Кулачинская О.Ю.
Економічна наука і практика: матеріали міжнародної
наукової конференції (лютий 2012).
Чита: Видавництво Молодий вчений, 2012. - С.187-189.

Основні проблеми розвитку туризму в Росії і за кордоном

Тема даної статті є актуальною, так як потік туристів у нашій країні і за кордоном зростає з кожним роком у величезних кількостях. Завданням розгляду даної роботи можна назвати пошук оптимальних шляхів вирішення проблеми російського і зарубіжного розвитку туризму.

Досвід різних країн показує, що успіх розвитку туризму безпосередньо залежить від того, як на державному рівні сприймається ця галузь, наскільки вона користується державною підтримкою [2,с.2].

Частнопредпринимательский сектор ніколи не зможе покрити потреби у великих інвестиціях для розвитку курортних, готельних та інших туристських підприємств, а також основних елементів туристичної інфраструктури та нездатний виконувати окремі функції Національної Туристичної Адміністрації. У всіх сильних туристських державах є такі організації, підлеглі, як правило, міністерствам, які займаються розробкою національних програм розвитку туризму, називаються вони по-різному: у Великобританії - BTA(British Tourist Authority), в Ірландії - Irish Board, в Іспанії - Turespana, в Італії - ENIT, в Норвегії - NORTRA і т. д. Саме вони містять представництва по туризму в інших країнах, вони розробляють приваблюють туристів програми і забезпечують потік туристської інформації.

Специфіка туризму пов'язана з інтернаціональним характером і широким спектром відносин, в які доводиться вступати особам, так чи інакше бере участь в організації відпочинку та подорожей. Різноманітність цих відносин породжує певну складність правового регулювання.

У будь-якій державі взаємовідносини сторін «турист - турфірма», «турист - держава», «турфірма - держава», регулюються відповідним законодавством. Залежно від ступеня цивілізованості держави і при все більшому наближенні до поняття правової держави законодавство стає більш детальним та повним. В оптимальному варіанті повинен бути охоплений кожен елемент взаємовідносин зазначених сторін[4,с.34].

За доходами від іноземного туризму Росія зараз перебуває у другому десятку європейських країн. Частка туризму у валовому внутрішньому продукті Росії мізерно мала - близько 1,5%.

Виділимо основні проблеми російського туризму.

Одна з проблем російського туризму - це дорожнеча відпочинку у власній країні. Це стосується як високих цін на проживання в готелях та пансіонатах, так і дорогою авіаперевезення. І цими проблемами вміло користуються закордонні оператори, випускаючи на російський ринок величезну кількість пропозицій недорого відпочинку в країнах Греції, Італії, Іспанії, де рівень сервісу як правило перевершує той, що можуть запропонувати курорти Краснодарського краю, причому ціни через жорстокої конкуренції туроператорів часом надзвичайно низькі.

Рішення даної проблеми може полягати в перегляді тарифів на внутрішні авіаперевезення. А також формування турпакетів по способу створення закордонних турів, що має здешевити у цілому вартість туру.

Рішення це завдання вкрай актуально, тому що ринок туризму буде зростати, відповідно буде відбуватися і поповнення бюджету країни.

Друга проблема - це слабка законодавча база. Після скасування ліцензування на ринку з'явилося багато нових туристичних агентств, які спричинили за собою необґрунтовані знижки для закріплення на ринку. Непрофесійні агентства - це бич російського туризму.

Один способів вирішення цієї проблеми - це створення саморегулівної організації. З іншого боку законодавчо закріпити роботу турагентств тільки за прямими договорами від туроператорів.

Третя проблема - поява он-лайн бронювання. З одного боку зручність для туриста очевидно, але з іншого - до кого звертатися за компенсацією, якщо туристу не буде зроблена та чи інша оплачена послуга.

Потрібні законодавчі рішення в цьому питанні.

Четверта проблема - туроператорської демпінг. У боротьбі за ринок оператори готові продавати тури нижче собівартості, тим самим руйнуючи цей ринок власними силами.

Дане питання дуже складний ще й тому, що немає єдиного бачення щодо вирішення цього питання. Розбіжності між Росспоживнаглядом і Мінспорттуризму очевидні.

П'ята проблема - погана інфраструктура в країні. Брак недорогих готелів в Росії, погана інфраструктура відлякує іноземців від відвідин нашої країни. Бюджет країни міг значно поповнитися за рахунок туризму. Але далі Москви і Санкт-Петербурга іноземні туристи практично не виїжджають. Алтай, Байкал, Далекий Схід - красиві території нашої країни можуть вразити своєю пишністю будь-якого туриста.

