Лебедєва А.С.
Матеріали X Міжнародної наукової конференції
"Білорусь в сучасному світі". - Мінськ, 28 жовтня 2011 р. - С.196-197.

Особливості формування і просування туристичного продукту Полісько-Турівській культурно-туристичної зони

Білоруське Полісся - унікальний природний та історико-етнографічний регіон, що має передумови для розвитку туризму: національний парк (НП) «Прип'ятський», ландшафтні та біологічні заказники республіканського значення, пам'ятники історії, культури та архітектури.

Основні заходи щодо розвитку території відображені у Державній програмі соціально-економічного розвитку та комплексного використання природних ресурсів Прип'ятського Полісся на 2010-2015 роки (Указ Президента Республіки Білорусь від 29 березня 2010 р. № 161) і спрямовані на збереження у природному стані унікальних природних комплексів Полісся, створення сприятливих умов для життєдіяльності населення і розвиток туризму.

Пріоритетність розвитку туризму передбачає оцінку туристично-рекреаційного потенціалу, створення інфраструктури для агроекологічного, екскурсійно-пізнавального, водного, спортивного, оздоровчого та транскордонного туризму. Полісько-Туровська культурно-туристська зона, виділена відповідно до Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 30 травня 2005 року № 573 «Про створення туристських зон», включає Мозирський, Калинковичский, Житковичский, Петриківський і Наровлянский райони.

Оцінка природного ресурсного потенціалу базувалася на результатах аналізу і вивчення туристично-рекреаційного потенціалу адміністративних районів зони і можливостей його використання. Мозирський, Житковичский, Калинковичский і Петриківський райони повинні позиціонуватися, насамперед, як центри екологічного туризму. Частина території Наровлянского району знаходиться в межах Поліського радіаційно-екологічного заповідника, який не входить в систему особливо охоронюваних територій. Тури в заповідник організовуються за спеціальним дозволом в супроводі наукових співробітників НАН Білорусі, передбачають вивчення наслідків Чорнобильської екологічної катастрофи.

Основні пам'ятки історії, культури та архітектури туристської зони сконцентровані в адміністративних центрах: Мозирі, Петрикові, Наровле, а також в культурно-туристичних центрах - Турів і Юровичи. Базовою умовою розвитку туризму є туристична інфраструктура. Полісько-Туровська культурно-туристська зона має розвинену інфраструктуру, представлену готелями, агроусадьбами, туристично-ми фірмами, музеями, об'єктами харчування і розваги.

Роль Полісько-Турівській культурно-туристичної зони в розвитку туризму визначається часткою даної території у формуванні 42% усіх туристичних потоків Гомельської області, 39-40% всієї виручки від розміщення в готелях області. Провідним районом з прийому туристів у зоні є Мозирський район, який приймає 45% загального числа туристів зони і близько 19% Гомельської області. Аналізуючи динаміку в'їзних, виїзних і внутрішніх потоків за останні 10 років, прогнозні показники показують зростання туристичної рухливості населення туристської зони. Очікується зростання в'їзних (до 1800 чол. в 2015 р.), виїзних (12 000 чол.), внутрішніх (97 470 осіб) туристичних потоків. Переважання в структурі туристичних міграцій виїзних потоків обумовлено несприятливою екологічною ситуацією в ряді районів, відсутністю конкурентоспроможного місцевого туристичного продукту.

Турпродукт Полісько-Турівській культурно-туристичної зони представлений двома ключовими напрямками: екологічним і екскурсійним. Екологічний турпродукт включає авто-, водні і піші маршрути по НП «Прип'ятський», заказниках, відпочинок в агрооселях і розрахований на споживачів будь-якого віку з середнім достатком. Продукт характеризується невідповідністю показника ціна-якість, недостатнім інформаційним забезпеченням. Стратегічне рішення:

- розширення клієнтської бази за рахунок розширення пропозиції для відпочинку, розваг, можливості організації екскурсій;
- реклама продукту.

Формування ціни має базуватися на стратегії фокусування на підсегмент на основі диференціації, яка орієнтована на вузький сегмент покупців і пропозицію турпродукту, більш повно задовольняє потреби покупців. Зниження вартості - за рахунок мінімізації витрат виробництва послуг. Основними споживачами екскурсійного турпродукту є школярі та студенти. Необхідно здійснення стратегії диверсифікації турпродукту, яка полягає в залученні покупців за рахунок максимального відмінності продукції від аналогічної продукції конкурентів, пошук нових ринків збуту.

Основні заходи по просуванню включають: формування іміджу Полісько-Турівській культурно-туристичної зони, доступність інформації, рекламу туристичних можливостей зони на туристичних виставках, семінарах і презентаціях; аналіз діяльності конкурентів, ринку збуту, модернізацію та адаптацію продуктів до вимог ринку для досягнення ними високого рівня конкурентоспроможності.

Результати дослідження можуть бути використані при розробці Програми сталого розвитку туризму Полісько-Турівській культурно-туристичної зони і при виконанні Державної програми соціально-економічного розвитку та комплексного використання природних ресурсів Прип'ятського Полісся на 2010-2015 р.