Методичні підходи до оцінки регіонального потенціалу розвитку рекреаційного господарства

Вивчення ефективності функціонування будь-якого господарського об'єкту базується на врахуванні двох фактів, що складають саму основу економічної науки: безмежності потреб та обмеженості ресурсів для їх задоволення. Дане протиріччя є спонукальним мотивом для пошуку шляхів забезпечення максимально можливої кількості потреб при використанні мінімально можливої кількості ресурсів. Практично кожна галузь економічної науки намагається дати відповідь на це питання, оскільки воно є комплексним, багатоаспектним, суперечливим і неоднозначним. Результатом вивчення економічної ефективності під різними кутами зору є ціла низка теоретико-методичних розробок її оцінки, які, проте, мають єдину методологічну основу трактування економічної ефективності як співвідношення одержаного результату продуктивного використання факторів виробництва та їхніх витрат [35, с.33].

Рекреаційна галузь наукових знань - не виключення. В ній напрацьовано значну кількість наукових розробок, присвячених дослідженню функціонування рекреаційного господарства та окремих його складових. Так вивченням різних аспектів ефективності функціонування територіально-рекреаційних систем займались Ю. Веденін, Г. Голембський, В. Євдокименко, М. Крачило, М. Мироненко, В. Преображенський, І. Смаль, Л. Черчик; проблеми використання умов формування рекреаційного господарства досліджували О. Бейдик, Ю. Веденін, С. Генсирук, П. Ґудзь, В. Жученко, А. Кржимовська, О. Любіцева, В. Павлов, І. Родічкин, Н. Фоменко, В. Шмагіна; організації і управління - В. Азар, Т. Алейнікова, А. Бобкова, А. Гайдук, В. Калитюк та інші.

Проте, з появою нових чинників розвитку сфери відпочинку, залученням у рекреаційне користування нових ресурсів і територій, зміною парадигм розвитку як суспільства взагалі, так і економіки та її галузей зокрема, появою нових методів наукового дослідження, а також у зв'язку із останніми подіями, що мали місце у досліджуваній сфері (зміною форм власності на підприємства рекреаційного, готельного, ресторанного господарств, відмовою від утримування санаторно-курортних та інших рекреаційних закладів, що були на балансі окремих підприємств і організацій) виникає потреба раз у раз звертатись до проблеми оцінки економічної ефективності, перегляду її критеріїв та складових, що стосуються як результатів, так і витрат, застосування нових методів оцінки і вимірювання економічної ефективності.

Однією із складових загальної економічної ефективності рекреаційного господарства є ефективність його територіальної організації - ступінь використання (врахування) ресурсних, інфраструктурних, економічних, соціальних, екологічних та управлінських переваг (особливостей) території для створення певного оптимального об'єму рекреаційних послуг та товарів рекреаційного призначення шляхом мінімально можливих витрат ресурсів (природних, трудових, фінансово-економічних та ін.).

Тобто, використання (врахування) особливостей даної території може бути своєрідним каталізатором, що скорочує час, необхідний для її створення та доведення до споживача, чинником, що скорочує ресурсні витрати або запобігає їм. Таким чином, першим кроком забезпечення ефективності розвитку рекреаційного господарства має бути оцінка території регіону (у даному випадку адміністративної області) на предмет наявності та масштабів потенціалу його розвитку.

Вирішенню цієї задачі має посприяти розроблений алгоритм дослідження потенційних можливостей формування та територіальної організації рекреаційного господарства регіону.

Принципами створення такого алгоритму стали:

- використання системного та регіонального підходів;
- використання системи загальнонаукових та спеціальних методів;
- множинності опису (застосування декількох методів для оцінки деяких об'єктів чи явищ);
- цілісності та взаємопов'язаності;
- ієрархічності, послідовності і цілеспрямованості;
- доступності даних для обрахунку;
- можливості практичного застосування.

З огляду на об'єктивне існування різноякісних особливостей території регіону дана характеристика визначалась по наступних модулях:

- ресурсно-екологічному;
- соціально-демографічному;
- економічно-інфраструктурному;
- управлінському.

Кожен з вищевказаних модулів передбачає розгляд окремих блоків і питань з використанням різних методів, способів обрахунку та оцінки, що базуються на аналізі різноманітних джерел та інформації і націлені на отримання певних результатів (табл. 1.2).

