Максимюк Н.В.
Культура народів Причорномор'я. - 2012. - №237. - С.89-94.

Підвищення ефективності діяльності засобів розміщення в індустрії туризму АРК за рахунок актуалізації професійних знань персоналу

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування підприємств України за видом економічної діяльності «діяльність готелів та ресторанів» має від'ємне значення протягом 2001-2010рр., виняток становить 2005р., найбільша сума збитку зафіксована в 2008 р. (1446,7 млн. грн.) і в 2009 р. (710,4 млн. грн.). Причина - фінансово-економічна криза.

Однак насторожує наявність збитку від звичайної діяльності підприємств до оподаткування протягом майже десяти років, практично стабільна величина питомої ваги підприємств, які одержали збиток, від загальної кількості підприємств (35-45%) і розміри чистого збитку: у 2008 р. в сумі 1568,9 млн. грн., 2009 р. - 922,5 млн. грн., 2010 р. - 633,6 млн. грн. Результат - негативні показники рентабельності активів і власного капіталу, що свідчить про неефективність використання ресурсів підприємств і вкладення коштів у дані підприємства.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування підприємств індустрії туризму АРК за 2003-2010рр. має нестабільну динаміку і значну амплітуду коливань. Спостерігається пік в 2004р. для санаторно-курортних закладів, основна причина - збільшення кількості оплачених місце-днів з 13957836 в 2003р. до 14254356 в 2004р. У 2007 р. видно збільшення фінансового результату до оподаткування підприємств індустрії туризму, що обумовлено зростанням кількості відпочиваючих (на 89% у порівнянні з 2006р.) і високим коефіцієнтом завантаження номерів. Крім того, значне зростання фінансового результату до оподаткування санаторно-курортних закладів у 2009 р. в результаті зростання цін на путівки при незначному скороченні (на 24%) сплачених місце-днів за даний період. У 2009 р. прибутковими були лише санаторно-курортні заклади (83218 тис. грн.), інші засоби розміщення отримали збиток. Основною причиною кризової ситуації є зниження числа кількості обслугованих туристів за 9 місяців 2009 р. в порівнянні з аналогічним показником за 9 місяців 2008 р. (на 29,3%) за рахунок зменшення іноземних туристів (на 30,1%) та тривалості відпочинку. За 9 місяців 2010 р. санаторно-курортні заклади отримали прибуток від звичайної діяльності до оподаткування у розмірі 88113,1 тис. грн., пансіонати, будинки відпочинку, бази відпочинку - 10538 тис. грн., готелі - 47692,9 тис. грн. Причина - зростання виручки від реалізації товарів, робіт, послуг засобів розміщення в індустрії туризму АРК більш, ніж на 20% за 9 місяців 2010 р. в порівнянні з даними за 9 місяців 2009 р. Проте збільшення доходу і прибутку об'єктів розміщення у значній мірі пов'язано із зростанням цін, а не з кількістю оплачених місце-днів. Крім того, в 2010 р. кількість закладів, довготривалого перебування, які не працювали протягом звітного року склало 71 (7090 місць), в 2009 р. - 67 (6485 місць), у тому числі з причин відсутності коштів на експлуатацію закладу у 2010 р. - 18 (1507 місць), в 2009 р. - 19 (1174 місць).

Середньостатистичний рівень рентабельності операційної діяльності підприємств України за 9 місяців 2009 р. склав 3,6%, підприємств АРК - 5,3%. Значне зростання фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування готелів за 9 місяців 2010 р. до 47692,9 тис.грн. дозволив отримати рентабельність від операційної діяльності в розмірі 20%. У санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку і туристичних агентствах рентабельність від операційної діяльності знизився.

