Економічне оцінювання інтеграційних управлінських рішень в паливно-енергетичному комплексі

Енергоекономічні показники України

Показники	1991	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003
Реальний ВВП (% до попереднього року)	91,3	77,1	87,8	90	97	98,1	99,8	105,9	109,2	105,2	109,3
Виробництво елек-троенергії, млрд. кВт/год	278,7	202,9	194,0	183,0	178,0	172,8	172,1	171,4	173,0	173,7	180,4
Видобуток вугілля, млн. т	135,6	94,4	83,6	71,3	75,9	76,1	81,0	80,3	83,9	82,5	80,3
Споживання ПЕР, млн. т. у.п	340,1	235,4	219,8	217,9	197,8	187,3	186,5	176,2	189,3	–	–
Енергоємність ВВП, кг. у.п/грн	1,676	1,947	2,070	2,28	2,138	2,04	2,059	1,839	1,81	–	–

Доведено, що заходи з реформування ПЕК, зокрема його роздержавлення та приватизація, очікуваних позитивних результатів не забезпечили. Тому, беручи до уваги обмежені можливості конкурентоспроможного розвитку ПЕК та виходячи з необхідності пошуку напрямків підвищення його ефективності, обґрунтовується необхідність реалізації у даному секторі промисловості ІУР, зорієнтованих на використання власних можливостей окремих підприємств у їх спільних інтересах, що передбачає розвиток між ними коопераційних відносин, реалізувати переваги яких можна через створення вертикально-інтегрованих ЕПК, за участю різних суб'єктів ПЕК. Як свідчать результати дослідження, перевагами таких рішень є можливість підвищення конкурентоспроможності підприємств уже у короткотерміновому періоді, що одночасно створює умови для їх довготермінової конкурентоспроможності. При цьому ІУР тлумачаться як результат аналізу і економічного обґрунтування доцільності об'єднання ресурсного потенціалу окремих СГ на конкретних принципах, які визначають особливості внутрішніх взаємовідносин між ними з метою підвищення їх конкурентоспроможності.

Інтеграція в управлінні підприємствами ПЕК розглядається з точки зору можливостей реалізації комплексу заходів, спроможних не лише мінімізувати наслідки дестабілізуючих впливів на системи енергетики чи повністю знешкодити їх, але й забезпечити певний інноваційний ефект. Тому аналізується як стабілізаційний ефект ІУР, так і інноваційний. Виходячи з того, що реалізація ІУР на мікрорівні визначається нормативно-правовими рішеннями макрорівня і потребує урахування можливого впливу на ефективність їх реалізації об'єктів промислового забезпечення функціонування систем енергетики, у роботі визначено систему СТР (рис. 1), які становлять основу ІУР, і реалізуються на різних рівнях ієрархії управління у першу чергу з метою відновлення економічної стабільності СГ ПЕК і активізації інвестиційних процесів, у тому числі і за рахунок зовнішніх джерел інвестиційного капіталу, можливість залучення якого зростає в умовах ЕПК.



Рис. 1. Взаємозв'язок СТР

На рис. 1 рівень міжгалузевого комплексу в системі СТР представлений вертикально-інтегрованою ЕПК. На регіональному рівні знаходяться незалежні суб'єкти ПЕК, а також споживачі ПЕР.

У другому розділі - "Методичні основи економічного оцінювання інтеграційних управлінських рішень в паливно-енергетичному комплексі", досліджуються і аналізуються прояви стабілізаційних та інноваційних ефектів реалізації ІУР на різних рівнях територіально-виробничої і управлінської ієрархії, пропонується система показників їх оцінювання. Наводяться методологічні підходи до оцінювання мікро-, мезо- та макроекономічної ефективності зазначених рішень.

