Кравченко Наталія Олександрівна, Зеленська Олена Олександрівна
Матеріали науково-практичної конференції
«Природничі науки на межі століть»
Ніжин, 2004. – 271 с. – С.147-149.

Сучасні підходи до класифікації факторів формування, розвитку і територіальної організації рекреаційного господарства

З метою забезпечення ефективного функціонування рекреаційного господарства слід брати до уваги закономірності та принципи його формування. На практиці це виражається у всебічному аналізі та максимальному врахуванні конкретних факторів¹, ігнорування яких призведе до незадоволення основних вимог суспільства щодо розміщення продуктивних сил.

У сучасній науковій літературі, присвяченій рекреації, існує безліч підходів до визначення і систематики факторів формування, розвитку і територіальної організації рекреаційного господарства. Але особливої уваги з точки зору рекреаційної економіки заслуговує підхід до систематики факторів, розроблений російським вченим І.В. Зоріним.

У своїй класифікації він виходив з двох основних економічних законів: безмежності людських потреб та обмеженості ресурсів, які являють собою діалектичну протилежність. В залежності від цього вчений виділив групу факторів, що генерують потреби, та групу факторів, пов’язаних з рекреаційними ресурсами, що їх (потреби) реалізують. Але згідно з вищенаведеною закономірністю, наявність рекреаційних ресурсів як така не визначає напрямів туристичних потоків (локалізації туристичної діяльності). Таким чинником, на думку І.В.Зоріна, виступає інформованість населення про такі території, тому він виділяє третю групу факторів, що визначають локалізацію рекреаційної діяльності і пов’язані з інформованістю населення щодо рекреаційних територій.

Беручи за основу принципи даної та інших класифікацій факторів формування, розвитку і територіальної організації рекреаційного комплексу (формування пропозиції товарів та послуг рекреаційного призначення), пропонуємо удосконалений її варіант (рис. 1).

Рис. 1. Фактори формування, розвитку та територіальної організації рекреаційного комплексу

В основу даної класифікації, подібно до класифікації І. Зоріна, покладено два вищенаведені економічні закони. В залежності від цього виділено дві групи факторів: фактори, що визначають потреби та ресурсні фактори.

Хоча ці дві групи повторюють думку І. Зоріна, ми навмисне уникаємо вживання означень “генеруючі” та “реалізуючі”. Першого тому, що рекреаційні потреби, скажімо, європейця суттєво відрізнятимуться від потреб жителя Анголи. Це означає, що, згідно класифікації І.Зоріна, потреба сама може виступати локалізуючим фактором. Це стосується, насамперед, коротко- та середньотривалої рекреаційної діяльності і продовжує мати значення для довготривалої.

Утримування від вживання другого означення викликане тим, що, з одного боку, наявність на певній території рекреаційних ресурсів є хоч і недостатньою, але все ж необхідною умовою для спрямування туди туристичних потоків (тобто також є локалізуючим фактором), а з іншого - для реалізації рекреаційних потреб необхідно, щоб вони стали попитом, а це не завжди трапляється. З цієї причини нами виділено групу факторів, які формують попит. Класифікація була б неповною без переліку інших факторів, що впливають на формування пропозиції товарів та послуг рекреаційного призначення.

На нашу думку, пропонована класифікація є більш досконалою, оскільки всебічно враховує взаємозв’язки між такими економічними категоріями, як потреби, попит і пропозиція.