Сегментація ринку туристських послуг

¹ За даними Головного управління молодіжної політики та спорту Львівської облдержадміністрації.

У 2002 році іноземні туристи приїжджали з 80 країн світу. Індивідуальним відвідуванням надавали перевагу 16221 туристів та 15546 осіб відвідали Львівську область у складі туристичних груп. Переважно - це туристи із Західної Європи, майже 42 % яких становили туристи із Польщі.10% із Німеччини, решта туристів з Австрії, Великобританії, Росії та інших країн. Найбільш кількість туристів приїжджали з метою дозвілля та відпочинку (18198 туристів). Зростанню кількості іноземних туристів в останні роки сприяв приїзд до Львова Папи Іоана Павла II проведення низки маркетингових та культурних заходів. Громадяни України виїжджали за кордон у 36 країн світу, що становить 20,8 % від загальної кількості обслуговуваних туристів. Слід зауважити, що в останні роки зберігається тенденція до збільшення кількості "істинних відпочинкових туристів", які їдуть за кордон із метою відпочинку. Про це свідчить розподіл по країнах у

Які вони виїжджали, а саме: Туреччина, Болгарія, Угорщина, Польща та інші. Досить складним завданням є розрахунок реальної кількості туристів, які виїжджають за кордон з метою нелегального працевлаштування.

Застосування сегментації за демографічною ознакою передбачає поділ споживачів за віком, статтю, їх сімейним становищем. За віковою категорією споживачів можна поділити на такі сегменти:

- діти до 14 років, що, як правило, подорожують із батьками;
- молодь 14-25 років;
- економічно активні споживачі 25-45 років, що, як правило, подорожують із дітьми;
- економічно активні споживачі 45-60 років, що, як правило, подорожують без дітей;
- туристи пенсійного віку.

Перша група споживачів належить до дитячого туризму. На нашу думку, до неї зараховуватимуться, діти у віці 10-14 років, оскільки молодші діти, як правило відпочивають із батьками. Цей сегмент потенційних споживачів і становить близько 7,5 % від загальної кількості населення області. Зосередження на цьому сегменті ринку не принесе значної переваги над конкурентами. Це пов'язано із тим, що індустрія дитячого туризму знаходиться на низькому рівні. У 2002 році загальна кількість дитячих таборів на території області становила 90, із них тільки 21 позаміських, коли у 1990 році загальна кількість становила 647, із них позаміських - 46. Кількість дітей, що відпочивають у таборах, останніми роками зростає повільно. Це пов'язано з високим рівнем цін та низьким рівнем послуг, що пропонуються споживачам. За таких умов іноземні громадяни не зацікавлені відправляти своїх дітей в українські заклади відпочинку. Так, у 2002 році у нашій області було обслужено 8452 дітей у віці до 14 років, лише 483 із них іноземці. Незважаючи на це, позитивним є зростання кількості міжнародних таборів, які спрямовані на підвищення загального розвитку дітей та обмін культурними цінностями. Такі табори характеризуються значно явним рівнем пропонованих послуг, оскільки вони, як правило, фінансуються із приватних та іноземних джерел. Дітей для відпочинку у таких таборах відбирають за конкурсними або іншими умовами. Також діти можуть відпочивати з батьками, у цьому аспекті вони становлять особливу групу. Як правило для дітей існує система скидок на розміщення, харчування та розваги.

Молодь у віці 14-25 років є перспективнішим сегментом, ніж попередній, оскільки цей сегмент надає перевагу недорогим подорожам із невисоким комфортом і активним відпочинком. Цей сегмент потенційних споживачів становить близько 16 % від загальної кількості населення області . За даними управління курортів та туризму Львівської облдержадміністрації у 2002 році туристичними організаціями обслужено близько 16686 туристів даної вікової категорії. Із них 23 % становили іноземні громадяни. Усім категоріям туристів організації туристичного ринку Львівської області можуть запропонувати активний відпочинок у Карпатському регіоні. Незалежно від рівня фінансових можливостей будь-який споживач може задовольнити свої потреби у відпочинку. На сьогодні дедалі популярнішим видом туризму для молоді є зелений туризм. Найсприятливіші умови для розвитку цього виду відпочинку, як виявилось, є в Прикарпатті та Карпатах. У карпатських селах, а особливо там, де є гірськолижні спуски, з давніх-давен займаються цим видом бізнесу. У літні місяці у Карпатському регіоні можливими є такі види туризму: пішохідні туристські походи, водний туризм, що полягає у доланні Карпатських річок на каяках, байдарках, катамаранах та плотах. Такі подорожі найкраще здійснювати з кінця квітня до першої декади травня, під час повені . Хоча тривалі дощі можуть спричинити паводок у будь-яку пору року. Іншим захоплюючим видом туризму, який можна запропонувати туристам, є велосипедний туризм. Перевагою цього виду є те, що він дає можливість досить швидко долати значні відстані, за час короткої подорожі ознайомитися з великим географічним районом. У зимову пору в Карпатах найпопулярнішим видом туризму є лижний. Основні центри лижного туризму смт . Славське і спорткомплекс ” Тисовець ".

