Логвина Є.В.
Культура народів Причорномор'я. - 2009. - №176. - С.134-136.

Імідж - як одна із складових конкурентоспроможності туристичної галузі Автономної республіки Крим

Постановка проблеми та її зв'язок з науковими програмами. Туризм - міжгалузева сфера діяльності за оцінками Всесвітньої туристкою організації, туризм впливає на 47 галузей економіки.

Діяльністю по підтримці іміджу туристичної галузі будь-якої держави є: участь у міжнародних виставках, прес - турів для журналістів, різних піар - акцій, а також реклама. Україні необхідно розвивати туристичну галузь, просувати свої курорти на світовому туристичному ринку - це можна зробити тільки при відкритті своїх офіційних туристичних представництв в інших державах.

Зміст статті відображає НДР кафедри туризму ТНУ ім. В.І. Вернадського.

Формування мети статті. Метою даної статті є розгляд іміджу як популяризації туристичної галузі України та Криму.

Результати дослідження. У сучасному світі курортна галузь та туризм відносяться до найбільш потужним і динамічним галузям економіки.

Імідж - один з багатьох факторів, що впливають на розвиток галузі, в ринковій економіці. Дана проблема ще тривалий час буде залишатися актуальною.

Серед багатьох факторів, що впливають на розвиток туристичної галузі є такий, який чинить значний вплив - імідж.

У всіх розвинених країнах світу мають курортні регіони, їх імідж формується через адміністративно - туристичну мережу, тобто через тісний взаємозв'язок Міністерства курортів і туризму, Міністерства економіки, бізнес - асоціації. Спільно виробляючи стратегію розвитку регіону, вони пропонують туристу саме те, що може стати визначальним при виборі місця відпочинку.

Досвід різних країн показує, що успіх розвитку туризму безпосередньо залежить від того, як на державному рівні сприймається ця галузь, наскільки вона користується державною підтримкою [1].

Багато країн на державному рівні почали впроваджувати заходи щодо підтримки конкурентоспроможності своєї курортно - туристичної сфери.

Так, наприклад: уряд Іспанії протягом 2009 року виділив 400 млн. євро у вигляді безпроцентних кредитів на покращення готельної інфраструктури, а також ще понад 200 млн. євро з держбюджету направило на благоустрій курортів і туристичних центрів. У Таїланді на популяризацію країни виділено 26,5 млн. доларів, впроваджено ряд податкових пільг для готелів, впроваджено безкоштовне відвідання національних парків і вдвічі знижена ціна на послуги державної авіакомпанії [2].

Туристична галузь Німеччини отримала з Федерального і Земельного бюджетів, а також бюджету Євросоюзу майже 60 млн. євро [3].

Найбільш відвідуваним містом світу став Лондон. Світова криза змусила багатьох людей обмежити свої поїздки. Передбачаючи таку ситуацію мер Лондона ухвалив р. рішення виділити з міського бюджету 2 млн. фунтів стерлінгів (майже 4 млн. дол.) для реклами Лондона закордоном. Схоже, стратегія була обрана правильно - за попередніми підрахунками до кінця 2009 року міська скарбниця поповниться 60 - ма млн. фунтів стерлінгів (більше 100 млн. доларів) надходжень від туризму [4].

У 2007 році виповнилося 200 років з початку освоєння природних територій Криму як курортів. В даний час туроператори Криму є активними учасниками міжнародного туристичного ринку.

Але, Криму необхідно популяризувати свою галузь туризму постійно для всесвітньої популярності, а також для отримання коштів шляхом залучення інвестицій і державної підтримки на її розвиток.

Однією з основних задач є формування позитивного іміджу Кримського півострова як курорту з високим рекреаційним потенціалом.

У 2002 році в Криму була зареєстрована громадська організація Регіональний Союз Туріндустрії Криму (РСТК), куди увійшли представники великого турбізнесу Криму, а також кримських туристичних ЗМІ.

Робота по формуванню позитивного іміджу рекреаційних можливостей Криму ведеться за різними напрямками:

1) видання друкованої продукції (буклетів, путівників, туристичних карт, каталогів і ін);
2) створення та просування Інтернет - сайтів;
3) активну участь у міжнародних туристичних виставках і ярмарках;
4) реклама в ЗМІ України, а також ближнього та дальнього зарубіжжя;
5) проведення семінарів і конференцій, які розкривають курортні можливості півострова;
6) організація та проведення інфотурів для представників ЗМІ та туристичних організацій. Важливим питанням є створення умов для формування нормативно-законодавчої бази, стимулює розвиток кримської індустрії.

Рішення цієї непростої задачі РСТК бачить в активній взаємодії з органами законодавчої та виконавчої влади, громадськими туристичними організаціями (РСТ, ТАУ, КАТА і т.д.). Асоціація виходить з пропозиціями щодо нормалізації законодавчої бази, спрямованої на формування в Криму цивілізованого ринку, зменшення податкового тягаря на санаторно - курортну галузь Криму, а також прийняття законів, які могли б сприяти поліпшення інвестиційного клімату в Криму.

Для просування турпродукту кримські оператори створюють максимально сприятливі умови, до яких відносяться:

а) видання каталогів з ціновою пропозицією, де представлені якісна добірка фотоматеріалів, докладний опис всіх здравниць. Також партнери додатково забезпечуються іншими рекламними матеріалами, які зможуть допомогти їм у роботі (окремі буклети з здравницям, путівники, карти Криму тощо);
б) надання комісійної винагороди від 10 до 20%, що дозволяє мати хороший дохід при продажу кримського турпродукту.