Ефективність використання робочої сили (продуктивність праці у вартісній оцінці) в готелях та ресторанах незначно зросла з 82,89 тис. грн/чол. в 2009 р. до 97,55 тис. грн/чол. в 2010 р. і залишається однією з найнижчих в Україні (для порівняння у фінансовій сфері в 2010 р. даний показник становив 2070,23 тис. грн/чол.). Продуктивність праці у вартісній оцінці в готелях АРК вище галузевих показників і становить за 9 місяців 2008 р. 100,13 тис. грн/чол., за 9 місяців 2009 р. - 126,17 тис. грн/чол., в санаторно-курортних установах і пансіонатах, будинках відпочинку, базах відпочинку менше 53 тис. грн/чол. Вважаємо, що основна причина незначної суми прибутку або збитків, низької продуктивності праці засобів розміщення полягає в зниженні якості відпочинку в АРК, що підтверджують результати маркетингових досліджень споживачів рекреаційних послуг в сегменті організованих відпочиваючих Асоціації курортів Криму: оцінку «задовільно» і «незадовільно» якістю відпочинку в період літнього курортного сезону 2010 р. поставили 5,44% відпочивальників (у 2009 р. цей показник складав 5,03%).

Одним з елементів якості послуг засобів розміщення є функціональне якість, яке являє собою «процес безпосередньо надання споживачеві товару або послуг, протягом якого споживачі, взаємодіючи зі службовцями компанії, проходять багато етапів» [1, с.523], наприклад, резервування, реєстрація, виїзд з готелю і т.д. Для забезпечення функціональної якості послуг засобів розміщення необхідний високий професійний рівень персоналу. «Наявність висококваліфікованої робочої сили є одним з найважливіших факторів підвищення продуктивності праці, забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції, інтеграції України у світове економічне співтовариство» [2]. Україна завдяки низькій якості освітньої системи (56 місце з 139 країн світу), малої доступності досліджень та тренінгових послуг (84 місце), слабкою перепідготовки персоналу (109 місце) та ін. займає лише 68 місце за показником розвитку людських ресурсів в рейтингу конкурентоспроможності країн в сфері туризму WEF (2011).

В Україні спостерігаються низький показник зайнятості населення у сфері готелів і ресторанів (1,7% від загального числа зайнятих працівників) і невисока заробітна плата працівників: у 2010 р. у сфері готелів і ресторанів найнижча заробітна плата в місяць по Україні рівна 1288,28 грн. при максимальному у сфері фінансів - 2588,17 грн.; 1288,28 грн. навіть нижче, ніж по АРК (1733,83 грн.) на 445,54 грн. або на 35%. Це призводить до низької мотивації співробітників. «Робота в сфері обслуговування туристів часто не вважається престижною, більшість працівників розглядає її як епізодичну» [3, с.6].

Сезонність діяльності обумовлює значний питома вага сезонних працівників і високу плинність кадрів (більше 0,6), прийом на роботу невеликого числа співробітників з профільною освітою. Практична підготовка фахівців у сфері туризму не завжди відповідає вимогам роботодавців, відсутні системні тренінги та майстер-класи з перепідготовки для вивчення кращих світових практик обслуговування туристів. Результат - «в Криму переважає не відповідає світовим стандартам рівень професійної підготовки персоналу» [3, с.6], що призводить до низької якості туристичних послуг.

Питань підвищення кваліфікації персоналу присвячені дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Наприклад, Ф. Котлер, Дж. Боуен, Дж. Мейкенз вивчали програми безперервної підготовки співробітників підприємств індустрії туризму [1, с.475-479]; Е.А. Подсолонко обґрунтувала повноваження Міністерства праці і соціальної політики України щодо підвищення кваліфікації керівних працівників у залежності від рентабельності виробництва, необхідність атестації фактичного рівня компетенції керівників у ВУЗах [4, с.505-515]; Н.М. Гвоздык виявив залежність рівня витрат на професійне навчання працівників від розміру підприємства [5, с.84]; О.С. Заклекта-Берестовенко здійснила систематизацію форм професійного розвитку персоналу [6], Н.В. Бунтова обґрунтувала методологічні підходи до розробки нормативів чисельності працівників у розрізі професійно-кваліфікаційних груп і категорій готельних підприємств [7], Н.О. Гаркавенко узагальнила методичні підходи визначення вартості підвищення кваліфікації та перепідготовки одного фахівця за бюджетні кошти у вищих та професійних навчальних закладах [8], Л.В. Кнодель визначила основні характеристики моделі структурних компонентів професійної компетентності фахівців сфери туризму, виявила її специфічні особливості [9], І.В. Герасимова розробила організаційно-педагогічну модель формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів готельно-туристичної індустрії [10].