Першим кроком дослідження має бути оцінка придатності території для розвитку рекреаційного господарства або окремих його видів з точки зору впливу природних чинників на людський організм. Характеристика її базується на основі вивчення та аналізу праць курортологів, кліматологів, геоморфологів, ландшафтознавців. Оцінити ступінь придатності природних територій для організації відпочинку допоможе виявлення територіальних відмінностей у забезпеченості природно-рекреаційними ресурсами. Матеріальним виразом природно-рекреаційного потенціалу є його грошова оцінка. На її основі можна провести ранжування території за рівнем забезпеченості природними рекреаційними ресурсами. Проте це не дасть повного уявлення про їх кількість, якість, розміри, розташування і привабливість, оскільки оцінюється адміністративна область (район) в цілому, а не кожний окремий рекреаційний об'єкт. В даній роботі ця проблема лише частково знята шляхом переліку особливо цінних у рекреаційному відношенні природних об'єктів та співвідношення грошової оцінки рекреаційних ресурсів та площі рекреаційних земель. Спробою вирішення цієї проблеми була характеристика природно-ресурсного потенціалу території, що базувалась на оцінці об'єктів природно-заповідного фонду за обраними параметрами [70, с.21-22, 79]. Проте, поза увагою залишається багато природних об'єктів, придатних для розвитку інших видів рекреаційної діяльності. Це ще раз актуалізує питання розробки державного кадастру природних рекреаційних ресурсів.

Екологічний блок розглядається з точки зору оцінки стану навколишнього середовища регіону, оскільки він є вагомим фактором, що визначає рівень рекреаційної привабливості території, а отже і формування територіальної структури рекреаційного господарства. Для надання повної екологічної характеристики регіону в рекреаційному контексті важливо враховувати фактори не лише техногенного, але й природного характеру, що впливають на її формування, адже різні варіанти їх поєднання створюють на певних територіях потенційний екологічний ризик виникнення тих чи інших захворювань.

Алгоритм оцінки можливостей ефективного формування та територіальної організації рекреаційного господарства

Модуль	Питання, що вивчаються		Метод вивчення, обрахунку	Джерело інформації	Очікуваний результат
Ресурсно-екологічний	Природні умови і ресурси	1. Ступінь придатності кліматичних умов і природних ландшафтів регіону для розвитку рекреаційного господарства	Літературний, картографічний	Тематичні карти з фізичної та медичної географії	Оцінка ступеня придатності території для розвитку рекреаційного господарства, виявлення ареалів, на яких неможливий розвиток окремих видів рекреаційної діяльності та ареалів, особливо сприятливих для їх розвитку
	Природні умови і ресурси	2. Оцінка природно-рекреаційного потенціалу	Літературний, картографічний, ранжування	Географічна енциклопедія України, атласи регіонів, путівники, довідник з географії природно-ресурсного потенціалу України	Районування території за грошовою оцінкою його природно-рекреаційних ресурсів з відзначенням особливо привабливих у рекреаційному відношенні природних об’єктів
	Умови і ресурси розвитку рекреаційного господарства антропогенного походження	3. Оцінка соціально-культурного потенціалу	Літературний, картографічний, формалізації, контент-аналіз, ранжування	Путівники, туристичні карти, енциклопедії, довідники, web-сайти.	Районування території за рівнем забезпеченості соціально-культурними рекреаційними ресурсами.
		4. Аналіз територіальної структури рекреаційної інфраструктури	Обробка і аналіз статистичних показників, картографічний	Статистичні щорічники і довідники	Комплексна оцінка адміністративних районів щодо рівня розвитку рекреаційної інфраструктури
	Екологічний	1. Аналіз територіальної структури техногенного забруднення території	Картографічний, статистичний, метод територіальних обмежень	Екологічний атлас, статистичні щорічники	Визначення територій, непридатних для проведення рекреаційної діяльності або окремих її видів.
	Екологічний	2. Визначення ареалів потенційного екологічного ризику	Картографічний, статистичний, метод територіальних обмежень	Екологічний атлас, статистичні щорічники
Соціально-демографічний	1. Визначення обсягу потреб населення Поліського регіону у санаторно-курортному обслуговуванні		Картографічний, статистичний, аналізу	Статистичні щорічники, тематичні карти	Оцінка можливостей регіону задовольнити існуючі потреби у санаторно-курортному лікуванні
	2. Оцінка ролі трудових ресурсів у функціонуванні рекреаційного господарства		Статистичний	Статистичні щорічники	Визначення резервів трудових ресурсів для розвитку рекреаційного господарства
	3. Співвіднесення рекреаційного потенціалу території з мережею поселення		Картографічний, статистичний, порівняння, аналізу	Результати попередніх блоків, тематичні карти	Визначення опорних пунктів розвитку рекреаційної справи та галузей їх можливої спеціалізації
	4. Аналіз інших соціально-демографічних особливостей регіону, що можуть здійснити вплив на розвиток рекреаційного господарства.		Літературний, картографічний, аналізу, статистичний	Довідники, праці з регіоналістики, тематичні карти, статистичні щорічники	Виявлення регіональних соціально-демографічних чинників розвитку рекреаційного господарства, визначення характеру їхнього впливу
Економічний	Встановлення залежностей	1. Визначення кореляційної залежності між рівнем економічного розвитку регіону і рівнем розвитку рекреаційного господарства	Обрахунок парного коефіцієнта кореляції та коефіцієнта детермінації	Статистичні щорічники та бюлетені	Оцінка рівня залежності між окремими показниками
	Використання виявлених залежностей на регіональному рівні	2. Характеристика територіальної структури господарства адміністративних областей Поліського економічного району, визначення в ній місця рекреаційного господарства	Статистичний, картографічний, ранжування	Статистичний щорічник	Оцінка рівня господарського розвитку регіонів, здійснення на її основі ранжування території
	Використання виявлених залежностей на регіональному рівні	3. Визначення рівня використання економічних переваг регіону у розміщенні об’єктів рекреаційного господарства	Аналіз, порівняння	Результати попередніх двох блоків	Визначення потенційних можливостей та перешкод економічного характеру, що впливатимуть на розвиток рекреаційного господарства
Управлінський	1. Виявлення особливостей регіонального менеджменту та їх ролі у розвитку рекреаційного господарства		Картографічний, літературний	Internet	Визначення додаткових можливостей для розвитку рекреаційного господарства

