СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ МОТИВАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

У третьому розділі “Основи методології мотивації підприємницької діяльності в ринковій економіці” зроблено узагальнення існуючих теорій мотивації; обґрунтована природа мотивації підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки; запропонована методика більш достовірного визначення доходу підприємства; визначений ступінь участі держави у підвищенні мотивації підприємницької діяльності.

Мотивація являє собою надзвичайно складний соціально-економічний феномен, що підкоряється не тільки об'єктивним законам розвитку економіки, але і закономірностям мотивуючого впливу поведінкових реакцій. Тому проблеми мотивації однаково актуальні для будь-якого стану економіки: і в періоди кризи, і в періоди піднесення. Що ж стосується України, то при дослідженні цього питання на перший план виходять не тільки специфічні проблеми мотивації, обумовлені особливостями сучасної соціально-економічної ситуації в країні, характером поточних задач, але і загальнометодологічні проблеми мотивації. Виходячи з цього, мотивація підприємницької діяльності має свої особливості.

Головною ланкою мотиваційного механізму підприємницької діяльності виступають підприємницькі інтереси, що являють собою сукупність відносин, що склалися між підприємцями й іншими учасниками ринку, спрямовані на задоволення власних потреб.

Як відомо, для підприємця його трудова діяльність не насаджується ззовні і не протистоїть йому як прояв чужої волі, а виступає формою прояву власної суті. Вона присутня в індивідуальній свідомості і реалізується за допомогою самостійної, творчої і новаторської діяльності.

У структурі підприємницького інтересу присутня взаємодія двох аспектів: матеріально-мотиваційного, зв'язаного з ринковою оцінкою діяльності, розмірами винагороди у формі доходу (прибутку), і загальноекономічного, зв'язаного з реалізацією індивідуальних здібностей, можливостями повноцінного і диференційованого прояву потреби до самостійної ініціативної діяльності.

Здатність кожного суб'єкта господарювання виявляти свої підприємницькі інтереси в значній мірі залежить від дії факторів, що визначають підприємницьку активність. Тому формування підприємницького сектора необхідно розглядати в комплексі взаємодії конкурентного механізму, закону попиту та пропозиції. Крім того, необхідно враховувати сучасний стан української економіки, умови, що гальмують творчо-продуктивне підприємництво, зводять мотивацію усього лише до одержання прибутку за рахунок спекулятивних дій, переваги непродуктивного підприємництва.

Ситуація, у якій знаходиться в даний час Україна, характеризується низьким життєвим рівнем населення. Отже, для мотивації підприємницької діяльності в сучасних умовах матеріальні фактори мають першочергове значення. Тому прагнення до прибутку ‑ невід'ємна риса психології підприємця, поведінкою якого керують, насамперед, матеріальні потреби, що виступають як економічні інтереси. Підприємець, організовуючи і здійснюючи господарську діяльність, керується комерційним інтересом, діє заради одержання прибутку. У її максимізації і полягає безпосередня цільова функція підприємництва. Одним із факторів, що зменшує доход українського підприємця і тим самим знижує мотивацію підприємницької діяльності, є сума адміністративних штрафів, що сплачує керівник, який на малих підприємствах одночасно є і власником. Велика розмаїтість і зростаюча кількість адміністративних штрафів на малих підприємствах свідчить про недосконалість, нестабільність законодавчої бази і наявність серйозних перешкод для розвитку підприємницької діяльності в Україні. Запропонована нами формула визначення доходу, що мотивує підприємницьку діяльність, має наступний вигляд:

 

Дпр = ЗП + (Пд ‑ Пд) ‑ Аш,                                  

де:     Дпр ‑ доход підприємця;

ЗП ‑ заробітна плата керівника (якщо власник одночасно є і керівником);

Пд ‑ частина прибутку (дивіденди), що виплачується власнику підприємства;

Пд ‑ податок на дивіденди;

Аш ‑ адміністративні штрафи.

