Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України



КВАСОВ Сергій Анатолійович

УДК 338:336.221.26

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВИЯВЛЕННЯ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТІНЬОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність: 08.02.03. – організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Науковий керівник: 

доктор економічних наук, професор Базилюк Антоніна Василівнавна,
НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, завідувач відділу.

Офіційні опоненти: 

доктор економічних наук, професор Барановський Олександр Іванович,
Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова, провідний експерт економічних програм;

кандидат економічних наук Прилипко Юрій Іванович,
Інститут статистики Держкомстату України, завідувач сектора.

Провідна установа: Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України (м. Київ), відділ економічної і соціальної стратегії.

Захист відбудеться 9 червня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01103, м.Київ-103, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01103, м. Київ-103, бульвар Дружби народів, 28, перший поверх.

Автореферат розісланий 7 травня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук О. Ю. Рудченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Поширення в Україні такого соціально-економічного явища, як тіньова економіка, а також обсяги продукції і фінансових ресурсів, які обертаються в цій сфері, являють собою суттєву перешкоду забезпеченню сталого розвитку економіки. Значною проблемою є те, що переважна більшість операцій, які можна віднести до тіньових, можна здійснити в легальному нормативно-правовому полі, а доведення факту здійснення тіньової діяльності потребує значних зусиль органів державної влади.

Функціонування тіньової економіки поряд з легальною призвело до суттєвого скорочення в структурі доходів бюджету частки податкових надходжень, що поставило під загрозу виконання важливих державних програм. Унаслідок того, що обсяги тіньової економіки не можуть бути повноцінно враховані офіційною статистикою, розроблення спеціальних методів обліку і оцінок, а також обсягів недоїмки до бюджету, які дозволяють оцінити реальні масштаби операцій, є актуальним завданням сучасного етапу розвитку. 

Сьогодні найперспективніший напрям розширення доходів – залучення тіньових оборотів до сфери легального бізнесу. Але всі намагання вирішити цю проблему, зокрема й за рахунок удосконалення системи оподаткування, упорядкування пільг, посилення контрольних функцій за збором податків, не дали очікуваних результатів. Тіньова економіка все ще займає провідні позиції.

Серед іноземних учених, які займалися вивченням тіньової економіки, слід відзначити Е. Фейга, Г. Гроссмана, Р. Гутманна, Б. Румера, Л. Ронсека, Е. Сатерленда, К. Харта, С. Головніна, В. Ісправнікова, Т. Корягіну, Ю. Козлова, О. Крилова, В Лазовського, Л. Нікіфорова, О. Осипенка, А. Шохіна та ін. Вагомий внесок в осмислення питань формування і розвитку тіньової економіки в Україні зробили такі вітчизняні вчені, як А. Базилюк, О. Барановський, В. Бородюк, З. Варналій, В. Волик, Я. Жаліло, С. Коваленко, В. Мандибура, О. Пасхавер, Ю. Прилипко, Т. Приходько, А. Ревенко, О. Турчинов та ін.

Їм належать розробки таких важливих аспектів цієї складної проблеми, як визначення причин та масштабів поширення тіньової економіки, закономірностей її розвитку та форм прояву, характеристика сутності та структуризація видів зловживань, можливостей їх здійснення в умовах чинної нормативно-правової бази та ін.

Між тим форми і види тіньової економіки, наслідки її дії та схеми реалізації постійно змінюються, пристосовуючись до нових умов діючого законодавства. А тому актуальним залишається вивчення питання технології здійснення відповідних тіньових операцій, виявлення нагальних прогалин і недоліків у діючій системі управління, що дозволяють і спонукають до вчинення протиправних дій. Адже тільки на цій основі можна створити комплексний організаційно-економічний механізм подолання тіньової економіки. На розв’язання цієї проблеми і спрямовано проведене дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження пов’язане з планами науково-дослідних робіт НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України на період 2000 – 2001 рр., зокрема з темою „Комплексний аналіз неформального сектора економіки та його структура” (2000 р., номер держреєстрації 0199U003077) (особистий внесок автора полягає у визначенні умов формування та розширення тіньової економіки в Україні, а також у встановленні причин її виникнення) та темою „Розробка методологічного та програмного забезпечення аналізу тіньового сектора економіки і його впливу на макроекономічні показники” (2001 р., номер держреєстрації 0101U004704) (систематизація, аналіз та опис схем тінізації економіки в Україні).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи – формування організаційно-економічного механізму виявлення і попередження тіньової діяльності на основі зміни мотивації поведінки суб’єктів економіки та удосконалення форм спостереження і контролю за здійсненням протиправних дій.