Ці показники особливо важливо враховувати при організації санаторно-курортної справи. На основі співвіднесення результатів перших двох модулів можна виявити території, на яких організація рекреаційної діяльності або деяких її видів недоцільна. Оцінку соціально-культурного рекреаційного потенціалу адміністративного району доцільно проводити, оцінюючи кожний об'єкт, що має рекреаційне значення. Рекреаційний потенціал кожного історико - культурного об'єкту в роботі розраховувався за формулою:

Pj = Km + Kp,

де Pj - рекреаційний потенціал кожного історико-культурного об'єкту;
Km - бал його рекреаційної привабливості;
Kp - рівень атрактивності (за результатами контент-аналізу).

Щодо визначення балу рекреаційної привабливості об'єктів, то у даному випадку була здійснена спроба присвоїти певну кількість балів кожному історико-культурному об'єкту в залежності від виду і статусу (значимості), що визначають його рекреаційну привабливість: особливо визначні, цінні в художньому плані пам'ятники, меморіальні комплекси - по 0,5 балів; церкви, собори, руїни давніх монастирів - по 0,5 балів, церкви, собори та інші будівлі - історико-архітектурні пам'ятки - по 1 балу, монастирі, замки, садиби - по 2 бали; археологічні пам'ятки - по 0,5 балів; краєзнавчі музеї місцевого значення - 1 бал, тематичні та краєзнавчі музеї регіонального значення - 1,5 балів, музеї загальнодержавного значення - 3 бали.

Велике значення у формуванні рівня атрактивності об'єкта має інформованість про нього населення. Вивчати рівень інформованості можна як з боку потенційних споживачів (метод соціологічних опитувань, який є досить ресурсомістким, проте дає чітке уявлення про володіння респондентом тією чи іншою інформацією), так і самих джерел інформації. Методом вивчення може бути контент-аналіз як наукометричне дослідження змісту тексту, запропонований для використання в рекреаційній науці А.І.Зоріним [21, с.26]. Для його проведення обирається певна кількість найбільш загальнодоступних джерел інформації (енциклопедії, путівники, туристичні каталоги тощо) і об'єктам присвоюється певна кількість балів в залежності від частоти повторень відомостей про них і рангу джерела, який присвоюється в залежності від рівня його популярності, доступності, ареалу поширення.

В даній роботі такими джерелами виступали: web-сторінки турагенцій - 3 бали, офіційні сайти облдержадміністрацій та електронні енциклопедії, Географічна енциклопедія України, загальноукраїнські путівники - 2 бали, література з регіоналістики - 0,5 балів. Усього 28 джерел.

Для визначення рекреаційного потенціалу групи історико-культурних об'єктів, вводився коефіцієнт компактності - 0,5, оскільки територіальна близькість розташування впливає на рівень їх привабливості:

Pgi =ΣРj + Kk ,

де Pgi - рекреаційний потенціал групи історико-культурних об'єктів;
ΣPj - сума балів рекреаційного потенціалу даних об'єктів;
Kk - коефіцієнт компактності;
Державні історико-культурні заповідники як окремі групи історико-культурних об'єктів зі спеціальним статусом, розташовані на компактній території, особливо цінні в рекреаційному відношенні, оцінювались окремо: до 15 балів, що визначають їх рекреаційну привабливість, додавалась сума балів, отримана в результаті контент-аналізу.

