. – М.: «Дело», 2004.  т.10,11,12.
19. Замкова О.О., Толстон’ятенко А.В. Черемних Ю.Н. Математичні методи в економіці. – М.: “Дело и Сервис”, 1999. – 368 с.  т.13.
20. Иванов А.И. Малявина А.В. Разработка управленческих решений. – М.: МАЭП, 2000.  т.5,7,8,10,14.
21. Кандиба В.М. Сверхвозможности человека. – СПб: Макет, 1995.  т.4.
22. Карданская М.Л. Основы принятия управленских решений: Учебное пособие. – М.: Русская Деловая литература, 1998. – 288 с.  т.3-5,7-8,15.
23. Карпов А.В. Психология принятия управленских решений / Под. ред. В.Д. Мидрикова. – М.: Юрист, 1998. – 440 с.  т.4.
24. Кнорринг В.Н. Основы искусства управления. – М.: «Дело», 2004.  т.4,5,6,7,14.
25. Китаев Н.Н. Групові експертні оцінки. – М.: Знання, 1985.  т.8,10,14.
26. Клейнер Г. Ризики промислових підприємств // Російський економічний журнал. - № 5-6, 1994.  т.11.
27. Кліланд Д. та ін. Системний аналіз і цільове керування. – М.: Прогрес, 1982.  т.11.
28. Ковнаків В.М. Методи керування. – К.: МАУП, 1997.  т.9,11,15.
29. Ковнаків В.М. Теорія і практика прийняття управлінських рішень. – К.: МАУП, 2000.  т.3,5,15.
30. Козелецкий Ю. Психологическая теория решений. – М.: Экономика, 1971 – 152 с.  т.4.
31. Комисаров Т.А. Управление человеческими ресурсами. – М.: «Дело», 2004.  т.4.
32. Кардинская Н.Л. Принятие управленческого решения. – М.: ЮНИТИ, 1999.  т.3-5,7-8,15.
33. Кравченко А.Н. Социология менеджмента: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 330 с.  т.4.
34. Краснощеков П.С. Математические методы в исследовании операций. – М.: Знание, 1984. – 64с. (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Математика, кибернетика, №7)  т.10.
35. Кузьмін О.Є. Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. – К.: “Академвидав”, 2003. – 416 с. (Альма-матер)  т.5,7,8,10 – с.217-229.
36. Гулагин О.А. Принятие решения в организации. – СПб.: Сентябрь, 2000.  т.3-7.
37. Кунц Г., О’доннел С. Керування системою і ситуаційний аналіз управлінських функцій. – М.: Прогрес, 1981.  т.1,2,4,11,12,13.
38. Курочкін А.С. Керування підприємством. – К.: МАУП, 1997.  т.9.
39. Ларичев О.Н. Наука і мистецтво прийняття рішень. – М.: Наука, 1979.  т.5,7,14.
40. Ламберт Том. Ключові проблеми керівника. 50 перевірених способів вирішення проблем. / Пер. з англ. – К.: Наукова думка, 2001. – 303 с.
41. Лесечко М.Д., Рудніцька Р.М., Чемерис А.О. Технологія прийняття управлінських рішень: Навч. пос. – Л.: ЛФУАДУ, 2001. – 43 с.  т.5,7.
42. Лесечко М.Д. Основи системного підходу: теорія, методологія, практика: Навч. посібник – Л.: ЛРІДУ УАДУ, 2002. – 300с.  т.11.
43. Лесечко М.Д. Чемерис А.О., Рудніцька Р.М. Психологія управлінських рішень і створення ефективних команд: Навчальний посібник. – ЛРІДУ УАДУ, 2003. – 100 с.  т.4 – с.7-54.
44. Лесечко М.Д. Чемерис А.О., Рудніцька Р.М. Технологія прийняття управлінських рішень в органах державного управління та органах місцевого самоврядування: Нач. пос.. – Л.: ЛРІДУ УАДУ, 2003. – 168 с.  т.3 – с.10-24; т.5 – с.25-38; т.6 – с.63-84; т.7 – с.90-164.
45. Лефлер В.А. Сполян Г.Л. Амебра конфлікту // Серія математика і кібернетика. – М.: Знання, 1968.   т.13.
46. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навч. пос. – К.: ТОВ “УПВК “ЕкоОЗ”, 2000. – 512 с.  т.4 – с.419-427; т.14 – с.440-444.
47. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. / Пер. с англ. – М.: Смысл, 1999. – 192 с.  т.4
48. Мескон М., Альберт М. Хефурн Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1994. – Гл.15- с.438-440.  т.2 – с.438-440.
49. Налимов В.В. Спонтанное сознание: Вероятностная теория смыслов и смысловая оргнтектоника личности. – М.: Прометей, 1998.  т.4 – с.64.
50. Немцов В.Д., Довгань Л.Э. Стратегічний менеджмент. Навчальний посібник. – К.: ТОВ “УВНК “Екс об”, 2004.  т.1 – с.37-72; т.2 – с.76-170; т.8 – с.456-461; т.10 – с. 89-90; т.15 – с.538-551.
51. Панфілов А.С. Системний підхід в організації керування підприємством. – М.: Знання, 1989.  т.1-3,5,7.
52. Пітерс Т. Та інші. У пошуках ефективного керування: досвід  кращих компаній. – М.: Прогрес, 1986.  т.14,15.
53. Планкетт Л. І ін. Вироблення і прийняття управлінських рішень. – М.: Економіка, 1984.  т.5,7.
54. Покропивний С.Ф. Економічне обґрунтування інженерних рішень. – К.: Техніка, 1985.  т.14.
55. Ременников В.В. Разработка управленческого решения. – М.: ЮНИТИ, 2000.  т.5,6,7,8.
56. Смирнов Е.О. Основи теорія організації. – М.: “Аудит”, ЮНІТІ, 1998.  т.1,2,6.
57. Смирнов Э.А. Разработка управленческих решений. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2002.  т.3,5-8,10-15.
58. Спицнадель В.Н. Теория и практики принятия оптимальных решений. – СПб.: Бизнес-пресс, 2000.  т.10.
59. Стадник В.В. Йохна М.А. Менеджмент: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 464 с. (Альма-матер)  т.3 – с.146-148; т.5 – с.150-155; т.7 – с.155-158; т.9,10 – с.159-161; т.11-13 – с.161-178.
60. Сухарський В.С. Менеджмент (загальний з основами спеціального) – Тернопіль: Астон, 2004. – 528 с.  т.3 – с.194-203; т.11 – с.203-206;
61. Тронцкая Е.В. Управленческие решения фирмы. – М.: Хронограф, 1998.  т.5,7.
62. Троянівський В.І. Математичні методи в менеджменті. – М.: ЮНИТИ, 1999.  т.4,10,14.
63. Троянівський В.М. Разработка управленческих решений. – М.: РДП, 2003.  т.5,7.
64. Фантхутдинов Р.А. Виробничий менеджмент: Підручник для вузів. – М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1997.  т.14.
65. Хол А. Досвід методології для системотехніки / Пер. з англ.. – М.: Радянське радіо, 1985.  т.5,13,14.
66. Черняк Ю.Н. Системный анализ в управлении экономикой. – М.: Экономика, 1975.  т.11 – с.43.
67. Юкаева В.С. Управленчиские решения. – М.: Дашков. – К.:1999.  т.3-8,15.
68. Янг С. Системное управление организации / Пер. с англ., под ред. С.П. Никанорова, С.А.Батасова. – М.: Советское радио, 1972. – 465 с.  т.11.