Для економічної поведінки мотивація прибутку цілком природна. Але ця орієнтація на гроші матеріалізується в нагромадженні капіталу, а не особистих благ. Величина прибутку ‑ лише показник і символ перемоги. Задоволення матеріальних потреб для підприємництва не самоціль, а лише умова його самореалізації. Зміна умов праці в українській економіці спонукають підприємця до ризику, інновацій, реалізації власних потенційних можливостей і зростання як особистості. Усвідомлена індивідом потреба, актуалізована в мотиві, викликає інтерес. Економічний і позаекономічний інтереси ‑ ось реальна причина підприємницької дії, яка слідує за безпосередніми спонуканнями ‑ мотивами. З одного боку ‑ одержання максимального доходу, з іншого ‑ можливість найбільш повної самореалізації. Оскільки для досягнення своїх цілей підприємець вирішує питання створення умов для мінімізації витрат виробництва, підвищення продуктивності праці, ефективної мотивації працівників тощо, то економічне і соціальне підприємництво тісно взаємопов’язані. Підприємець, прагнучи дістати прибуток, виготовляє продукцію (економічне), а в процесі трудової діяльності відтворюються умови життєдіяльності людей, самі люди і суспільні відносини (соціальне). При цьому варто враховувати, що для вирішення соціальних питань необхідні ресурси, які можуть бути отримані тільки на основі “економічного”.

Відсталість соціального підприємництва найчастіше не дозволяє збільшувати економічні результати. Тому необхідно забезпечити взаємодію чинників економічної і соціальної ефективності, що допоможе скоріше перебороти негативний образ підприємця, який склався у населення нашої країни. Цінності і мотиви підприємницької діяльності повинні бути надбанням суспільства. Адже підприємництво ‑ найбільш могутній фактор перетворення свідомості людей. Саме заповзятливість повинна прийти на зміну старим і дуже живучим рисам економічної поведінки, серед яких домінуюче місце займають пасивність і інертність, нерішучість і утриманство. Заповзятливість необхідна всім суб’єктам ринкової економіки. Формування нового менталітету дозволить людині ринку порівнювати себе із соціальними еталонами, що народжує в ньому домагання, тобто внутрішні стимулятори ділової, соціальної і трудової активності. Найважливішим напрямком стимулювання підприємницької діяльності в сучасних умовах повинні виступати: мотивація підприємницької діяльності, розробка і використання дійових комплексних програм підтримки підприємництва, поліпшення фінансово-кредитної підтримки підприємництва. В умовах обмеженості матеріальних і фінансових ресурсів мотивація є найважливішим чинником активізації підприємницької діяльності. Держава повинна сприяти розвитку підприємництва в Україні, виступати в ролі координатора, контролера, посередника і гаранта.

Суть державної підтримки полягає у виробленні конкретних заходів у наступних напрямках:

1) консультаційний супровід процесу створення і функціонування знову створених фірм на початковому етапі;
2) надання фінансової підтримки чи пільг (найчастіше у сфері оподат-кування) знову створюваним підприємствам;
3) надання технічної, науково-технічної чи технологічної допомоги мало-забезпеченим у фінансовому відношенні підприємницьким структурам.

Таким чином, підтримка підприємництва полягає, з одного боку, в управлінні, а з іншого ‑ у забезпеченні.

Управління, покликане спрямувати розвиток підприємництва в русло стійкості, ефективності і регульованості, і включає такі аспекти як формування правового середовища, вирішення організаційно-адміністративних питань та контроль. Забезпечення ж полягає в тому, щоб довести до підприємців матеріальні, грошові, інформаційні ресурси і т. ін.

Виходячи з цього, побудова сучасного механізму регулювання підприємницької діяльності повинна базуватися на використанні певних принципів. По-перше, це ‑ ефективність дії механізму. Регулювання повинне сприяти зростанню добробуту народу, вирішенню на цій основі соціальних питань і не бути дорогим для держави. Другий принцип ‑ справедливість. Вона повинна сприяти забезпеченню рівноправності усіх без винятку суб’єктів підприємницької діяльності. У сукупності з відповідальністю за дотримання законодавства, як органами державного регулювання, так і суб’єктами підприємництва це дозволить зробити механізм державного регулювання послідовним, увести такі принципи, як відповідальність і послідовність. Третім принципом повинна стати простота, тобто правові акти повинні бути зрозумілими за змістом і легкі у виконанні.

ВИСНОВКИ

1. На сьогоднішній день у світі не існує загальноприйнятого визначення під-приємництва і поки не створена загальноприйнята економічна теорія підприємництва, хоча потреба в такій теорії давно вже стала дуже насущною. Різні підходи до визначення сутності підприємництва обумовлені складністю і багатомірністю цього процесу.

