Кульчицька Е.А., Приндак В.П.
Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2011. - Вип. 163 частина 1
Методичні аспекти формування стратегії розвитку збалансованої рекреаційно-туристичної діяльності на лісових територіях
Розглянуто методичні аспекти формування стратегії розвитку збалансованої рекреаційно-туристичної діяльності на лісових територіях Карпатського регіону, що може дати позитивний економічний, екологічний та соціальний ефект.
Ключові слова: рекреаційно-туристична діяльність, лісова територія, сільська місцевість, збалансований розвиток.
Провідне місце серед природних рекреаційних ресурсів займають ліси, які поряд з продукуванням деревної сировини та побічних продуктів є продуцентами рекреаційних послуг. Але рекреаційно-туристична діяльність на лісових територіях здійснюється здебільшого спонтанно, без довгострокових, чітко виражених цілей, має локальний і обмежений характер, що негативно впливає на ефективність використання рекреаційних ресурсів лісу. У зв'язку із цим необхідним є формування обґрунтованої стратегії розвитку збалансованої рекреаційно-туристичної діяльності на лісових територіях, що дасть позитивний економічний, екологічний та соціальний ефект як для користувачів лісових територій, так і для місцевого населення.
Аналіз основних досліджень і публікацій. За даними С. Генсірука рівень лісистості в Україні - один з найнижчих у Європі і становить 15,6 %, у той час як оптимальною для України вважається лісистість 20-22 %. Отже, враховуючи лісодефіцитність країни, акцент потрібно робити на розвиток не господарсько-сировинної, а еколого-соціальної функції лісів.
Проведений нами аналіз наявних у лісогосподарських підприємств рекреаційних ресурсів та аналіз праць попередників свідчить, що одним із заходів більш ефективного використання рекреаційних лісових ресурсів може бути реалізація лісогосподарськими об'єктами власних можливостей для розвитку рекреаційно-туристичного господарства [1]. Однак не вказується механізм реалізації цих можливостей. У той час, коли фінансування установ природно-заповідного фонду України здійснюється з державного бюджету, яке поки що є недостатнім. Прибутки від туризму в національних парках США у 5 разів більші, ніж видатки на їх утримання.На поїздки до національних парків американці щорічно витрачають близько 7 млрд дол. США. Із цієї суми більше 1 млрд дол. США у формі податків із доходу надходить до бюджету держави. До цього доходу слід додати збір грошей за відвідування парків (2 дол. за вхід) [3, с 174].
У наукових працях, присвячених вивченню рекреаційного лісокористування,часто наголошується на тому, що в деяких випадках рекреаційні та санітарно-оздоровчі функції лісів для суспільства набагато
цінніші, ніж лісні матеріали [4], що економічна оцінка лісів у зоні інтенсивної рекреації може в десятки разів перевищувати вартість вирощеної в них деревини [5], що належним чином налагоджена система рекреаційного лісокористування здатна здійснити позитивний вплив на ліс та збільшити кількість відвідувань без шкоди для всіх компонентів біогеоценозів [2, с 69]. Разом із цим досить незначною є кількість публікацій, присвячених дослідженню розвитку рекреаційно-туристичної діяльності лісогосподарськими підприємствами.
Мета дослідження. Розробка методики формування стратегії розвитку збалансованої рекреаційно-туристичної діяльності, дотримуючись принципів сталого розвитку.
Виклад основного матеріалу. Стратегія - це комплекс цілей, положень, програм, дій, рішень та способів розподілу ресурсів. Головне завдання стратегії полягає в тому, аби перевести організацію з її теперішнього стану в бажаний для керівництва майбутній стан [6, с 6]. Для правильного вибору стратегії необхідно чітко уявити послідовність процесу ухвалення рішення, зміст основних етапів, їхній взаємозв'язок і взаємозумовленість, суть діяльності менеджерів на кожному етапі. Пропонована у статті методика базується на основоположних принципах розробки стратегій розвитку організацій, які представлені у працях Р. Фатхутдинова, Г. Немченка, Марезпал П., Рогера М. Кунца, О. Устенка, М. Лапусти, Л. Шаршукової, О. Карого, Т. Ткаченко.
