Мельниченко С.В.
Вісник ДІТБ. Серія: Економіка, організація та управління підприємствами
туристичної індустрії та туристичної галузі в цілому. - 2009. - №13. - С.103-108.

Методологічні основи діагностики ефективності застосування інформаційних технологій у туризмі

У статті визначено методологічні основи діагностики ефективності застосування інформаційних технологій в туризмі на мега-, макро- та мезорівнях; визначено показники їх оцінки та розкрито сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в туризмі.

Ключові слова: методологія, туризм, інформаційні технології, Інтернет.

Постановка проблеми. Економічні аспекти впливу інформаційних технологій на сферу обміну і споживання туристичних послуг у сучасних умовах господарювання суб’єктів туристичної діяльності неоднозначні. Застосування інформаційних технологій та їх складових у туризмі потребує розкриття методологічних аспектів оцінки їх ефективності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Спираючись на дослідження у визначенні методології з філософської точки зору (Сократ, Платон, Арістотель, Ф. Бекон, Р. Декарт, І. Кант, Шеллінг, Гегель та ін), сучасні дослідники активно працюють у даному напрямі. Як зазначає А. Гріцанов, у розвитку сучасної методології все більше місце відводиться питанням, пов’язаним із динамікою пізнавальних проблем, культурно-історичною природою пізнавальних засобів, змінністю категорій і понять, формуванням нових пізнавальних установок та ін., що поєднано з філософським представленням структури методології [1]. Тривалий час цей термін розглядався з філософського аспекту. Нині він широко застосовується в економічних науках. Питанням методології економічних досліджень велику увагу приділяли Н. Апатова [2, с.21], А. Гріцанов [1], М. Кастельс [3, с.396], С. Мочерний [4, с.37], С. Орлов [5, с.16], Т. Ткаченко [6, с.357]. та ін. Більш конкретно визначає цей термін Н. Апатова, а саме: як систематизація, прогнозування, визначення найбільш значимих чинників, вибір конкретних механізмів і формулювання основної парадигми дослідження [2, с.21].

Виклад основного матеріалу дослідження. Вітчизняні та закордонні науковці пропонують певні методологічні засади щодо оцінки ефективності використання інформаційних технологій (ІТ) на основі застосування різноманітних методів, засобів і прийомів.

Отже, цілком очевидною є необхідність визначення ефективності застосування ІТ суб’єктами туристичної діяльності. Основною їх метою при цьому є підвищення ефективності процесу виробництва туристичного продукту й управління ним на основі сучасних інформаційних технологій.

Необхідність дослідження ефективності застосування ІТ викликана такими обставинами [7, с.59]:

- по-перше, для визначення цього критерію необхідно мати чисельний показник або критерій, який характеризує ступінь якості виконання системою своїх функцій;
- по-друге, інформаційна система - це розподілені системи на базі АРМ, які об’єднуються в мережу;
- по-третє, ефект від автоматизації виникає у сфері управління процесом виробництва і сфері самого виробництва (ефект від комп’ютеризації управлінської праці у сфері виробництва туристичного продукту визначається опосередковано);
- по-четверте, в умовах інфляції для оцінки ефективності інвестицій використовуються методи дисконтування, при цьому керуються припущенням, що гроші, які будуть витрачені в майбутньому, будуть мати меншу цінність, ніж нині;
- по-п’яте, при оцінюванні тривалості повернення капітальних вкладень здебільшого не враховують проектний період і період дослідної експлуатації АРМ, інформаційної системи. Тобто загальний термін окупності інвестицій повинен визначатися часом, необхідним на проектні роботи, дослідну експлуатацію, і частиною часу, що потребує виробнича експлуатація.

Ураховуючи вищезазначені обставини, метою даної статті є визначення методологічних основ діагностики ефективності застосування інформаційних технологій в туризмі на мега-, макро- та мезорівнях. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- визначити показники оцінки застосування ІТ на глобальному, національному, галузевому, регіональному рівнях;
- розкрити сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в туризмі;
- виявити причини відставання вітчизняного туризму в застосуванні інформаційних технологій від країн, що є лідерами у використанні різноманітних ІТ.

На нашу думку, оцінка застосування ІТ в туризмі на глобальному рівні здійснюється шляхом визначення кількості користувачів Інтернет і обсяги Інтернет-продажів туристичних послуг у світі; кількості бронювань глобальними розподільчими системами.

Проведені Всесвітньою туристичною організацією дослідження виявили 15 провідних ринків за кількістю користувачів Інтернет, за низхідною: США, Китай, Японія, Німеччина, Великобританія, Південна Корея, Франція, Канада, Італія, Індія, Бразилія, Іспанія, Голландія, Росія, Австралія [8, с.18].

