Лакомова Ю.Й.
Культура народів Причорномор'я. - 2009. - №176. - С.130-133.

Особливості здійснення туристичної діяльності в старопромислових регіонах України

Постановка проблеми. Туристична діяльність в сучасній Україні представляє один з найбільш активно преобразующихся сегментів соціальних процесів. Минуле десятиліття розширило видовий набір туристичної діяльності, змінило мотивування і доступність її здійснення, втягнуло в сферу туризму регіони, які раніше вважалися безперспективними для відвідування туристами. У число таких регіонів відносяться старопромислові території України: Донбас, Кривий Ріг, Запоріжжя. Завершення ХХ століття привнесло в наукове середовище розуміння того, що державна регіональна політика не може будуватися тільки на індустріалізації. Традиційно індустріалізація радянського періоду формувалася як заохочуваний і спонсорується державним бюджетом процес нарощування інженерно-будівельних та інституційних проектів, гігантських промислових будівництв, міграційних програм, перемещавших по країні мільйони людей, ретельне і послідовне вивчення природних ресурсів територій, будівництво транспортних шляхів, стають «каркасом» індустрії.

В даний час подібна орієнтація регіонального облаштування перестає виконувати функцію розвитку території. Першими цей сумний факт констатували західні країни. В державах Західної Європи ще в 1970-е рр. прийшло розуміння того, що регіональні ресурси для індустріального розвитку вичерпані і часто невосстановимы. Основні виробничі фонди, обсяги валового виробництва промислової продукції, наявність промислово-виробничого персоналу поступово втрачали значення ключових ресурсів регіонального розвитку. Їм на зміну з 1980-х рр. прийшли знання, інформація, володіння технологіями. Це повністю змінило принципи просторової організації господарства в економічно розвинених країнах. Україна перебуває в початковому етапі усвідомлення цієї зміни. Але вже сьогодні стає очевидним той факт, що старопромислові регіони, що виникли на хвилі індустріалізації XIX-XX ст., зберегли потенціал екстенсивного промислового розвитку, зіткнулися з необхідністю модернізації традиційної галузевої структури. Стратегія виживання цих регіонів може бути пов'язана не тільки з насиченням їх інноваційними технологіями, але і залученням у нетрадиційні сфери використання накопиченого в старопромислових регіонах ресурсного потенціалу соціокультурного розвитку. Одним з варіантів такого залучення можна вважати появу в старопромислових регіонах різноманітної туристичної діяльності.

Аналіз досліджень і публікацій. В даний час відсутні фундаментальні географічні дослідження, що дозволяють пояснити суть тих трансформацій, які сталися в туристичній сфері старопромислових регіонів. Між тим, є достатня кількість робіт, присвячених різним аспектам рекреаційної географії, в тому числі і виявлення особливостей рекреаційної діяльності в межах урбанізованих територій. У число таких досліджень входять роботи Ю.А.Веденина [1], Л.А.Багровой і Н.В.Багрова [2], Н.С.Мироненко і И.Т.Твердохлебова [3].

Старопромислові регіони України сформовані як великі урбанізовані анклави, що дозволяє їх досліджувати з позицій урборекреации. Туристична діяльність в урбанізованих територіях України та інших пострадянських держав досліджувалась до теперішнього часу в інтегрованому з іншими видами рекреації стані. Це підтверджується роботами В.Герасименко і С. Нездойминова [4], А.Х.Ерижева [5], Р.Иванух, В.Жученко [6], А.Т.Хрущева і Я.Г.Окушко [7;8]. Але навіть у такому інтегрованому варіанті перераховані вище роботи дозволяють врахувати різноманітність факторів, що змінюють форми і напрямок туристичної діяльності в зазначених урборегионах і частково, старопромислових територіях.

Враховуючи викладене вище, метою даної роботи стало виявлення можливих ресурсів впровадження туристичної діяльності в традиційно індустріальну спеціалізацію Криворізького старопромислового регіону для уточнення можливостей його перспективної модернізації.

Нез'ясовані раніше частини загальної проблеми. Криворізький старопромисловий регіон - типова для сучасної України територія проблемного розвитку. Її проблемність пов'язана з інерційним характером спеціалізації, зорієнтованим ще в 1920-ті роки на індустрію гірничорудного і металургійного профілю. В даний час органи влади цього старопромислового регіону, маючи в якості економічної бази застарілу індустрію, не мають альтернативною пропозицією працевлаштування зайнятих у ній людей. Туризм міг би стати для цієї території - одним з варіантів модернізації зайнятості населення.

