Мельников В.І.
Культура народів Причорномор'я. - 2012. - №232. - С.193-195.

Деякі напрямки економічного розвитку Севастополя

Актуальність проблеми економічного розвитку Севастополя обумовлена як його географічним положенням (в Україні з усіх торгово-вантажних портів в холоди продовжує працювати тільки Севастополь), так і коли значним промисловим потенціалом (поруч великих промислових підприємств рибодобувних і рибопереробних галузей), героїчною історією міста-героя, покликаної залучати як вітчизняних, так і зарубіжних туристів.

В рамках порівняно невеликої статті неможливо проаналізувати всі сторони економічного життя міста, тому зупинимося тільки на деяких важливих для Севастополя напрямках.

Севастополь розташоване в південно-західній частині Кримського півострова, його загальна площа - 1079 км, довжина морської берегової лінії становить 152 км, загальна площа акваторії - 216 кв. км, площа суші - 864 кв.км. Території міста прорізана глибокими балками, перехідними в 38 глибоководних морських бухт, які добре захищені пагорбами від вітрів і мають зручні судноплавні фарватери [4].

Унікальність географічного положення відбилася в напрямках економічного розвитку міста. У Севастополі базується практично весь морський транспортно - рефрижераторний флот України, що становить 4% рефрижераторного флоту світу. Судноремонтні можливості міста представлені шістьма заводами, які можуть проводити ремонт суден всіх типів і класів. Севастопольські судноремонтники мають багатий досвід ремонту судів різних країн світу [1].

Героїчна історія міста представлена Музеєм героїчної оборони Севастополя, які мають філії - панорама "Оборона Севастополя 1854-55 рр..", діорама "Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 р."; Малаховим курганом. Крім того, нещодавно почали функціонувати музейний історико-меморіальний комплекс Героїчним Захисникам Севастополя «35-та Берегова Батарея» та Михайлівська батарея (Михайлівський равелін), музей Шереметьєвих спільно з Військово-морським музеєм України. Державні музеї представлені національним заповідником "Херсонес Таврійський" з двома філіями ("Фортеця Каламіта в Інкермані і "Фортеця Чембало" у Балаклаві); художнім музеєм ім. М. Крошицького, в експозиції якого представлені справжні твори російських, радянських і зарубіжних майстрів пензля і різця; музеєм ЧФ; акваріумом-музеєм Інституту біології південних морів НАН України [3].

Наукова новизна статті - в основних напрямках, які повинні сприяти подальшому розвитку регіону і в цілому України. Від ефективної роботи промислових підприємств, рибодобувної і рибопереробної галузі, від активної туристичної діяльності сьогодні залежить економічне благополуччя міста та добробут його жителів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями, пов'язаними з подальшим розвитком Севастополя, аналізом його економічного потенціалу, інноваційними напрямки розвитку і новими інвестиційними проектами займаються: Сиротинська Ю., Локтіонов В., Лебедєв П., Вожжова а. п., Міщенко В.І., Сомик А.В. та ін Не залишаються байдужими до долі Севастополя та молоді вчені. У грудні 2011 року на засіданні круглого столу вони запропонували на суд викладачів та експертів, у якості яких виступили представники влади та бізнесу, свої підходи до вирішення міських проблем. Зі своїми пропозиціями виступили Анастасія Загорулько, Надія Дербасова, Юрій Шишкін і ін.

Мета роботи. Мета даної роботи полягає в аналізі пріоритетних напрямків економічного розвитку Севастополя на основі наявної і розвивається промисловості, рибодобувної і рибопереробної галузі, розвитку туризму.

У звіті конкурентоспроможності фонду «Ефективне управління» Севастополь представлений як самий маленький регіон в Україні, як за кількістю населення, так і за внеском у ВВП. У місті живе 0,83% населення України і проводиться 0,71% ВВП країни. В розрахунку на душу населення валовий регіональний продукт міста становить 86% середньоукраїнського показника (16 966 гривень у 2009 році) [2].

Промисловість міста представлена в основному низкою великих промислових підприємств, які в радянський час визначали економічну міць міста. Це такі підприємства, як: «Севморзавод», концерн «Мусон», «Маяк», завод «Парус» та ін В результаті переходу від планової командно-адміністративної системи управління економікою до ринкових відносин ці підприємства виявилися не в змозі підтримувати свою колишню міць і розвалилися на дрібні дочірні підприємства, більшість з яких, не витримавши суворих вимог ринку, припинили своє існування. Розвал великих підприємств і ліквідація дрібних призвели до зростання рівня безробіття. Виявилися не у справ висококваліфіковані фахівці. За минулі два десятиліття з часу перебудови ці фахівці частково перекваліфікувалися на інші спеціальності, вийшли на пенсію або просто втратили свої навички. Сьогодні, в умовах ринкових відносин, немає необхідності у відновленні колишніх підприємств в тій якості, в якому вони існували, але на їх базі слід розвивати економіку міста, використовуючи зберігся потенціал.

В риболовній і рибопереробної галузі представлені два великих підприємства - «Югрыбхолодфлот» та ДП «Атлантика».

