Лазицкая Н.Ф.
Культура народів Причорномор'я. - 2009. - №176. - С.198-201.

Орієнтація регіонального розвитку для створення конкурентних переваг туристичної галузі (на прикладі Криму)

Як будь-яка сфера економічної діяльності, індустрія туризму є вельми складною системою. Туристичні ресурси стають найважливішою частиною національного багатства великої кількості країн. Міжнародний туризм є одним із засобів розвитку національної економіки країн світу, яке проявляється у раціональному використанні природних ресурсів, і впливає майже на 40 її галузей, (туристична діяльність впливає на розвиток таких ключових секторів народного господарства, як транспорт, зв'язок, торгівля, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання тощо).

За даними UNWTO, в 2004 році кількість подорожуючих зросла на 10% і склала 760 млн. осіб, у 2008 році кількість прибуттів склало вже 924 млн. чоловік. У першому кварталі 2009 року, кількість туристів, які здійснили поїздки за кордон, склало 247 млн., що на 22 млн. нижче рівня 2008 року. Африка - єдиний регіон, де кількість приїжджих склало на 3% більше, ніж у 2008 році. Негативні тенденції, виявлені у другій половині 2008 - початку 2009 рр. у світовому туризмі, можна пояснити різким зниженням ділової активності і падінням наявних доходів у поєднанні зі зростанням безробіття в умовах світової фінансової кризи.

Як галузь світового господарства міжнародний туризм відрізняється вкрай нерівномірним рівнем розвитку в регіонах світу. Це безпосередньо залежить від нерівномірності розподілу рекреаційно-туристичних ресурсів, багатоаспектною туристичної політики окремих держав і міжнародних організацій, ступеня соціально-економічного розвитку країн, особливостей структури споживчого попиту, життєвих установок різних соціальних і демографічних груп населення.

В даний час в основі регіональної політики туризму повинні враховуватися: специфіка регіонів, рівень місцевого самоврядування, проблеми охорони і відновлення природних та історико-культурних ресурсів, оскільки кожен регіон як потенційна зона розвитку туризму, має свої особливості і відмінності в туристичних ресурсів, інфраструктури, розвитку економіки та зовнішньоекономічної діяльності, менталітеті на рівні потреб людини, демографічних процесах і мн.др.

В Україні проблеми та перспективи розвитку туристично-курортної сфери розглядалися вченими різних наукових дисциплін. Аналіз останніх публікацій і досліджень по формуванню стратегій розвитку туризму і курортів в Україні представлений в матеріалах Міжнародної науково-практичної конференції «Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості», де висвітлюється даний стан і перспективи досліджень у сфері туризму, широкий спектр економічної, правової, педагогічно-освітньої, соціальної, культурної, природоохоронної, комунікативної, морально-гуманистской, демографічної проблематики туризму [1].

Формування стратегії сталого розвитку туризму і курортів України у 2007 році обговорювалося в Києві учасниками всеукраїнського «круглого столу». Всього їх шість. Результатом стало рішення щодо втілення проекту на створення конкурентного туристичного продукту України, поліпшення якості життя населення через втілення Стратегії сталого розвитку туризму і курортів в Україні. Міністерством культури і туризму України було залучено 44 вчених (докторів і кандидатів наук) у 11-ти групах. Найчисленнішою групою є група вчених Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Особливий внесок у розробку стратегії сталого розвитку туризму і курортів належить Бойко М.І., Василенко В.А., Великочему В.С., Винниченко І.І., Гетьман В.І., Гринькевич В.С., Довбенко В.М., Костюкової О.М., Любицевой О.О., Мазаракі А.А., Марченко О.І., Мельниченко С.В., Михайличенко Г.І., Носік В.В., Обознову В.В., Погановскому І.Б., Панеглову Б.П., Пахля А.І., Соколової О.І., Ткаченко Т.І., Фокіну С.П., Цихминовой Г.С., Чичкалюк ТАКИМ чином, Шульгіної Л.М., Яковенко І.М., Ячменевой В.М. та мн.др. [2].

Особливу важливість набуває розробка ефективної регіональної туристської політики в староосвоенных туристсько-рекреаційних районах, які пережили етап зміни рекреаційних функцій, і рішення складних проблем старіння турпродукту, його матеріально-технічного забезпечення та погіршення якості рекреаційного середовища.