На рисунку 1. наведено основні етапи формування стратегії розвитку збалансованої рекреаційно-туристичної діяльності на лісових територіях.
Рис 1. Основні етапи формування стратегії розвитку збалансованої рекреаційно-туристичної діяльності на лісових територіях
Протягом фази визначення мотивів та умов створюється система, що складається з внутрішніх і зовнішніх мотивацій. Сукупність мотивів та умов внутрішнього та зовнішнього характеру визначає вибір одного або кількох можливих напрямків розвитку рекреаційно-туристичної діяльності. Протягом фази визначення цілей і завдань сукупність використовуваних мотивів та умов піддається додатковому аналітичному опрацюванню, після чого формується мета розвитку рекреаційно-туристичної діяльності, а також формуються завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставлених цілей. На фазі попереднього вибору відбувається відбір і узгодження можливого напряму розвитку рекреаційно-туристичної діяльності, виходячи з поставленої мети (однієї або декількох). При визначенні критеріїв та індикаторів розвитку збалансованої рекреаційно-туристичної діяльності необхідно поряд з економічними аспектами розвитку рекреаційно-туристичної сфери пам'ятати про екологічні та соціальні. Причому, пріоритетними індикаторами збалансованої рекреаційно-туристичної діяльності повинні бути екологічні аспекти, частка яких у системі індикаторів має становити не менше 60 %" [8, с 444]. Одним з найважливіших завдань є визначення екологічно допустимих і економічно доцільних норм рекреаційних навантажень на лісові площі. На стадії внутрішнього аналізу підприємство повинно оцінити свої внутрішні можливості для певних напрямків диверсифікації із сукупності можливих. Для вибору та впровадження перспективних видів рекреаційно-туристичної діяльності необхідно дослідити наявні в підприємства рекреаційно-туристичні ресурси та фінансові можливості.
Стадія зовнішнього аналізу є доповненням і продовженням внутрішнього аналізу. На цій стадії розглядаються можливості вибору підприємством того або іншого напряму свого розвитку, але вже з позицій зовнішнього
середовища та його місця в ньому. Особливу увагу необхідно приділяти проведенню екологічно орієнтованим маркетинговим дослідженням ринку рекреаційно-туристичного продукту. Зазначені дослідження передбачають: аналіз екологічно орієнтованої кон'юнктури ринку (ринкових сегментів, потенційного попиту); оцінку можливості побудови екологічно орієнтованої моделі розвитку рекреаційно-туристичного господарства; аналіз виробництва, просування та реалізації рекреаційно-туристичного продукту з урахуванням вимог довкілля тощо. Важливим при виборі напрямів розвитку екологічно і економічно збалансованого рекреаційно-туристичного господарства лісових підприємств є дослідження структури попиту на лісовий відпочинок, оскільки в системі ринкової економіки напрями діяльності будь-якого підприємства визначає споживач. При розвитку рекреаційно-туристичного господарства необхідно, з одного боку, враховувати інтереси відпочиваючих, а з іншого -формувати екологічно орієнтований попит на рекреаційно-туристичні послуги шляхом цілеспрямованої пропаганди охорони природи.