Вивчення опублікованих робіт з питань професійного розвитку працівників свідчить про відсутність всебічного розгляду проблеми оновлення професійних знань персоналу засобів розміщення в індустрії туризму АРК, наявності ряду невирішених питань щодо вибору напрямів стимулювання роботодавців до підвищення професійного рівня працівників і стимулювання працівників до підвищення свого професійного рівня. Новизна даного дослідження полягає в комплексному підході при вивченні проблеми оновлення професійних знань персоналу засобів розміщення в індустрії туризму АРК як основи підвищення ефективності їх діяльності.

Мета дослідження - дати рекомендації щодо актуалізації (оновлення) професійних знань персоналу для підвищення ефективності діяльності засобів розміщення в індустрії туризму АРК.

Для досягнення поставленої мети планується вирішити ряд завдань:

1) вивчити поняття «професійне навчання працівників», його види і форми;
2) оцінити стан підвищення кваліфікації персоналу на підприємствах індустрії туризму України в цілому та АРК зокрема;
3) дати рекомендації щодо актуалізації професійних знань персоналу засобів розміщення в індустрії туризму АРК.

Професійне навчання працівників (згідно ЗУ «ПРО професійний розвиток працівників») - це «процес цілеспрямованого формування у працівників спеціальних знань, розвиток необхідних навичок та вмінь, що дають змогу підвищувати продуктивність праці, максимально якісно виконувати функціональні обов'язки, освоювати нові види професійної діяльності, що включає первинну професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників відповідно до потреб виробництва» [11].

В Україні відповідно до ЗУ «ПРО професійний розвиток працівників» виділяють формальне і неформальне професійне навчання працівників (див мал. 1).

Рис. 1. Формальне і неформальне професійне навчання працівників
Джерело: побудовано на основі ст. 1 ЗУ «ПРО професійний розвиток працівників» [11]

Підтвердження результатів неформального професійного навчання працівників виконують центри визнання результатів неформального професійного навчання у складі державної служби зайнятості (п. 1 ст.14 ЗУ «ПРО професійний розвиток працівників») [11].

Формами професійного навчання можуть бути денна, заочна, вечірня, екстернат, дистанційна, з відривом і без відриву від виробництва і т.д. Організацією професійного навчання працівників займаються роботодавці відповідно до законодавства з урахуванням потреб діяльності власного підприємства (п.1 ст.6 ЗУ «ПРО професійний розвиток працівників») [11]. Роботодавці розробляють плани професійного навчання працівників, визначають види і форми навчання, стимулюють професійний ріст працівників і т.д. Оплата професійного навчання працівників може здійснюватися роботодавцем, за бажанням працівника за рахунок його власних коштів або коштів інших юридичних та фізичних осіб.

«Підвищення кваліфікації, що сприяє якісному виконанню працівниками своїх обов'язків, розширенню меж компетенції, можливості оволодіння новими функціональними обов'язками» є одним з найбільш ефективних напрямків системи професійного навчання працівників [2].

Динаміка обсягів підвищення кваліфікації працівників в Україні в цілому позитивна: у 1996р. підвищила кваліфікацію 6,2% штатних працівників, у 2002р. - 8%, в 2004р. - 8,3%, в 2010 року - 8,6%. Обсяг підвищення кваліфікації працівників за видом економічної діяльності «діяльність готелів та ресторанів» в Україні залишається низьким: у 2010 р. лише 1,3% штатних працівників. «У країнах Європейського Союзу періодичність підвищення кваліфікації працівників становить близько п'яти років, в Японії - від одного до півтора років, у Російській Федерації - 7,8 року» [2]. У 2010 р. в Україні підвищення кваліфікації всіх працівників займе 11 років, працівників, зайнятих у сфері готелів і ресторанів майже 77 років, що в 15 разів рідше, ніж у країнах ЄС.