Крим є одним з староосвоенных рекреаційних регіонів України, історія його рекреаційного освоєння налічує близько 130 років.

Метою даної статті є вивчення регіональних особливостей розвитку туризму у Криму в контексті досягнення його конкурентоспроможності на національному і світовому ринках.

Рекреаційний (в тому числі туристичний) потенціал Кримського регіону дуже високий, крім того, це один з найцікавіших туристичних регіонів Східної Європи. М'який клімат дозволяє займатися туризмом і оздоровленням круглий рік, тим не менш, відтік туристів за кордон постійно прогресує. Туристи воліють відпочинок в екологічно чистих регіонах, а також у країнах, з переважною комфортністю перебування, високим рівнем сервісу і хорошою матеріально-технічною базою для обслуговування приїжджих. Функціонування ринку туристичних послуг, транспортної інфраструктури, підприємств санаторно-курортної та туристичної галузі в Криму, на сьогоднішній день не можна оцінювати в цілому позитивно, тому що є ряд проблем, без першочергового вирішення яких неможливо конкурувати в цих галузях з іншими регіонами як на національному, так і зарубіжному рівнях. В умовах конкуренції на національному і світовому ринку рекреаційних послуг виникає необхідність детального аналізу сильних і слабких сторін регіону, пошуку шляхів поліпшення та зміцнення його конкурентних позицій.

Територія Криму освоєна в рекреаційному відношенні нерівномірно. За спеціалізацією та рівнем розвитку курортного господарства виділяють 8 рекреаційних районів [3]:

1. Південний рекреаційний район. Характеризується значним рекреаційним потенціалом з провідною роллю кліматичних, пляжних, пейзажних і природно-пізнавальних ресурсів [4]. Висока якість рекреаційного середовища формують також комфортні засоби розміщення, розвинена мережа підприємств ресторанного господарства і об'єктів соціальної інфраструктури. Район продовжує розвивати лікувально-оздоровчу спеціалізацію - кліматичне лікування захворювань органів дихання, серцево-судинних захворювань, неврологічних захворювань, купально-пляжний відпочинок у поєднанні з туристсько-екскурсійної та розважальною діяльністю відпочиваючих. [3].

Серед актуальних проблем району залишаються невирішеними - реконструкція та модернізація старого санаторно-курортного фонду, упорядкування рекреаційної та житлової забудови, боротьба з зсувами, відновлення лісового та паркового господарства і підвищення їх естетичної і оздоровчої цінності, створення зливової каналізації, благоустрій пляжів, регулювання відведення земель під дачне будівництво, екологізація всіх видів господарської діяльності[3].

Пріоритетними напрямами туристично-рекреаційної діяльності південного району стають оздоровчо-розважальний туризм в поєднанні з елітарним дачним відпочинком. Зростання конкурентних позицій на світовому ринку можливе за умови комплексної модернізації застарілої матеріально-технічної бази та оптимізації якості повітряного і водного середовища. Однак серйозним недоліком продовжує залишатися невідповідність південнобережного турпродукту, турпродуктам рейтингових районів світу по параметру ціна/якість. На національному ринку туристично-рекреаційних послуг район збереже своє лідируюче становище, чому в значній мірі сприяє традиційний імідж «головного курорту країни».

2. Південно-Західний рекреаційний район (розташований в межах Судацького та Феодосійського міськрад і Кіровського району АР Крим). Володіє високоякісними природно-рекреаційними ресурсами з провідною роллю кліматичних, пляжних, пейзажних і природно-пізнавальних [4]. Рівень його рекреаційного потенціалу істотно нижче, ніж у Південному районі. Рекреаційне господарство району спеціалізується в основному на оздоровчо-купально-пляжного рекреації, клімато - і бальнеолечении, пізнавальному туризмі. Для створення сприятливих умов розвитку туристсько-рекреаційної діяльності даного району необхідний якісний зростання транспортної мережі, проведення впорядкування рекреаційної діяльності в унікальних природних резерватах (Карадаг, Новий Світ), проведення берегоукріплювальних та пляженакопительных робіт, організація протиселевої захисту [3].

