Кубанов Р.А.
Вісник Луганського національного університету
ім. Т. Шевченка. - 2012. - №4(239). - Ч.ІІ. - С.28-35.

Реалізація компетентнісного підходу в процесі професійної підготовки майбутніх маркетологів туристичної індустрії

На сучасному етапі розвитку суспільства однією з пріоритетних галузей багатьох країн, зокрема України, є туристична індустрія. Із зростанням кількості туристів з’явився широкий спектр їхніх потреб, що зумовлює розширення туристичної галузі (поява нових видів туризму, збільшення кількості туристичних підприємств та ін.). У цих умовах розвитку туристичного ринку гострою й актуальною є проблема професійної підготовки майбутніх фахівців з туризму.

У процесі подальшої демократизації нашого суспільства й поступових ринкових перетворень найважливішим є навчання основам і законам цивілізованої підприємницької діяльності, висвітлення переваг і недоліків вільного підприємництва у порівнянні з командно-адміністративним керуванням економікою. Науковці та практики пов’язують підприємництво з тим, як індивідуум або група людей (організація) створюють і втілюють нові ідеї та методи діяльності (роботи), реагують на умови, що виникають в процесі діяльності, і таким чином призводять до змін, що характеризуються певною мірою невизначеністю, непевністю та складністю. Загальним визначенням підприємництва можна вважати „діяльність з метою отримання прибутку” [9]. Але закони і правила здійснення такої діяльності в цивілізованому суспільстві чітко регламентуються, що й відрізняє цивілізоване підприємництво від нецивілізованого. Безумовно, що цей підхід є актуальним і для майбутніх фахівців з туризму.

Аналіз організації, системи і якості підготовки фахівців туристської діяльності показує, що суттєво змінюються погляди на роль туристських кадрів, які існували протягом багатьох років, зростають вимоги до їх підготовки, усвідомлюється необхідність професіоналізму менеджерів з туризму. Вивчення наукової літератури і періодики дозволяє дійти висновку про те, що проблема професійної туристської освіти, підготовки фахівців для сфери туризму отримала певне віддзеркалення в роботах із проблем розвитку туризму і в публікаціях, присвячених питанням професійної вищої і середньої освіти. Зокрема, проблеми теорії фундаментальної туристичної науки та професійної освіти в туристичній галузі в Україні досліджували М.М. Галицька [1], Д.В. Єрмилова [2], І.В. Зорін [3], І.А. Зязюн [4], Л.В. Кнодель [5], О.А. Севаст’янова [6], Л.Г. Лук’янова [10], Г.С. Цехмістрова [11]. Між тим, інтенсивний розвиток туризму в сучасному суспільстві вимагає поглибленого вивчення процесу підготовки багатопрофільних фахівців туризму. В умовах становлення в Україні туристської освіти, яка б задовольняла потреби суспільства та відповідала європейським стандартам підготовки відповідних фахівців, особливого значення набуває вивчення і реалізація прогресивних ідей компетентнісного підходу.

Мета статті – охарактеризувати особливості реалізації компетентнісного підходу в процесі професійної підготовки майбутніх маркетологів туристичної індустрії.

У процесі дослідження нами встановлено, що цілий ряд робіт, які написані останнім часом в нашій країні та закордоном, підходять до розкриття маркетингу, як науки про виробництво, збут, ціну, просування продукту на ринку, але не концентрують увагу на ролі і місці професійної компетенції фахівця, методах і формах її формування та розвитку. Нажаль, у науковій літературі проблема професійної компетенції майбутніх маркетологів, зокрема туристичної сфери ще недостатньо досліджена.

Сучасний фахівець сфери послуг – це професіонал, який володіє потрібним рівнем компетентності щодо надання якісних послуг, а саме володіє знаннями:

- основ маркетингу, менеджменту, економіки;
- основ психології;
- сучасних технологій надання послуг;
- іноземних мов;
- умінням забезпечити якісне надання послуг відповідно до вітчизняних та міжнародних стандартів;
- користуватися сучасними інформаційними технологіями, застосовуючи сучасні технології обслуговування;
- здійснювати прогностичний аналіз кон’юнктури ринку послуг;
- встановлювати причини невідповідності якості послуг;
- попереджувати та усувати можливі конфліктні ситуації зі споживачами;
- розробляти рекомендації щодо забезпечення конкурентоспроможності послуг, ефективного розв’язання реальних завдань та проблем та ін. [7, с. 68-69].