У доповіді про інформаційну економіку, яка була зроблена на конференції ООН з торгівлі, зазначалось, що у світі чисельність користувачів Інтернет перевищила 1 млрд. осіб і в 2006 р. становила 1,21 млрд. осіб, що на 19,5% більше порівняно з 2005 р. Лідерами є США (200 млн. осіб), Китай (111 млн. осіб), Японія (85,29 млн. осіб). В Європі користувачів Інтернет близько 205,5 млн., більшість з них мешкають у Німеччині, Великобританії, Італії та Франції [9].

На жаль, Україна не увійшла в цей перелік, незважаючи на те, що за даними дослідження U-TGI (Український індекс цільових груп), кількість користувачів збільшилась на 46,2% за останні два роки (з 1,3 млн. до 1,9 млн осіб) [10, с.62]. Основними причинами є: по-перше, те, що користувачі надають перевагу послугам турагенств; не завжди знайдена інформація є повною; недовіра віртуальним агенствам; недовіра онлайновій системі розрахунків; користувачі не знайомі з провідними туристичними сайтами; невміння здійснювати пошук необхідних туристичних продуктів; невміння користуватись Інтернет. По-друге, користувач мережі повинен бути матеріально забезпеченим (щоденні витрати туристів, які використовують Інтернет для консультацій, бронювання або оплати, на 20% перевищують витрати тих, хто не звертається до послуг мережі), бути досвідченим та зацікавленим в індивідуальному туризмі. По-третє, економічна ситуація, яка склалась у країні (особливо це стосується можливостей використання інформаційних технологій у сільських районах різних областей України, комп’ютерна недосвідченість та відсутність необхідних технічних засобів, що пов’язано з різним рівнем доходів громадян). Однак маркетингові дослідження вказують на зростаючий інтерес українських споживачів до Інтернету як до каналу дистрибуції туристичних послуг.

За даними Forrester's European Consumer Technology Adoption Study, понад 40% європейців отримують відомості про тури і мандрівки в глобальній комп'ютерній мережі і майже 14% бронюють туристичні послуги в режимі он-лайн [11, с.10].

На роботу глобальних дистрибутивних систем значно впливає розвиток Інтернет-продажів. Останнім часом найбільш швидкими темпами зростають обсяги Інтернет-продажів туристичних послуг таких країн світу, як США (на 19-20% щороку), країни Західної Європи (на 37-49%), з яких лідируючі позиції посідають Франція і Великобританія. У провідних російських туроператорів електронні продажі становлять половину від загального обсягу послуг, а в деяких випадках і 80-90% [11, с.10]. Разом з тим, експерти прогнозують зростання темпів приросту обсягів електронної торгівлі туристичними послугами найближчим часом у Східній Європі, зокрема і в Україні.

Сучасні тенденції розвитку ринку туристичних послуг вказують на стрімке зростання обсягів онлайн-бронювання. Провідні позиції у сфері інформаційних технологій і дистрибуції для туристичної галузі на світовому ринку займають глобальні розподільчі системи AMADEUS, Galileo, Sabre. За останніми даними, на їх частку припадає понад 50% від загального обсягу бронювання туристичних послуг. Так, у системі Sabre кількість бронювань становила 467,1 млн; AMADEUS - 393,9 млн.; Galileo - 345,1 млн. [9]. Тобто найбільш популярною залишається система Sabre, яка і надалі посилює свої позиції на міжнародному ринку в зв’язку із укладанням угоди про об’єднання з двома провідними інвестиційними компаніями.

Оскільки в Україні відсутня статистика застосування різних видів інформаційних технологій у туристичній сфері та їх впливу на розвиток туризму, виникають складнощі у виокремленні якісних та кількісних показників на макро- і мезорівнях.

Як показники для оцінювання застосування інформаційних технологій у туризмі на національному, галузевому, регіональному рівнях, на нашу думку, можна виділити:

- якість інформаційних туристичних ресурсів у мережі Інтернет (туристичних порталів, віртуальних Інтернет-турів, веб-сайтів туристичних організацій (асоціацій), веб-сайтів туристичних видань);
- дієвість і відвідуваність веб-сайтів.

Визначення цих показників дає можливість виявити ефективність різноманітних інформаційних туристичних ресурсів в Інтернет як на національному, так і галузевому, регіональному рівнях. Крім того, важливим є визначення впливу сучасних інформаційних технологій на експортно-імпортні операції туристичних послуг, основні показники регіонального розвитку туризму.

