Матюхіна А.А.
Культура народів Причорномор'я. - 2012. - №230. - С.45-48.

Рекреаційний бізнес Криму

Однією з найважливіших проблем соціально-економічного розвитку є забезпечення сталого економічного зростання та підвищення на цій основі рівня життя населення. Майбутнє відродження Криму часто пов'язують з його багатими рекреаційними ресурсами, значимість яких визначається географічним розташуванням Кримського півострова на північно-східній околиці Середземноморського басейну, унікальною природою і ландшафтами, а також сформованими кадрами рекреаційної галузі.

Індустрія туризму займає важливе місце в економіці більшості країн. На його частку припадає до 10% світового валового національного продукту і близько 11% світових споживчих витрат. При цьому туристичний бізнес вважається одним з найприбутковіших у світі. Він має високу оборотність капіталу та стабільний попит. Туристичний продукт - головний об'єкт туристичного ринку. Одним з основних законів ринку є закон вартості, який діє на туристичному ринку. Його суть визначається ринковою вартістю туристичного продукту: має вартість і споживчу цінність, наділена певною якістю, технічним рівнем і надійністю, корисністю, показниками ефективності. Будь-яка туристична послуга або товар, який є на ринку, фактично проходить перевірку на ступінь задоволення суспільних потреб: пакет послуг або товар, який купує клієнт, повинні максимально задовольнити її особисті потреби, а сукупність покупців полягає у задоволенні такого товару, який достатньо глибоко відповідає суспільним потребам.

На території АРК сконцентровано близько 30% всіх туристично-рекреаційних ресурсів України. Головними рекреаційними ресурсами регіону є: кліматичні ресурси; пляжі; родовища лікувальних грязей; джерела мінеральних вод, а також бальнеологічні ресурси. У Криму є мінеральні джерела різних типів: сульфатні, гідрокарбонатно-кальцієві, хлоридно-сульфатні, хлоридно-гідрокарбонатні-натрієві та ін., які володіють цінними лікувальними властивостями. На території АРК налічується 154 об'єкта природно-заповідного фонду загальною площею 146,2 тыс.га. Крім цього, займаючи близько 4,5% площі України, Кримський півострів концентрує 10% місткості готельного фонду, 40% ємності здравниць, більше 30% потоку іноземних туристів. В регіоні є необхідні умови і можливості, інфраструктури екологічного і соціального туризму в сільській місцевості, елітних видів спорту (теніс, гольф, яхтовий спорт), відроджуються раніше популярні активні види туризму (гірничо-велосипедний, археологічний, пішохідний, спелеологічний, альпіністський). Той факт, що національна структура Криму складається з понад 100 національностей і народностей, створює всі необхідні передумови для розвитку етнічного туризму. Новим і перспективним напрямком у розвитку туристської індустрії Криму став зелений (сільський) туризм. Цей вид туризму є одним з видів малого бізнесу, підвищує роль краєзнавства, усереднює елементи активної діяльності і відпочинку, створює життєве середовище, наближене до природи.

Однак, незважаючи на туристичну привабливість регіону, а також наявність кліматичних та бальнеологічних курортів АР Крим займає на світовому ринку санаторно-курортних послуг незначну частку. Основними споживачами санаторно-курортних і туристичних послуг АР Крим як і раніше є громадяни України (Рис 1).

Рис. 1. Структура організованих відпочиваючих в АР Крим за 2006-2010 рр. [4, стр.125].

Так, кількість відпочиваючих у Криму досить стабільний, але рівень обслуговування не завжди є задовільним, оскільки матеріально-технічна база рекреаційних закладів, асортимент і якість послуг, відстають від світового рівня, що знижує конкурентоспроможність в Україні, в цілому, та в Ар Крим, зокрема простежується тенденція збільшення кількості подорожей вітчизняних туристів за кордон, що негативно впливає на економічні показники туристичного бізнесу.

Однак слід зазначити, що середня вартість путівки в кримських здравницях значно нижче путівки на закордонних курортах. В той же час спостерігається стабільне зростання виїзду українських громадян на закордонні курорти, зокрема в Туреччину, Єгипет, Грецію, Болгарію, Чехію. На ситуацію впливає два фактора. Перший чинник - низький рівень доходу населення України. За даними Держкомстату середня зарплата населення в 2011 р. склала 2629 грн., по Криму -2300 грн. Середня вартість 1 ліжко-дня в Криму 2011р. склала 310 грн. Вартість варіюється від 280 до 330 грн. в залежності від розташування санаторію, його спеціалізації, спектру послуг та сезонного фактора.