Дуже важливо активізувати за підтримки експертів світової туріндустрії процес формування сучасного російського турпродукту, орієнтованого і на російських, і зарубіжних туристів. Необхідно розширення асортименту столичних туристичних та екскурсійних програм, оптимізацію подієвого календаря, розвиток туристської інфраструктури, взаємодії готелів, туроператорів, турагентів і музеїв.

Перешкодою для зростання турпотоку в Росії залишається візова проблема.

Проблеми іноземного туризму носять дещо інший характер.

Одна з проблем - сезонність туризму в країнах Середземномор'я і постійно зростаюча концентрація в прибережних районах.

Рішення цієї проблеми бачиться у завантаженні туристичних об'єктів в низький сезон: обладнання готелів закритими басейнами, створення комбінованих турів, використовуючи екскурсійні тури з подальшим проживанням в прибережних готелях і т.д.

Друга проблема - це падіння доходів від туризму. І відбувається це із-за того, що все більше іноземців відпочивають у країнах Європи не за туристичними путівками в готелях, а «дикуном», розмістившись в будинках і квартирах, взятих в оренду у співвітчизників.

Політика по захисту навколишнього середовища повинна бути націлена на довгостроковий період для забезпечення тривалої туристської діяльності[7].

В основі розвитку міжнародного туризму лежать наступні фактори-можливості:

1. Економічне зростання і соціальний прогрес призвели до розширення об'єму не тільки ділових поїздок, але і поїздок з пізнавальними цілями.
2. Вдосконалення всіх видів транспорту здешевило поїздки, зробило їх можливими для багатьох верств населення.
3. Збільшення числа найманих робітників і службовців в економічно розвинених країнах і підвищення їх матеріального і культурного рівня підвищили їх прагнення до духовних і пізнавальних цінностей.
4. Інтенсифікація праці і отримання трудящими більш тривалих відпусток передбачають необхідність більш змістовного відпочинку.
5. Розвиток міждержавних зв'язків і культурних обмінів між країнами привело до розширення міжособистісних зв'язків як між, так і всередині регіонів.
6. Розвиток сфери послуг стимулювало технологічний прогрес в області телекомунікацій, збільшило зацікавленість у відвідуванні різних країн і регіонів.
7. Ослаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей також стимулює розвиток туризму.

Будь-яке цивілізоване держава для того, щоб отримувати від туріндустрії доходи до бюджету, повинна вкладати кошти в дослідження своїх територій для оцінки туристичного потенціалу, підготовки програм розвитку турбізнесу, проектів необхідної інфраструктури курортних регіонів і туристичних центрів, і в інформаційне забезпечення, і в рекламу[1,с.3].

Хоча міжнародний туризм і володіє значним потенціалом як інструмент економічного розвитку, він не є панацеєю від усіх економічних проблем. Уряд має докласти чимало зусиль до оптимізації, а не максимізації прибутку від туризму, приймаючи до уваги ті витрати, які може спричинити за собою його розвиток. Слід зазначити, що можливість виникнення і величина витрат від туризму для країн, що розвиваються, набагато вище, ніж для процвітаючих. Розвинені країни за визначенням мають здоровою економікою, яка здатна з легкістю покрити всі витрати туризму. Зазвичай економіки таких країн диверсифіковані, а урядові інвестиційні програми зосереджені не тільки на туризмі.

Між тим, маючи досить багато проблем, міжнародний туризм не поспішає припиняти свої обороти. Дослідження Всесвітньої туристичної організації дають можливість стверджувати, що тенденції зростання туристичної індустрії будуть зберігатися і надалі. В період з 2000 до 2020 року прогнозується збільшення туристських прибуттів на 200%[8].

Що стосується Росії, то в нашій країні туристська діяльність реформується і розвивається. На жаль, наявні туристичні ресурси використовуються не раціонально, однак динаміка розвитку туристичного ринку Росії говорить про тенденції до зростання кількості туристів, а іноземних - зокрема.

Література

1. Актуальні проблеми туризму: Збірник наукових праць. Вип.1-9 / Науковий ред. Зорін І.В. - М.: РМАТ, 2006. - 212 с.
2. Биржаков М.Б. Введення в туризм. - СПб.: Герда, 2006. - 320 с.
3. Жукова М.А. Індустрія туризму: менеджмент організації. - М: Фінанси і статистика, 2007. - 200 с.
4. Зорін І.В, Квартальянов В.А. Енциклопедія туризму: Довідник. - М: Фінанси і статистика, 2007. - 363 с.
5. Ільїна Е.Н. та ін Основи туристичної діяльності - М: Академія, 2007. - 434 с.
6. Калашников В., Ермошкин Ст. Гри по-крупному // Турбізнес. - 2008. - №9. - С.21-25.
7. www.tourdom.ru
8. www.infotour.in.ua