Мартинова Н.С.
Вісник Луганського Національного Університету ім. Т. Шевченка.
2009. - №10 (173). - С.38-43.

Досвід використання активних методів навчання в системі неформальної туристичної освіти

У статті розглянутий досвід використання активних форм та методів навчання в системі неформальної туристської освіти, а також можливість їх уведення у професійну підготовку майбутніх менеджерів з туризму. Також висвітлено, що використання практичних технологій у процесі навчання майбутніх менеджерів з туризму сприяє підвищенню досвіду вже під час навчання.

Ключові слова: активні форми та методи навчання, неформальна туристська освіта.

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток в умовах високого ризику і невизначеності – характерна ознака функціонування вітчизняного туристичного бізнесу за останнє десятиріччя. На нашу думку, за будь-якими обставинами, в тому числі й у період кризи, одним з стратегічних завдань індустрії туризму в Україні є створення, удосконалення та збереження потужного кадрового потенціалу.

На сучасному ринку праці в сфері туризму поряд з придбаними в період професійного навчання специфічними знаннями, вміннями та навичками особливо цінними є творчий підхід до професії, здатність і бажання до саморозвитку та постійне вдосконалювання комунікативних якостей. Молоді фахівці - випускники профільних навчальних закладів за оцінкою професіоналів туристичного бізнесу не спроможні скласти конкуренцію працівникам діючих туристичних фірм з причини недостатнього рівня розвитку практичної складової в професійній підготовці та мотивації в самонавчанні. Тому більшість керівників підприємств сфери туризму, усвідомлюючи значення висококваліфікованого персоналу для успіху власного бізнесу, всіляко сприяють професійному зростанню та освіті підлеглих, як новачків так і професіоналів. Таким чином, складаються умови для поступового формування системи неформальної туристичної освіти, яка за допомогою альтернативних форм і методів навчання, поряд з відповідною системою формальної освіти сприятиме забезпеченню вітчизняної індустрії туризму професіоналами.

Мета статті полягає у висвітлені досвіду використання активних методів навчання в системі неформальної освіти та впровадження найефективніших у процес підготовки майбутніх менеджерів туризму на рівні професійного навчання в системі формальної освіти.

Завданням є визначення можливості впровадження найефективніших з них у процес підготовки майбутніх менеджерів туризму на рівні професійного навчання в системі формальної освіти.

Аналіз публікацій з проблеми підготовки майбутніх фахівців для сфери послуг і туризму свідчить про її актуальність. Окреслена проблема висвітлена в працях В. Лозовецької, О. Любіцевої, Н. Ничкало, Л. Сакун, Т. Ткаченко. Застосування інноваційних технологій навчання в професійній освіті майбутніх фахівців туристичної галузі розглядали вчені С. Сисоєва, В. Федорченко, Н. Фоменко, Г. Цехмістрова.

За результатами багаточисельних досліджень визначено, що «неформальна освіта – це будь-яка освітня діяльність, організована поза формальною освітою… Неформальну освіту здійснюють різні органи, фізичні та юридичні особи, ВНЗ…» [1, с. 583-584]. Неформальна освіта може бути одержана в будь-якому місці, тобто необов’язково в навчальних закладах, у будь-який час, який жорстко нерегламентований; тісно пов’язана з інтересами людини; здійснюється компетентними фахівцями, але не обов’язково професійними педагогами [2, с. 106].

Перераховані ознаки характерні й для неформальної освіти, яка склалася і поширюється у вітчизняній індустрії туризму та поступово стає системною.

За результатами власних досліджень навчання в системі неформальної туристичної освіті можна отримати:

- в профільних навчальних закладах;
- за допомогою державних програм підвищення кваліфікації працівників індустрії гостинності;
- скориставшись послугами спеціалізованих консалтингових агентств;
- в навчальних відділах і центрах провідних туристичних фірм;
- відвідуючи спеціалізовані масові заходи (туристичні виставки, асамблеї, з’їзди, фестивалі тощо);
- отримуючи консультації зі страхового, юридичного, фінансово-економічного, інформаційного супроводу підприємств, які забезпечують успішне функціонування туристичного бізнесу;
- працюючи в системі франчайзингу, який є поширеним й у вітчизняній сфері туризму та ін.

Навчання працівників туристичного бізнесу в неформальній освіті здійснюється за допомогою наступних заходів:

- рекламних турів;
- спеціалізованих конференцій, семінарів, презентацій тощо;
- різноманітних тренінгів;
- заходів типу «workshop»;
- тематичних майстер-класів;
- медіа-проектів;
- самонавчання тощо.