Виявлено форми прояву інтеграційних ефектів ІУР (рис. 2). Встановлено, що сукупний інноваційний ефект інтеграції проявляється у підвищенні надійності функціонування підприємств, їх економічності і екологічної безпечності, і як наслідок підвищенні конкурентоспроможності СГ ПЕК та суміжних галузей промисловості, а також у можливості активізації "точок зростання", що передбачає розвиток суміжних галузей виробництва. Крім цього, виявлено прямий або опосередкований характер множинного прояву ефектів інтеграції. Прямий ефект у найбільшій мірі проявляється на рівні окремого об'єднання, у конкретних СГ. В основному, він виражається у зменшенні собівартості виробництва продукції, можливих втрат прибутку, збільшенні обсягів виробництва та реалізації продукції, приросту власних інвестиційних ресурсів та підвищенні надійності функціонування підприємств компанії. Такими ж фактично є основні ефекти і на інших рівнях, - мікро- та макро-, які значною мірою проявляються опосередковано.

Основною умовою доцільності інтеграції СГ визначено наявність мікроекономічного ефекту, який перш за все пропонується оцінювати з точки зору зміни прибутку як окремих суб'єктів об'єднання, так і компанії в цілому.

Акцентовано увагу на існуванні так званої нижньої межі ефективності компанії як багатогалузевого об'єднання, яка відображає обсяг прибутку, який міг би бути отриманим усіма СГ за умови їх роздільного функціонування. Якщо сумарний прибуток суб'єктів інтеграції дорівнює нулю, то створення компанії з фінансово-економічної точки зору може не мати економічного сенсу.

Пропонується методичний підхід до оцінювання мікроекономічних результатів потрійного об'єднання, створеного за участю теплової електростанції (ТЕС), вуглевидобувного підприємства (ВП) і нафтопереробного заводу (НПЗ) на основі вдосконалення методичного підходу до оцінювання ефективності енерговугільних компаній.

Зазначається, що приріст надходжень ЕПК відбувається перш за все за рахунок приросту прибутку від реалізації продукції , рівного різниці собівартості реалізованої продукції до і після об'єднання.

Прибуток від реалізації одиниці продукції після об'єднання при незмінній ціні, для ВП, ТЕС і НПЗ дорівнює відповідно:

, , ,

де , , - доінтеграційні (післяінтеграційні) витрати на виробництво одиниці продукції ВП, ТЕС, НПЗ; , , - доінтеграційний прибуток від реалізації одиниці продукції, - вугілля, електроенергії, мазуту.

Збільшення балансового прибутку суб'єктів ЕПК, що являє собою єдину юридичну особу і внутрішні розрахунки в межах якої здійснюються за собівартістю, дорівнює:

,

де - ціна одиниці продукції на зовнішньому (внутрішньому) ринку; - витрати виробництва одиниці продукції (собівартість); - кількість продукції реалізованої на зовнішньому (внутрішньому) ринку.



Рис. 2. Рівні прояву ефектів інтеграції підприємств ПЕК

Оскільки різниця , тому що , то реальний прибуток підприємств формується винятково за рахунок реалізації продукції на зовнішньому ринку (при умові якщо внутрішньореалізаційні операції в межах компанії здійснюється за собівартістю). Приріст прибутку залежить від збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції за межами об'єднання, у чому зацікавлені всі суб'єкти ЕПК і для випадку, коли кінцевим продуктом об'єднання є електроенергія (прибуток безпосередньо ТЕС), дорівнює:

,

де - кількість виробленої електроенергії; - витрати електроенергії на власні потреби ТЕС; - кількість електроенергії, спожитої ВП (НПЗ); - тариф оптового ринку на електроенергію; - кількість вугілля, спожитого ТЕС; - собівартість вугілля; - кількість мазуту, спожитого ТЕС; - собівартість мазуту; - інші витрати ТЕС; - позареалізаційні доходи (витрати).

Запропоновано модель комплексного оцінювання ефектів ІУР, яка передбачає їх оцінювання на різних рівнях управлінської та господарської діяльності, і враховує ефекти, що проявляються на рівні як підприємств ПЕК, так і СГ інших галузей промисловості, які не беруть участі в інтеграційних процесах (рис. 3).