На думку О. Сєваст’янової, фахівець туристської діяльності повинен мати високий потенціал управлінської і виконавської діяльності, реалізований у різних напрямках туристської, рекреаційної і спортивної роботи, орієнтуватися в різноманітних соціально-економічних і організаційно-технічних проблемах. Йому повинні бути властиві економічне мислення і широта поглядів, господарська обачність і заповзятливість, навики аналітичної оцінки ситуації, ініціативність і соціальна активність, знання психології людей і основ конфліктології [6, с. 10]. Визначаючи напрями професійної підготовки фахівців сфери туризму, доцільно врахувати соціально-економічні процеси в Україні та загалом у світі. Професійна діяльність менеджерів туризму підпорядкована особливостям цієї сфери в інформаційному суспільстві та вимогам ринку праці, що вимагає особливого підходу до удосконалення знань із маркетингу в майбутніх фахівців.

Дослідження маркетингу у туристичній сфері ставить за мету формування знань і компетенцій фахівців, враховуючи наступні структурні сфери [8, с. 118]:

1. Аналітична: розробка і обґрунтування макро- і мікроекономічних показників, що характеризують розвиток туризму; функціонування світового, національного і регіонального ринку туристичних послуг; аналіз стану, кон’юнктури та тенденцій перспективного розвитку глобалізуючих світових та національних ринків туристичних послуг; розробка рекомендацій по здійсненню державної підтримки розвитку соціального туризму; проведення моніторингу соціально-економічної ефективності державної політики у туризмі; прогнозування структурних змін у національному і регіональному масштабах; розробка моделей функціонування окремих видів туризму; аналіз ресурсного забезпечення туристичних заходів.
2. Організаційно-управлінська: організація, функціонування, розробка напрямків розвитку, посилення конкурентних переваг та ринкової стратегії туристичних організацій; управління туристичними організаціями й фірмами; організація роботи в держструктурах, професійних об’єднаннях для вирішення проблем розвитку туристичної галузі.
3. Економіко-правова: розробка стратегій і планів інтеграції туризму як пріоритетного напрямку національної економіки у світове економічне співтовариство; розробка проектів по удосконалення законодавства про туризм у відповідності з вимогами міжнародних стандартів; розробка стратегії участі держави у Всесвітній туристичній організації; розробка стратегій діяльності турфірм з урахуванням сучасних тенденцій інтеграції, глобалізації на світовому та національному ринках турпослуг.
4. Педагогічна: викладання спеціальних дисциплін у вищих навчальних закладах, участь у підготовці та перепідготовці кадрів; розробка навчальних планів та науково-методичного забезпечення викладання дисциплін по проблематиці туристичного маркетингу.
5. Науково-дослідна: складання планів, завдань для виконавців, програм для наукових досліджень з проблематики розвитку туризму; збір, обробка, систематизація, аналіз інформації з проблем розвитку туризму, вибору інструментів та методів дослідження; підготовка матеріалів для публікацій.

Ми погоджуємося з Г.С. Цехмістровою, що фахівцю туристичної сфери потрібні знання з підприємництва і маркетингу. Але, як підкреслює дослідниця: „... в основу підготовки таких спеціалістів мають бути покладені знання технології формування туристичного продукту, а також організаційні засади його доведення до споживача. Тому тут важливим аспектом є володіння правилами функціонування турперейтигового середовища, відповідної матеріальної бази, інфраструктури інформаційних мереж, правових норм, екологічних знань, архітектури та етнографічних особливостей культури регіонів” [11, с. 107].

Серед багатоаспектних взаємовідносин, які породжуються професійною діяльністю в туризмі, окрему групу складають психолого-педагогічні відносини, які будуються в системі «людина – людина». Готовність майбутнього маркетолога туристичної індустрії до взаємодії з людиною реалізується в процесі професійної підготовки, яка ґрунтується на гуманітарних дисциплінах, предметом наукового вивчання, яких є людина. Особливу роль відіграють дисципліни психолого-педагогічного циклу «Педагогіка та психологія», «Педагогіка туризму» та ін., саме вони сприяють формуванню в процесі навчання соціально-психологічних компетенцій та умінь конструктивної взаємодії з людьми в професійній діяльності.