Культурно-рекреаційний потенціал адміністративного району визначався за формулою :

Prn = ΣPji + Pgi,

де Prn - культурно - рекреаційний потенціал даного району;
ΣPji - сума рекреаційних потенціалів кожного окремо розташованого історико-культурного об'єкту даного району;
Pgi - сума рекреаційних потенціалів компактно розташованих історико-культурних об'єктів даного району.

Ранжування території за рівнем забезпеченості соціально-культурними рекреаційними ресурсами дало змогу виявити основні райони потенційного розвитку окремих видів рекреаційної діяльності, що базуються на їх використанні, а співвіднесення ареалів поширення природно-рекреаційних та соціально-культурних ресурсів і аналіз джерел інформації про них дозволив оцінити рівень рекреаційної привабливості окремих адміністративних районів.

Розгляд соціально-демографічного модуля є важливою ланкою характеристики ефективності територіальної організації рекреаційного господарства, оскільки населення є споживачем рекреаційних послуг, певна його частина задіяна у наданні рекреаційних послуг. Показники, що характеризують рівень людського розвитку, визначають і особливості функціонування даної галузі, а їх територіальні відмінності здійснюють вплив на формування територіальної структури рекреаційної сфери (табл. 1.3).

Окрім того, територіальна конфігурація мережі закладів відпочинку тісно пов'язана із системою розселення, а соціально-культурні, етнічні та інші регіональні відмінності можуть бути як сприятливими, так і обмежуючими чинниками становлення територіальної конфігурації мережі рекреаційного господарства.

Вивчення потреб у відпочинку і попиту, який породжують соціально-демографічні фактори, - питання надзвичайно складне і потребує проведення системи спеціальних досліджень. У даній роботі обмежимось попереднім визначенням обсягу потреб в організації соціально спрямованої курортно-рекреаційної діяльності. Вибір даного напрямку досліджень обумовлюється специфічними особливостями Поліського регіону, населення якого значною мірою постраждало від наслідків аварії на ЧАЕС.

Таблиця 1.3.

Вплив показників людського розвитку на територіально-галузеву структуру та напрямки розвитку рекреаційного господарства

Показник людського розвитку	Коротка характеристика особливостей розвитку рекреаційного господарства (при інших рівних умовах)
Демографічна ситуація	Забезпечує динамічний розвиток секторів ринку рекреаційних послуг, що спеціалізуються на обслуговуванні певних вікових груп чи категорій споживачів рекреаційного продукту (дитячий, сімейний, шлюбні подорожі, подорожі для літніх людей тощо), з чисельною перевагою тих з них, що обслуговують домінуючу вікову групу категорію) населення.
Міграції населення	Характеризує мобільність населення, що знаходить відображення у структурі рекреаційної діяльності за напрямом руху відпочиваючих (туризм, місцевий відпочинок).
Зайнятість	Зумовлює потребу у відтворенні робочої сили, впливає на рівень платоспроможності населення, а відтак – на рекреаційну активність.
Матеріальний добробут населення	Зумовлює рівень рекреаційної активності. Обумовлює ступінь задоволення рекреаційних потреб. Різнорівневість матеріального добробуту різних верств населення впливає на вибір способу їх задоволення (рис. 1.2).
Умови проживання населення	Характеризують вихідні умови для розвитку тих видів туризму, котрі основуються на використанні помешкань місцевого населення в якості засобів розміщення (сільський зелений).
Рівень освіти населення	Визначає рівень потреби в рекреаційній діяльності та рівень запитів споживача до способів її задоволення та обслуговування.
Стан та охорона здоров’я	Визначає рівень потреби населення в санаторно-курортній реабілітації.
Стан соціального середовища	Впливає на рекреаційну привабливість регіону для туристів, що збираються в ньому відпочити.
Фінансування людського розвитку	Характеризує перспективи, що постають перед рекреаційною галуззю в майбутньому.

Низька платоспроможність населення є перешкодою для задоволення ним потреб у відпочинку. Це зобов'язує державу до розробки програм по організації соціального відпочинку. Регіон має можливості, щоб реалізація цих програм відбувалась у його межах [54, с.204]. Таким чином, метою цієї частини дослідження є визначення обсягу потреб у санаторно-курортному лікуванні і оцінка можливостей регіону у їх задоволенні на основі аналізу показників захворюваності населення.

