Машика Н.В.,
Ужгородський національний університет

Теоретичні і практичні аспекти професійної підготовки кадрів в галузі туризму

Соціальні і економічні зміни, що відбулися останнім часом в Україні, зумовили глибокі структурні перетворення у туристичній індустрії. Набули поширення приватні туристські фірми, поглибилася спеціалізація; розширилося використання інформаційних технологій і маркетингових досліджень.

Структурні зміни в туризмі призвели до цілого комплексу проблем:недоліки в організації, плануванні й управлінні туризмом у країні, стихійного розвитку туристської індустрії, розвиток елітного та закордонного туризму та згортання масового, соціального, внутрішнього, недосконалість систем кадрової підготовки і наукового прогнозування стійкого розвитку туризму. Протиріччя, що виникають між зростаючими потребами населення у туристських послугах і можливостями їх задоволення туристською індустрією, між змінами в конкурентній ситуації та недостатньою компетентністю кадрів у різних сферах туристської діяльності – управлінській, економічній, екологічній, правовій, фаховій, визначили необхідність удосконалення кадрової підготовки і створення системи базової освіти в туризмі [1].

Успіх підготовки фахівців сфери туризму найтісніше взаємнопов'язаний із сучасними тенденціями розвитку світової економіки. З’ясовано, що туризм – це особливе багатодисціплінарне й багатопрофільне явище, яке уособлює поєднання багатьох наук, предметів, галузей. Сфера туризму тісно пов’язана, зокрема, з політологією, історією, соціологією, правознавством, культурологією, релігієзнавством, антропологією, економікою та іншими науками.

Теоретиками туризму розроблено завдання вищої освіти в туризмі.

Теорія туризму (туризмологія, туристика, туристична логістика, туризмознавство) ставить метою системно відобразити феномен туризму і всі його складові. Наші науковці Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко, Т.С. Ткаченко, В.С. Пазенок, П.Л. Яроцький, Ф.М. Рудич, В.І. Цибух, В.К. Федорченко та інші порушують теоретичні аспекти на рівні світових зразків, а саме: у сфері філософії та антропології туризму в глобалізаційних тенденціях, екологізації свідомості мандрівників, проблемах паломницького туризму, а українські філософи (В.Г. Антоненко, В.С. Пазенок, Ф.М. Рудич, Я.В. Любівий та інші) аналізують філософські та суспільно політичні проблеми розвитку сфери туризму. Міжнародні організації (понад 250), які займаються розвитком туризму і підготовки фахівців, висловили вимоги до сфери туризму й туристичної освіти і визначили наступні конкретні завдання у сфері професійної туристичної освіти:

1) Створення сприятливих можливостей для розвитку і удосконалення процесу освіти і підготовки фахівців у сфері туризму (в країнах - членів ЮНВТО – Об’єднання націй Всесвітньої туристcької організації);
2) Забезпечення лідерства й ініціативи в питаннях освіти туризму;
3) Розвиток необхідних стратегій в освітніх установах туристичного профілю з метою досягнення якості й ефективності освіти;
4) Створення туристичного продукту високої якості із сучасними властивостями за допомогою конкурентноспроможних високорозвинених стратегій;
5) Розробка стратегічних орієнтирів модернізації вищої освіти; прагнення піднести професійну освіту у сфері туризму на рівень вищих досягнень світової науки, техніки та передового досвіду;
6) Розробка освітніх і навчальних програм відповідно до потреб ринку праці, заснування програм з викладанням поширеними мовами світу;
7) Удосконалення структури ступеневої системи професійної освіти в туризмі; створення міжнародних стандартів туристичної освіти, номенклатури нових професій, програм нового покоління підручників і навчальних посібників;
8) Розробка нормативно – правової бази для нових типів установ професійної туристської освіти. Досвід розв’язання всіх проблем сфери туризму узагальнює ЮНВТО.

На національному рівні розробляються нові підходи в питаннях акредитації, стандартизації реформування освіти, здійснюється пошук загальних пріоритетів, запозичується зарубіжний досвід. Зокрема, на прикладі прогресивних тенденцій реформування системи вищої освіти у Франції й Великій Британії визначено перспективи становлення професійної освіти в європейському і світовому масштабі в найближчі кілька років. Розкрито суть спеціального курсу «Європейський простір»:

а) мультикультурна Європа,
б) мобільна Європа,
в) Європа професійної освіти,
г) Європа вмінь і знань,
д) Європа, відкрита для всіх,

який викладається в університетах цих країн [2].

