Розвиток ділового туризму - основа для розширення курортного сезону з метою підвищення ефективності діяльності засобів розміщення в сфері туризму Криму

Динаміка фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування санаторно-курортних закладів, пансіонатів, будинків відпочинку, баз відпочинку, готелів, туристичних агентств та бюро подорожей АРК за 2003-2010 рр ..

Показник	Санаторно-курортні заклади	Пансіонати, будинки відпочинку, бази відпочинку	Готелі	Туристичні агентства та бюро подорожей
9 міс. 2003	13081,1	-3664,1	-4949,8	2550,0
9 міс. 2004	51207,1	6251,7	4759,3	11111,7
9 міс. 2005	39672,7	9621,5	140,7	6554,8
9 міс. 2006	10062,2	5925,1	2026,9	11990,9
9 міс. 2007	27052,6	40210,1	1545,5	23550,1
9 міс. 2008	54764,7	-83,7	1158,8	21522,8
9 міс. 2009	83218,0	-4895,3	-1065,4	-34929,9
9 міс. 2010	88113,1	10538,0	47692,9	317,7

Джерело: складено автором за даними Головного управління статистики в АРК.

Наявність збитків за 9 місяців 2008 року та 9 місяців 2009 року пов'язане зі зниженням кількості обслужених туристів у результаті фінансово-економічної кризи. Причина зростання фінансових результатів за 9 місяців 2010 року в більшій мірі обумовлена зростанням цін. Рентабельність операційної діяльності санаторно-курортних закладів, пансіонатів, будинків відпочинку, баз відпочинку, готелів, туристичних агентств та бюро подорожей АРК за 9 місяців 2009 року нижче, ніж по всім підприємствам АРК (3,6% та 5,3% відповідно), за 9 місяців 2010 року рентабельність операційної діяльності готелів зросла до 20%, а санаторно-курортних закладів, пансіонатів, будинків відпочинку, баз відпочинку, туристичних агентств та бюро подорожей АРК знизилася.

Однією з основних причин такої ситуації є скорочення тривалості курортного сезону в Криму за роки незалежності України.

Питаннями оцінки рамок курортного сезону в Криму займалися Яковенко І.М., Бурдонов А.Б.; ділового туризму присвячені роботи українських авторів: Білецької В., Горбаневой ТАКИМ чином, Зима А.Г., Нікітенко СІ., Пандяк В. Діловий туризм досліджували і зарубіжні вчені: Джон Свабрук (John Swarbrooke), Сьюзан Хорнер (Susan Horner), Левандовська Агнешка, Сидоркевич Березня та інші.

Відсутність системності при вивченні впливу ділового туризму на розширення рамок курортного сезону в Криму, наявність широкого кола дискусійних питань щодо методів стимулювання розвитку ділового туризму на тлі значного потенціалу його розвитку в Україні обумовлює актуальність теми дослідження.

Мета дослідження - розробити рекомендації щодо розширення рамок курортного сезону за рахунок розвитку ділового туризму для підвищення ефективності діяльності засобів розміщення в сфері туризму Криму. У рамках заявленої мети поставлені наступні завдання:

- вивчити ступінь та основні передумови зменшення курортного сезону в Криму;
- виявити можливості ділового туризму щодо розширення курортного сезону;
- дати рекомендації з розвитку ділового туризму в Криму.

Низька тривалість курортного сезону в Криму є «основним фактором, що стримує подальший розвиток та диверсифікацію туризму на півострові ... В період 70х-80х років тривалість курортного сезону становила 9-10 місяців» [1]. За різними оцінками тривалість «високого» курортного сезону в Криму скоротилася до:

- «2 місяців в році: липень серпень» [1];
- «1-1,5 місяців 100% завантаження, тобто коли виникає дефіцит місць всіх категорій розміщення» [2, с. 36].

Крім «високого сезону» виділяють і «низький сезон». Деякі засоби розміщення в цінових пропозиціях виділяють «середній сезон». У Криму «тільки 245 засобів розміщення функціонують цілий рік», а повністю припиняють діяльність у міжсезоння «понад 3,7 тис. великих і 10 тисяч дрібних засобів розміщення» [1].

