Логунова Н.А.
Культура народів Причорномор'я. - 2009. - №172. - С.69-72.

Формування цінової політики яхтових портах

Одним з найбільш популярних і перспективних видів туризму в усьому світі є яхтовий туризм, необхідною умовою якого виступає наявність яхтових портів, так званих марін - спеціально запроектованих гаваней для катерів, невеликих суден і яхт. У країнах Скандинавії та Північної Європи інфраструктура яхтових портів являє собою налагоджену мережу марін, яка знижує антропогенний і техногенний вплив на прибережну і острівну природу. Так, у Швеції вздовж узбережжя на чотирьох найбільших внутрішніх озерах, пов'язаних судноплавними каналами, розташовується понад 480 яхтових гаваней, які відповідають світовим стандартам умов прийому яхт і обслуговування і класифіковані Шведської Туристської асоціацією. На Балтійському узбережжі Німеччини - понад 500 яхтових портів. Архіпелаг в районі Турку (Фінляндія) обладнаний більш ніж 70 яхтовими маринами. Пострадянські країни, які мають вихід на узбережжі Балтійського моря також прагнуть до створення мережі яхтових портів: на Балтійському узбережжі Польщі в даний час функціонують 26 яхтових портів, в Естонії - 41, у Латвії - 13 [1].

На жаль, в Україні, як яхтенному туризму, так і створенню необхідних об'єктів для його розвитку не приділяється належної уваги, а такі поняття як «гостьова гавань», «гостьові місця», «мережева концепція» розвитку яхтових портів (гаваней, стоянок) практично повністю відсутні [2]. Внаслідок чого, на сьогоднішній день в країні всього два яхтових порту, які відповідають міжнародним стандартам: яхтова марина в Балаклаві і яхтова гавань в Одесі [3].

Слід зазначити, що одним з найбільш значущих чинників, надають негативний вплив на розвиток та ефективне функціонування яхтових портів, є неадекватна цінова політика яхт-клубів, що полягає у формуванні невиправдано високих цін на надання послуг із зберігання та технічного обслуговування суден, що негативно позначається як на залучення туристів в Україну, так і на вибір українських портів в якості постійних баз для власників яхт.

Питання теорії та практики створення і функціонування яхтових портів у вітчизняній економічній літературі представлені фрагментально. Деякі теоретичні аспекти відображаються в роботах Биржакова М.Б., Никифорова В.І., Гуляєва В.Г., Пономарьова О., Лебедєвої О.В. Однак, науково-практичні дослідження у сфері цінової політики в яхтових портах в сучасних умовах, обумовлені специфікою та особливостями організації яхтових подорожей, не проводилися.

Метою статті є визначення факторів, які впливають на формування цін в яхтових портах, і розробка практичних рекомендацій по розвитку цінової політики яхт-клубів.

Система ціноутворення яхтових портів повинна формуватися і розвиватися з урахуванням таких положень [4]:

1. Визначення цілей і завдань формування системи ціноутворення.
2. Виявлення структури цінової системи яхтових марин і сфери використання кожного елемента системи.
3. Визначення періоду, передумов та порядку перегляду системи цін на портові товари і послуги.
4. Ідентифікація клієнтів підприємств, виходячи з господарських інтересів, характерів і обсягу попиту на яхтові послуги, ділової репутації, перспектив подальшого співробітництва і т.д.
5. Формування центрів відповідальності та визначення відповідальних осіб за прийняття цінових рішень.
6. Забезпечення ефективного ціноутворення яхт-клубів завдяки постійному вдосконаленню механізму прийняття цінових рішень.

Формування цінової політики необхідно здійснювати з урахуванням як зовнішніх, так і внутрішніх ціноутворюючих факторів (рис. 1).

Рис. 1. Фактори ціноутворення, що впливають на формування ціни в яхт-клубах

Також при формуванні цін на послуги яхтових портів повинно приділятися увагу наступним аспектам [5]

- перспектив розвитку організаційної структури;
- різноманітності цін і цінових механізмів;
- високої ринкової концентрації щодо попиту і пропозиції яхтових послуг;
- поєднання конкуренції і кооперації членів яхтового туристського комплексу.

У процесі досягнення цілей ціноутворення різних напрямків слід брати до уваги, крім зовнішніх і внутрішніх, і інші фактори ціноутворення, які умовно можна об'єднати в дві основні групи.

Перша група об'єднує різні суб'єкти ринкових відносин, до яких відносяться клієнти, конкуренти, державні органи, власники та/або їх уповноважені працівники. До другої групи відносяться аспекти формування витрат яхт-клубів і порядку відшкодування їх через ціни.

Цілі і чинники ціноутворення яхтових портів за напрямами наведено на рис 2.

Рис. 2. Цілі і чинники ціноутворення яхтових портів за напрямами

Сучасна система цін в яхт-клубах об'єднує різноманітні елементи. Можуть бути виділені збори за користування послугами по стоянці яхт, і специфічні портові ціни, які є платою судновласників за певні види портових робіт і послуг, які надають яхт-клуби і марини.

З іншого боку всі портові ціни можна розділити на дві групи в залежності від суб'єкта, який споживає яхтову портову продукцію

- ціни, які пов'язані з наданням послуг по стоянці яхт в яхт-клубах і маринах;
- ціни, пов'язані з наданням додаткових послуг (технічне обслуговування яхт, ресторанне і готельне обслуговування, видовищні та розважальні заходи тощо)

Слід зазначити, що ефективне поєднання принципів управління витратами, облік поведінки споживачів послуг яхт-клубів та оцінка конкуренції з даного виду послуг сприяють обґрунтованому вибору адекватної цінової стратегії кожного підприємства яхтового туризму.

З урахуванням вищевикладеного, формування ціни на обслуговування яхт в яхтових портах рекомендується проводити за єдиною методикою, що враховує особливості і специфіку діяльності кожного яхт-клубу, використовуючи наступну формулу (1):

Ц = k∙(З₁∙d + ₂) + ₃ + СТ + Н ± ЦС (1)

де Ц - ціна на обслуговування судна в порту;
k - поправочний коефіцієнт, що характеризує рівень якості наданих послуг;
З₁ - розцінка на стоянку 1 м. яхти;
d - довжина яхти, м;
З₂ - вартість спеціальних послуг;
З₃ - вартість сервісних послуг;
СТ - страховий тариф;
Н - податки і збори;
ЦС - цінові знижки (надбавки) до ціни.

Поправочний коефіцієнт може приймати значення від 0 до 1, табл. 1 наведено можливі значення поправочного коефіцієнта.

Таблиця 1.