Для досягнення поставленої в роботі мети були розв’язані такі задачі:

- узагальнено теоретичні положення про умови формування та розвиток тіньової економіки в Україні;
- охарактеризовано методи оцінки масштабів тіньової економіки та способи ухилення від сплати податків;
- систематизовано найбільш поширені схеми здійснення тіньових операцій, в тому числі і з урахуванням реєстрації бізнесу в офшорних зонах;
- дано характеристику тіньового економічного циклу та специфічності здійснення тіньових операцій у різних його фазах;
- систематизовано дії щодо створення національної системи фінансового контролю за доходами незаконного походження та виділено чотири типи у її формуванні;
- оцінено масштаби недоїмки бюджету в зв’язку з використанням спрощеної системи оподаткування та запропоновано пропозиції щодо обмеження можливості незаконного користування встановленими цією системою пільгами.

Об’єктом дослідження є процес здійснення тіньових операцій в економіці України, а його предметом – формальні й неформальні економічні відносини між суб’єктами господарювання.

Методи дослідження. Дисертаційну роботу виконано з використанням загальнонаукових та спеціальних методів дослідження соціально-економічних явищ та процесів. Теоретичною та методологічною основою дослідження слугували діалектичний метод наукового пізнання, системний аналіз, а зі спеціальних – метод логічного узагальнення (дозволив зрозуміти процес вилучення з легальної економіки коштів та перетворення їх у тіньовий дохід і повернення до легального обігу тіньової економіки, розробити концептуальній підхід до детінізації економіки України), порівняльного економічного аналізу (оцінити тенденції здійснення тіньової діяльності), економіко-статистичний (групування, зіставлення показників, вибірка та узагальнення його результатів – розробити графіки, таблиці), метод експертних оцінок (під час дослідження величини тіньового обігу грошей). Для формування методики недоїмки до бюджету внаслідок застосування спрощеної системи оподаткування був використаний метод розрахунків, оснований на системі припущень.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що визначають новизну роботи та виносяться на захист, полягають у такому:

одержано вперше:

- дано характеристику повного тіньового економічного циклу, який включає перелік послідовно виконуваних взаємопов’язаних у часі операцій, спрямованих на вилучення коштів з легальної економіки, надання їм статусу легальних і часткове повернення в легальний обіг. Установлена відмінність здійснення на кожній стадії операцій дозволяє виробити адекватні упереджувальні заходи і регулювати процес повернення грошей у легальний обіг. Визначено, що некомплексність дій з обмеження тіньових операцій на всіх стадіях тіньового економічного циклу може сприяти відтоку грошей за кордон і скороченню фінансових ресурсів держави;

- оцінено недоїмку надходжень до бюджету з податків на прибуток та додану вартість у зв’язку з незаконним користуванням пільгами від спрощеної системи оподаткування представниками середнього бізнесу, які штучно подрібнювали свій бізнес і виводили його результати з оподаткування. В основі методики визначення обсягу недоїмки до бюджету лежить розрахунок легалізованої суми реалізації продукції як різниці між фактичним обсягом реалізації товарів і послуг і місткості внутрішнього ринку (обсягу випуску продукції з урахуванням експортно-імпортного сальдо). Для розрахунку недоїмки до бюджету в зв’язку зі штучним заниженням величини прибутку використовувалися припущення щодо зміни структури витрат і її поелементної декомпозиції;

- систематизовано дії щодо формування в Україні Національної системи контролю за доходами протиправного походження, на основі чого було визначено, що в своєму становленні вона вже пройшла три етапи від простого спостереження і осмислення тіньової економіки як соціально-економічного явища (1990–1997 рр.) до формування мінімально необхідної законодавчої бази (1998–2001 рр.) і створення відповідної інфраструктури за наглядом і обмеженням цієї діяльності (2002–2004 рр.). Наступний четвертий (виконавчий) етап потребує політичної волі щодо застосування створеного організаційно та нормативно-правового апарату у боротьбі з тіньовою економікою.

удосконалено:

- суть поняття „тіньова економіка” як складного соціально-економічного явища, пов’язаного з привласненням особою або групою людей частини створеної вартості або частки майна через різного роду викривлення об’єктивної інформації про рух грошових коштів та матеріальних цінностей, спотворення даних первинного обліку, заплутування джерел походження доходів, а також через лобіювання відповідних законодавчих норм і нормативів, реалізація яких викривляє конкурентне середовище, обмежує рівноправність ведення бізнесу і створює можливість перетікання капіталу на користь окремих осіб та підприємницьких структур. На відміну від існуючих визначень це поняття розкриває технологію здійснення тіньових операцій і критерії їх ідентифікації;

дістали подальшого розвитку:

- систематизація схем ухилення від сплати податків з неявними ознаками злочину, реалізація яких ускладнює їх виявлення і припинення через відсутність достатніх підстав для визнання такої діяльності незаконною. Визначено також схеми ухилення від оподаткування, експлуатація яких можлива лише за підтримки корумпованих владних структур та податкових органів. За результатами проведеного дослідження методів ухилення від сплати податків було встановлено, що перевага тепер надається найменш ризикованим (з точки зору викриття) схемам, що дозволяють діяти в межах нормативно-правового поля;

- концепція легалізації тіньової економіки, яка розкриває головну мету, завдання стратегічного і тактичного характеру, принципи та механізми їх реалізації. На відміну до розроблених в наукових працях запропонована концепція містить удосконалений перелік завдань та механізмів їх реалізації, адаптованих до сучасного етапу становлення Національної системи контролю за доходами протиправного походження, а також називає умови, за якими їх дія буде мати позитивні результати. Зокрема, це проведення політичної реформи, забезпечення паритетності взаємовідносин та відповідальності сторін за прийняті зобов’язання;

- організаційно-економічний механізм виявлення і попередження тіньової економіки, який включає сукупність засобів впливу на мотивацію поведінки суб’єктів у напрямі профілактики й обмеження протиправної діяльності. У складі цих заходів виділяються економічні, організаційні та правові, спрямовані на створення, з одного боку, сприятливого середовища для ведення бізнесу, а з другого – на удосконалення механізмів виявлення і покарання за вчинені порушення з урахуванням того, що міра покарання має бути вищою за риск, отриманий від здійснення тіньової діяльності;

- розширено перелік критеріїв віднесення операцій до сумнівних з урахуванням проведеного аналізу найбільш поширених в Україні схем ухилення від сплати податків. Зважаючи на те, що існує досить хитка межа між операціями з оптимізацію оподаткування дозволених чинним законодавством, і ухилення від сплати податків, запропоновано постійно оновлювати і розширювати цей перелік з урахуванням результатів моніторингу виявлених порушень.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації принципи і механізми виявлення проявів тіньової економічної діяльності запропоновані органам податкового контролю і мають практичне значення щодо прийняття рішень відносно припинення відповідних тіньових схем і обмеження тіньових оборотів.

Положення дисертації були використані для аналітичних розробок і доповідних записок, які направлялись у Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України (довідка НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 9/88-1 від 9.03.05 р.).

Розроблені в дисертації пропозиції використано в роботі органів податкової інспекції та податкової міліції Деснянського району м. Києва (довідки: № 302/6/26-486 від 27.12.04 р. і № 302/6/26-491 від 29.12.04 р.) та акціонерного банку „Брокбізнесбанк” (довідка № 18/01-5 від 5 січня 2005 р.) і мають практичне значення для прийняття рішень про недопущення виникнення тіньових доходів на первинних етапах економічного циклу, обмеження тіньових оборотів та відслідкування руху грошових потоків.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. Визначені у дисертації та авторефераті результати належать авторові.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались на науково-практичних конференціях, зокрема: „Поняття „тіньова економіка”, методика визначення і форми її вияву” (м. Житомир, 2000 р.) та „Методика аналізу причин і масштабів податкової злочинності в Україні” (м. Київ, 2002 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано п’ять друкованих праць, у тому числі три – у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг авторського матеріалу становить 1,94 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 160 найменувань. Основний зміст дисертації викладено на 169 сторінках машинописного тексту; робота містить 12 таблиць, 31 рисунок, 2 додатки на 2 сторінках.

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

 

У першому розділі „Теоретичні передумови формування тіньової економіки” узагальнено положення про причини виникнення та поширення тіньової економіки, її сутнісні ознаки, методи оцінювання та форми прояву.

Дослідження тіньової економіки як соціально-економічного явища почали висвітлюватися у фаховій літературі відносно недавно – із середини минулого сторіччя і переважно у роботах зарубіжних дослідників. Перші публікації вітчизняних учених з’явилися лише наприкінці 70-х років ХХ ст. У пореформеній Україні першим, хто ґрунтовно дослідив питання тіньової економіки був, О.Турчинов.

З ідентифікацією реальних причин тінізації економіки безпосередньо пов’язується таке ключове поняття, як механізми одержання тіньових прибутків. На думку автора, найбільш поширеними серед них на сьогодні є: приховання прибутків від оподатковування; незаконні конвертаційні операції, переказ у готівку безготівкових коштів; тіньовий обмін валюти; нелегальний експорт капіталу, неповернення валютних коштів, які незаконно зберігаються за кордоном; протиправні фінансово-банківські операції і шахрайство з фінансовими ресурсами; нецільове використання бюджетних коштів; спекулятивні операції з цінними паперами; шахрайська діяльність страхових, інвестиційних компаній і комерційних банків та ін.

