Криховецький Іван Зеновійович
Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського
університету права ім. Короля Данила Галицького. - 2011. - №3. - С.158-166.

Туристична індустрія України: стан, проблеми та перспективи розвитку

У статті сформулювано й обґрунтовано ефективну стратегію розвитку туризму крізь призму наукових поглядів, світового досвіду, сучасних тенденцій розвитку та можливостей України на світовому ринку туристичних послуг.

Ключові слова: туристична індустрія, чинники розвитку, сучасні тенденції, світовий ринок туристичних послуг.

Постановка проблеми. Туризм - одна із найбільш диференційованих галузей економіки будь-якої країни, що водночас забезпечує міжнародне пізнання, виступає суттєвим «донором» валютних доходів держави та є, практично, найвигіднішою формою експорту, оскільки вилучає фінансові ресурси з інших держав без сплати митних платежів. Більше того, туризм, на відміну від більшості галузей економіки, може використовувати лише окремі відновлювальні природні ресурси і суттєво обмежувати використання інших. Така «гуманність» забезпечує цій галузі високий розвиток у сучасній економіці та перспективу подальшого піднесення в майбутньому.

Туризм в Україні - це ключова галузь економічної системи держави, розвиток якої повинен забезпечити відкритість вітчизняної економіки, підсилити демократичність та євроінтеграційний курс держави. Отримання Україною права на проведення чемпіонату Європи з футболу в 2012 році, стало своєрідною «візиткою» в глобальний туристичний бізнес, однак загальнонаціональні проблеми, притаманні практично всім сегментам туристичного ринку нашої держави, суттєво стримують подальший його розвиток. Тому першочерговим завданням у сфері побудови потужної туристичної індустрії в Україні є розробка стратегії адаптації вітчизняного туристичного бізнесу до сформованих лідерських стандартів країн ЄС і світу в цілому.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Загалом, проблеми туристичної індустрії в Україні досліджувалися такими науковцями, як Бобарикіна О., Воронцова М., Ворошилова Т., Долішній М., Дядечко Л., Мальченко В., Мельниченко С. Однак умови сьогодення обумовлюють необхідність визнання ефективної стратегії розвитку туризму в економіці України з урахуванням сучасних реалій.

Постановка завдання. Метою статті є формулювання й обґрунтування ефективної стратегії розвитку туризму в економіці України крізь призму наукових поглядів, світового досвіду та сучасних тенденцій розвитку туристичного ринку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Особливість туризму, як галузі народного господарства, полягає в задоволенні людських потреб щодо пізнання навколишнього світу, унаслідок чого відбувся інтенсивний його розвиток в розвинутих державах світу (рис. 1).

Рис. 1. Структура туристичних прибуттів у 2009 році [4]

Будучи достатньо «молодою» галуззю економіки, туризм 2009 року, забезпечив розподіл трохи більше 9% від світового ВВП та зайнятість кожного дванадцятого працівника [4].

Глобальне поширення фінансової кризи 2008 року принесло для світової туристичної індустрії «дві хвилі» важких фінансових наслідків. По-перше, брак вільних ресурсів на фінансових ринках суттєво обмежив розбудову туристичних об’єктів. По-друге, зростання безробіття і скорочення доходів населення викликало «ефект оптимізації витрат домогосподарств», що супроводжувався скороченням, так званих, витрат на дозвілля, левова частка яких акумулювалася туризмом.

У зв’язку із цим тенденції спаду у світовому туризмі дещо випереджали динаміку спаду сукупного ВВП (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка змін Світового ВВП і показників розвитку туризму [5]

Однак, якщо проаналізувати періоди зростання, то і тут проявляється певне випередження, що підтверджується динамікою зміни прибутковості туризму в структурі світового ВВП, а це, у свою чергу, засвідчує динамічність даної галузі і її здатність до оперативної адаптації, відповідно до тенденцій споживчого ринку (рис. 3).

а) обсяг прибутків туристичної галузі в млн.;
б) частка прибутків від туристичної діяльності у структурі валового світового прибутку

Рис. 3. Динаміка прибутків світового туризму [5]

Однак ефективність функціонування будь-якої галузі характеризується не лише обсягом її прибутковості, але й рівнем інвестиційної привабливості та обсягом зайнятості. Що ж до тенденцій світового туризму до відповідності цим параметрам, то ця галузь відзначилася певною динамічністю (рис. 4).