Основною причиною скорочення курортного сезону стала «поступова заміна санаторно-курортного лікування на пляжні види відпочинку» [1]. Цьому сприяли:

- «переважання медикаментозних методів лікування, в той час як рекомендації та направлення лікарів на лікування, оздоровлення та реабілітацію у санаторно-курортні заклади практично не застосовуються» [1];
- перерозподіл структури джерел оплати відпочинку і лікування в бік 100% оплати путівки рекреантом.

Останній фактор має два види джерел зовнішнього фінансування:

1. Профспілки. В останні два десятиліття спостерігається істотний спад фінансування, характерним є і те, що профспілки в умовах відсутності «спускають зверху» планів беруть до уваги думку працівників і схильні вибирати терміни перебування, що дозволяють не тільки оздоровитися, але й насолодитися пляжним видом відпочинку.
2. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Так як фонд соціального страхування надає застрахованим особам послуги, пов'язані з санаторно-курортним лікуванням, то в цьому випадку немає жорсткої прив'язки до високого сезону. Тобто засіб розміщення, що виграла конкурсні торги на закупівлю послуг із санаторно-курортного та відновлювального лікування може збільшити заповнюваність номерного фонду не тільки у весняно-осінній період, але і взимку.

Протягом 2000-2009 рр. без урахування кризових років в Україні в середньому оздоровлювалось в санаторно-курортних закладах близько 3 млн. чоловік.

У 2011 р. фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на закупівлю 88 523 путівок в санаторно-курортні установи, в тому числі в реабілітаційні відділення (тобто це становить близько 3% від загальної кількості оздоровившихся в санаторно-курортних закладах України!), було використано 450,5 млн. гривень. Всього для реалізації програм відділень Фонду щодо відновлення здоров'я застрахованих осіб і членів їх сімей у 2011 році використано 973,0 млн. гривень. Різниця пішла на часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв (120,6 млн. грн.), дитячих закладів оздоровлення (159,8 млн. грн.), 601 дитячо-юнацької спортивної школи (153,8 млн. грн.) і на придбання для дітей застрахованих осіб 4 184,2 тис. подарунків (88,3 млн. грн.).

Для розширення рамок курортного сезону в Криму можна, крім очевидного виходу із ситуації - збільшення кількості оздоровившихся в санаторно-курортних закладах, розвивати і інші види туризму, тобто диверсифікувати туристичний продукт Криму. Крім вивчених іншими авторами яхтового (Логунова Н.А.), винного (Маслов О.С.) та інших видів туризму перспективним є діловий туризм. У проекті Стратегії розвитку туристично-рекреаційного комплексу Криму діловий туризм в розділі «Подолання сезонності функціонування туристично-рекреаційного комплексу» характеризується як «міжсезонний і позасезонний вид туризму» [3, с. 55]. Розвиток ділового туризму в Криму дозволить диверсифікувати туристичний продукт» [4, с. 34].

Потенціал розвитку ділового туризму в Україні величезний. За оцінкою Всесвітньої ради подорожей та туризму (World Travel and Tourism Council, WTTC) обсяг українського ринку ділових поїздок у 2011 році склав $2,883 млрд. і прогнозується зростання до 2021 року до $6,116 млрд. у цінах 2011 р. в середньому щорічно темп приросту становитиме 7,4% в рік. При цьому обсяг українського ринку приватних подорожей в 2011 - $6,271 млрд. і прогнозується зростання до 2021 року до $9,349 млрд. у цінах 2011 р. (див. рис. 2), в середньому щорічно темп приросту становитиме 5,1% в рік.

Рис. 2. Динаміка витрат на приватні подорожі і діловий туризм в Україні за 2005-2021 рр. в цінах 2011 р.

Джерело: побудовано автором за даними WTTC.