Вивчення цього курсу доцільно запровадити і у вузах України. Модернізація освіти в Україні здійснюється відповідно до викликів ХХI століття.

До основних завдань вищої освіти у галузі туризму віднесено наступне [2]:

1) забезпечення фундаментальної наукової, професійної і практичної підготовки у сфері туристської діяльності;
2) здобуття студентами знань і вмінь освітньо – кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликання, інтересів і здібностей;
3) удосконалення наукової і професійної підготовки кадрів для сфери туризму.

Для підготовки фахівців у сфері туризму розроблено концепцію системи туристської освіти (єдність місця, структури і змісту теоретичної і практичної професіональної підготовки):

1) методологія визначення потреб у фахівцях сфери туризму;
2) методологія визначення якості туристської освіти;
3) структура навчальних закладів туристського профілю;
4) дидактика навчального процесу в профільному ВНЗ;
5) структура навчальних планів і зміст навчальних програм туристської спрямованості;
6) обов’язкове місце практики в навчальному процесі;
7) кредитно-модульно-рейтингова система навчання і контролю;
8) кваліфікаційні рівні і стандарти;
9) сучасна модель структурних компонентів професійної компетентності фахівця сфери туризму;
10) підвищення кваліфікації і перепідготовка.

Це характерно для всіх національних і регіональних систем підготовки кадрів для туристської галузі. Цю концепцію необхідно визнати базовою і використовувати її на національному рівні в Україні.

Важливу складову в розвитку у встановленні системи туристської освіти покладено на кредитно – модульно – рейтингову систему навчання і контролю студентів. Технологія організації навчального процесу підготовки фахівців для сфери туризму містить систему модулів і рейтингових оцінок. Студенту у середньому для одержання диплома про вищу освіту необхідно 34 кредити (300 год.), 13 обов’язкових курсів і 21 предмет на вибір [1].

Головне завдання підготовки фахівця - навчити його ухвалювати рішення і вільно орієнтуватися в своїй професійній галузі. Мета – сформувати майбутнього фахівця з стратегічним мисленням, яке необхідне для здійснення в професійній діяльності адекватних виконавських рішень. Університети готують майбутніх менеджерів з туризму, керівників фірм і компаній, пропонуючи все необхідне для просування в особистій кар’єрі. Для професійної підготовки висококваліфікованих фахівців сфери туризму виникла необхідність підготовки спеціалістів нової формації на професійному рівні за трьома складовими:

- вивчення фахових предметів: туризмології, туризмознавства, туристики, туристичної логістики, технології та організації туристичної індустрії;
- вивчення іноземних мов на професійному рівні, підготовка фахівців нової генерації із знаннями двох і більше іноземних мов (англійської, німецької, французької, іспанської);
- вивчення блоку економічних дисциплін, як бази для бізнесової діяльності спеціаліста: економіку ціноутворення в галузі туризму, економічну теорію, бухгалтерський облік в сфері туризму, маркетинг і менеджмент туризму (та інші).

Робота університету в професійній підготовці кадрів дасть можливість підготувати висококваліфікованих фахівців за кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр для роботи в сфері туризму.

Література

1. Л.Г. Лук’янова. Освіта в туризмі. - К.: Вид-во «Вища школа» / ЗАТ «ВІПОЛ», 2008.
2. Л.В. Сакун. Теорія і практика підготовки фахівців сфери туризму в розвинутих країнах світу: Монографія. - К.: «МАУП», 2004.
3. Л.В. Кнодель. Англійська мова для бізнес-спеціальностей. English for Business: Посібник. - К.:Вид-во Паліводи А.В., 2007.

Theoretical and practical aspects in the vocational training of specialists in the field of tourism.

This article is dedicated to theoretical and practical problems in training of specialists in the field of tourist industry.

Key words: the field of tourism, system of tourism education, specialists in the field of tourism, training of personnel.