2. Підприємництво ‑ це сукупність організаційно-економічних процесів тво-рчої індивідуальної чи колективної економічної діяльності в напрямку розширення сфери впливу працею на фактори виробництва як організаційно-економічної категорії, з метою використання суспільством і окремими його індивідами творчих результатів праці в соціально-персональних інтересах.

3. Підприємницька діяльність в економічному розумінні виступає як функ-ція, що виникає і зникає в міру необхідності, що може нескінченно дробитися й інтегруватися. Ця функція притаманна будь-якій господарській системі, принаймні, з моменту її вступу в стадію індустріалізації, цілком може реалізуватися й у державному, і в недержавному секторах, існувати при самих різних політичних режимах.

4. У нормативних актах по регулюванню підприємництва існує деяка неви-значеність у розумінні термінів “мале підприємство”, “мале підприємництво”. Тому в Україні, насамперед, необхідно привести всі законодавчі акти, що регулюють підприємницьку діяльність до одного визначення поняття “мале підприємництво”. Оскільки це ускладнює діяльність не тільки самих підприємців, але й органів, які контролюють їхню діяльність.

5. Вихідною умовою здійснення підприємницької діяльності є державна реє-страція. Ця процедура значно впливає на розвиток підприємництва в цілому. Проведений аналіз показав, що в даний час в Україні дуже складна і тривала процедура реєстрації й одержання дозволу на початок діяльності, що є перешкодою для розвитку підприємництва. Крім того, чинний порядок створення підприємств носить дозвільний характер. У законодавчих актах перераховані види діяльності, щодо яких дозволено створювати підприємства. У результаті, якщо той чи інший вид діяльності не передбачений у переліку дозволених, тобто він є неординарним, апарат виконавчих органів влади одержує широкі можливості для необґрунтованих заборон. Тим часом, сутності ринкової економіки відповідає така форма нормативних актів, коли вказуються заборонені види діяльності.

6. Малий бізнес як самостійний і невід’ємний елемент ринкової економіки істотно впливає на структурну перебудову економіки країни, підвищує загальні обсяги виробництва і роздрібного товарообігу, сприяє раціональному використанню всіх ресурсів, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції й усунення монополізму в здійсненні підприємницької діяльності, забезпечує дієві стимули до інноваційних процесів і високоефективної праці. Від малого бізнесу залежать економічне зростання будь-якої країни з ринковою економікою, науково-технічний рівень її розвитку, зайнятість населення, соціально-політична стабільність.

7. Однією з найважливіших умов виходу України на рівень конкурентоспро-можності з підприємствами далекого зарубіжжя є створення найбільш сприятливих умов для формування такої маси малих підприємств, які у своїй сукупності здатні виконувати функції інфраструктури на конкурентній основі. Це повинні бути малі підприємства із широким діапазоном соціальної орієнтації, розмірів і виду діяльності, підприємства з мінімальною кількістю найманих робітників і без найманих робітників узагалі – сімейні підприємства. Малі підприємства можуть спеціалізуватися на виготовленні відносно нескладних елементів виробів, склад і номенклатура яких змінюються відповідно до вимог ринку, а також підприємства, що на договірній основі здійснюють технічне обслуговування і ремонти устаткування, обчислювальної техніки, приладів і апаратури.

8. Провідна роль у формуванні сприятливого середовища для розвитку під-приємництва, у т. ч. і малого бізнесу, належить державі. Створення розгорнутої і всебічної системи державної підтримки малого підприємництва ‑ найважливіша умова його успішного розвитку. Найбільша ефективність такої системи може бути досягнута тільки на основі комплексної державної програми розвитку малого бізнесу, що враховує всі аспекти і сторони успішного функціонування малих підприємств у різних сферах діяльності.