Безумовно, що важливу складову в розвитку професійних компетенцій покладено на кредитно-модульно-рейтингову систему навчання і контролю знань студентів. Технологія організації навчального процесу підготовки фахівців для сфери туризму містить систему модулів і рейтингових оцінок. Студенту у середньому для одержання диплома про вищу освіту необхідно 34 кредити (300 год.), 13 обов’язкових курсів і 21 предмет на вибір [10, с. 28]. Проте, на нашу думку, найскладнішими проблемами навчального процесу майбутніх маркетологів туристичної індустрії ми вважаємо, по-перше, ефективний відбір майбутніх фахівців; по-друге, виявлення, закріплення й розвиток у них вроджених лідерських і підприємницьких рис характеру і талантів. Для вирішення цих проблем необхідно:

а) мати чіткі критерії, методи й методики щодо визначення й відбору маркетологів туристичної індустрії;
б) вміти ефективно організувати відбір майбутніх фахівців;
в) вміти ефективно виявляти лідерські риси характеру і здібності майбутніх маркетологів, а головне – знати, якими є найважливіші підприємницькі риси характеру особистості;
г) вміти ефективно організувати навчання потенційних маркетологів туристичної індустрії, розвивати й закріплювати в них лідерські й підприємницькі риси характеру.

В організації процесу навчання у вищій школі нині недостатньо обмежуватись удосконаленням відтворювальної діяльності студентів. Розв’язувати поставлені суспільством перед вузом завдання цілеспрямованого розвитку творчих здібностей всіх студентів, їх пізнавальної самостійності можливо лише на основі включення їх у процес творчої діяльності. Для стимулювання пізнавальної активності студентів необхідно, поряд з традиційними методами, застосовувати інтенсивні педагогічні технології, що ґрунтуються на діяльнісних формах навчання.

Найчастіші помилки у викладанні профільних дисциплін, і в тому числі маркетингу, – це застосування лекційного монологу без „зворотного зв’язку”, наведення прикладів до теоретичних положень і опитування „за заздалегідь сформульованими” запитаннями, на які є однозначні, беззаперечні відповіді або в конспекті лекції, або в рекомендованій літературі. Такий підхід зорієнтовано на складання сесії, а не набуття ґрунтовних знань. Нажаль, маркетологу туристичної індустрії реальне життя й практична діяльність не формулює теоретичних проблем, не ставить конкретних завдань, усе це він має робити самостійно в процесі підприємницької діяльності. Тому головним завданням викладацького складу вищих навчальних закладів є допомога формуванню у студентів логічного, плюралістичного мислення та вміння правильно уявляти реальність, визначати професійні завдання, шляхи та способи конкретних дій як на практиці, так і в теорії.

Наприклад, участь студентів у виконанні реальних маркетингових проектів, спілкування з керівниками підприємств туристичної індустрії створює необхідне підґрунтя для проведення практичних занять з професійно-орієнтованих навчальних дисциплін та для організації самостійної роботи на якісно нових засадах. Фактично заняття перетворюються на презентації студентами результатів самостійно виконаних професійних завдань, переважно за матеріалами туристичних підприємств. Отже, замість розгляду умовних навчальних прикладів студенти розробляють реальні документи (маркетинговий план, креатив-бриф, бюджет маркетингу тощо), виконують різноманітні види аналітичних робіт (ситуаційний аналіз, бенчмаркінг, портфельний аналіз тощо). У ході занять студенти відпрацьовують уміння публічної презентації і захисту власних проектів. Усе це сприяє формуванню професійних компетенцій маркетологів туристичної індустрії протягом періоду навчання. Вважаємо за необхідне підкреслити, що проблема співвідношення теоретичної та практичної підготовки зараз гостро стоїть в Україні, адже через відсутню достатню матеріальну базу, багато дисциплін вивчаються з теоретичного боку, а застосувати свої знання на практиці молоді фахівці можуть лише влаштувавшись на роботу. В закордонних закладах освіти не менше ніж 50% загальної навчально-професійної підготовки відводиться на практичну підготовку студентів.