В Криворізькому регіоні назріла необхідність створення «постіндустріальної «середовищний зони», тобто такої торговельної, освітньої, розважально-рекреаційної і т. п. території, яка буде функціонувати в якості своєрідної «пастки» інноваційної активності людей, що стимулюють приплив у таку зону найбільш цінного виду капіталу - людського» [9]. Створення «середовищний зони» в Криворізькому старопромышленном регіоні - нова і поки не осмислена географами проблема. Для її дослідження потрібно з'ясування ресурсної складової туристичної діяльності в Кривому Розі.

Поняття рекреаційних ресурсів добре вивчена сучасною географією. Найбільш детальну характеристику рекреаційних ресурсів та методику їх інвентаризації розробив О.О.Бейдик [10]. У своїх роботах О.О.Бейдик і більшість інших дослідників відзначають, що рекреаційно - туристичними ресурсами є об'єкти та явища природного, природно-антропогенного, соціального походження, що використовуються для туризму, лікування, оздоровлення та впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районів і центрів, їх спеціалізацію та економічну ефективність. Рекреаційні ресурси поділяють на природні та історико-культурні, об'єднуючи в три групи: природно-географічні, природно-антропогенні та суспільно-історичні [11,с.568].

Відзначимо відмінність у поняттях «рекреація» і «туризм». Туристична діяльність являє активне переміщення рекреантів, а окремі види рекреації, зокрема добового або тижневого циклів, можуть реалізовуватися і без переміщень, у місцях постійного проживання рекреантів.

Серед природних ресурсів, що визначають можливість здійснення туристичної діяльності в старопромышленном Криворізькому регіоні, слід виділити родовища залізної руди, графіту, сланців, які містять унікальні за якістю і запасами прояви залізоокисних барвників, придатних для виготовлення залозистого сурику і охри. Геологічні пам'ятки розташовані в межах Криворізького регіону вкрай вдало. Криворізький регіон представлений територіальними утвореннями двох типів: міськими і сільськими. Геологічні пам'ятки мають прояви на обох типах територій, що робить їх доступними для організації навчальних і наукових екскурсій школярів та студентів у всі сезони року. Так, на правому березі р.Саксагань в межах міста Кривого Рогу розташований Кіровський історико-геологічний пам'ятник, представлений скельними виходами аспидных сланців криворізької серії. Цінність цієї пам'ятки природи обумовлена тим, що в Кіровських скельних виходах виявлені найбільш древні гірські вироблення Криворіжжя.

Криворізький регіон має достатню кількість водних об'єктів, які приваблюють своєю красою, можливістю об'єднати рекреаційну та туристичну діяльність, зокрема сезонний відпочинок на 14 базах відпочинку і пансіонатах, а також рибальство та полювання. Основними водними артеріями регіону є річки Інгулець (протяжність по території регіону 48 км), Саксагань (36 км), Бокова (10 км), Боковенька (14 км), Кам'янка (8,2 км). На території регіону знаходяться Карачуновське і Південне водосховища. Загальна довжина річкової мережі Криворіжжя становить 116,2 км.

Вкрай перспективними для старопромислових регіонів України можуть виявитися ресурси індустріального виробництва (закриті або діючі шахти, металургійні комбінати та ін), складали ще недавно проблему екологічного характеру для жителів цих територій. Ці ресурси можуть сформувати у старопромислових регіонах потенціал індустріального туризму. Цей вид туристичної діяльності поки що не має офіційно визнаного визначення. Разом з тим, індустріальний туризм представляє такий вид діяльності, який пов'язаний з дослідженням територій, будівель та інженерних споруд виробничого (не цивільного) або спеціального призначення, а також будь-яких залишених (занедбаних) споруд з метою психологічного та естетичного задоволення або задоволення дослідницького інтересу. Індустріальний туризм володіє багатьма рисами молодіжної субкультури та англійською мовою носить назву «urban exploration» (міське дослідження). В індустріальному туризмі отримали розвиток такі напрямки, як відвідування залишених (занедбаних) об'єктів, проникнення на охоронювані території і території діючих промислових підприємств і зон, не створених для перебування в них людей (інфільтрація), дослідження підземних споруд (діггерство), прогулянки по дахах (руфінг, руферство), пасивний і комерційний індустріальний туризм (відвідування діючих підприємств з екскурсійними групами або окремими бізнесменами з метою купівлі або інвестування підприємств), урбанізм (захоплення індустріальними пейзажами міст), промислова археологія.