Ураховуючи інформаційну місткість туристичного продукту, туризм як сфера послуг широко представлена в мережі Інтернет. Оперативність, достовірність, актуальність туристичної інформації, якої потребують потенційні туристи та суб’єкти туристичної діяльності, забезпечують туристичні сайти. Однак важливим є якість представленого сайта в мережі Інтернет.

Огляд регіональних туристичних сайтів виявив ряд недоліків, які знижують їх ефективність, це, зокрема:

- відсутність додаткової інформації (про маршрути, за якими можна потрапити до місця призначення; послуги проживання та харчування) або гіперпосилання на сторінки з такою інформацією;
- неможливість потрапити з одного розділу в інший, не заходячи на головну сторінку і в меню;
- відсутність диференціальної ідеї, за якою географічна точка повинна позиціонуватись;
- нейтральна стилістика текстів;
- низька якість ілюстративного матеріалу та ін.

Нині одним із найбільш дієвих є показник ефективності сприяння сучасних інформаційних технологій експортно-імпортним операціям у туризмі. Це пояснюється посиленням ролі Інтернету в формуванні туристичного продукту, його просуванні та реалізації на внутрішньому і міжнародному ринках, зокрема і розвитком електронної комерції, її впливом на сферу споживання туристичних послуг.

У результаті проведеного аналізу показників застосування інформаційних технологій у зовнішньоторговельних туристичних операціях за 2005-2006 рр. (за даними форми №1-Тур, даними періодичних та Інтернет-видань [12, с.110; 13, c.44]) встановлено, що частка продажів вітчизняних туристичних послуг за допомогою Інтернет у загальному їх обсязі поступово зростає внаслідок збільшення кількості користувачів мережі на 600 тис. осіб та збільшення обсягів Інтернет-реклами в 2 рази (з 6 до 12 млн.дол. США). Така ситуація забезпечила позитивне зовнішньоторговельне сальдо туристичних послуг, тобто обсяги виїзного туризму перевищили обсяги в’їзного. При цьому частка експорту туристичних послуг у 2005-2006 р. коливалась у межах 3,4 - 3,3%, а імпорту у відповідний період - від 5,2 до 6,2%. Ця тенденція, що спостерігалась протягом 2005-2006 р., збереглася і в 2007 р. Для туристичної сфери, на відміну від інших галузей економіки, такі результати свідчать про недостатній рівень рекламування національного туристичного продукту за кордоном (зокрема в мережі Інтернет), що впливає на зменшення кількості іноземних туристів. Позитивна тенденція зростання обсягу продажів туристичних послуг в Інтернеті, пов’язана насамперед з придбанням туристичних послуг громадянами, що подорожують усередині країни та виїжджають за кордон. Незначним залишається кількість придбань турів іноземними туристами.

Порівнюючи вплив інформаційних технологій на зовнішньоторговельні операції туристичних послуг України та країн Західної Європи і США, слід відзначити значне відставання першої у використанні глобальної мережі для продажу туристичних послуг. Це пов’язано, в першу чергу, з великою різницею в кількості користувачів мережі та обсягами реклами туристичного продукту в Інтернеті. Так, кількість американських та європейських користувачів Інтернет, відповідно, в 105 і 108 разів перевищує кількість українських, а обсяги Інтернет-реклами - в 1750 та 625 разів.

Росія, яка разом з Україною належить до Європейського туристичного макрорегіону (поділ ВТО відповідно до принципу регіональної єдності (континуальності) та особливостей пропозиції туристичного продукту), за переважаючих темпів зростання експорту туристичних послуг утримує імпортну спрямованість зовнішньоекономічної діяльності. Така ситуація пояснюється збільшенням витрат Росії на державному рівні та рівні підприємств на рекламування туристичного продукту в глобальній комп’ютерній мережі порівняно з Україною в 16 разів при збільшенні кількості користувачів Інтернет у 12 разів.

Причинами такого відставання України, окрім недостатнього рівня розвитку новітніх інформаційних технологій і їх застосування туристичними підприємствами та просування туристичного продукту на рівні держави, є значна територіальна диференціація в рівнях соціально-економічного розвитку як вихідного чинника для формування та розвитку індустрії туризму, що закріплено в різних типах національних туристичних ринків, поляризації суспільного розвитку країн, реструктуризацією світогосподарських зв'язків та геопросторовою структурою світового і регіонального ринків.