3. Південно-Західний рекреаційний район знаходиться в межах Севастопольської міськради. Володіє виключно високою туристично-рекреаційним потенціалом, що включає в себе природно - та культурно-пізнавальні ресурси, ресурси рельєфу, цікаві пейзажі, великою концентрацією унікальних культурно-історичних об'єктів (Історико-культурний заповідник «Херсонес», пам'ятники часів Кримської війни і героїчної оборони Севастополя в період Великої Вітчизняної війни). В даний час активно вирішується питання розробки оптимальної схеми транспортних розв'язок і автомагістралей в м. севастополі Актуальними залишаються питання, що стосуються забезпечення міста якісною питною водою, очищення бухт м. севастополя від шкідливих речовин у стічних водах, що надходять від промисловості, комунального господарства, благоустрою міських пляжів; модернізація водопровідних та каналізаційних мереж; створення зливової каналізації та ін [3]. Пріоритетними напрямами туристично-рекреаційної діяльності південно-західного району стають оздоровчо-відпочинковий туризм, екскурсійно-пізнавальний туризм, релігійний туризм (паломництво), археологічний туризм та ін

4. Західний рекреаційний район розташований в межах Євпаторійського і Сакського адміністративного району АР Крим. Має потужну лікувально-діагностичну базу, усталені традиції санаторно-курортного лікування і статус одного з найкращих курортних районів України. У структурі природно-лікувального потенціалу переважають бальнеогрязьові, кліматичні та пляжні ресурси. Санаторно-курортні установи щорічно обслуговують четверту частину потоку організованих відпочиваючих. Регіон характеризується також багаторічною міжнародною спеціалізацією на організації відпочинку та лікування дітей [3].

Західний район, на відміну від південного, повинен зберегти лікувальну орієнтацію у функціональному зонуванні території. Однак з урахуванням загальносвітових тенденцій необхідно доповнити існуючий спектр послуг послугами, розрахованими на відносно здоровий контингент рекреантів. Зокрема, на території Сакського курорту актуально розвиток SPA-туризму та спортивно-оздоровчих занять в зоні Сакської пересипу. Позитивні зрушення в розширенні анімаційних послуг спостерігаються в Євпаторійської курортній системі. Нові вогнища рекреаційного освоєння з міжнародною спеціалізацією з'явилися в районі с.Поповки (проведення щорічного фестивалю «Казантип»), а в перспективі - на узбережжі Донузлава.

5. Центральний рекреаційний район неоднорідний в географічному відношенні, включає як приморські території Сімферопольського і Бахчисарайського адміністративних районів з економікою, що розвивається культурно-пляжної рекреацією, так і гірничо-передгірні лісові території Бахчисарайського, Сімферопольського та Білогірського районів. На території району переважають невеликі відомчі оздоровчі підприємства з спрощеними стандартами обслуговування. Деякі об'єкти мають досить комфортабельними засобами розміщення. В районі відзначається сприятлива еколого-рекреаційна ситуація, внаслідок помірної техногенного навантаження. Невирішеними залишаються проблеми, пов'язані з благоустроєм пляжів та підвищенням пейзажного різноманіття території; проведення боротьби з руйнуванням берегів, під впливом абразії [3].

Конкурентними перевагами району є значна різноманітність ресурсів на обмеженій території, що дозволяє розробляти комплексні і спеціалізовані туристичні програми, в т.ч. «нішевого туризму» - спелеотуризм, мисливський, пригодницький, автомобільний позашляховий, кінний, аэротуризм, сільський (зелений), екологічний та мн.др. Подібного поєднання ресурсних передумов розвитку, що користуються попитом на світовому ринку туризму, немає ні в одному регіоні України.

6. Північний рекреаційний район займає Керченський півострів, що в адміністративному відношенні відповідає територіям Керченської міськради та Ленінського району АР Крим. В рекреаційному відношенні використовуються в основному пляжні та промислові ресурси. На території району є запаси грязьових родовищ Чокракського, Тобечикского, Акташського та інших озер, які допускають розвиток циклів лікувальної рекреації міжрайонного та міжнародного рівня. Проблемами в рекреаційному освоєнні даного району є: погана транспортна доступність, проблеми водопостачання, недостатня забезпеченість об'єктами соціальної інфраструктури, поліпшення екологічної ситуації в промислових районах Керченської міськради, обводнення і озеленення приморських територій; підвищення комфортності та естетичних засобів рекреаційної забудови узбережжя; проведення противоабразионных робіт і збереження природних ландшафтів, унікальних об'єктів природно-заповідного фонду - Опукського і Казантипського заповідників [3].