Аналіз ринку робочої сили та його територіальної структури дасть уявлення про резерви трудових ресурсів для організації рекреаційного господарства, а розгляд мережі поселення - виявити додаткові можливості щодо подальшого розвитку деяких видів рекреаційної діяльності, удосконалення територіальної структури рекреаційного господарства.

Отримати цілісну картину впливу соціально-демографічного модуля на розміщення та територіальну організацію рекреаційного господарства допоможе виявлення та аналіз регіональних соціально-економічних чинників, що здійснюють найсуттєвіший вплив на ефективне його формування.

Характеристика територіальної концентрації загальної інфраструктури, необхідної для розвитку рекреаційного господарства, дасть повніше уявлення про передумови розвитку рекреаційного господарства на території Полісся. У цьому блоці оцінювалась також територіальна структура секторів розміщення і харчування, оскільки у довго- та середньотерміновій рекреаційній діяльності (окрім гастрономічного туризму) вони не є основною метою відвідування.

Метою розгляду економічного модуля в контексті визначення ефективності територіальної організації рекреаційного господарства є встановлення кореляційної залежності між рівнем економічного розвитку та рівнем економічного розвитку рекреаційного господарства (на прикладі України). Дана залежність буде визначатись на основі обрахунку парного коефіцієнта кореляції (r) за формулою:

де х - факторна ознака;
х - середнє значення факторної ознаки;
у - результативна ознака;
у - середнє значення результативної ознаки.

В якості факторної ознаки (х) можуть бути взяті показник виробництва промислової продукції по регіонах, показник виробництва продукції сільського господарства по регіонах, показник виробництва побутових послуг по регіонах. Результативною ознакою (у) виступатиме загальний обсяг послуг, наданих суб'єктами туристичної діяльності.

Значення парного коефіцієнту кореляції належить множині [-1;1], тобто при існуванні прямо пропорційної залежності між факторною та результативною ознаками, його значення буде належати множині [0;1], зворотно-пропорційної - [-1;0]. Щоб дізнатись, яка частина одного показника залежить від іншого, використовують коефіцієнт детермінації, обраховуючи його по формулі:

d = r² • 100%

Результати виявлених залежностей відобразяться на результатах реалізації завдань регіонального блоку, який має на меті виявлення територіальних відмінностей економічного розвитку адміністративних районів, а також виявлення потенційних можливостей та перешкод економічного характеру подальшому розвитку рекреаційного господарства на основі аналізу в даному контексті сучасної конфігурації мережі стаціонарних закладів відпочинку.

У світлі процесів регіоналізації врахування впливу регіональних особливостей управління на процес функціонування рекреаційного господарства та специфіку його територіальної організації є досить важливим, оскільки визначає ступінь підтримки місцевою владою загальнодержавної політики у цій галузі. Проте, на даному етапі це досить проблематично. Основна причина у тому, що значна частина факторів, що впливають на формування регіональних відмінностей в управлінні, належить до суб'єктивних (основним чином, особистісні характеристики місцевих лідерів, стиль управління і т.п.).

Об'єктивним чинником, що зумовлює відмінності в управлінні, є наявність територій зі спеціальним режимом економічної діяльності: вільні економічні зони, зони транскордонного співробітництва, території пріоритетного розвитку, території зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності тощо. Ознайомлення з можливостями створення таких територій в межах економічного району або окремого регіонуі співвіднесення даних ареалів з районами, найбільш сприятливими для розвитку рекреаційного господарства, дозволить виявити додаткові можливості та внести конкретні пропозиції щодо включення сфери відпочинку в перелік пріоритетних видів діяльності окремих зон.

Завершальним кроком по оцінці регіонального потенціалу формування та територіальної організації рекреаційного господарства є аналіз отриманих результатів і виділення територій, особливості яких можуть забезпечити зменшення витрат на виробництво рекреаційних послуг та товарів рекреаційного призначення, співвіднесення з ними існуючої мережі рекреаційних закладів та внесення пропозицій щодо подальшого їх розвитку та розміщення. При цьому наголошуємо на недоцільності проведення в даному випадку інтегральної оцінки потенціальних можливостей розвитку рекреаційного господарства, яка буде досить абстрагованою. Пояснюється це тим, що види рекреаційної діяльності характеризуються значним різноманіттям і певне поєднання територіальних особливостей окремих чинників, несприятливе для організації одних видів відпочинку, може виявитися сприйнятним, а то й необхідним для організації інших.

<<< назад | зміст | вперед >>>

Кравченко Н.О. Рекреаційне господарство Полісся: сучасний стан та перспективи розвитку

І. НАУКОВІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА РЕГІОНУ

1.4. Методичні підходи до оцінки регіонального потенціалу розвитку рекреаційного господарства