Обсяг підвищення кваліфікації працівників санаторно-курортних закладів, готелів, закладів відпочинку і туризму АРК залишається низьким і складає не більше 5%, що дозволить підвищити кваліфікацію всіх працівників більше, ніж за 20 років, що менше чисельності персоналу, який пройшов підвищення кваліфікації, підприємств АРК всіх видів економічної діяльності (6,5%).

Найбільший обсяг чисельності працівників індустрії туризму, які підвищили кваліфікацію, припадає на санаторно-курортні установи і становить понад 70% від усіх працівників індустрії туризму, які пройшли підвищення кваліфікації протягом року. У готелях даний показник не перевищує 20%.

Проте в санаторно-курортних закладах АРК питома вага персоналу, який пройшов підвищення кваліфікації, залишається стабільно низьким і складає 3-5% від загального числа персоналу цих установ. У готелях цей показник має нестабільну динаміку від 13-14% у 2002-2005рр. до 1-5% в більш пізній період.

«Сучасні зарубіжні компанії витрачають на тренінги і комплексні програми навчання своїх співробітників приблизно 1% від обороту» [5, с.81]. Витрати на професійне навчання працівників в Україні в 2010 р. становлять 0,2% від загальних витрат на робочу силу, в АРК даний показник нижче, ніж в цілому по Україні і становить всього 0,1%, в результаті АРК посідає лише 12 місце серед регіонів України за цим показником (для порівняння на першому місці Рівненська область з показником рівним 0,4%). Середньомісячні витрати підприємств на професійне навчання працівників в Україні в 2010 р. становлять 6 грн., максимальна величина у сфері освіти (17 грн), мінімальна у сфері готелів і ресторанів (1 грн). Основні причини низьких витрат на професійне навчання працівників за результатами анкетування підприємств НДІ праці і зайнятості населення:

1) відсутність коштів (38,8% респондентів),
2) небажання інвестувати в навчання працівників (38,8%),
3) необхідність економії (24,7%),
4) недостатня зацікавленість у навчанні самих працівників (20,2%) тощо [5, с.85].

За результатами того ж анкетування підприємств [12] необхідно:

1) передбачити додаткові пільги для роботодавців, які виконують професійне навчання працівників» (72,3% респондентів) [12]. Додаткові податкові пільги для роботодавців передбачені в Нідерландах, Іспанії, Чилі, Великобританія, Німеччина, КНДР.
2) залучення коштів з державного та місцевого бюджетів для фінансування професійного навчання працівників (49,5% респондентів). Державне фінансування професійного навчання працівників практикується за рахунок бюджетних субсидій в Японії, виплати державних стипендій на підвищення кваліфікації за результатами грантових конкурсів серед працівників в Угорщині, субсидій з боку держави, які розподіляються за схемою грантового конкурсу, в Бельгії.
3) участь соціальних партнерів (профспілкової організації або інших представників найманих працівників) фінансування професійного навчання працівників (15,9% респондентів). Часткове державне фінансування разом з роботодавцями і профспілками здійснюється в Данії, Франції.

За даними НДІ праці і зайнятості населення [12] найпопулярніша форма стимулювання працівників до підвищення професійного рівня - «гарантування робочого місця відповідно до набутої в процесі навчання професією та кваліфікацією» (69,0% опитуваних підприємств) [12]. У відповідності з набутою кваліфікацією забезпечити робочим місцем можуть в основному тільки великі підприємства (73,2%) та значна частина підприємств приватної форми власності (69,9%). Працівникам, які пройшли професійне навчання, дають можливість переходу на іншу перспективну роботу близько 30% підприємств, збільшення рівня заробітної плати обіцяють 62% підприємств. «Значна кількість роботодавців не зацікавлений у підвищенні розміру заробітної плати навіть за умови надання робочого місця відповідно до набутої кваліфікації» [12].