Усі перелічені види туризму потребують значної фізичної підготовки та вміння володіти тим чи іншим видом спорядження. Якщо туристи погано володіють тими чи іншими навичками, необхідно звернутися по допомогу інструктора чи гіда, які завжди надаватимуть необхідну допомогу.

Для сегмента споживачів у віці 25-45 років притаманні подорожі із дітьми, тому їх вибір залежатиме значною мірою від інтересів та потреб дітей. Цей сегмент потенційних споживачів із врахуванням дітей у віці до 10 років становить близько 40 % від загальної кількості населення області, але на жаль, як уже було вказано, індустрія дитячого туризму на даному етапі знаходиться на низькому рівні. Саме тому для іноземців такий відпочинок ще не є привабливим. Хоча в останні роки спостерігається зростання кількості відпочивальників із дітьми у зимову пору року. Це пов'язано із популяризацією лижних видів спорту серед дітей та юнацтва. Такі споживачі, я правило, потребують пасивного відпочинку у сімейному колі. Для іноземних туристів, у даному випадку, оптимальним є пізнавальний туризм. Як видно із табл. 2., у останні роки спостерігається зростання кількості іноземних туристів із службовою та діловою метою відвідування, їх теж слід зарахувати до цього сегмента і наступного сегментів ринку.

Споживачі віком 45-60 років, подорожуючи, як правило, без дітей, є економічно активним потребують високого комфорту та значного насичення подорожі екскурсіями. Для цього сегмент ринку оптимальною зоною рекреації та туризму є південь області - територія Українських Карпат та Прикарпаття, де розміщені відомі курорти Трускавець, Моршин , Східниця . Найбільший центрами пізнавального туризму є Львів та інші старовинні міста з історико-архітектурними пам'ятками: Жовква , Дрогобич, Городок, Самбір , Золочів. Споживачі цієї вікової групи становлять близько 16,5 % від загальної кількості населення області.

Туристи пенсійного віку потребують не тільки високого рівня комфорту, але і досить часто медичного обслуговування. Тому, цьому сегменту притаманним є оздоровчий туризм. Він охоплює близько 19 % від загальної кількості населення області. На Львівщині діє 115 санаторіїв та закладів відпочинку на 20,9 тис. місць. Основне санаторно-курортне лікування здійснюється на шести курортах області: Трускавець, Моршин , Східниця , Немирів, Шкло , Любінь Великий. Розвитку курортів сприяє наявність великої кількості унікальних та різноманітних за своїми характеристиками лікувальних корисних копалин (грязі, озокерит, мінеральні води) та сприятливі кліматичні умови. Як і для споживачів з обмеженими фізичними можливостями однією із найбільших проблем., що обмежують їх туристичні можливості, є недостатність фінансових ресурсів.

Для вибору перспективного сегмента ринку необхідно враховувати і фінансові можливості туристів. Для цього потрібно провести соціально-економічне сегментування ринку. Основою такого виду сегментування є виділення сегментів споживачів на основі професійної приналежності, освіти та рівня доходу. Сегментація за професійною приналежністю та освітою передбачає виділ: сегментів залежно від професії та освіти туристів. Але ці показники на сьогодні не є одним з найважливіших при виборі потенційних споживачів. Значний вплив на можливість вибору і здійснення подорожі споживачем має його рівень доходу. Часто у маркетингу сегментування рівнем доходу виділяють як окремий вид. Залежно від рівня матеріального забезпечення населе змінюватимуться і їх потреби у туризмі. Зокрема споживачі із високим рівнем доходу (більше 1500грн. у місяць), як правило вибирають дорогі тури із високим рівнем комфорту, а населення із середнім рівнем доходу ( 400-600 грн. у місяць) - недорогі тури, розраховані на масового споживача. На жаль, ми не можемо подати дані про прибутки іноземних туристів, але очевидним є припущення, що рівень їх прибутків є значно вищим, ніж в українців. Тому вони можуть витрат більше фінансових ресурсів на здійснення тих чи інших подорожей, аніж наші співвітчизники. Основні соціально-економічні показники населення Львівської області наведені у табл. 3.

Табл. 3.