Крамаренко В.І.
Культура народов Причерноморья. - 2009. - №154. - С.39-44.
Управління інтеграційним розвитком міжнародного туризму в АР Крим
Постановка проблеми в загальному виді. Міжнародний туризм охоплює поїздки подорожуючих осіб з туристськими цілями за межі країни постійного проживання. Як один з видів міжнародної економічної діяльності він знайшов величезні масштаби й став впливати на політичні, економічні й культурні зв'язки між країнами й народами. Туристична галузь випередила навіть автомобільну промисловість і зайняла друге місце після комп’ютерної.
Надходження від туризму у світі зросли у 300 разів за 50 років - з 2 млрд. US$ у 1950 році до 600 млрд. US$ у 2000 році [1, c. 17-20], а у 2004 г. їх сукупна величина склала 622,7 млрд. US$ [2]. По даним Всесвітньої туристської організації й Міжнародного валютного фонду, існує прямий позитивний зв'язок між темпами росту світового ВНП і кількістю туристів [3]. Найбільший розвиток міжнародний туризм одержав у західноєвропейських країнах. На частку цього регіону доводиться понад 70% світового туристичного ринку й близько 60% валютних надходжень, приблизно 20% на Америку, менш ніж 10% на Азію й Австралію разом узяті [4].
Тенденції росту туристичної індустрії будуть зберігатися і надалі. Очікується, що до 2010 р. в світі буде подорожувати 1 млрд. чоловік, загальний обсяг надходжень від міжнародного туризму становитиме 1325 млрд. US$, а глобальний попит на послуги туризму - 8972 млрд. US$ [5]. За прогнозами Всесвітньої туристської організації, до 2020 р. загальна кількість іноземних туристів досягне 1,56 млрд. чол. [6, с. 11].
Таблиця 1.
Прогноз розподілу обсягів в’їздного туризму по регіонах (міжнародні туристські прибуття), млн. чол. [4]
2000
2010
2020
Європа
366
526
717
Східна Азія (Тихоокеанський регіон)
105
231
438
Америка
131
195
284
Африка
26
46
75
Ближній Схід
19
37
69
Південна Азія
6
11
19
ВСЬОГО
673
1046
1602
Динаміка туристичного ринку України також свідчить про тенденції до зростання як числа туристів взагалі, так і іноземних зокрема (мал. 1). Але якщо розглядати туризм у цілому (внутрішній і іноземний), питома вага доходів від реалізації туристських послуг у ВВП України (включаючи послуги курортів) становитиме усього 1,6% хоча й має тенденцію до збільшення [8,с. 16].
Мал. 1. Динаміка туристських потоків в Україні, чол. [7]
Автономна Республіка Крим займає досить скромне місце на світовому ринку туристичних послуг - менш половини відсотка від загального обсягу таких послуг. Займаючи близько 4,5% площі України, Кримський півострів концентрує 29,6% обсягу всіх рекреаційних ресурсів, 10% ємності готельного фонду, 40% ємності здравниць, і всього лише 30% потоку іноземних туристів до нашої країни.
Ціллю даної статті є розробка стратегії розвитку міжнародного туризму в АР Крим, досягнення якої передбачає, по-перше, аналіз тенденцій, що намітилися, у галузі, по-друге, оцінку наявних резервів розвитку і, по-третє, визначення концептуальних підходів до формування механізму управління розвитком цього виду економічної діяльності в регіоні на майбутнє.
Результати проведеного дослідження свідчать про те, що значний обсяг природно-ресурсного потенціалу, різноманітність кліматичних умов, історичні традиції господарського освоєння й соціо-культурні пріоритети протягом багатьох років визначали туристсько-рекреаційну спеціалізацію Криму як одне зі стратегічних напрямків його регіонального розвитку. Однак, частка Криму в обсязі наданих туристичних послуг у цілому по Україні має тенденцію до зниження: від 24,4% в 2002 р., до 22,0% в 2003р., 23,2% в 2004р., і 22,3% в 2005р.; у надходженні платежів у бюджет від суб'єктів туристичної діяльності - від 26,7% в 2002р., до 23,3% в 2003р., 25,5% в 2004р., і 22,7% в 2005р. Якщо в 2002 р. одержали право на здійснення туристичної діяльності 772 суб'єкти, в 2004 р. - 1221, то в 2005 р. - тільки 358, при цьому фактично діючих - 296 суб'єкта підприємництва. Тобто у порівнянні з 2002 р. їхня кількість зменшилася в 1,6 рази [9].
Із числа суб'єктів підприємницької діяльності, що мають ліцензію на надання туристичних послуг, власну базу харчування мають 85 підприємств. власну базу розміщення - 51.