В даний час Україна переживає момент різкого збільшення кількості туристичних проектів, пов'язаних з використанням покинутих промислових підприємств для організації на їх території своєрідних технопарків. Ця діяльність особливо активізувалася напередодні чемпіонату з футболу «Євро-2012», коли перед його організаторами постало питання про те, чим розважати тисячі вболівальників у вільний від футболу час, наприклад, у Донецьку. Враховуючи традиційний інтерес європейців до об'єктів і предметів соцреалізму, можна сподіватися на те, що частина промислових об'єктів Донбасу, що зберегло дух і антураж радянського періоду, їм все ж таки вдасться побачити. У парламенті України схвалено проект закону про створення р. в Єнакієве (50 км від Донецька) культурного центру «Український техноленд» на базі закритих шахт «Юний Комунар» і «Червоний профінтерн». Шахта «Юний Комунар» знаменита тим, що в 1979 році в ній провели підземний ядерний вибух для дегазації вугільних пластів. Після нього в шахті на глибині 900 м утворилася остекленевшая капсула, в якій зосередилася радіація. Розповідь про це стане частиною екскурсії в «Техноленд». Демонстрація капсули з міркувань безпеки не передбачена. Для спуску під землю туристам запропонують шахти «Червоний профінтерн». Ця шахта закрита для промислової експлуатації, але її стовбур дозволяє опускати туристів на глибину близько 1000 м.

За планом «Український техноленд» запрацює до відкриття «Євро-2012» і стане одним з основних туристичних об'єктів для вболівальників футболу. Туристичні об'єкти «Українського техноленду» залишаться жити і після чемпіонату, приносячи прибутки місцевим бюджетам за маршрутами, які можна умовно об'єднати в «Маршрути технічних пам'яток».

За оцінками українських експертів, практичне здійснення ідей індустріального туризму найімовірніше відбудеться у Кривому Розі [12]. Це пов'язано з тим, що залізорудні шахти, якими рясніє Криворізький регіон, менш небезпечні для відвідувань, ніж вугільні в Донбасі. У цих шахтах не скупчуються горючі гази і невелика ймовірність обвалів. Закриті рудники, покинуті кар'єри, будівлі і мости дореволюційної споруди вже стали об'єктами нових екскурсійних маршрутів, які розробляє криворізький географ Володимир Козаків, завідувач кафедри физгеографии та геології Криворізького державного педуніверситету. Він вважає, що законсервовані підприємства Криворіжжя і діючі шахти з видобутку залізних руд цілком готові до прийому туристичних груп. Організація туристсько-екскурсійного процесу на зазначених вище підприємствах не потребує великих капіталовкладень. «На закритій шахті «Більшовик» всі кліті в робочому стані, просто бери і опускай групи в 20 осіб на 1200 метрів під землю. Всього-то треба оплатити роботу гідів, змінні спецівки, каски, ліхтарики» - зазначає В.Казаков [12]. У період економічної кризи в Україні будь-яка працююча шахта може стати екскурсійним об'єктом, на якому можна зайняти в якості гідів самих шахтарів. Криворізькі географи вже здійснили експериментальну екскурсію в надра залізорудної шахти «Родіна» - найглибшою в Європі, де глибина горизонту становить 1500 м. Ця екскурсія зайняла три години, включаючи інструктаж з техніки безпеки, переодягання і 90 хвилин «підземного стажу». Студенти-географи, які відвідали шахту «Батьківщина», змогли спостерігати пристрій штреків, роботу електропоїздів і вагонеток з рудою, відвідали радіологічну лабораторію. Можлива вартість екскурсії під землю може скласти 70 гривень.

Ресурсом для індустріального туризму в Криворізькому регіоні можуть бути території з провалами земної поверхні. Їх площа складає близько 4000 га. Це території з порожнечами, які утворюються після виїмки залізної руди на поверхню. Деякі провали заповнюються ґрунтовими водами, утворюючи фантастичні пейзажі. Сюди можна привозити туристів для створення незвичайних фотосесій.

Ресурсом індустріального туризму можуть стати будинки, побудовані в робочих селищах, передмістях і просто навколо заводів і шахт в ХІХ ст. Ці будови дозволять туристам доторкнутися до індустріальної історії Донбасу або Кривбасу, відчути архітектурно-стилістичне розмаїття процесу освоєння цих територій.

