Мальдіви: тропічне царство посеред океану

Двотижневий відпочинок на Мальдівських островах тернополяни Ольга (22 р.) та Ігор (24 р.) називають райським. І недарма. Безтурботне існування в гармонії з природою, серед яскравих барв і неповторних ароматів, - такий стиль життя мальдівців.

Міні-державу в Індійському океані складають 1200 островів. Причому лише 200 із них - обжиті. Майже всі - невеликі. Але для туристів кожен острів, наче цілий материк, де вони - щасливі Робінзони, які потрапили на край світу.

- Деякі з цих островів - приватні, там відпочивають ВІП-персони. Їхня оренда - фантастично дорога, - каже Ольга. - Десь читала, що на одному із таких островів відпочивала Тіна Кароль.

Мальдіви простягаються за 700 км на південний захід від Шрі-Ланки, в екваторіальних водах Індійського океану. Основна місцева культура - кокосова пальма. Також на островах вирощують банани, хлібне дерево, овочі.

Персонал - самі чоловіки

Тернополяни обрали для пляжного релаксу острів Кураматі, задовжки - 2 км, завширшки - приблизно 500 м. Він для Мальдівів - свого роду виняток. Адже на ньому розташовані одразу три (!) готелі.

- Ми жили в колоритному, схожому на хижку, дерев'яному бунгало, накритому сухим пальмовим листям, - продовжує дівчина. - Всередині були спальня, маленька гардеробна і туалет. Надворі - душ і джакузі. Все - суперсучасне!

На смак тамтешні фрукти - незвичні. Ананаси, за словами дівчини, зовсім не терпкі і дуже ароматні, а банани - маленькі й дуже солодкі.

- Яблука на Мальдіви імпортують, - розповідає Ольга. - Ці фрукти для місцевих - екзотика. Те саме - кавуни і полуниця.

Прісна вода на островах - у дефіциті. Там немає рік, озер, лише безмежний океан довкола. Джерела води - колодязі й резервуари, заповнені у сезон дощів.

- Питна вода там досить дорога. Півторалітрова пляшка коштує 2 долари, - додає Ігор. – Нам, скажімо, щодня потрібно було по дві пляшки.

На Мальдівах - тропічний клімат: із жовтня до березня - сухо, з червня до серпня - дощить. Температура цілий рік стабільна - +28-30 град., дуже висока вологість.

- Ми їздили туди в листопаді, - пояснюють тернополяни. - На Індію саме йшов циклон, і спершу було похмуро, падав дощ. Та це не зіпсувало відпочинку! Ми все одно встигали скупатися - через п'ять хвилин після зливи вже було сухо.

Мальдівська Республіка - мусульманська країна. Тож весь персонал у готелях - чоловіки. Не виняток - кухарі. До речі, майже всі вони - заробітчани із Шрі-Ланки.

- Жінку-офіціантку ми зустріли в ресторані лише раз. І то зовні вона нагадувала тайку, - пригадує Ольга. - Мальдівки підмітали опале пальмове листя. Усі були в хустинах і у платтях до п'ят. Переважно – темних: чорних, синіх.

Квіти з... кавуна

Харчувалися тернополяни в ресторані на узбережжі Індійського океану. Там переважала європейська кухня. Щовечора тематика була іншою: сьогодні - італійська кухня з піцою, пастою, равіолі, завтра - французька, післязавтра - американські чи німецькі страви.

- Найбільше мені засмакувала італійська кухня. Особливо - їхні десерти. Вони дуже легкі, без надлишку крему, - ділиться Ольга.

До того ж, кухарі робили фантастично красиві прикраси для столу - вирізали квіти з різних овочів та ягід.

- Коли ми побачили те диво, то не приховували захоплення. Кухар запропонував: “Якщо хочете, ми влаштуємо для вас майстер-клас”, - додає тернополянка. - Наступного дня він посадив нас біля себе, і почалася міні-вистава. Ланкієць вирізав квіти зі всього, що було під руками: моркви, редьки, буряка, картоплі, навіть із кавуна, робив фігурки з льоду. Причому лід не танув, від нього піднімалася густа пара.

Кухар розповів новим знайомим, що вирізає квіти раз на три дні. А навчався такої майстерності півроку.

Говорять на дівехі

Столиця Мальдівської республіки - Мале. Її населення - лише 60 тисяч.

- Столицю видно з острова, де розташований аеропорт, - розповідають туристи. - Там багато мечетей. Найбільша - Ісламський центр, який відкрили в Мале у 1984 р. Її вважають однією з найгарніших в Азії.

Острівні сувеніри - однотипні: фотоальбоми з папірусу, вартістю 20-30 дол., кулони із зубів акули, магніти, чашки, брелоки. Продавці своєю поведінкою трохи нагадують арабів, припрошують, мовляв, зайдіть хоча б подивитися.

- Порозумітися з мальдівцями нескладно. Головне - знати англійську. Нею в курортній зоні розмовляють майже всі, - стверджує Ігор. - Рідна мова острів'ян - дівехі.

Сервіс “на всі 100”

Чи не найбільше наших героїв вразив сервіс по-мальдівськи.

- Коли ми приїхали на Кураматі, в бунгало щільно не зачинялися двері. Дорогою на обід ми розповіли черговому про проблему. Повернувшись із ресторану, не повірили очам: уже все зробили! - зауважує дівчина. - І так було постійно! Бажання клієнта - закон для персоналу.