а) - натуральні показники зайнятості в туризмі; б) - відносні показники зайнятості в туризмі;
в) - обсяг інвестиційних вкладень; г) - динаміка частки туризму у світових інвестиціях.

Рис. 4. Динаміка зайнятості та інвестиційної привабливості світового туризму [5]

Зокрема, глибокий «спад» її інвестиційної привабливості у 2009 р. на 11% лише за 2010 рік був відновлений на 9 процентних пунктів і був меншим тільки на 2% від докризового рівня.

Практично, аналогічні тенденції спостерігаються і у сфері зайнятості, де зниження на 2,3% в 2009 році майже повністю компенсовано її зростанням на 2% в 2010.

Зважаючи на відповідні розрахунки й аналіз тенденцій посткризового туризму у світі, можемо стверджувати, що дана галузь у сучасних умовах переживає своєрідну «депресію», яка, у свою чергу, із початком 2010 року переросла в певне пожвавлення. При чому, враховуючи динамічність туризму, доцільно очікувати подальшого його піднесення уже в найближчі 5-10 років.

Що стосується економіки України, то згідно із дослідженнями Всесвітньої ради подорожей та туризму (WTTC), вітчизняна економіка за показниками розвитку туризму дещо не відповідала загальносвітовим тенденціям, зокрема, випереджаючи їх за показниками частики доходів у ВВП країни й інвестиційних вкладень, одночасно відстаючи у сфері зайнятості.

Зокрема, туристична індустрія України та суміжні з нею галузі економіки уже в 2008 р. принесли 9,3% або 85,1 млрд. грн. ВВП держави, які дещо знизилися в 2009 р. Однак, на відміну від світових тенденцій, це зниження здійснювалося з дещо меншою інтенсивністю (рис. 5).

а) - частка туризму у ВВП України; б) - обсяг інвестицій у туризм України

Рис. 5. Обсяг інвестицій і частка туризму у ВВП України [3]

Практично, аналогічна ситуація спостерігається у сфері інвестування туристичної галузі. Обсяг інвестицій у туристичній індустрії у 2008 році склав 50 млрд. грн., або 19,9%, у 2009 році - 47 млрд. грн., або 17,8%.

Що стосується зайнятості, то вітчизняна туристична індустрія (туризм і суміжні галузі) забезпечила роботою приблизно кожного 14 працівника. У 2008 р. чисельність зайнятих у туризмі склала 1571 500 чол., або 7,6% від загальної кількості працівників, однак 2009 рік приніс суттєве скорочення цих показників (рис. 6).

Рис. 6. Зайнятість у туризмі України [3]

Однак такі «умовно позитивні» зміни спричинені не ефективним розвитком підприємництва у сфері туризму, а викликані, насамперед, двома факторами. По-перше, загальне зниження ВВП в Україні за 2008-2009 було одним із найбільших у світі, а тому динаміка його зниження випереджала втрати доходів туризму. По-друге, готуючись до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року, на розвиток туризму і суміжних галузей спрямували значну кількість фінансових ресурсів безпосередньо з бюджету і внутрішніх інвестицій, що також дозволило втримати галузь на належному рівні (рис 7).

Рис. 7. Структура фінансування програми підготовки чемпіонату Європи з футболу 2012 [1]

Специфіка ринкових відносин полягає в тому, що будь-яка галузь економіки повинна будуватися безпосередньо на вільній конкуренції приватної власності різних суб’єктів господарювання за опосередкованої регулювальної діяльності держави.

Враховуючи короткотермінову перспективу 2012 року й обсяг ресурсів, що виділяється на забезпечення ефективного проведення заходів у ньому, в Україні необхідно розробити своєрідну стратегію розвитку туризму до, у період, після 2012 року.

У практиці світового менеджменту виділяють окремі групи учасників ринку та притаманні їм стратегії досягнення конкурентних переваг на цьому ринку (табл. 1).

Таблиця 1