Практично у кожного кримського туроператора під час роботи задіяні 5 - 8 телефонних ліній, а також виділені Інтернет - лінії, що дозволяє навіть в пік сезону без проблем вийти на зв'язок і оперативно вирішити всі виникаючі питання.

Наявність своїх сайтів в Інтернеті дозволяє туроператорам крім докладного описи кримських здравниць надати велику кількість іншої корисної інформації: відомості про погоду на курортах Криму, про правила в'їзду, виїзду та перебування на території Кримського півострова, ціни на основні послуги та продукти в Криму, розклад руху залізничного та авіатранспорту, інформацію про основних екскурсійних маршрутах і т.д.

У кожній кримській турфірмі працює високопрофесійний колектив, який прекрасно знає об'єкти розміщення та їх специфіку, географію та історію Кримського півострова, що дає можливість партнерам отримувати якісну і правдиву інформацію; відкриті карбованцеві і валютні рахунки, що дозволяє приймати оплату в будь обраної для роботи грошової одиниці. Через Інтернет йде оперативна розсилка інформації про наявність місць на об'єктах розміщення, а також про палаючих тури [5].

Криму необхідно участь у туристичних виставках не тільки в країнах СНД, але і в далекому зарубіжжі для просування своїх туристичних продуктів та для створення позитивного іміджу, без інформаційної політики - про Крим просто не знають. Для створення сприятливого позитивного іміджу реклама є одним з основних важелів просування турпродукту на світовий ринок. Необхідно підвищення бюджетних витрат на рекламно - інформаційну підтримку туризму. Кожна витрачена з цією метою копійка принесе мінімум гривню доходів до бюджетів усіх рівнів [2].

Реклама створює основи інтересу та довіри споживачів туристичних послуг до півострову Крим. Реклама сприяє впровадженню нового виду послуг на ринок. Необхідний комплекс заходів по активізації рекламних засобів (друковані видання, інформація на радіо і телебаченні, рекламна складова виставок - ярмарок).

Система заходів з рекламування повинна функціонувати як на місцевому, так і на регіональному і загальнодержавному рівнях; вирішувати широкий спектр стратегічних і тактичних завдань; бути ефективною реакцією на аналогічні заходи конкурентів [6].

Реклама буде сприяти зростанню попиту на кримські курорти. Для розвитку іміджу Кримського півострова - як туристичного регіону необхідна підтримка з боку держави (цільове фінансування на іміджеві витрати). У чому ж виражається державна політика в туризмі - це створення і вдосконалення нормативно - правової бази в галузі туризму відповідно до чинного законодавству України, міжнародним нормам і правилам. Сьогодні неможливо обійтися без єдиного національного механізму, який забезпечує координацію туристичної політики на загальнодержавному і регіональному рівнях.

У своїх рекомендацій Всесвітня туристична організація (ВТО) відзначає, що на нинішньому етапі розвитку туризму тільки держава і уряд грають у ньому первостепеннейшую, якщо не єдину роль, а частнопредпринимательский сектор бере участь в цьому лише частково. Останній ніколи не зможе покрити потреби у великих інвестиціях для розвитку курортних, готельних та інших туристичних підприємств, як і основних елементів туристичної інфраструктури [7].

Висновки. Досвід різних країн показав, що успіх розвитку галузі туризму безпосередньо залежить від того, як на державному рівні сприймається ця галузь, на скільки вона користується державною підтримкою. Керуючи туризмом як системою необхідно приділяти серйозну увагу іміджу. Державі необхідно виділяти кошти для вирішення питань в області інформаційних технологій в туризмі. Сьогодні неможливо обійтися без єдиного національного механізму, забезпечує координацію туристичної політики на загальнодержавному та регіональному рівнях. У своїх рекомендацій Всесвітня туристична організація (СОТ) відзначає, що на нинішньому етапі розвитку туризму тільки держава та уряд грають у ньому первостепеннейшую, якщо не єдину роль, а частнопредпринимательский сектор бере участь у цьому лише частково. Останній ніколи не зможе покрити потреби у великих інвестиціях для розвитку курортних, готельних та інших туристичних підприємств, як і основних елементів туристичної інфраструктури. Враховуючи обмежені фінансові можливості державної рекламно - інформаційної підтримки туризму, інноваційної могла б стати громадська програма «Посол українського туризму», ініціатором виступив Верховна рада України. Вона передбачає широке залучення представників ділових, наукових кіл у різних країнах світу для популяризації туристичного потенціалу України.

Джерела та література

1. Маринін М. Які потрібні заходи щодо захисту вітчизняного туризму // Туризм: практика, проблеми, перспективи, 1998. № 2. С.12
2. Національний турпродукт: якісний, отже конкурентній // Урядовий кур'єр. 26 вересня 2009 р. - № 177.
3. Ст. Мурава Інтуристам потрібен активний відпочинок // Суспільно - політична незалежна російська газета України «Кримська правда». 2009. 2 жов. - № 178 (24761). - С.2.
4. А. Войтко Лондон визнаний самим відвідуваним містом світу // Всеукраїнська щоденна газета «Факти»
5. РСТК - гарант стабільності в море кримського туризму // Вісник РАТА Тур 1 журнал для професіоналів. - 2003. - С.30.
6. Рыбинцев В.А. Система рекламування продуктів виноробства // Актуальні проблеми економіки. 2005. - № 3. - С.66.
7. Азар Ст. туристичної галузі - самостійний орган управління // Російська туристична газета. - 1999. - 26 верес. - 3 жовт. - № 24.