Якщо внутрішні і зовнішні умови відповідають цьому підприємству, воно може зупинити свій вибір на визначеному напрямі розвитку рекреаційно-туристичної діяльності, що відповідатиме поставленим у ході реалізації цієї стратегії цілям. Ця фільтрація (перевірка відповідності умов напрямку) відбувається під час останньої фази – фази остаточного вибору напряму із сукупності усіх можливих. Для обраного напряму розвитку необхідно розробити екологічно орієнтований комплекс маркетингу, який передбачає розроблення продуктової, цінової, збутової та комунікативної стратегії. Розробка екологічно орієнтованого комплексу маркетингу має забезпечити захист навколишнього природного середовища та споживачів у процесі виробництва, ціноутворення, реалізації та просування рекреаційно-туристичної послуги. Щоб визначити доцільність обраного напряму чи напрямів розвитку рекреаційно-туристичної діяльності, необхідно здійснити технічне, організаційне обґрунтування та комплексне соціо-еколого-економічне обґрунтування, яке включає здійснення соціального аналізу, оцінку впливу на навколишнє середовище (екологічну експертизу та еколого-економічну діагностику), економічний та фінансовий аналіз проекту.
Технічне обґрунтування полягає у виявленні технічних можливостей виконання проекту без шкоди для навколишнього середовища, в уточненні бюджету проекту, враховуючи витрати на забезпечення збалансованого функціонування рекреаційно-туристичного господарства, а також у визначенні строків виконання проекту. Організаційне обґрунтування проекту полягає у формуванні найбільш прийнятної організаційної структури управління рекреаційно-туристичним господарством, комплектуванні й навчанні персоналу, координації діяльності тощо. Соціальний аналіз дасть можливість оцінити прийнятність проекту розвитку рекреаційно-туристичного господарства для населення регіону, де здійснюється проект. Зокрема, доцільним є визначення кількості рекреантів, за якої забезпечуватимуться комфортні умови як для перебування й відпочинку рекреантів, так і для місцевого населення.
Екологічна експертиза визначає, які потенційні збитки може завдати проект навколишньому природному середовищу, особливо при перевищенні екологічно допустимих норм рекреаційних навантажень, а також визначає
заходи, необхідні для зменшення, ліквідації або запобігання цим збиткам. Для ґрунтовнішого аналізу екологічних результатів і наслідків реалізації проектів розвитку рекреаційно-туристичної діяльності на лісових територіях важливим є проведення еколого-економічної діагностики, мета якої полягає у встановленні розмірів економічних витрат (чи виграшів), пов'язаних із можливими змінами навколишнього природного середовища, а також у виявленні основних тенденцій еколого-економічного розвитку підприємства, розробці відповідних заходів з дотримання оптимальної рівноваги екологічних та економічних інтересів.
Економічний аналіз вивчає проблему ефективності проекту з позиції суспільства загалом. При визначенні суспільної ефективності податки, субсидії, дотації розглядаються як частина трансферних платежів, які не відображають реальних вигод та витрат суспільства. Економічний аналіз може передбачати оцінку соціальних та екологічних наслідків від реалізації проекту для суспільства. Фінансовий аналіз досліджує витрати і результати проекту з позиції учасників проекту. Він надає інформацію про реальні грошові потоки, необхідні для реалізації проекту, очікувані надходження та витрати, спричинені проектом, у тому числі витрати, пов'язані із соціальними заходами та охороною навколишнього середовища.
Зважаючи на результати економічного та фінансового аналізу, державні органи можуть приймати рішення про дозвіл, фінансову підтримку чи штрафні санкції на інвестиційний проект реалізації обраної стратегії розвитку рекреаційно-туристичної діяльності. При розгляді проектів, які претендують на різноманітні форми державної підтримки (надання субсидій, дотацій, податкових кредитів, виділення коштів з фонду охорони навколишнього середовища та інших фондів тощо), необхідно оцінювати і їх бюджетну ефективність, яка визначає вплив результатів здійснення проекту на доходи та витрати бюджетів усіх рівнів. При розрахунку бюджетної ефективності кошти, що надходять до бюджету у вигляді податків, зборів, платежів, розглядаються як надходження, а основу видатків становлять бюджетні кошти, що виділяються для фінансування проекту.