Оцінити вплив інформаційних технологій на регіональні ринки розвитку туристичних послуг дуже складно внаслідок одночасного впливу великої кількості різноманітних чинників, зокрема і ІТ. Разом з тим, проаналізувавши рейтинг регіонів України за основними показниками розвитку організаційних форм туризму (форма №1-Тур), встановлено, що одним із чинників впливу на місце в рейтингу є розподіл користувачів Інтернет за регіонами.

Аналіз кількості обслугованих виїзних і внутрішніх туристів по областях України підтверджує логічний зв’язок із доходами населення та кількістю користувачів Інтернет цих областей. Результати досліджень свідчать, що найбільша кількість виїзних (70%) та внутрішніх (20%) туристів зосереджена в м. Києві. При цьому і доходи на одну особу в столиці є найбільшими. Це стало однією з причин концентрації основної кількості користувачів мережі Інтернет в м. Києві (58%), що обумовило найбільшу частку виїзних і внутрішніх туристів у загальній їх кількості. Така ситуація позитивно вплинула на зростання кількості користувачів глобальної мережі та можливість отримання ними необхідної інформації про туристичні підприємства і послуги, які вони надають за допомогою Інтернет. Низький рівень користувачів глобальної мережі 18 областей привів до того, що частка виїзних туристів у них становила тільки 11,4 відсотка.

На наш погляд, саме показник кількості користувачів Інтернет є одним із чинників зростання обслугованих виїзних і внутрішніх туристів. Разом з тим, дослідження свідчать про відсутність системної презентації туристичного потенціалу України в Інтернеті, інтерактивної бази даних з механізмом пошуку на рівні держави, що стало однією з причин незначної кількості в’їзних туристів. За даними Державної служби туризму і курортів, у першому півріччі 2007 р. частка в’їзних туристів становила 9,2% від загальної кількості обслугованих туристів, виїзних - 36,2%, внутрішніх - 54,6%. На жаль, незначна частка іноземних туристів впливає на зменшення обсягу коштів, що надходять у країну за рахунок споживання різноманітних послуг і товарів, пов’язаних з організацією та здійсненням поїздок.

Висновки:

1. Проведений аналіз свідчить про принципову залежність між зростанням обсягів наданих послуг і поінформованістю туристів про суб’єкти туристичної діяльності та послуги, які вони надають.
2. Вищезазначені якісні та кількісні показники є методологічною основою оцінки ефективності застосування інформаційних технологій у туризмі.

Список використаних джерел

1. Методология [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.velikanov.ru.
2. Апатова Н.В. Теория информационной экономики / Н.В. Апатова. - Симферополь : ЧП Бондаренко, 2005. - 336 с.
3. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс; под ред. О.И. Шкаратана. - М.: Госуд. учреждение “Высшая школа экономики”, 2000. - 608 с.
4. Мочерний С.В. Методологія економічного дослідження / С.В. Мочерний. - Л.: Світ, 2001. - 415 с.
5. Орлов А.И. Менеджмент: учеб. / А.И. Орлов. - М. : Изумруд, 2003. - 64 с.
6. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: монографія / Т.І. Ткаченко. - К.: Київський. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 537 с.
7. Распределенные экономические информационные системы. Оценка и прогнозирование характеристик качества [Электронный ресурс]: дис. … д-ра экон. наук : 08.00.13 / Е.Н. Ефимов. - Ростов н/Д, 2001. - 261 с.
8. Мониторинг Интернет-ресурсов, или… Как снизить затраты на маркетинг // Практика рекламы. - 2007. - №11. - С.17-19.
9. Тенденции мирового туризма [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://top.tourua.com/2007/14/03.
10. Шуляк М. Развитие украинского Интернета / М. Шуляк // Маркетинговые исследования в Украине. - 2008. - №1(26). - с.62-64.
11. Подключение к матрице // Турбизнес. - 2007. - №2. - С.10.
12. Овчаров А. Туристический комплекс в России: тенденции и риски / А. Овчаров // Вопросы экономики. - 2008. - №1. - с.108-119.
13. Український ринок онлайн-реклами // Контракти. - 2008. - №7. - С.44.

В статье определено методологические основы диагностики эффективности применения информационных технологий в туризме на мега-, макро- и мезоуровнях; определено показатели их оценки и раскрыто современные тенденции развития информационных технологий в туризме.

Ключевые слова: методология, туризм, информационные технологии, Интернет.

The diagnostics methodological principles of information technologies application effectiveness in tourism on mega-, macro- and mesolevels are defined in the article; their estimation indexes are specified, modern trends of information technologies development in tourism are revealed.

Keywords: methodology, tourism, information technologies, Internet