У структурі обсягу реалізації туристичних послуг в АР Крим за 2005 рік найбільший відсоток займає внутрішній туризм - 67,3%, на другому місці - іноземний - 32,0% і третьому - закордонний - 0,7%. У той же час порівнюючи ці показники з 2002 р. можна відзначити чітку тенденцію до зниження темпів росту міжнародного туризму (мал. 2.) [9].
Мал. 2. Динаміка обсягу реалазації турпослуг за видами туризму у 2002-2005 рр. (%).
Хоча співвідношення в'їзного й виїзного туризму в Криму має позитивне сальдо у 2005 році (+108218 людин ), однак це в 1,4 рази менше, ніж в 2002 році (мал. 3) [9].
Мал. 3. Динаміка співвідношення в'їзного й виїзного туризму в Криму у 2000-2005 рр.
Аналіз структури баз розміщення свідчить, що в 2005 році основну частину по прийому іноземних і вітчизняних туристів у Криму займали санаторії й пансіонати з лікуванням - 43,0%, бази відпочинку - 30,0%, готелі - 13,0%, турбази - 11,4%, приватні будинки розміщення - 1,5%, мотелі та кемпінги - 0,5%. Порівняльно з 2002 роком в АРК намітилась чітка тенденція зменшення кількості об’єктів розміщення туристів всіх форм власності (див. табл. 2) [9].
Таблиця 2.
Розміщення туристів у АРК в 2002-2005 роки
Найменування показників
од. вим.
2002
2003
2004
2005
Темп приросту (зниження) 2005/2004
- готелі
%
21,0
18,0
23,0
13,0
-43,5
- санаторії, пансіонати з лікуванням
%
23,0
20,0
27,0
43,0
59,3
- бази відпочинку
%
20,0
34,0
31,0
30,0
-3,2
- кемпінги, мотелі
%
1,0
2,2
2,0
0,5
-75,0
- турбази, молодіжні табори
%
22,0
20,0
11,4
11,6
1,8
- приватні будинки розміщення
%
13,0
5,8
5,6
1,9
-66,1
Аналіз цілей відвідування за період 2002 - 2005 рр. говорить про те, що основною метою перебування туристів у Криму є відпочинок (51,5%), далі йде лікування (35,3%), спортивно-оздоровчий туризм (6,2%) та ін. Знизився потік туристів, що приїжджали з діловою, службовою метою (див табл. 3) [9].
Таблиця 3.
Поділ туристів за цілями відвідування Криму у 2002-2005 роки
Найменування показників
од. вим.
2002
2003
2004
2005
Темп приросту (зниження) 2005/2004
- службова, ділова
%
9,0
9,0
10,0
5,4
-46,0
- відпочинок
%
57,0
60,5
60,0
51,5
-14,2
- лікування
%
13,4
12,6
19,0
35,3
85,8
- спортивно-оздоровча
%
9,6
9,8
6,5
6,2
-4,6
- інші
%
11,0
8,1
4,5
1,6
-64,4
Найбільшою популярністю серед іноземців і вітчизняних туристів користується Південне узбережжя Криму, м. Ялта і її найближчі райони - Алупка, Массандра, Симеїз. У 2004 році цей регіон відвідали 41,46% усіх подорожуючих, а в 2005 році цей показник зріс до 58,54%) (мал. 4) [9].
Мал. 4. Переваги подорожуючих в АР Крим по територіальній ознаці у 2005 р.
Головним партнером АРК у сфері іноземного туризму за період 2002 - 2005 рр. є Росія (у середньому 78%), далі Бєларусь (середнє значення 8%), Німеччина (2,3%) (мал. 5.), а частина туристів із країн далекого зарубіжжя склала лише 1,4%. Якщо порівнювати підсумки курортного сезону 2005 року із сезоном 2004 року, що був кращім у пострадянській історії Криму, то кількість росіян у загальному потоці туристів різко знизилася, що природньо відбилося на бюджеті АРК [9].
Мал. 5. Динаміка структури в'їзду іноземних туристів до Криму у розрізі країн за 2002-2005 роки (%).
За даними Міністерства курортів і туризму АРК у 2005 р. росіяни витратили в середньому 1700 гривень на людину, мешканці Білорусії - 1100 гривень, а громадяни України - лише 930 гривень.