Оптимальним слід вважати той проект реалізації стратегії, за якого можливе комплексне розв'язання економічних, соціальних і екологічних завдань. Однак через обмеженість матеріальних, трудових, фінансових, природних та інших ресурсів виправданим є спрямування коштів, у першу чергу, на розвиток таких напрямів рекреаційно-туристичної діяльності, які поряд з очікуваним екологічним і соціальним ефектом можуть забезпечити ще й максимальний економічний (фінансовий) результат.
Важливим є здійснення постійного моніторингу реалізації обраної стратегії, у результаті чого може здійснюватися коригування цілей стратегії, коригування самої стратегії або механізму її реалізації. Головним інструментом оцінки збалансованості розвитку рекреаційно-туристичної діяльності на лісових територіях є проведення комплексного еколого-економічного аналізу, складовими якого, згідно із працями Є.В. Мішеніна [7, с 45-56], є екологічна експертиза, еколого-економічна діагностика, екологічно орієнтований маркетинговий аналіз, а також еколого-економічний ситуаційний аналіз та екологічний аудит. Еколого-економічний ситуаційний аналіз орієнтований на аналітичне дослідження існуючої рекреаційно-туристичної діяльності, виходячи з конкретних ситуацій та проблем, виявлених під час еколого-економічної діагностики, а також на виявлення та усунення причин
виникнення екопорушень. Екологічний аудит є незалежною експертизою, висновок якої має рекомендаційний характер [7, с 55].
Висновки та перспективи подальших досліджень. Вибір оптимального варіанта розвитку рекреаційно-туристичної діяльності має багатокритеріальний характер, який формує вигоди й витрати, які мають економічний, соціальний і екологічний аспекти. До економічних вигод диверсифікації можна зарахувати розширення сфери діяльності, отримання додаткового прибутку, залучення в оборот незайнятих ресурсів, зниження ступеня ризику, підвищення загальної стійкості підприємства. Соціальні вигоди характеризуються наповненням ринків товарами й послугами, зниженням рівня безробіття. Екологічні вигоди - це насамперед позитивний вплив на довкілля шляхом витіснення лісозаготівельної діяльності освоєнням і розширенням рекреаційних територій.
Однак цей процес диверсифікації має й негативні аспекти, які призводять до відповідних втрат як економічних, так і соціальних та екологічних. До економічних недоліків зараховують втрати часу на пошук кращих варіантів; витрати на перепідготовку, перепрофілювання й навчання спеціалістів, зміну структури виробництва й управління, появу нових видів ризиків тощо. Соціальні недоліки диверсифікації полягають у можливих конфліктах із населенням. Серед екологічних недоліків виокремлюють можливе порушення екологічної рівноваги й забруднення навколишнього середовища внаслідок збільшення рекреаційного навантаження на довкілля. Тому потрібно дотримуватися жорстких екологічних регламентів у процесі реалізації практичних дій у сфері рекреаційного господарювання.
Під час розробки та реалізації стратегії екологічно безпечного та економічно вигідного розвитку рекреаційно-туристичного господарства на лісових територіях надзвичайно важливе значення має розробка системи показників збалансованості розвитку, на основі яких приймаються важливі рішення щодо шляхів розвитку рекреаційно-туристичної діяльності як напряму природокористування, що зумовлює актуальність і перспективність подальших досліджень у цьому напрямі.
Рассмотрены методические аспекты формирования стратегии развития сбалансированной рекреационно-туристической деятельности на лесных территориях Карпатского региона, что может дать положительный экономический, экологический и социальный эффект.
Ключевые слова: рекреационно-туристическая деятельность, лесная территория, сельская местность, сбалансированное развитие.
One of the top-priority directions of the Carpathian region development is the introduction of sustainable recreational activity. State forest enterprises and national parks can deal a lot in the field of recreational territories development through the diversification. More over it can lead to the positive economic, ecological and social effects for rural areas. Methodical aspects of strategy making for sustainable tourism and recreational activity development on the woodland are considered in the article.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