Міжнародну спеціалізацію може мати бальнео-грязелечебная рекреація, за умови значних інвестиційних вкладень в облаштування і експлуатацію системи озер.

7. Північно-західний рекреаційний район розташований на території Чорноморського і Роздольненського адміністративних районів АР Крим. Природно-ресурсний потенціал Тарханкутського півострова характеризується відсутністю значних культурно-історичних об'єктів. Крім пляжних ресурсів, має цікавими природно-пізнавальними ресурсами, ресурсами рельєфу, мисливськими ресурсами, які можуть служити основою для розширення набору рекреаційних занять. На північно-заході Криму є невелика кількість підприємств, представлених в основному відомчими базами відпочинку, які працюють тільки в літній сезон. Курортно-оздоровчі центри формуються на всьому узбережжі від озера Донузлав до кордонів Красноперекопського району. Найбільшу ємність мають смт Чорноморське, приморські села Оленівка, Міжводне і Серегущее. Невирішеними є проблеми благоустрою пляжів, поліпшення якості сервісу приморських територій, озеленення, реконструкції ділянок природної степової рослинності, регулювання рекреаційного навантаження на об'єкти природно-заповідного фонду (урочища Джангуль, Атлеш, Бакальська коса) [3].

Район потенційно конкурентоспроможний у контексті розширення ареалу оздоровчої рекреації та проведення спортивних і розважальних занять (дайвінг, віндсерфінг, автотуризм мн.др.).

8. Північний рекреаційний район розташований в межах Красноперекопського, Джанкойського, Первомайського, Красногвардійського, Нижньогірського, Совєтського районів. Його території утворюють рівнинні ділянки півострова. Район має обмежений рекреаційний потенціал з переважанням бальнеологічних і промислових ресурсів (включаючи мисливські та рибальські угіддя в районі Сиваша). Територія забезпечує транзитні потоки відпочиваючих, які прибувають у Крим по залізних і автомобільних дорогах. До проблем, що існують в даному районі можна віднести: в районі Красноперекопська діяльність хімічної промисловості, зрошуваного землеробства, залізничного та автомобільного транспорту призвела до помітного зниження якості рекреаційного середовища; велика частина території зайнята землеробством, не має пейзажного різноманіття не використовується в рекреаційних цілях [3].

Район може придбати новий імпульс розвитку рекреаційного за умови створення штучних рекреаційних ресурсів (наприклад, тематичних парків).

Висновок: зростання конкурентних позицій Криму на світовому і національному ринках пов'язується зі створенням сприятливого інвестиційного клімату на макрорівні (привабливі і передбачувані умови економічної діяльності в країні в цілому) і мікрорівні (податкові, митні та інші пільги для підприємств, що спеціалізуються на в'їзному та внутрішньому туризмі) в цілях припливу вітчизняного та іноземного капіталу в санаторно-курортне будівництво, модернізацію та реконструкцію здравниць, готелів та оптимізацію інфраструктурних зв'язків, а також проведенням спеціальних заходів, спрямованих на підвищення іміджу Криму на світовому туристичному ринку рекреаційних послуг шляхом широкого багатоканального розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів по країні, регулярного проведення інформаційно-ознайомчих заходів у зарубіжних країнах та їх засобах масової інформації, організації рекламних поїздок до Криму представників інших держав та регіонів.

Використані джерела і література

1. Туризм у ХХІ столітті: глобальніе тенденції і регіональні особливості: Матеріали ІІ-ої Міжнородної науково-практичної конференції (10-11 жовтня, 2001р.) / Редкол.: Цибух В.І. (голова) та ін. - К: Знання України, 2002 - 560 с.
2. Формування стратегії сталого розвитку туризму і курортів в Україні: Матеріали всеукраїнського "круглого столу", київ, 26 черевня 2007 р. / Міністерство культури і туризму Укаїни, Державна служба туризму і курортів, Науковий центр розвитку туризму. - Сімферополь: ВАТ "Сімферопольська міська друкарня" (СГТ), 2007. - 175 с.
3. Яковенко І.М. Актуальні проблеми рекреаційних районів Криму // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія «Географія».- Тому 20(59). - №2.-2007. - С. 10-19.
4. Яковенко І.М. Рекреаційне природокористування: методологія і методика досліджень. Сімферополь: Таврія, 2003. - 355 с.