За останні 10 років порт «Югрыбхолодфлота» змінив вузькопрофільну, "рибну", орієнтацію на універсальну, ставши відкритим для міжнародного вантажного сполучення, зробив різкий стрибок у технічному переоснащенні, наростив виробничі потужності і в 10 разів збільшив вантажообіг, багаторазово підвищив ступінь соціальної захищеності своїх працівників [1].

Значно гірші справи у ДП «Атлантика». Сьогодні основним напрямком виробничої діяльності «Атлантики» є видобуток і переробка риби. Після різкого спаду обсягів виробництва в 1991-1993 рр. падіння припинилося. З 1994 р. почалося поступове нарощування обсягів видобутку і переробки, але рівень 1990 р. досягти не вдалося. Сьогодні флот підприємства налічує 41 судно і практично не поповнюється [4].Мощнейший в минулому, флот переживає сьогодні складні часи. В умовах ринку і конкуренції він працює переважно на іноземних замовників, щоб мати можливість утримувати обслуговуючий персонал і сам флот [4].

Судячи з економічними показниками, нині існуюча система управління підприємством себе зжила і потребує корінної модернізації. У цьому повинна бути пряма зацікавленість не тільки міського керівництва, але і керівництва всієї країни.

Судноремонтні можливості міста представлені шістьма заводами, які можуть проводити ремонт суден всіх типів і класів. З 287 причалів, розташованих у севастопольських бухтах, більше 100 належать цивільним відомствам, частина з яких - глибоководні, обладнані для завантаження великотоннажних суден з осадкою до 10-12 м. Це вже готові можливості подальшого економічного розвитку міста, які необхідно раціонально використовувати.

Севастополь як місто-герой, переживши дві героїчні оборони, двічі зруйнований і двічі відновлений, завжди привертав до собі гідне уваги як вітчизняних, так і зарубіжних туристів. Сьогодні, крім вже добре відомих музеїв героїчної оборони Севастополя - панорами Оборони Севастополя 1854-55 рр.", діорами "Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 р."; Малахова кургану, -відкриті і функціонують музеї: Героїчним Захисникам Севастополя «35-та Берегова Батарея» та Михайлівська батарея (Михайлівський равелін), музей Шереметьєвих спільно з Військово-морським музеєм України. Ці знов відкриті музеї активно відвідуються як севастопольцями, так і іншими туристами.

Клімат Севастопольського регіону, сухий, помірно - теплий, близький до середземноморського, сприяє активному відпочинку в місті, на морі і в горах.

Державний музей-заповідник "Херсонес Таврійський" приваблює туристів тисячолітньою історією стародавніх грецьких поселень. «Херсонес Таврійський» також є батьківщиною православ'я на Русі. Це не може не приваблювати туристів-паломників, охочих поклонитися святим місцям, таким як: Інкерманський монастир Святого Климента, Свято - Нікольський храм, Володимирський собор-Усипальниця Адміралів, мис Фіолент, Свято - Георгіївський монастир, Скеля явища св. Георгія, Форос - Церква Воскресіння Христового [3].

У горах і на морі в околицях Севастополя в літній період відпочивають «дикунами» велика кількість неорганізованих туристів. В основному це ті, хто не може дозволити собі проживання в готелях з-за їх дорожнечі і недостатнього - за європейськими мірками сервісу. Є серед них і «екстремали», яким такий відпочинок найбільш прийнятний, але і вони потребують продуктах харчування, транспорт та інші блага цивілізації.

Залучення в міську казну коштів за рахунок туризму - це одне з основних напрямків економічного розвитку міста. Для подальшого залучення туристів необхідно розвивати індустрію відпочинку, залучати якісним і недорогим обслуговуванням.

З вищевикладеного можна сформулювати ряд висновків. До пріоритетних напрямів розвитку Севастополя слід віднести:

- по-перше, розвиток промислових підприємств в нових економічних умовах, використовуючи їх колишній, ще не до кінця втрачений потенціал;
- по-друге, розвиток рибодобувної і рибопереробної галузі для зміни існуючої системи управління підприємствами як зжила себе і потребує докорінної модернізації;
- по-третє, ефективне використання глибоководних причалів, розташованих у севастопольських бухтах для завантаження великотоннажних суден;
- по-четверте, всемірно розвивати сферу туризму і відпочинку, використовуючи для цього паломницький туризм, зелений туризм, героїко-патріотичний туризм. Слід розвивати індустрію відпочинку, залучаючи потенційних клієнтів якісним і недорогим обслуговуванням.

Джерела та література

1. Баранов А. Ми ніколи нікого не підводили - ні місто, ні держава: [Електронний ресурс] / A. Баранов // 40 років Севастопольському морському рибному порту. - Режим доступу: http://sevec.narod.ru/port40.html
2. Білявський Ст. Оцінка конкурентоспроможності Севастопольського регіону: [Електронний ресурс] / B. Білявський // КІА. - 2012. - Режим доступу: http://investsevastopol.com
3. Музеї Севастополя: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sevafisha.com.ua/category/5
4. Економіка Севастополя: [Електронний ресурс] // Портрет Севастополя. - Режим доступу: http://krimnioproekt.com/documents/economika