Нещодавно, відчувши гостру потребу в постійному підвищенні кваліфікації працівників сфери туризму, на ринку з’явилися певні структури приватної форми власності, які пропонують широкий спектр короткострокових освітніх програм, консалтингових, юридичних та ін. послуг, орієнтованих на індустрію гостинності. У туристичних колах відомі такі компанії, як: «Академія туризму та готельного сервісу», «Гештальт Консалтинг Групп», «Тренінговий центр «Скріптум», «BML Consulting», «Блакитна хвиля» та ін. Мета фахівців таких установ полягає в тому, щоб за допомогою нестандартних методик навчити активно використовувати власні знання на практиці, а також удосконалювати професійні знання та настанови, перетворюючи їх на стійки навички.

В арсеналі бізнес-тренерів - різноманітні активні методи та форми навчання, які є дуже популярними серед працівників туристичних фірм:

- міні-лекції;
- групові дискусії;
- моделювання типових і найбільш проблемних ситуацій;
- кейси;
- рольові ігри з відео-аналізом;
- виконання практичних вправ і завдань;
- метафорична ділова гра;
- обговорення конкретних проблем учасників занять та ін.

Останнім часом стала поширеною робота у кейс-студіях, студіях управлінської практики, започатковано тематичні дискусії з відеомодулями.

Звернемо увагу на деякі з перерахованих методів та форм.

Кейс-студії. Засідання в кейс-студіях проводяться у відповідності з заданою тематикою кейсу. Кейси розробляються на основі діяльності успішних вітчизняних та світових лідерів туристичного бізнесу. Тематика кейсів обирається з проблемних моментів діяльності підприємств з деталізованим розглядом реального рішення «авторів проблеми». Рішення учасників кейс-студії оговорюються на загальному відкритому засіданні.

Студії управлінської практики. Засідання в студіях відбуваються на основі роботи постійного клубу. На передодні засідання задається його тематика та обирається проблема. На прикладі роботи фірми одного з учасників клубу спільно розробляються та обговорюються рішення з певного управлінського питання. На наступних засіданнях клубу обговорюються наслідки рішення (наприклад, тема дискусії: стратегічний менеджмент в туристичній компанії; конкретна проблема в темі дискусії: система забезпечення якості послуг у туристичній фірмі).

Тематичні дискусії з відеомодулями – дискусія побудована на спільному перегляді актуальних відеороліків (тривалістю 5-10 хв.). Надалі відбувається обговорення відеороліків у процесі якого, учасники отримують можливість висловлювати власну точку зору на оглянутий матеріал, вислухати думку співучасників та наприкінці експерту. Далі експерт сприяє в придбанні персональних навичок та вмінь запроваджувати їх в реальні професійні ситуації (наприклад, тематика відеороліку «Інструменти маніпуляції у риториці туриста: його «за» та «проти» покупки туру»).

Метафорична ділова гра – створюється ігрова ситуація, що обрана з реальної практики роботи персоналу туристичних фірм, у яких працівники туристичних компаній намагаються створити і вжитися в образи, та з якими в реальній роботі їм треба працювати кожного дня. Прикладом цього методу навчання є ділова гра «Комунікації в команді туристичного агентства». Цілі гри: підвищення якісних показників сервісу, ефективності спілкування з клієнтами турфірми, досягнення результативності командної роботи. Цільовою аудиторією є співробітники, що мають пряме відношення до обслуговування клієнтів.

Також останнім часом фахівці спеціалізованих консалтингових агентств активно започатковують різноманітні дипломні програми призначені для того, щоб:

1. Визначити рівень теоретичної і практичної підготовки слухачів.
2. Відстежити ефект від проведеного навчання.
3. Намітити шляхи подальшого професійного розвитку користувачів програм навчання.

Тривалість таких програм складає 3-4 години. За цей час учасники проходять декілька оцінних процедур; причому, оцінюються як теоретичні знання, так і практичні навички, володіння технологією створення, реалізації і просування туристичного продукту та прийомами його презентації і продажу.

Отже, в неформальній туристичній освіті використовуються відомі в педагогічної науці та практиці активні методи та форми навчання, такі як кейси, ролеві, ділові ігри тощо, але є особливості, які роблять навчання в консалтингових компаніях більш популярним серед працівників туристичної сфери, ніж у профільних закладах освіти.