Таким чином до 2021 році обсяг ринку ділових подорожей в Україні збільшиться більш ніж у два рази і досягне рівня обсягу ринку приватних подорожей 2011 року, і це станеться лише за 10 років! Крім того з розрахованих нами темпів приросту видно, що ринок ділових поїздок буде розвиватися динамічніше, ніж ринок приватних подорожей, тому що темп їх приросту в півтора рази вище, ніж у приватних подорожей. Якщо розглянути структуру ділових поїздок і приватних подорожей за оцінкою WTTC, то на ділові поїздки в 2011 році припадає 31,5% від суми ділових поїздок і приватних подорожей по Україні.

Діловий туризм складається з: корпоративних бізнес-подорожей (corporate travel industry) та індустрії зустрічей (MICE). Остання включає в себе:

- M - Зустрічі (Meetings)
- I - Інсентив, заохочувальні поїздки (Incentives)
- C - Конференції (Conferences)
- E - Виставки (Exhibitions)

Бізнес-подорожі прив'язані до ділових центрів, місць виробництва і т.п. В цьому сегменті ділового туризму засобів розміщення Криму підвищувати частку в загальноукраїнському обсязі буде проблематично, а в індустрії зустрічей (MICE), навпаки, у засобів розміщення Криму є потенціал збільшити обсяги ділового туризму не тільки в абсолютних показниках (у зв'язку з прогнозованим зростанням у цілому по Україні і світу), але і у відносних - в структурі розподілу прибуттів ділових туристів в Україні.

Для розвитку ділового туризму засобів розміщення Криму необхідно інвестувати в специфічні об'єкти для індустрії зустрічей (MICE): конференц-зали, специфічне обладнання та телекомунікації. Рекомендується в цих питаннях орієнтуватися на єдину систему стандартів для готелів Hotelstars Union, до якої приєдналися готельні асоціації Австрії, Угорщини, Німеччини та Чехії 14 грудня 2009 року в Празі. У цих стандартах шоста сфера має назву «Внутрішні конференц-зали» [5, с. 20-21].

Котлер Ф, Боуен Дж. та Мейкенз Дж. серед характеристик, на які звертають увагу організатори з'їздів і конференцій, на першому місці виділили приміщення для проведення засідань», а потім вони відзначили «ціна, якість їжі та напоїв, номери, додаткові послуги, процедури оплати, реєстрація при прибутті учасників та їх від'їзді, обсяг обов'язків співробітників, площа для організації виставки, минулий досвід» [6, с.331]. У той же час для організаторів корпоративних зборів на перше місце за значимістю поставлено «якість харчування», а потім «зали засідання, ціни, номера, додаткові послуги, процедури оплати» [6, с.334]. «Якщо збори триває кілька днів, то особливо цінуються можливості встановлення хороших взаємин між учасниками після завершення офіційних засідань. Такому спілкуванню учасників можуть сприяти, наприклад, гольф або теніс, якими вони можуть зайнятися, щоб відпочити після деколи досить тривалих засідань. Вечір в місцевому ресторані, спортивне або культурний захід можуть також стати для учасників приємним розвагою» [6, с.334].

Таким чином, для засобів розміщення, які планують збільшувати кількість прибуттів ділових туристів, рекомендується розробляти і впроваджувати різні варіанти дозвілля для своїх гостей. Крім власних варіантів дозвілля засоби розміщення можуть спрощувати доступ організаторам до послуг сторонніх організацій, наприклад, екскурсійних бюро. Для вирішення цього та інших питань пропонується введення посади експерта по роботі з діловим туризмом. Приклад результату впровадження такої посади в готелі «Westin One Call's - програма обслуговування зустрічей невеликих груп. У компанії [Westin Hotels and Resort] виділений спеціальний телефонний номер, за яким організатори зустрічей можуть зателефонувати безкоштовно, а в кожному готелі є експерт для проведення подібних заходів. У зв'язку з цим організаторам зустрічей можна вирішити всі питання щодо їх проведення, спілкуючись лише з одним представником готелю. Реалізація даної програми перевершила всі очікування Westin, дозволивши підвищити показник заповнюваності її готелі Westin Galleria Dallas на 3-5 пунктів» [6, с.335].