Втрата популярності Криму серед російських туристів і курортників - це стратегічна помилка. Головною причиною такого положення є підвищення цін на путівки через зростання цін на овочі, фрукти, м'ясо, інші види продуктів, на енергоресурси, а також через скасування нульової ставки ПДВ. Багато відпочиваючих зволіли знімати приватне житло, і лише по необхідності приймати лікувальні процедури в курортних установах. Крім того, різко підвищили тарифи автоперевізники. В результаті нинішнім літом на курортах Краснодарського краю відпочиваючих стало на чверть більше, ніж у попередні роки, завдяки тим туристам, що раніше відпочивали у Криму. Так само багато російських туристів зупиняють свій вибір на турецьких курортах, тому що вони пропонують дійсно гідний рівень сервісу, причому відпочинок у Туреччині можуть собі дозволити не тільки заможні туристи. І не відомо, чи захочуть ще курортники, що відвідали Туреччину, повертатися в Крим, навіть при можливому здешевленні путівок, тому що сервіс кримського курорту значно гірше турецького. Крім того, аналіз деяких сегментів туристичного ринку показує, що Крим втрачає привабливість у найчисленнішого середнього класу, що різко скорочує доходи туристичної галузі, а, відповідно, і соціально-економічний розвиток регіону.
Велика частина проблем сфери курортів і туризму в АРК визначається системною кризою політики й економіки України. Найважливішими з них є:
1) досить хворобливе ламання радянських стандартів і механізмів у керуванні розвитком сфери туризму;
2) неуважність до модних молодіжних рухів у сфері вільного часу і, як наслідок, відсутність серйозних інвестицій у нові види туризму й активного відпочинку;
3) звуження індивідуальних термінів відпочинку з 24 днів до 7-14;
4) скорочення сезону, зокрема завантаження здравниць і приватного сектора у червні місяці;
5) випадання з інтересів туристів деяких історичних центрів - Сімферополь, Куйбишево, Старий Крим, Ангарський перевал; знищення маршрутного пішохідного туризму і системи гірських притулків;
6) старіння або повне руйнування баз розміщення і їхніх устаткувань навіть у курортах круглогодичного використання - самий яскравий приклад - вілли Симеїза; руйнування пляжів і берегових споруджень; системне знищення зелених насаджень парків і заповідників;
7) масове порушення норм екологічної, сейсмічної, зсувної, штормової безпеки при новому будівництві і реконструкції баз розміщення;
8) економічна неефективність і відсутність податкової віддачі значної частки здравниць, величезна кількість приватних готелів і пансіонатів, що працюють у "тіні".
І те, що Крим почав утрачати туристів - серйозна проблема, і її рішенням потрібно займатися терміново і всерйоз.
Стратегія управління розвитком туристської індустрії в Україні будується на виробленні державної політики в галузі туризму. У законі України «Про туризм» держава проголосила туризм не тільки як один із пріоритетних напрямків розвитку економіки [10].
Головної задачею управління розвитком туризму в Україні і її регіонах є створення сприятливого організаційно-правового й економічного середовища для розвитку цієї галузі, формування конкурентноздатного на світовому ринку вітчизняного туристського продукту на основі ефективного використання природного й історико-культурного потенціалу сфери забезпечення її соціально-економічних інтересів і екологічної безпеки.
Для рішення цієї мети АР Крим має усі умови. Насамперед туристсько- ресурсний потенціал Кримського півострова включає понад 3 тисячі об'єктів природного й антропогенного характеру. З них 54% зосереджені в південнобережній зоні, 18% - у центральній (Сімферополь, Бахчисарай і Білогірський район), по 10% - у північній (Джанкой , Червоногвардійський, Красноперекопський, Першотравневий і Чорноморський райони) і східної (Ленінський, Кировський і Радянський райони) зонах, і 8% у західній (Сакський і Чорноморський райони). На території автономії розташовано понад 11,5 тис. пам'ятників історії, культури й архітектури, що ставляться до різних історичних епох, цивілізацій і релігій. Тут розташовано 26 родовищ лікувальної грязі й ропи, більше 100 джерел мінеральних вод різного хімічного складу. У Криму налічується 6 державних заповідників, 33 заказника (у тому числі 16 загальнодержавного значення), 87 пам'ятників природи (13 - загальнодержавного значення), 10 заповідних урочищ, 850 карстових печер (з них 50 визнані фахівцями придатними для облаштованості й відвідування туристами), шахт, колодязів, і більше ніж 30 парків - пам'ятників садово-паркового мистецтва, у тому числі є загальнодержавного значення.
Головними задачами управління розвитком міжнародного туризму в АРК є:
1) формування привабливого й унікального вигляду півострова за рубежем і інтеграції Криму в міжнародний туристичний ринок;
2) перетворення туризму в один з найважливіших і стабільних джерел надходжень у бюджет, як у національної, так і в іноземних валютах;
3) сприяння збільшенню зайнятості місцевого населення;
4) популяризація у світовому масштабі кримських здравниць, курортних комплексів, культурно-історичних пам'ятників і духовної спадщини всіх народів, мешкаючих на території Криму.