З метою актуалізації професійних знань персоналу на державному рівні в 2006р. КМУ ухвалив Концепцію розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року [2], в 2008 р. Міністерством праці та соціальної політики України запропоновано Рекомендації щодо сприяння стимулюванню заінтересованості роботодавців у підвищенні професійного рівня працівників [12], Рекомендації щодо стимулювання працівників, які підвищують свою кваліфікацію [13], внесено зміни до ЗУ «ПРО професійний розвиток працівників» №4312-VI [11]. 01.01.2013 набирає чинності нова редакція ЗУ «ПРО зайнятість населення» [14].

З точки зору сучасних видів навчання персоналу в сфері туризму особливий інтерес представляють результати роботи Кримського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій при Раді міністрів АРК. Так у 2011 р. там проведені тематичні короткострокові семінари, серед яких можна виділити «Кластери в туризмі» для керівників санаторно-курортних і туристських підприємств; «Інтернет-маркетинг санаторно-курортних і туристських послуг» для керівників та спеціалістів підприємств рекреаційного комплексу; «Організація кадрової роботи в санаторно-курортних і туристських підприємствах» для спеціалістів кадрових служб санаторно-курортних і туристських підприємств [15]. На думку слухачів Кримського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації найбільш ефективними видами навчання є: «тренінги - 59,2%, практичні заняття - 53,8%, «круглі столи», дискусії - 49,4%, далі йдуть: лекції - 48,0 %, виїзні практичні заняття - 27,9%, консультації - 17,9%, WEB-конференції - 8,5%» [15].

Для актуалізації професійних знань економістів засобів розміщення в туризмі пропонується Робоча навчальна програма підвищення кваліфікації працівників засобів розміщення в туризмі «Сучасні методи економічної діагностики ефективності діяльності засобів розміщення в індустрії туризму». Основною метою цієї програми є формування знань і практичних навичок, які необхідні для якісної економічної діагностики ефективності діяльності підприємства, планування і контролю, обґрунтування прийняття рішень. Підвищення кваліфікації працівників проводиться як тематичний короткостроковий семінар у вигляді бізнес-тренінгу (оскільки тренінг - це метод активного навчання, спрямований не тільки на отримання інформації, але і на закріплення отриманих знань на практиці). Дана програма орієнтована на формулювання і досягнення стратегічних цілей засобів розміщення. Роботодавцям вона дозволить підвищити конкурентоспроможність та ефективність діяльності підприємств, працівникам дасть можливість розширити межі своєї компетенції, більш якісно виконувати свої обов'язки, створить додаткові передумови для просування по службі і зростання заробітної плати.

Таким чином, у статті досліджено поняття «професійне навчання працівників», форми навчання (денна, заочна, вечірня, екстернат тощо), види навчання (тренінги, практичні заняття, «круглі столи», дискусії тощо). На основі статистичних даних виконана оцінка стану підвищення кваліфікації персоналу на підприємствах індустрії туризму в Україні в цілому та АРК зокрема, за її результатами можна зробити ряд висновків:

1) динаміка обсягів підвищення кваліфікації працівників в Україні в цілому позитивна, низький обсяг підвищення кваліфікації працівників за видом економічної діяльності «діяльність готелів та ресторанів» (у 2010 р. лише 1,3% штатних працівників); у 2010 р. в Україні підвищення кваліфікації всіх працівників займе 11 років, працівників, зайнятих у сфері готелів і ресторанів, майже 77 років, що в 15 разів рідше, ніж країнах ЄС;
2) обсяг підвищення кваліфікації працівників санаторно-курортних закладів, готелів, закладів відпочинку і туризму АРК низький і становить не більше 5%, що дозволить підвищити кваліфікацію всіх працівників більше, ніж за 20 років;
3) зарубіжні компанії витрачають на програми навчання своїх співробітників близько 1% від обороту, витрати на професійне навчання працівників в Україні в 2010 р. становлять 0,2% від загальних витрат на робочу силу, в АРК даний показник нижче, ніж в цілому по Україні (0,2%) і складає всього 0,1%, в результаті АРК посідає лише 12 місце серед регіонів України за цим показником;
4) основна причина такої ситуації - відсутність зацікавленості роботодавців і працівників у підвищенні кваліфікації.