Жителі АР Крим - потенційні споживачі послуг санаторно-курортних установ, але середній рівень доходів населення українських громадян не дає можливості для щорічного оздоровлення в здравницях. Другий фактор - рівень розвитку вітчизняних і зарубіжних курортів і якість наданих послуг. Крім фактора ціни вибір зарубіжних курортів вітчизняними споживачами пояснюється розвиненою на закордонних курортах інфраструктурою територій, високим рівнем якості обслуговування, диференціацією послуг в залежності від індивідуальних уподобань споживачів. У зв'язку з цим вітчизняні споживачі, які мають достатній рівень доходів, воліють відпочивати за кордоном. Конкуренція на ринку курортно-рекреаційних послуг, в яку вступили і курорти Криму вимагає знання сильних і слабких сторін конкурентів, їх потенційних можливостей і обмежень. Основними ж конкурентами АР Крим на міжнародному ринку туристичних і курортних послуг є курорти Туреччини, Росії, тому що на них орієнтований практично той же контингент, що і на кримські курорти.

Для оцінки рівня кримських курортів на світовому ринку туристичних і курортних послуг вибраний один з кращих курортів Криму - р. Ялта, який за своїми кліматичними умовами, сформованому іміджу і ступеня популярності, розвитку інфраструктури та якості обслуговування є досить привабливим для відпочинку і лікування, що дає можливість його порівняння з курортом Анталія (Туреччина) і Сочі (Росія).

В результаті проведеної оцінки конкурентних позицій Ялти на Чорноморсько-Середземноморському ринку курортно-рекреаційних послуг можна було виділити переваги курорту в області комфортного клімату пейзажного різноманіття ландшафтів, наявності історичних пам'яток і різноманітність видів туризму. Найбільш слабкими сторонами є відсутність оптимального співвідношення ціна/якість на надані послуги. По багатьом оцінними параметрами лідируючі позиції займає курорт Анталія, зокрема, оптимальне співвідношення цінової пропозиції та якості курортно-туристичного обслуговування відпочиваючих, широкий спектр пропонованих послуг, розвинена інфраструктура курортного регіону, його висока популярність і популярність. Успішність Туреччини в туристичному бізнесі доводить всьому світу правильність обраного шляху. У турецьких готелях бармен і офіціант, покоївка і менеджер, гід і адміністратор - всі, хто безпосередньо спілкуються з гостями, прекрасно розуміють, що від них залежить, наскільки радісно гість буде розлучатися зі своїми грошима. Немає випадкових людей і серед керівників турецьких готелів. Багато топ-менеджери отримали освіту в Європі. Вони побачили світ, знають, чого хоче гість, прагне забезпечити його запити. У Криму ситуація інша: люди працюють в готелі, від покоївки до директора, змушені шукати миттєву вигоду. Тому їм не цікаво працювати на віддалений результат. Головна проблема в успішному розвитку курортно - туристичної сфери в Криму - це відсутність професіоналів на всіх рівнях. На обидві ноги кульгає підготовка низового персоналу. Існуюча система профосвіти не витримує ніякої критики. Вона просто не відповідає реаліям сьогоднішнього дня. В Україні, зокрема, Криму потрібні сучасні школи підготовки лінійного персоналу за типом тих, які діють в Туреччині, тому що вони готують саме тих, хто буде працювати в курортному бізнесі. Також, одне і основних відмінностей зарубіжних курортів від кримських - можливість і різноманітність вибору кухні, категорії готелю, виду туризму, екскурсійної програми. Оздоровчі методики базуються на досягненнях європейської та традиційної східної медицини. Широкий вибір масажів, анти стресових програм, методів догляду за обличчям і тілом. При системі «шведський стіл» щодня може подаватися безліч різноманітних і завжди свіжих страв. Високий сервіс курортів забезпечується ретельною підготовкою співробітників і розподілом їх обов'язків за профілем роботи. Зрозуміло, унікальні природно-кліматичні особливості Криму є цінними при виборі курортного регіону з метою відпочинку і лікування. Але слід також враховувати, що крім природно-кліматичних ресурсів споживачі оцінюють й інші фактори. До них відносяться:

- імідж курортного регіону, ступінь його популярності;
- якість курортно-туристичного обслуговування;
- цінова пропозиція санаторно-курортних підприємств;
- рівень якості надаваних послуг;
- розвиненість регіону в економічному, соціальному та інфраструктурному плані (якість доріг, парки, міський транспорт, магазини, кафе, ресторани, вокзали, доступність ж/д і авіа квитків, стан сервісів у всій сфері суспільного життя, якість продуктів).

Нам необхідно розуміти, що Крим знаходиться в стані інформаційної війни з популярними курортними напрямками. Якщо в Туреччині діяльність тур операторської компанії зрозуміла і прозора, то в наших умовах наявність ліцензії тур оператора ще не говорить про те, що компанія дійсно буде займатися створенням і продажем тур продукту. Кримських тур операторів, діючих у відповідності з законодавством України, можна перерахувати по пальцях. Переважна більшість тур фірм працюють за принципом сита (посередника). Цей принцип простий до банальності: будучи посередником («ситом») між туристом і базою, фірма повинна накрутити свої сто відсотків ціни на путівку та продати її клієнту. До недавнього часу у багатьох ця махінація виходила. В умовах, коли попит перевищує пропозицію, немає необхідності обладнати офіс, навчати персонал, друкувати каталоги, брати участь у виставках. Для чого такі витрати?