9. Соціальні потреби мотивують підприємця до соціального самостверджен-ня, особливим методом якого стає набуття влади на дії і вчинки інших людей. Домінуючим мотивом у вітчизняного бізнесмена є прагнення до особистої свободи і незалежності від бюрократичної опіки, навколишнього середовища. Необхідність соціального самоствердження обумовлена недостатньою убудованістю українського підприємця в звичну соціально-рольову структуру. З погляду ідеальних потреб, підприємницька дія виникає з необхідності в діяльності, у професійній творчій самореалізації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Ткаченко О.В., Мишковец Н.М., Малафеев А.С. Социально-экономические факторы в управлении // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ, ДДУ. – 1999. – Випуск 2. – С.70–77 (автору належить методологічне обґрунтування соціально-економічних факторів).
2.Залунін В.Ф., Малафеєв А.С. Мотивації інвестиційних рішень // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ, ДДУ. – 1999. – Випуск 4. – С.86–94 (автору належить обґрунтування концептуальних основ мотивації прийняття управлінських рішень).
3.Ткаченко В.А., Ткаченко О.В., Малафеев А.С. Концептуальный взгляд на факторы повышения эффективности рыночных преобразований // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ, ДНУ. – 2000. – Випуск 8. – С.92–99 (автором проведено структурну розбудову факторів підвищення ефективності ринкових перетворень).
4.Ткаченко О.В., Малафеев А.С., Мишковец Н.М. Анализ организационно-экономической составляющей управляемости промышленным предприятием // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ, ДНУ. – 2000. – Випуск 15. – С.82–92 (автору належить визначення поняття “економічної складової” та її обґрунтування).
5.Войт С.Н., Малафеев А.С., Ткаченко О.В. Относительная устойчивость и универсальность систем оперативного управления // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ, ДНУ. – 2000. – Випуск 20. – С.54–63 (автору належить методологічне обґрунтування стійкості систем оперативного управління).
6.Малафеев А.С., Ткаченко О.В., Мишковец Н.М., Климович Н.И. Интегра-ционные факторы программно-целевого управления промышленным предприя-тием // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ, ДНУ. – 2000. – Випуск 23. – С.88–95 (автору належить концептуальне визначення факторів програмно-цільового управління промисловим підприємством).
7.Войт С.М., Малафеєв А.С. Системність на полі невизначеності інвести-ційних проектів // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ, ДНУ. – 2000. – Випуск 24. – С.49–54 (автором вперше наведено поняття “системність на полі невизначеності”).
8.Малафеев А.С., Шаповал В.М., Щукин А.И. Зарубежный опыт поддержки малого бизнеса // Матеріали VI Міжвузівської науково-практичної конференції “Проблеми ефективного регіонального та корпоративного управління в умовах невизначеності та динамічності зовнішнього середовища”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – С.67–79 (автором розглянуто зарубіжний досвід підтримки малого бізнесу в США та Німеччині).
9.Малафеев А.С. Особенности мотивации предпринимательской деятельно-сти в условиях рыночной экономики // Всеукраїнська науково-практична конференція “Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття” / Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – Випуск 118. – С.70–78.
10.Шаповал В.М., Малафеев А.С. Роль и значение малого бизнеса в национальной экономике // Академічний огляд. – 2002. – №1. – С.59–65 (автору належить методологічне обґрунтування ролі малого бізнесу в національній економіці).
11.Малафеев А.С. Функциональные особенности предпринимательской деятельности в системе рыночных отношений // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – Випуск 142. – С.76–84.

АНОТАЦІЯ

Малафеєв А.С. Соціально-економічні основи мотивації підприємницької діяльності малих підприємств. ‑ Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 ‑ Економіка, організація і управління підприємствами. ‑ Дніпропетровський університет економіки та права, Дніпропетровськ, 2003.

Дисертацію присвячено вивченню проблем підприємництва в Україні як одного з перспективних напрямків господарської діяльності в умовах ринкової економіки. В роботі здійснено узагальнення існуючих теорій підприємництва та його мотивації; визначена роль підприємця та сутність підприємництва в умовах ринкових відносин в Україні; розглянуті основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності в умовах становлення державності України; на прикладі малих підприємств досліджено сучасний стан та тенденції розвитку підприємництва в умовах переходу до ринкової системи господарювання; узагальнено зарубіжний досвід підтримки малого бізнесу та підприємництва в цілому; в результаті комплексного дослідження дій підприємця обґрунтована природа мотивації підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки; запропонована методика більш достовірного визначення доходу підприємця, виявлення основних негативних чинників, що впливають на його розмір; визначена ступінь участі держави у підвищенні мотивації підприємницької діяльності.