Для стимулювання роботодавців до підвищення професійного рівня працівників необхідна система податкових пільг або спільне фінансування стипендій на підвищення кваліфікації за результатами грантових конкурсів серед працівників.

Для стимулювання працівників до підвищення свого професійного рівня необхідно зобов'язати роботодавців гарантувати надання робочого місця своєму працівникові у відповідності з набутою в процесі навчання професією і кваліфікацією (оскільки організація навчання здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб діяльності власного підприємства) і/або підвищити заробітну плату цих працівників.

Для актуалізації професійних знань економістів засобів розміщення в туризмі пропонується Робоча навчальна програма підвищення кваліфікації працівників засобів розміщення в туризмі «Сучасні методи економічної діагностики ефективності діяльності засобів розміщення в індустрії туризму».

Джерела та література

1. Котлер Ф. Маркетинг. Гостинність. Туризм / Ф. Котлер, Дж. Боуен, Дж. Мейкенз. - М: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 1063 с.
2. Концепція розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 р. N158-р: за станом на 21.05.2012: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/158-2006-р
3. Програма розвитку і реформування рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим на 2012-2013 роки, затвердженої Постановою ВР АРК від 21.12.2011: за станом на 21.05.2012: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/krym/show/rb0631002-11
4. Подсолонко Е.А. Регіональна економіка: конкурентоспроможність і управління компетенціями: монографія / Е.А. Подсолонко. - Сімферополь: Крымучпедгиз, 2007. - 642 с.
5. Гвоздык Н.М. Українські тенденції у розвитку професійного навчання персоналу / Н.М. Гвоздык // Глобальні проблеми модернізації національної економіки: матеріали I Міжнар. науч.-практ. конф. - Тамбов, 2012. - С.81-86.
6. Ефективність інвестицій у розвиток персоналу підприємства: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04: [Електронний ресурс] / О. С. Заклекта-Берестовенко; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2008. - 20 с. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2008/08zosrpp.zip
7. Кадрове забезпечення готельного господарства України: проблеми та шляхи їх вирішення: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.07: [Електронний ресурс] / Н.В. Бунтова; НАН України, Рада по вивч. продукт. сил України. - К., 2008. - 20 с. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2008/08bnvpsv.zip
8. Організаційно-економічний механізм державного регулювання професійної зайнятості населення: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.03: [Електронний ресурс] / Н.О. Гаркавенко; Н.-д. екон. ін-т М-ва економіки України. - К., 2010. - 20 с. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2010/10GNOPZN.zip
9. Теорія і практика підготовки фахівців сфери туризму в країнах-членах Всесвітньої туристської організації: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04: [Електронний ресурс] / Л.В. Кнодель; Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. - Т., 2007. - 40 с. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2007/07klvvto.zip
10. Формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів готельно-туристичної індустрії у професійній підготовці: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04: [Електронний ресурс] / І.В. Герасимова; Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2010. - 20 с. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2010/10givipp.zip
11. Про професійний розвиток працівників: ЗУ №4312-VI: за станом на 21.05.2012: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hrliga.com/index.php?module=norm_base&op=view&id=698
12. Рекомендації щодо сприяння стимулюванню заінтересованості роботодавців у підвищенні професійного рівня працівників, Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 03.12.2008 р. №564: за станом на 21.05.2012: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hrliga.com/index.php?module=norm_base&op=view&id=271
13. Рекомендації щодо стимулювання працівників, які підвищують свою кваліфікацію, Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 3.12.2008 р. №564: за станом на 21.05.2012: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hrliga.com/index.php?module=norm_base&op= view&id=271
14. Про зайнятість населення ЗУ від 5 липня 2012 року №5067-VI, набрання чинності відбудеться 01.01.2013: за станом на 21.05.2012: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/
15. Про підсумки роботи Кримського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій при Раді міністрів Автономної Республіки Крим за 2011 рік та завдання на 2012 рік, затверджено Розпорядженням Ради міністрів АРК 31.01.2012 №51-р: за станом на 21.05.2012: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/krym/show/rb051p001-12/page