Світовий досвід свідчить, що індустріальний туризм має якусь частку виробничого егоїзму. Адже здійснюючи відвідування підприємств, туристи безпосередньо сприяють поліпшенню їхнього іміджу і тільки побічно впливають на престиж того регіону, в якому здійснюється цей вид туристичної діяльності. Можливо, саме цим можна пояснити той стійкий скепсис українських туроператорів, які поки що сумніваються в економічній доцільності розвитку індустріального туризму в Україні. Нам здається, що основна причина подібного ставлення до індустріального туризму з боку турфірм пов'язана з відсутністю серйозної конкуренції між українськими туроператорами відносно внутрішньоукраїнських туристичних маршрутів. Українські туроператори нині орієнтовані в своїй діяльності виключно на виїзний туризм.

Якщо українські туроператори отримають моральну підтримку обласних адміністрацій і побачать готовність до співпраці з боку самих підприємств, то інтерес до індустріальних об'єктів буде дуже високий в першу чергу серед іноземців. Поки ж основною складовою туристичного потоку в сфері індустріального туризму залишаються школярі і студенти, групи яких окремі фірми возять на підприємства за символічну плату.

Зазначимо, що Кривбас став першим регіоном в Україні, де створення інфраструктури індустріального туризму заохотив приватний підприємець і народний депутат України О.вілкул. Під його патронатом в північній частині промислового Криворіжжя створено музей гірничої техніки просто неба. За допомогою технічних пристроїв і механізмів тут відтворено практично весь технологічний процес видобутку та збагачення залізної руди.

Висновки і перспективи подальших розробок у даному напрямку. Перетворення, яких зазнала вся сукупність колишньої радянської соціальної системи цінностей і взаємин різноманітні. Вони не стали винятком для старопромислових регіонів України. Ці території зіткнулися з проблемою модернізації не тільки галузевої структури свого господарського комплексу, але і корінного перетворення в способах використання територіальних ресурсів. Ця проблема ще недостатньо освоєна географічної думкою. Але вже нині можна припустити, що територіальне переосвоение старопромислових регіонів розпочнеться з нетрадиційних видів діяльності. Індустріальний туризм - одна з альтернатив модернізації територій старопромислового освоєння в Україні.

Джерела та література

1. Веденин Ю.А. Динаміка територіальних рекреаційних систем / Веденин Ю.А. - М: Наука, 1982. - 190 с.
2. Багрова Л.А. Рекреаційні ресурси (підходи до аналізу поняття) / Л.А. Багрова, Н.В. Багров, В.С. Преображенський // Известия АН СРСР. - Серія географічна. - 1977. - № 2. - С.5-12.
3. Мироненко Н.С. Рекреаційна географія / Мироненко Н.С., Твердохлєбов І.Т. - М: МГУ, 1981. - 208 с.
4. Герасименко Ст. Сучасні тенденції розвитку туризму в Україні / в. Герасименка, С.Нездойминов // Судноплавство. - 1997. - № 1. - С. 61 - 62
5. Ерижева А.Х. Економіко-географічна модель територіально-рекреаційної системи міського типу (на прикладі Центрального Кавказу): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.02 «Економічна та соціальна географія» / А.Х. Ерижева.- М.: ІГАН, 1975. - 22 с.
6. Иванух Р. Стратегічні проблеми розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України / Р. Иванух, Ст. Жученко // Економіка України. - 1997. - № 1. - С.65-71
7. Окушко Я.Г., Проблеми рекреаційного використання території Донецької області / Я.Г. Окушко, І.В. Фоміна - М., 1994. - 19 с. - Деп. у ВІНІТІ 12.09.94. - № 2178-У94.
8. Хрущов А.Т. Особливості еколого-географічної оцінки рекреаційного використання території старопромислового району / А.Т. Хрущов, Я.Г. Окушко // Вісник МГУ. - Сер. Географія. - 1996. - № 6. - С. 36 - 41.
9. Глонти М. Старопромислові регіони: проблеми і перспективи розвитку [Електронний ресурс] / М. Глонти // Регионология. - 2008. - № 4 - Режим доступу до журналу: http://regionsar.ru/node/197?page=0,2
10. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування / Бейдик О.О. - К: КНУ, 2001. - 397 с.
11. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики / Олександр Григорович Топчієв. - Одеса: Астропринт, 2005. - 630 с..
12. Іхельзон Е. Туристів - в шахту, шахтарів - гіди [Електронний ресурс] / Євген Іхельзон. - Режим доступу до електронного ресурсу: http://infotour.in.ua/statti_tourism/ihelzon.htm