Мельниченко С.В.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною
економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

Управління суб'єктами туристичної діяльності з застосуванням інформаційних технологій

Останнім часом значно зростає значення інформаційних технологій в забезпеченні успіху туристичних підприємств. На практиці можна виділити декілька зацікавлених груп, від яких залежить прийняття рішення в сфері ІТ: вище керівництво, яке повинно управляти інформаційними технологіями як стратегічним потенціалом підприємства; спеціалісти, які здійснюють пошук системних рішень для оптимізації спеціальних функціональних завдань; менеджери продуктових підрозділів (менеджери з напрямів), які використовують ІТ для здійснення виробничих завдань; менеджери функціональних підрозділів (бухгалтерії, фінансового відділу та ін.); постачальники ІТ, які повинні пропонувати послуги у відповідності до проблемних установок своїх замовників; власний інформаційно-технологічний підрозділ (якщо він передбачений організаційною структурою підприємства).

При застосуванні інформаційних технологій необхідно визначитись з їх вкладом в процес управління суб?єктами туристичної діяльності. Можна виділити три аспекти інформаційних технологій як:

а) функція забезпечення виробничого процесу (автоматизація виробництва: бронювання, завантаження рейсів, готелів, формування турів і т.д.);
б) інтегральна складова частини продукту;
в) організаційний інструмент для створення віртуальних форм підприємства.

Роль інформаційних технологій в управлінні залежить від розміру підприємства, розгалуженості його організаційної структури, обсягів продажу, здійснюваних на підприємстві процесів. В науковій літературі та на практиці розрізняють системи початкового, середнього рівнів та вищого класу.

Системи початкового рівня широко розповсюджені серед підприємств невеликого розміру і характеризуються тим, що охоплюють обмежене коло бізнес-процесів підприємства. Програмні продукти даного класу можуть значно відрізнятись один від одного за цільовим призначенням.

Наприклад, автоматизація самих працемістких дій менеджера туристичної фірми таких, як обробка великих масивів інформації для формування сезонних цін турпакету та завантаження ресів. При цьому програми, які існують на інформаційному ринку дають можливість синхронізувати зміни сезонів в готелях і дати виїздів/вильотів транспортних засобів, собівартість усіх видів послуг турпакету, врахувати усі знижки до послуг і всі надбавки до пакету цих послуг і т.д. Тобто існуючі програми автоматизують розрахунок пакетних цін і формують чотири види прайс-звітів, кожний з яких найбільш зручний для певних технологічних операцій.

Таким чином, туристичне підприємство може автоматизувати тільки окремі найбільш складні операції.

Системи середнього рівня передбачають впровадження програмних продуктів з більш широкими можливостями ніж системи початкового рівня. До них відносяться підсистеми: бухгалтерського обліку, управління виробництвом, планування, маркетингу та ін. Не дивлячись на здатність таких систем вести облік практично за всіма напрямками діяльності підприємства, деякі підсистеми реалізовані в них в досить обмеженому вигляді. Крім того, як показали результати досліджень суб?єкти туристичної діяльності дуже часто використовують для автоматизації вищезазначених підсистем програмні продукти різних компаній, що вимагає додаткових затрат часу і коштів на забезпечення можливості їх взаємодії.

Системи вищого класу забезпечують планування і управління усіма ресурсами підприємства, що як правило вимагає певної реорганізації його діяльності.

Програмні комплекси, які застосовуються в діяльності туристичних підприємств повинні максимально автоматизувати усі процеси і ліквідувати невиробничі витрати.