Мельник А.В.
Науковий вісник УжНУ. - 2009. - Серія «Економіка». - Випуск 28. - С.43-44.

Впровадження та вдосконалення геоінформаційних технологій у туристичній діяльності

Географічні інформаційні технології є настільки корисними і популярними, що привернули увагу Всесвітньої Туристичної Організації, яка, серед різноманітних заходів, планує створення глобальної мережі обміну туристичною інформацією, яка б об’єднала існуючі регіональні системи в єдину міжнародну мережу. В даній статті висвітлюються деякі аспекти впровадження та сучасні перспективи застосування географічних інформаційних систем в туристичній галузі.

Ключові слова: туризм, туристична діяльність, географічні інформаційні технології.

Вступ. На сьогоднішній день туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети. Більше того, на початку XXI ст. туризм за обсягами доходу справедливо посів третє місце серед інших галузей. Так, за результатами 2005 року туристична галузь утворила 12% світового внутрішнього продукту і поглинула більше 14% витрат споживачів. В багатьох країнах і регіонах туризм є основним джерелом прибутків. Рекреаційно-туристична галузь України одна з небагатьох, яка вже в найближчому майбутньому дозволить суттєво збільшити ВВП та буде давати значні прибутки. Про це свідчать, зокрема, показники її розвитку: з 1990 року по 2005 рік частка ВВП від такої діяльності зросла з 0,2% до 5,5%. Дуже важливим є те, що подальший її розвиток дасть змогу створити додаткові робочі місця і сприятиме росту малого та середнього бізнесу [1].

Аналізуючи стан та враховуючи просторовий аспект туризму, дуже перспективним є застосування сучасних геоінформаційних технологій. На сьогодні ГІС в туристичній галузі в основному використовуються в основному для підготовки туристичних карт, буклетів і іншої друкованої продукції. У той же час, для територій, що володіють унікальним природним потенціалом або що мають історико-культурне значення, важливою є розробка геоінформаційних систем з метою створення інтерактивних картографічних Інтернет ресурсів в туристичній галузі.

Результати дослідження. Туризм - одна з традиційних галузей застосування геоінформаційних технологій. ГІС - це інтегрована сукупність апаратних, програмних і інформаційних засобів, що забезпечують введення, збереження, обробку, маніпулювання, аналіз і відображення (представлення) просторово-координованих даних. ГІС включає машинно-програмний комплекс і бази даних [2]. Розрізняють картографічні і атрибутивні бази даних. Центральна частина ГІС - цифрова карта, яка називається базовою картою. Базову карту супроводжують тематичні карти різного масштабу, а також аеро - і космознімки. Слід відзначити, що ГІС-технології дозволяють, як диференціювати, так і інтегрувати інформацію: “видаляти” той або інший тематичний “шар” цифрової карти, або, навпаки, здійснювати накладання шарів один на одного, що дає можливість створювати нові карти і проводити просторовий аналіз.

Для ефективного управління рекреаційною і туристичною діяльністю, перш за все, має бути розроблена і ефективно використовуватися орієнтована на рекреацію ГІС. Ефективно управляти - це швидко і оптимально вирішувати виникаючі проблеми в конкретній ситуації на основі її аналізу і прогнозування. Тому, в ГІС необхідне поєднання базової (довготривалої) інформації, що швидко змінюється, для ухвалення миттєвих і довготривалих рішень. Подібна інформація повинна оновлюватись, бути достовірною, містити різноманітні тематичні шари. Крім того, орієнтована на рекреацію ГІС повинна володіти необхідним набором функцій. Наприклад, геоінформаційна система вирішення завдань оптимізації туристичної галузі в Україні може бути виконана на наступних рівнях:

- національному (вся Україна);
- регіональному (на рівні область-район);
- місцевому (окремий населений пункт, група населених пунктів);
- об’єктному (великий туристичний об’єкт: національний природний парк, історико- культурний заповідник).

