Євгенія Кузнєцова
Асток " Деловая неделя". - №6(521) від 18.02.2008.

Малий бізнес в індустрії вражень»

Чи можуть претендувати малі фірми Петербурга на європейські турпотоки? Чи до снаги їм конкурувати з більш великими і розкрученими колегами? Як один із варіантів участі невеликих компаній в місцевій індустрії гостинності - це організація культурного туризму.

Про це йшлося в рамках круглого столу «Перспективи розвитку культурного туризму в Санкт-Петербурзі і на Північно-Заході». На думку його учасників, саме малі підприємства, навчившись використовувати досвід колег і збирати оперативну інформацію, здатні першими вловити перспективні напрямки попиту і почати їх продуктивно використовувати. Вони можуть запропонувати ринку нестандартні програми та інструментів для цього існує не мало.

Заявити про себе

Розповісти потенційним клієнтам про своїх нових розробках і програмах можна кількома способами. Насамперед, з допомогою Міського туристично-інформаційного центру (ГТИЦ), який має на меті просування іміджу Петербурга. Центр нещодавно запустив новий інтернет-портал www.visit-petersburg.comз успіхом веде ряд зарубіжних і російських проектів («Культурна місія Санкт-Петербурга в Венеції», П'ятий ювілейний сезон «Білі дні»). Вже 2 роки працює на вулицях міста інформаційна Служба ангелів: її працівники проходять навчання на базі ГТИЦ і готові розповісти про всі новинки міста, що цікавлять туристів. Природно, і для підготовки «ангелів», та для використання в роботі контакт-центру (служба безкоштовної інформації про місто) необхідна свіжа інформація, активно поповнювати яку закликала всіх зацікавлених осіб Олена Минченкова, начальник координаційного бюро ГТИЦ.

Актуальна інформація від представників малого турбізнесу може бути використана і в такому проекті, як «Петербурзькі сезони в європейських столицях». В ході презентацій Петербурга цілком доречні і подання проектів окремих компаній. Розмістити свої інформаційні матеріали можна також в павільйонах, відкритих ГТИЦ в Петропавлівській фортеці, на Палацовій і Ісаакіївській площі і на площі Растреллі, а також у фірмових офісах центру в Пулково-1 і Пулково-2, і навіть у Празі. Треба визнати, що велика частина проектів ГТИЦ пов'язана з залученням в наше місто іноземних туристів, однак офіси центру активно відвідують наші співгромадяни. Тому співпраця з ним може дати хороший ефект, зрозуміло, якщо ваша пропозиція конкурентоспроможне.

Ірина Кизилова, заступник директора Спбду і ДО «Інститут культурних програм», запросила всіх підприємців до роботи з одним з найстаріших інформаційних електронних видань Комітету по культурі «Петербург в наступному місяці» - www.spbculture.ru. «Для складання туристичних маршрутів необхідно завчасно знати плани культурно-масових заходів, підкреслила вона. - Це дозволяє, наприклад, багатьом любителям джазу постійно їздити з одного джазового фестивалю на інший. Ми також створюємо фільм "Фестивалі Петербурга", за аналогією з фінським проектом "Фестивалі Фінляндії". На нашому порталі завжди точна і найповніша афіша виставок петербурзьких музеїв. Ми постійно поповнюємо наші бази самими свіжими відомостями».

Нестандартний підхід

Невеликі музеї змушені постійно шукати нові форми залучення і утримання туристів. І організацією буфету, ресторану або сувенірній крамниці тут вже не обійтися. Галина Варенюк, директор Петербурзького музею ляльок, розповіла, що добитися високої відвідуваності (3,5-4 тисячі відвідувачів в місяць) її музею вдалося в тому числі і за рахунок нестандартного підходу до самої концепції музею. Це експозиція постійного відвідування: виставки постійно змінюються, всі експонати діють. В музеї працюють майстерні, демонстраційний зал, де роблять ляльок. До речі, незважаючи на те, що це приватний музей, в останній понеділок місяця тут безкоштовний вхід.