Підводячи підсумок, можна зазначити, що у статті обґрунтовано актуальність теми дослідження результатами аналізу динаміки фінансових результатів і рентабельності діяльності підприємств сфери туризму України та АРК. Зазначено, що в 70-80 рр. тривалість курортного сезону в Криму становила 9-10 місяців. Зараз рамки курортного сезону звузилися, зокрема «високий сезон» триває за оптимістичними оцінками всього 2 місяці. Основною причиною скорочення курортного сезону стала «поступова заміна санаторно-курортного лікування на пляжні види відпочинку» [1]. Цьому сприяли: «переважання медикаментозних методів лікування, в той час як рекомендації та направлення лікарів на лікування, оздоровлення та реабілітацію у санаторно-курортні заклади практично не застосовуються» [1] та перерозподіл структури джерел оплати відпочинку і лікування в бік 100% оплати путівки рекреантом. Останній фактор має два види джерел зовнішнього фінансування: профспілки і фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. На частку фонду припадає близько 3% від загальної кількості оздоровившихся в санаторно-курортних закладах України.

Для розширення рамок курортного сезону в Криму запропоновано диверсифікувати туристичний продукт Криму за рахунок розвитку ділового туризму, який характеризується як «міжсезонний і позасезонний вид туризму». До 2021 року в порівнянні з 2011 роком обсяг ринку ділових подорожей в Україні збільшиться більш ніж у два рази і досягне рівня обсягу ринку приватних подорожей 2011 року, і це станеться лише за 10 років! Ринок ділових поїздок буде розвиватися динамічніше, ніж ринок приватних подорожей, тому що темп їх приросту в півтора рази вище, ніж у приватних подорожей. На ділові поїздки в 2011 році припадає 31,5% від суми ділових поїздок і приватних подорожей по Україні.

В індустрії зустрічей (MICE) у засобів розміщення Криму є потенціал збільшити обсяги ділового туризму не тільки в абсолютних показниках (у зв'язку з прогнозованим зростанням у цілому по Україні і світу), але і у відносних в структурі розподілу прибуттів ділових туристів в Україні. Для розвитку ділового туризму засобів розміщення Криму необхідно інвестувати у конференц-зали, специфічне обладнання та телекомунікації. Рекомендується в цих питаннях орієнтуватися на єдину систему стандартів для готелів Hotelstars Union, до якої приєдналися готельні асоціації Австрії, Угорщини, Німеччини та Чехії 14 грудня 2009 року в Празі. У цих стандартах шоста сфера має назву «Внутрішні конференц-зали» [5, с. 20-21].

Запропоновано розробляти і впроваджувати різні варіанти дозвілля для ділових туристів. Крім власних варіантів дозвілля засобів розміщення рекомендується спрощувати доступ організаторів до послуг сторонніх організацій, наприклад, екскурсійних бюро. Для вирішення цього та інших питань пропонується введення посади експерта по роботі з діловим туризмом.

Джерела та література

1. Програма розвитку і реформування рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим на 2012-2013 роки, затвердженої Постановою ВР АРК від 21.12.2011 №631-6/11: станом на 15.05.2012: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/krym/show/rb0631002-11
2. Бурдонов А.Б. Курортно-туристичний потенціал Криму, позиціонування кримських курортів до сезону 2011 р., а також у короткостроковій 2011-2015 рр. і довгостроковій перспективі / А.Б. Бурдонов // Туризм, курорти і наука: проблеми і перспективи розвитку регіонального туризму: матеріали 7 Всеукр. науч.-практ. конф. - Сімферополь, 2011. - С.36-38.
3. Проект Стратегії розвитку туристично-рекреаційного комплексу Криму - 2020 / наук. рук. проекту І.М. Яковенко. - Сімферополь: Міністерство курортів і туризму АРК, 2011. - 73 с.
4. Стратегія економічного і соціального розвитку автономної республіки Крим на 2011-2020 рік затверджена Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2010 року №121-6/10: станом на 15.05.2012: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minek-crimea.gov.ua/files/file/strategy.pdf
5. Hotelstars Union. Criteria 2010-2014. - Prague: HOTREC, 2009. - 22 р.
6. Котлер Ф. Маркетинг. Гостинність. Туризм / Ф. Котлер, Дж. Боуен, Дж. Мейкенз. - М: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 1063 с.