У цьому сезоні посередники обдурять одних, наступного інших. Таким чином, доводи про те, що страждає ринок, погіршується імідж Криму, падає популярність напряму, в розрахунок не приймається: все одно приїдуть. Однак ейфорія тривала недовго: споживачі навчилися рахувати свої гроші. Гість, перш ніж забронювати готель, аналізує ситуацію, елементарно порівнюючи ціни, пропоновані тур операторами. І, природно, вибирає пропозицію, найбільш оптимальне по співвідношенню якості послуг. В результаті часто вибір здійснюється не на користь Криму. Для того, щоб тур оператор успішно виконував свої функції, він повинен мати чітку, ясну, прозору цінову політику бази розміщення. У Криму в більшості таких випадків не відбувається. Наприклад, багато баз розміщення, пропонуючи систему знижок тур операторам, додатково пропонують якісь знижки туристу. Це в корені руйнує всю систему продажів. Багато директорів баз розміщення невиправдано затягують вирішення питань ціноутворення. У тій же Туреччині готелі оприлюднюють ціни на наступний сезон в третьому кварталі поточного року. В наших умовах ціну можна було б сформувати хоча б у перших числах грудня. Це принципово важливо: чим раніше будуть сформовані ціни, тим раніше почнеться процес продажів. Отже, в даний час вже назріло питання про лібералізацію ЗЕД, про початок активної політики щодо інтеграції України і кримського регіону, в тому числі у європейське співтовариство. Напрямки розвитку санаторно-курортних підприємств повинні передбачати не тільки максимальне використання ресурсного потенціалу, але й додаткових можливостей, які активно застосовуються провідними закордонними курортами. Важливим також є державна підтримка санаторно-курортної сфери щодо розвитку курортного бізнесу. Для цього необхідні радикальні зміни з боку державних органів. Основними змінами мають стати тверді гарантії збереження інвестицій, що гроші інвесторів залишаться грошима. Необхідна реконструкція матеріально-технічної бази курортів, розширення набору рекреаційних послуг і видів дозвілля, підвищення кваліфікації і заробітної плати обслуговуючого персоналу. Для цього поряд з додатковим залученням іноземної валюти необхідно створення туристичних і курортно-рекреаційних вільних економічних зон, що має бути одним з пріоритетних напрямів залучення іноземних інвестицій в туризм Криму. Проте, зростання потреб відбувається і в якісному аспекті - підвищуються вимоги до рівня обслуговування і комфорту. Формування державної стратегії розвитку рекреаційного господарства України, в тому числі АР Криму є актуальною проблемою у зв'язку з необхідністю масового оздоровлення населення.

Таким чином, пріоритетним напрямком розвитку Криму є набуття міцного статусу як безпечного та інвестиційного привабливого регіону. Необхідні інвестиції довготривалого характеру, спрямовані на формування нової рекреаційної інфраструктури і капітальну модернізацію существующей.Нам слід не забувати про те, що Чорне море у всі часи було важливим транспортним вузлом, що тягне за собою збільшення техногенного навантаження на рекреаційні території і зумовлює погіршення їх екологічного і санітарного стану. Сучасна економіка ставить перед суспільством завдання переходу до сталого розвитку, що дозволяє задовольняти потреби нинішніх поколінь, не завдаючи при цьому шкоди ресурсним можливостям майбутніх поколінь. Рекреаційно-туристична індустрія не є наукомісткої, не є екологічно небезпечною і дозволяє досить швидко отримати прибуток на вкладений капітал. Розвиваючи цю галузь, можна домогтися підвищення рівня добробуту населення країни.

Країна, підвищуючи рівень життя своїх громадян, мимоволі привертає їхню подорожувати. Недарма одні з самих подорожуючих націй - це німці і японці. Туризм через міжкультурне взаєморозуміння впливає на людей, роблячи їх більш терпимими один до одного. Це допомагає уникнути конфліктів і воєн. Не випадково, що країни, які проголосили політичний нейтралітет - Швейцарія, Швеція, Австрія, Мексика, завжди були і залишаються привабливими для туристів. Крім того, туризм сприяє поліпшенню екологічної обстановки в країні. Адже ніхто не захоче їхати в країну, де немає нормальних умов для життя, де природа не цінується як найвище надбання держави.

Джерела та література

1. Федорченко В.К. Рекреаційні комплекси: учеб. посібник / Федорченко В.К.. - К: Вища Школа, 2004.
2. Чорненька Н.В. Організація туристичної індустрії: навч. посіб. / Н.В. Чорненька. - К: Атіка, 2006.
3. Шаблія О.І. Соціально-економічна географія України / Шаблія О.І.. - Л.: Світ, 2001.
4. Нагорська М.М. Ідентифікація конкурентного середовища на ринку санаторно-курортних послуг / М.Н. Нагорська, O.A. Пегушина // Вісник экономічної науки України. - 2011. - №2.
5. Стратегія розвитку Криму до 2020 року: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ark.gov.ua.
6. Крим - інвестиції в майбутнє: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.inw.ua.