Журналістів треба заінтригувати

Багато серйозні видання сьогодні охоче пишуть і про події в світі культури. Привернути увагу журналістів до свого проекту при обмеженому рекламному бюджеті цілком реально. Для цього потрібно професійно подавати інформацію. Так, ділові журнали можуть зацікавитися такими питаннями, як фінансування некомерційних організацій, музейна маркетингова та PR-політика; партнерство з бізнесом, нові технології, закулісся (наприклад, один день з директором музею). І зовсім не обов'язково чекати ювілеїв...

Є над чим подумати

"Сьогодні туристи прагнуть зануритися в світ нового міста, йти по вулицях, насолоджуючись своїми переживаннями, не відволікаючись на питання "хто саме це побудував?", - вважає Вікторія Мовилы, експерт Фонду "Центр стратегічних розробок "Північно-Заходу", - для багатьох опинилися вперше в іншій країні похід в магазин не менш волнующ, ніж відвідування всесвітньо відомого пам'ятника. І тільки залучаючи туриста в життя міста, можна вирішити ключову проблему: пробудити бажання знову повернутися сюди.

Склалося так, що імідж Петербурга пов'язаний, насамперед, з історією і культурою. Але і ці стереотипи можна обіграти по-новому. Наприклад, поняття культурної столиці новими сучасними аспектами - інформацією про дизайн, про моду і так далі. Головне, зачепити людину за живе. Невипадково сьогодні паризький Діснейленд відвідують 12 млн. осіб проти 6 млн. відвідувачів Лувру. У нас таким перспективним ігровим акцентом може стати масова історична реконструкція, така, наприклад, як лицарський турнір у Виборзі».

Дійсно, за останні 10-15 років турист сильно змінився. Знання він може отримати і в Інтернеті, а їде він за враженнями. «Тому так актуальна сьогодні інтерактивність музейних програм, - вважає Сергій Корнєєв, віце-президент Північно-Західного відділення Російського союзу туріндустрії. - Склад туристів також якісно змінюється. На зміну подорожуючим іноземцям - пенсіонерам приходять сім'ї середнього класу, часто з дітьми. А їм важко витримати багатогодинні екскурсії. Крім того, великі гроші у всьому світі роблять на сувенірній торгівлі в музеї, на продажу реплік експонатів. Все більше в ужиток входить слово "дестинация", як територія відвідування, коли місто для туриста стає театральним майданчиком, де все взаємопов'язано. Доступні тарифи низькобюджетних авіакомпаній, використання Інтернету також сприяють мобільності різних груп туристів. Але ось час перебування туриста у місті скорочується, і тим потрібніше сьогодні на ринку цілісні програми, щось на кшталт "Діснейленду+музей" - це загальний тренд".

Однак, як і раніше, слабким місцем залишається логістика. У планах адміністрації міста в 2 рази збільшити кількість туристів. І, відповідно, номерний фонд. А це означає, що неминучі черги в ті ж музеї, особливо в пікові дати. Ліквідація їх за рахунок банального підвищення цін - погане рішення, яке просто «зламає весь ринок», надовго відлякуючи більшість так старанно залучаються сьогодні туристів. Тому особливо важливою стає спільна робота турфірм, музеїв, транспортних компаній по розробці нових більш оптимальних турпакетів. Попит вже є, а ось потрібних продуктів поки немає.

За даними ГТИЦ, з усіх прибувають в наше місто 55% роблять це з метою туризму, 20% - з приватними цілями, а 25% - зі службовими. За статистикою Управління по туризму Комітету з інвестицій та стратегічним проектам СПб, у 2007 році Петербург відвідало 2 млн 100 тис. іноземних туристів і 2 млн. російських. При цьому, інформаційні офіси ГТИЦ звернулося 500 тис. осіб.