База даних туристичних об’єктів включає пам’ятки архітектури та містобудування, археологічні пам’ятки, історичні пам’ятки, мистецькі об’єкти, об’єкти природно-заповідного фонду тощо.

Об’єкти туристичної інфраструктури включають готелі, заклади харчування, транспортні об’єкти (вокзали, автостанції, автостоянки, каси попереднього продажу квитків), адміністративні установи, об’єкти інформаційного туристичного сервісу, медичні заклади, відділення банків тощо.

Застосування геоінформаційних технологій для туроператорів, в першу чергу, має на меті автоматизацію процесу створення туристичного продукту, а саме:

- швидкий пошук необхідної інформації (наявність і кількість підприємств розміщення та харчування, наявність вільних місць, вартість послуг; наявність анімаційної інфраструктури - театрів, музеїв, розважальних закладів, заходи, які вони пропонують тощо; пошук транспортних підприємств, в тому числі станцій обслуговування, заправок і паркінгів);
- оптимізація маршруту та відпрацювання особливості орієнтування за способом пересування в різних видах туризму;
- розрахунок відстаней і термінів за маршрутом, тобто допомога в розробці програми туру або екскурсії;
- пошук ділянок для проведення спортивних змагань, квестів, зльотів, розташування таборів тощо;
- впровадження сучасних транспортних інформаційних та навігаційних систем, включаючи супутникові засоби ідентифікації місцезнаходження транспортних засобів;
- забезпечення безпеки туристів на маршруті за допомогою GPS-технологій, що може стати конкурентною перевагою підприємств, діяльність яких спрямована на задоволення потреб споживачів з достатком, а також іноземних туристів, оскільки для них безпека є одним із важливих факторів вибору подорожі;
- знакування туристичних планів, туристичних (пішохідних і велосипедних) маршрутів та міжнародних туристичних шляхів з використанням цифрових електронних карт.

Разом із загальними картами до складу геоінформаційної системи туристичної галузі повинні входити бази даних спеціалізованих цифрових карт, що характеризують рекреаційні об’єкти.

Зрозуміло, набір і зміст тематичних карт повинні оновлюватися і розширюватися. Картографічна база даних повинна спиратися на різноманітну атрибутивну інформацію і атрибутивні бази даних. Важливо відзначити, що картографічна інформація повинна вводитися як у векторному, так і растровому форматах, і регулярно оновлюватись в спеціалізованій частині.

Заслуговує на увагу ще одна сфера діяльності в туристичній індустрії - інженерне обґрунтування та проектування нових туристичних маршрутів та рекреаційних зон. В цьому контексті особливо актуальним є підготовка фахівців, які здатні проводити інженерний аналіз та оцінку природно-територіальних ресурсів для туристично-рекреаційного освоєння територій, зокрема геодезичне та картографічне забезпечення вибору місця та будівництва туристичних та готельних комплексів. Мова йде про геоінженерне проектування генпланів, комунікаційних мереж, доріг на базі системи автоматизованого проектування та ГІС-технологій.

Підготовка фахівців, окрім загальних спрямувань у туризмознавстві, повинна бути спрямована також на геоінформаційне і навігаційне забезпечення та інженерію туризму: інженерно-технічне забезпечення оптимального функціонування туристичної галузі, починаючи від проектування і будівництва туристично-готельно-курортних комплексів до їх екологічно безпечної експлуатації. Основними напрямками майбутньої діяльності таких фахівців мають стати:

- розробка геоінформаційних систем інфраструктури туристично-готельно-курортних комплексів та інформаційно – туристичних матеріалів, створення інформаційно-аналітичних баз даних туризму для стратегічного управління розвитком як підприємств, так і всієї туристично-рекреаційної сфери;
- планування розвитку туристично-готельно-курортних комплексів з максимальним використанням рекреаційного потенціалу території та збереженням біологічного і ландшафтного різноманіття, забезпеченням екологічної безпеки майбутніх рекреантів;
- проектування рекреаційно-туристичної діяльності, об’єктів туризму, готелів, санаторно-курортних споруд, гірськолижних баз, підйомників, стадіонів, туристичних маршрутів тощо;
- оцінка впливів на навколишнє середовище туристично-готельно-курортних об’єктів згідно державних будівельних норм, як складової частини проектної документації;
- екологічна експертиза техніко-економічних обґрунтувань інвестицій, техніко-економічних розрахунків, робочих проектів будівництва та реконструкції об’єктів туристичної індустрії;
- забезпечення систем екологічної безпеки та рятувально-пошукової служби туризму, безпеки туристів на маршруті за допомогою GPS-технологій, впровадження сучасних транспортних інформаційних та навігаційних систем, включаючи супутникові засоби ідентифікації місцезнаходження транспортних засобів;
- розробка туристичних карт, путівників, буклетів, рекламних матеріалів, знакування туристичних (пішохідних і велосипедних) маршрутів Карпатського регіону та міжнародних туристичних шляхів з використанням цифрових електронних карт;
- виконання інших туристичних послуг за завданням державних, приватних та міжнародних туристичних агенцій.

Залучення фахівців такої спеціалізації та подібних інновацій на підприємствах туристичної галузі і в державі прискорить розвиток внутрішнього і в’їзного туризму, покращить інвестиційний клімат (за рахунок надання інформації, в тому числі й інвесторам), що в свою чергу сприятиме розвитку не лише туристично-рекреаційної сфери, а й економіки загалом.

Таким чином, ГІС-технології можуть допомогти скрізь, де використовується просторова інформація і інформація про об’єкти, що знаходяться в просторі.

Висновки. Туризм безпосередньо пов’язаний з просторово-орієнтованими об’єктами. Протягом декількох років геоінформаційні технології використовуються менеджерами туризму для вирішення задач відображення туристичної привабливості регіону, або окремих туристичних та екскурсійних маршрутів, аналізу різних аспектів розвитку області в окремих регіонах або державах, оптимізації фінансових і трудових ресурсів, які задіяні в туристично-рекреаційній сфері, мінімізації ризику для життя, здоров’я людей або навколишнього середовища тощо.

Аналізуючи стан та враховуючи просторовий аспект туризму, дуже перспективним є застосування сучасних Web\ ГІС технологій. Найбільший ефект від їх застосування може бути досягнутий в наступних видах туристичної діяльності [1].

1. Створення туристичних Web-продуктів, зокрема, Національного туристичного Web-порталу, туристичних Web-сайтів в регіонах, Web-сторінок туристичних об’єктів.
2. Створення та ведення кадастру туристично-рекреаційних ресурсів.
3. Створення різноманітних геоінформаційних систем туристичного призначення. Це можуть бути ГІС туристичної інфраструктури на різних рівнях (національному, регіональному, місцевому), ГІС для туристичних центрів, ГІС курортів, ГІС окремих туристичних об’єктів, маршрутів, ГІС туристичної інфраструктури автомагістралей, великих міст тощо.
4. Моніторинг рекреаційно-туристичних територій засобами ГІС і дистанційного зондування. Здійснення моніторингу, особливо навколо курортів державного і місцевого значення, контроль за використанням природних лікувальних ресурсів, за забудовою всередині курортних зон.

Одним із засобів втілення даних проектів є інформатизація ринку туристичних послуг на базі телекомунікаційних і географічних інформаційних систем, що використовуються в провідних країнах світу. Для створення туристично-орієнтованих ГІС потрібно об’єднати зусилля всіх зацікавлених сторін, це необхідно для створення відповідної бази даних, постійної підтримки її актуальності і відповідності дійсності.

Перелік використаних джерел

1. http://www.pryroda.gov.ua.
2. Світличний О.О., Плотницький С.В. Основи геоінформатики: Навчальний посібник / За заг. ред. О.О. Світличного. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С.17-18.