Таким чином, організація підготовки майбутніх маркетологів підприємств туристичної індустрії на засадах компетентнісного підходу може бути успішною за умови інтеграції наступних складових: глибокого опанування теорії маркетингу та інших професійно-орієнтованих навчальних дисциплін, знання проблематики практичної діяльності професійних маркетологів та специфіки умов туристичної індустрії. Закріплення отриманих знань найефективніше відбувається в ході виконання студентами реальних практичних проектів та публічної презентації їх результатів, у процесі рольових ігор та професійних і психологічних тренінгів.

Перспективним етапом дослідження може стати визначення педагогічних умов формування професійної компетентності у майбутніх маркетологів туристичної індустрії у вищих навчальних закладах.

Література

1. Галицька М.М. Формування у студентів вищих навчальних закладів сфери туризму готовності до іншомовного спілкування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / М.М. Галицька. – К., 2007. – 20 с.
2. Ермилова Д.В. Профессиональная подготовка в туризме за рубежом и в России / Д.В. Ермилова. – М.: Советский спорт, 2005. – 145 с.
3. Зорин И.В. Феномен туризма: Миссия и функции туризма. Этнологические начала путешествия. Профессиональное туристское образование. Образование и карьера в туризме / И.В. Зорин. – М.: Наука, 2005. – 552 с.
4. Зязюн І.А. Філософія туризмології / І.А. Зязюн // Філософія туризму: навч. посіб. – К.: Альтерпрес, 2004. – С. 174–177.
5. Кнодель Л.В. Система підготовки кадрів сфери туризму у Німеччині: монографія / Л.В. Кнодель. – К.: Вид-во Федерації профспілок України, 2007. – 183 с.
6. Севаст’янова О.А. Педагогіка туризму: навч. посіб. для магістрантів ден. та заоч. форми навч. за спец. „Туризм” та „Готельно-ресторанна справа” / О.А. Севаст’янова ; ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. – Луганськ: Вид-во ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2010. – 237 с.
7. Формування професійної компетентності фахівця сфери послуг і туризму: навч.-метод. посіб. / В.Т. Лозовецька, Л.Б. Лук’янова, Л.В. Козак та ін. За заг. ред. Лозовецької В. Т. – К: Вид-во Інституту професійно-технічної освіти АПНУ. – 2010. – 382 с.
8. Зайчук Г.М. Організаційно-педагогічні умови розвитку професійної компетентності майбутніх маркетологів туристичної сфери / Г.М. Зайчук // Экономика Крима. – 2010. – № 1. – С.62-65.
9. Романовський О.О. Теорія і практика підприємницької освіти в розвинутих зарубіжних країнах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук: спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / О.О. Романовський. – К., 2003. – 40 с.
10. Лук’янова Л.Г. Освіта в туризмі / Л.Г. Лук’янова. – К.: Вища школа, 2008. – 325 с.
11. Цехмістрова Г.С. Особливості підготовки фахівців туризму в умовах реалізації вимог Болонського процесу / Г.С. Цехмістрова // Проблеми освіти: наук.-метод. зб. – 2007. – Вип. 47. – С. 104-110.

Кубанов Р. А. Реалізація компетентнісного підходу в процесі професійної підготовки майбутніх маркетологів туристичної індустрії

У статті розкрито особливості професійної підготовки маркетологів для туристичних підприємств на засадах компетентнісного підходу. Проаналізовано роль інноваційних методів навчання у формуванні професійних компетенцій майбутніх фахівців.

Ключові слова: професійна підготовка, студенти, маркетологи, компетентність, туристична індустрія.

Кубанов Р. А. Реализация компетентносного подхода в процессе профессиональной подготовки будущих маркетологов туристической индустрии

В статье раскрыты особенности профессиональной подготовки маркетологов для туристических предприятий на принципах компетентносного подхода. Проанализирована роль инновационных методов обучения в формировании профессиональных компетенций будущих специалистов.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, студенты, маркетологи, компетентность, туристическая индустрия.

Kubanov R. A. Realization competence approach in the process of professional preparation of future marketing specialists of tourist industry

In the article the features of professional preparation of marketing specialists are exposed for tourist enterprises on principles of competence approach. The role of innovative methods of teaching in forming of professional competence of future specialists is analyzed.

Key words: professional preparation, students, marketing specialists, competence, tourist industry.