В чому ж полягає привабливість навчальних заходів, що організуються та проводяться бізнес-тренерами?

По-перше, динамічність та мінливість сучасного бізнесу взагалі, а особливо – туристичного, не залишають шансу працівникам туристичного сфери до поступового професійного зростання в умовах довгострокового навчання в системі формальної освіти. Професіонали туристичного бізнесу вкрай необхідні вже сьогодні. Тому в основу професійного навчання в спеціалізованих консалтингових агентствах покладений принцип інтенсивності навчання за короткий термін. Однією з найефективніших технологій навчання за цим принципом є навчальний тренінг.

З досвіду вивчення тренінгових технологій навчання ми знаємо, що цілі і засоби активізації і інтенсифікації діяльності тих, хто навчається, складають головну ідею та є основою ефективності результатів навчання [3, с. 196]. Головною перевагою тренінгу є те, що він допомагає перетворити доволі одноманітний процес навчання у динамічну гру, змагання.

За допомогою тренінгу як методу активного навчання, створюються умови для саморозкриття учасників та самостійного пошуку ними способів рішення професійних проблем. Цей факт має особливе значення у зв’язку зі специфікою діяльності у туристичній сфері, рівень кваліфікації в якої переважно залежить від уміння діяти в умовах постійних змін, ефективно долати перешкоди, творчо ставитись до виконання своїх обов’язків. Особливе значення має створення атмосфери, в якій працівники можуть розвиватися, розкривати свої ідеї і таланти. У створенні спеціального навчального середовища ключову роль грає особистість тренера.

За нашими спостереженнями, учасники тренінгів, які проводяться бізнес-тренерами спеціалізованих консалтингових компаній, отримують наступне:

1. Цілісне і структуроване розуміння проблеми, що вивчається на тренінгу.
2. Рішення (технології, навички, алгоритми), які дозволяють ефективно впливати на проблемну ситуацію.
3. Можливість апробовувати ефективність отриманих рішень, формулювати власні рішення і ділитися ними з учасниками тренінгу.
4. Збагачення свого емоційної і соціального стану (нові позитивні емоції, нові знайомства).
5. Зростання професійної впевненості.

Висновок дослідження. Навчальна діяльність у системі неформальної освіти в сфері туризму характеризується високим рівнем мотивації слухачів, усвідомленою потребою в засвоєнні знань та вмінь, тобто можливістю отримання «самоспрямованих знань та вмінь». Особливу роль у неформальній туристичній освіті грають практикоорієнтовні активні методи навчання. Тому, на нашу думку саме за допомогою активних методів, що використовуються у підготовці та підвищенні кваліфікації фахівців сфери туризму стає можливим досягнення однієї з головних завдань професійної підготовки майбутніх менеджерів туризму – набуття туристичного досвіду вже в період навчання.

Перспективи подальших досліджень. Необхідно виділити та детально проаналізувати ігрові технології навчання в системі неформальної туристичної освіти, які відтворюють реальну виробничу ситуацію, з метою впровадження найефективніших з них у процес підготовки майбутніх менеджерів туризму.

Література

1. Енциклопедія освіти / під ред. В.Г. Кременя. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
2. Огієнко О.І. Дослідження структури та функцій освіти дорослих / О.І. Огієнко // Педагогічні науки: зб. наук. праць. – Суми, 2002. – Ч.1. – С.103–111.
3. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: в 2 т. / Г.К. Селевко. – М.: НИИ школьных технологий, 2006. – Т.1. – 816 с.

Мартинова Н.С. Опыт использования активных методов в системе неформального туристского образования

В статье освещен опыт использования активных форм и методов в системе неформального туристского образования, а также возможность их введения в профессиональную подготовку будущих менеджеров по туризму. Также показано, что использование практических технологий в процессе обучения будущих менеджеров по туризму способствует повышению опыта уже в период обучения.

Ключевые слова: активные формы и методы обучения, неформальное туристское образование.

Martynova N.S. The experience of use of active teaching methods in the informal tourist education system

In the article experience of use is presented in the process of teaching in the informal tourist formation system of active forms and teaching methods, and also possibility of introduction them in professional training of future managers of tourism. It is shown, that the use in the educational process of future managers of tourism of practice technologies of teaching, above all things educational training, is instrumental in gaining tourist experience already in the period of teaching.

Key words: active forms and methods of studies, informal tourist education.