Якось робітники прийшли у бунгало тернополян, аби полагодити душову. Їм видалося, що там замалий тиск води. Ремонт тривав недовго. Однак мальдівець постійно підходив, щоб запитати, чи не заважає туристам шум, і вибачитися.

- Із нами по сусідству жили австрійці Фріц і Сімона, - розповідає Ольга. - Вони приїхали на Мальдіви у медовий місяць. Ми потоваришували.

Якось на вечерю австрійці захотіли скуштувати кокос. Фріц сказав офіціанту: “У вас на острові росте стільки пальм, але кокосів на столі немає”. Той люб'язно посміхнувся: “Без проблем”. Наступного дня на столі з'явилися... кокоси.

- Основні джерела доходів острів'ян - експорт риби та морепродуктів і туризм, - пояснює пан Ігор. - На пристані біля нашого бунгало діяв дайвінг-центр. Виявилося, лише за дозвіл на його встановлення потрібно заплатити мільйон доларів! Мабуть, такий бізнес на Мальдівах дуже прибутковий.

Оточили... акули

Не обійшлося, звісно, й без курйозів. Якось по обіді Ігор з Ольгою пішли до океану. Почався відплив. Біля узбережжя було мілко, на дні виднілися корали.

- До глибини довелося йти, напевно, метрів 200, - пригадує Ольга. - Ми трохи не розрахували - хвиля кинула мене просто на корали. Я подряпала коліно, але повертатися на берег не хотіла. Потім помітила, що біля мене кружляють акули. Вони були зовсім не страшні. Найбільша - завдовжки трохи більше метра.

Мальдівці попередили туристів: головне - не торкатися риб руками, тоді немає жодної загрози. Акула може напасти лише, якщо вона більша за людину або її зачепити. Якщо “грозу морів” не турбувати, агресії вона не виявляє.

Життя - в хвості

- Також ми бачили хижу мурену, - додає дівчина. - Ця риба - невелика, але довга, як змія, із широкою пащею.

Удень, як пояснили мандрівникам, мурени ховаються в щілинах між коралами або камінням, а вночі "виходять" на полювання.

- Якщо мурену зачепити, вона може вжалити. Це небезпечно для людини, - пояснює дівчина. - Кажуть, якщо цій рибі відірвати хвіст, вона одразу помирає. Адже саме там зосереджені всі її життєво важливі органи.

Цікаву “виставу” за участю жителів моря влаштовували для туристів щовечора на пляжі біля ресторану.

- Героями шоу були зграя великих скатів - мант “за компанію” з акулами. Риби підпливали до берега заздалегідь - о пів на шосту, і нетерпляче чекали на “вечерю”, - описує Ольга. - Мальдівець виносив на берег відро з порізаною на шматки рибою. Рівно о 18.00 починалося частування. Чоловік запихав їжу скатам просто в пащу, а акулам кидав шматки.

Потрапили на... весілля

Під час відпочинку на Мальдівах тернополяни побували на весіллі у... голландців.

- Якось по обіді ми побачили, що біля дайвінг-центру зібралося багато людей. Стояла красива арка з квітів, доріжка була викладена пальмовим листям, - розповідає Ольга. - У центрі, на імпровізованому троні сидів одягнутий у білу мантію наречений. Навколо - мальдівці. Згодом на човні прибула наречена. Голландка була в звичайній білій сукні і зібраним назад волоссям.

- Коли вона йшла назустріч чоловіку, дорогу посипали тропічними квітами. Видовище - незабутнє! - ділиться враженнями дівчина. - Пара обмінялася клятвами. Присутні аплодували.

Молодята підходили до кожного із “глядачів”, дарували гілочки на щастя.

- Після завершення церемонії ми пішли до ресторану, а їм накрили стіл на березі. Все, як належить: романтика, свічки, екзотика, - перелічує тернополянка. - Утім, такий шлюб дійсний лише на островах. Вартість церемонії - від 600 до 1000 дол., залежно від набору послуг.

Туристу на замітку

- Грошова одиниця Мальдівів - руфія. Однак не поспішайте обмінювати долари на місцеву валюту. “Зелені” приймають майже всюди (1 дол. = 12 руфій). У магазинах і ресторанах можна розрахуватися кредитними картками (American Express, Visa, Master Card, Diners Club, Euro Card).
- За класом готелі поділяють на Standard, Superior, Deluxe, що відповідає європейським 3-, 4- і 5-ти зіркам. На вибір пропонують проживання в номерах у бунгало або одно-, двоповерхових котеджах.
- Чартерних рейсів на Мальдівські острови з України немає. Найзручніше здійснювати їх через Європу, з пересадкою у Відні або Амстердамі. Можна летіти через Дубай (ОАЕ). Різниця в часі між Києвом і Мале влітку становить 2 години, в зимовий період - 3.
- Турвізу терміном на 30 днів ставлять безкоштовно після прибуття в аеропорт Мальдівської Республіки. Під час митного контролю перевіряють багаж. Покидаючи країну, турист зобов'язаний сплатити 10 дол. митного збору.
- Тамтешні закони забороняють підводне полювання, вилов риби біля островів. Не можна ламати, руйнувати живі і мертві корали в океані або біля узбережжя, пошкоджувати раковини й піднімати їх на поверхню. Заборонено смітити, відвідувати Мале й острови, де живуть місцеві, у відвертому одязі. Бажано прикривати плечі та коліна.

За матеріалами сайту 20minut.ua.