Реалізація вищезгаданих стратегічних задач неможлива без забезпечення ефективного функціонування іноземних інвестицій у вигляді спільних підприємств - формі найбільш привабливої і перспективної.
Поглиблення і розширення зв'язків вітчизняних туристських організацій усіх форм власності з туристськими фірмами інших країн у всіляких сферах громадського життя, науки, культури й освіти сприятимуть трансформації міжнародних стандартів в національне законодавство України про туризм, діючих в багатьох державах і міжнародних організаціях.
Величезний інтерес до України, що з'явився в Європі і світі, завдяки "помаранчевої" революції, дає Криму унікальний шанс і вимагає управлінських рішень моментальних націлених на перспективу в 5-10 років. На наш погляд, загальна концепція управління розвитком туризму в Криму повинна будуватися на наступних вихідних положеннях:
- Крим є частиною України; рішення в регіоні соціальних проблем населення забезпечує достатню і стабільну працю всіх установ відпочинку, туризму і курортного лікування. При цьому Крим зберігає роль літньої політичної і культурної "столиці" усіх країн пострадянського простору. Він залишається і найважливішим центром класичної і модерністкою вітчизняної і закордонної культури. Його особливу унікальність повинні визначати древні культури корінних народів - кримських татар, караїмів, кримчаків, кримських греків і вірменів, а також своєрідні культурні досягнення європейських колоністів різних національностей.
- Величезне зростання інтересу до України в Європі і світі, а також несприятливі тенденції для туризму в країнах Азії створюють відмінні передумови для прориву АР Крим в лідери міжнародного туризму.
- Частина ресурсів Криму - пляжі і парки терплять серйозне перевантаження у високий сезон. Окремі категорії відпочиваючих конкурують між собою, але проблема може бути вирішена їх розподілом за часом, по місяцях року.
- Старіння населення (збільшення частки людей похилого віку) у розвинутих країнах Європи дозволяє при освоєнні західних ринків орієнтуватися на відпочинок пенсіонерів навесні і восени. У свою чергу загальнонаціональна програма відпочинку і курортного лікування людей похилого віку України дозволила б деякі курортні комплекси проектувати з урахуванням обмежень у рухливості відпочиваючих і підвищених вимогах до тиші і спокою.
- Найважливішою рисою Криму є перевага неорганізованих форм масового відпочинку й особистих рішень відпочиваючих, а не твердих туристичних програм. Тому головним у керуванні туристичної сферою може бути тільки могутній довгостроковий інформаційний вплив.
- Вільний ринок і вільна інформація дозволять направляти приватну ініціативу підприємців в туризмі і особисті рішення туристів на користь усьому суспільству, зміцнення держави, підвищення міжнародного престижу України. Однак, відкриті тендери, логічна система пільг для інвесторів, поширення інформації про це в Інтернет, реалізм, толерантність і уміння шукати компроміси - це вже залежить від політики держави. Крім того, відкрита конкурсна здача в оренду на 10-20 років природних визначних пам'яток і пам'ятників культури, на нашу думку, може забезпечити їхню ефективну охорону й економічну віддачу без усяких бюджетних дотацій.
Висновки:
1. Міжнародний туризм - систематизована і цілеспрямована діяльність підприємств сфери туризму, зв'язана із наданням туристських послуг і туристського продукту іноземним туристам на території України (в’їзний туризм) і наданням туристських послуг і туристського продукту за рубежем (виїзний туризм). Туризм у багатьох країнах - діяльність, що знаходиться під пильною увагою держави як економічно вигідна і прибуткова галузь.
2. Туризм для світового співтовариства вже давно є однією з найбільш дохідних і інтенсивно розвинутих галузей, що приносить близько 10% валового доходу. У багатьох країнах туризм входить у трійку ведучих галузей країни, розвивається досить швидкими темпами і має важливе соціальне й економічне значення.
3. Зміцнення ринкових механізмів і приватної ініціативи, помітне поліпшення інвестиційного клімату визначатимуть стабільне поліпшення курортів і туризму в Криму, створять відмінні передумови для прориву АР Крим у лідери міжнародного туризму.
4. Одним із перспективних напрямків стимулювання розвитку туризму в Україні і її регіонах, збільшення валютних надходжень від туристської діяльності, удосконалення ринкової інфраструктури є створення спеціальних економічних зон туристсько-рекреаційного типу.
Таким чином, управління розвитком туристичної галузі як високоприбуткового сектора економіки є важливим чинником соціального розвитку та культурного піднесення України, АР Крим при збереженні самобутності, національної суті, гармонійної інтеграції нашої країни в європейські та світові глобалізаційні і гуманізаційні процеси.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