Ключові слова: підприємець, підприємницька діяльність, мотивація підприємницької діяльності, мале підприємство, доход, регулювання, державна підтримка.

АННОТАЦИЯ

Малафеев А.С. Социально-экономические основы мотивации предпринимательской деятельности малых предприятий. ‑ Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 ‑ Экономика, организация и управление предприятиями. ‑ Днепропетровский университет экономики и права, Днепропетровск, 2003.

Предпринимательство ‑ это совокупность организационно-экономических процессов творческой индивидуальной или коллективной экономической деятельности в направлении расширения области воздействия эксплуатации трудом всех факторов производства как организационно-экономической категории в целях использования обществом и отдельными его индивидами созидательных ресурсов труда в социально-персональных интересах.

Накопленный опыт всех без исключения индустриально развитых стран с рыночной экономикой социального направления безоговорочно свидетельствует, что предпринимательство – необходимое условие достижения экономического успеха, так как оно сопровождается научно-техническим, организационным, коммерческим творчеством, новыми подходами к решению хозяйственных задач, обуславливает особенный стиль хозяйственного поведения, в основе которого лежит постоянный поиск новых возможностей и ресурсов, а также персональная ответственность за последствия своей деятельности.

Диссертация посвящена изучению проблем предпринимательства в Украине как одного из перспективных направлений хозяйственной деятельности в условиях рыночной экономики. В работе осуществлено обобщение существующих теорий предпринимательства и его мотивации; определена роль предпринимателя и сущность предпринимательства в условиях рыночных отношений в Украине; рассмотрены основные организационно-правовые формы предпринимательской деятельности в условиях становления государственности Украины; на примере малых предприятий исследовано современное состояние и тенденции развития предпринимательства в условиях перехода к рыночной системе хозяйствования; обобщен зарубежный опыт поддержки малого бизнеса и предпринимательства в целом; в результате комплексного исследования действий предпринимателя обоснована природа мотивации предпринимательской деятельности в условиях рыночной экономики; предложена методика более достоверного определения дохода предпринимателя, выявления основных факторов, отрицательно влияющих на его размер; определена степень участия государства в повышении мотивации предпринимательской деятельности.

Достигнутый уровень развития малого предпринимательства в Украине недостаточный для выполнения той роли, которую должен выполнять сектор малого бизнеса. Сегодня можно констатировать, что реальный эффект осуществляемых за последнее время мероприятий был практически неощутим для предпринимателей, в результате чего в Украине до сих пор не создан эффективный механизм государственной поддержки малого бизнеса.

Построение собственной модели развития предпринимательства в Украине предполагает, прежде всего, овладение реальной ситуацией, управление этим видом деятельности. Под управлением в данном случае необходимо понимать реализацию объективной экономической необходимости координации, согласование деятельности предприятий с целью достижения общей цели макроэкономического развития ‑ удовлетворение общественных потребностей.

Ключевые слова: предприниматель, предпринимательская деятельность, мотивация предпринимательской деятельности, малое предприятие, доход, регулирование, государственная поддержка.

ANNOTATION

Malafeyev A. S. Social-economical fundamentals of motivation of small businesses’ business activity. – Manuscript.

The dissertation for obtaining the degree of candidate of science, speciality 08.06.01. – Economy, organizing and management of enterprises. – Dnipropetrovsk University of Economics and Law, Dnipropetrovsk, 2003.

The dissertation is dedicated to the problem of entrepreneurship in Ukraine being one of the most interesting trends in the economic activities under conditions of market economy. The generalization of the existing theories of entrepreneurship and its motivation is carried out here; the role of an entrepreneur and the nature of entrepreneurship under conditions of market relations is singled out; as well the main legal forms of organizig a business under conditions of formation of state organization in Ukraine; small business were taken as an example for studying current situation and trends of development of entrpreneurship under conditions of transition to a market economy; overseas experience of supporting small business and entrepreneurship is generalized; following complex investigation of an entrepreneur’s actions the nature of motivation of business activity under conditions of market economy is grounded; the technique of the more reliable determining an entrepreneur’s income and the main negative factors which could influence its level is offered; the degree of state participance in the prosess of increasing motivation of business activity is determined.

Key words: an entrepreneur; business activity; motivation of bysiness activity; small business; income; regulation; state backing.