На думку автора, чинниками, які зумовлюють збільшення тіньових операцій, можуть бути: недосконалість правового регулювання економічної сфери; знецінення обігового капіталу в результаті інфляції; штучність курсу національної грошової одиниці і жорсткі грошово-кредитні відносини; фіскальний характер податкової політики; нерозвиненість фондового і страхового ринків; негативне зовнішньоторговельне сальдо і нелегальний переказ валютних коштів за кордон та ін.

На думку автора, в загальному вигляді під тіньовою економікою слід розуміти економічну діяльність, яка пов’язана з незаконним привласненням особою, або групою осіб частини створеної вартості або частки майна через різного роду викривлення об’єктивної інформації про рух грошових коштів та матеріальних цінностей, спотворення даних первинного обліку для заплутування джерел походження доходів, а також через реалізацію методом лобіювання відповідних законодавчих норм і нормативів, схем корисливого перетікання капіталів, здійснення яких не підпадає під кримінальну відповідальність, але зумовлює матеріальні втрати державних або підприємницьких структур та окремих громадян.

У процесі дослідження автором обґрунтовано наявність різноманітних методів оцінки тіньової економіки, за допомогою яких можна кількісно оцінити її загальнодержавні масштаби. Узагальнюючи досвід оцінки тіньової економіки, було визначено, що найбільш відомі серед них такі: метод специфічних індикаторів; структурний метод; метод м’якого моделювання; експертний метод; змішані методи. Водночас зазначається, що можливості оцінювання масштабів тіньової економіки досить обмежені через сам характер цього явища, яке орієнтоване на приховування від обліку, контролю і реєстрації. Внаслідок цього для оцінювання використовують також непрямі методи, точність результатів яких залежить від адекватності зроблених припущень.

Для вибору оптимального методу оцінки тіньової економіки необхідно оцінювати особливості здійснення тіньової діяльності в країні, виходячи з найбільш поширеної практики її здійснення на кожному конкретному проміжку часу.

Вивчення причин тіньової економіки в Україні дозволило встановити, що на її поширення впливали:

1) короткострокові чинники (прорахунки в реформуванні відносин власності; фіскальний тиск; відсутність стабільного й ефективного законодавства; відставання правового поля від практики здійснення тіньової діяльності; низька платоспроможність населення; нерозвинена ринкова структура);

2) середньострокові чинники (деформованість структури виробництва; висока витратомісткість виробництва; надмірне втручання держави в економічні процеси, монополізм влади і її майже повна безвідповідальність; низький рівень розвитку продуктивних сил і конкурентоспроможності вітчизняних товарів; низькі стандарти якості життя людей);

3) довгострокові чинники (тривала ізольованість української економіки від розвинутої світової і відсутність адаптаційного періоду входження в світогосподарську економічну систему; відсутність у підсвідомості людей демократичних традицій, які формуються десятиліттями і впливають на так зване чесне підприємництво, виконання своїх обов’язків перед державою; історичні традиції народу, формування патерналістичної ідеології реалізації соціальних відносин, висока залежність народу від державної політики; відсутність механізмів відповідальності влади за дії або бездіяльність у разі порушення національних інтересів держави).

Автором розглядаються механізми деформації розподільних процесів в суспільстві. Відтак доводиться, що первинні легальні доходи як населення, так і переважної більшості підприємств, причому всіх видів власності, недостатні для нормальної життєдіяльності. На цій основі виникає природна можливість зловживань службовим становищем шляхом отримання за певну винагороду пільгових режимів фінансування. Тепер, як відомо, в Україні діють численні пільги для окремих платників зі сплати податків, отримання субсидій, допомог тощо. Через бюджет таким чином здійснюється корисливий перерозподіл фінансових ресурсів, що посилює майнову і соціальну нерівність, збільшує розшарування населення. За даними статистичних обстежень в Україні доходи 10 % багатого населення вищі за доходи 10 % бідного населення більше як у 10 разів, тоді як в розвинених країнах це перевищення складає 4–5 рази.

За результатами аналізу діяльності вітчизняних підприємств робиться висновок, що обмеження масштабів поширення тіньової економіки, і як наслідок, процесу зростання тіньового капіталу, може відбутися тільки за умов гармонізації суспільних відносин на основі усунення суперечностей і недоречностей економічної моделі, які порушують паритетність розвитку окремих сфер і сегментів ринку, зачіпають інтереси окремих суб’єктів. Йдеться про те, що має відбутися гармонізація відносин, яка передбачає поліпшення методів і форм управління, удосконалення відповідних законодавчих норм регулювання економіки.

У другому розділі „Аналіз практики здійснення тіньових операцій в Україні” здійснено оцінку злочинів, пов’язаних з ухиленням від сплати податків в Україні. Як показали дослідження, спектр дії злочинних угруповань, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, настільки широкий, що охоплює майже всі види фінансово-господарської діяльності. Найбільш поширені сучасні схеми ухилення від оподаткування систематизовані в табл. 1.

Таблиця 1