Відповідно до моделі мікроконкурентоспроможність аналізується з точки зору технічних, виробничих та еколого-економічних параметрів конкурентоспроможності безпосередньо учасників інтеграції. Мезоконкурентоспроможність доповнюється аналізом соціально-економічних наслідків інтеграції, при цьому, передбачає оцінювання інтеграційних ефектів як безпосередньо в галузях ПЕК, так і в інших галузях. Показники аналізу макроконкурентоспроможності характеризують загальноекономічний ефект: обсяги виробництва, експорту, рівень доходів населення, обсяг валютних резервів НБУ та інші. Передбачається оцінювання зовнішніх витрат виробництва. Окремо виділено показники ЕКБ держави та сталого розвитку.

Перевагою запропонованої моделі є можливість оцінювання стабілізаційних та інноваційних ефектів інтеграції підприємств з точки зору їх взаємовпливу на мікро- мезо- і макрорівнях, що дозволяє відстежувати взаємозв'язок факторів у контурі "інтеграція підприємств ПЕК - конкурентоспроможність підприємств ПЕК - конкурентоспроможність інших галузей - конкурентоспроможність національної економіки". Ефективним інструментом оцінювання такого впливу є міжгалузевий баланс (МГБ), використання якого передбачає модель.

Проведений аналіз взаємозв'язку між проявом деструктивних факторів у ПЕК, які спостерігаються сьогодні, і рівнем ЕКБ територіальних утворень дозволив розглядати інтеграцію в управлінні підприємствами ПЕК як важливий напрямок оптимізації параметрів територіальних утворень з точки зору досягнення прийнятного рівня їх ЕКБ за різними сферами життєдіяльності, перш за все енергетичною, інвестиційною, екологічною, виробничою.





Рис. 3. Модель комплексного оцінювання ефектів ІУР на різних рівнях управлінської і господарської діяльності

У зв'язку з цим у роботі досліджено вплив можливих форм прояву інтеграційного ефекту ЕПК (повніше завантаження потужностей підприємств компанії, зменшення собівартості продукції, збільшення обсягів виробництва, збільшення прибутку ЕПК, зменшення тарифів на її продукцію, збільшення інвестиційного потенціалу компанії) на складові ЕКБ окремих територій (рис. 4).

Рис. 4. Взаємовплив інвестиційного потенціалу ЕПК і складових ЕКБ



У третьому розділі - "Обґрунтування вибору інтеграційних управлінських рішень в паливно-енергетичному комплексі на засадах їх економічного оцінювання" виконано розрахункові дослідження можливих ефектів багатопрофільних ЕПК, включаючи також оцінювання еколого-економічної ефективності інтеграції СГ ПЕК за різних умов інтеграції. Зокрема, розглянуто підхід до оцінювання економічної ефективності утилізації золошлакових відходів ТЕС за рахунок вивільнення земельних площ, зайнятих під золошлаковими відвалами і зменшення платежів за землекористування. Виявлено, що при даному рівні екологічних зборів за шкідливі викиди в атмосферу та платежів за землекористування у СГ відсутні мотиви для реалізації екологічно орієнтованих управлінських рішень. Досліджено вплив інтеграції на надійність функціонування енергогенеруючого підприємства як основного суб'єкта ЕПК - виробника кінцевої продукції та проведено кількісний економічний аналіз зміни показників його надійності до і після створення об'єднання для заданих варіантів умов інтеграції. При цьому розвиток інтеграційних процесів розглядається як один з факторів еколого-економічної оптимізації територіальних утворень. Проаналізовано переваги створення вертикально-інтегрованих нафтових компаній на основі об'єднання нафтовидобувних і нафтопереробних підприємств з урахуванням сучасних проблем нафтопромислового сектору вітчизняної економіки. Обґрунтовано можливість і доцільність залучення до складу нафтових компаній енергогенеруючих підприємств, що спалюють мазут.

Запропонований методологічний підхід до оцінювання ефектів ІУР проілюстровано на прикладі оцінки інвестиційного потенціалу конкретних організаційних структур ЕПК для заданих варіантів умов інтеграції. Зокрема, розглянуто 10 можливих варіантів умов інтеграції ТЕС, ВП, вуглезбагачувальної фабрики (ВЗФ), НПЗ, утилізуючого підприємства (УТП) - утилізація золошлакових відходів (УТП1) та УТП2 - утилізація нетрадиційної енергетичної сировини і виробництво палива з відходів у вигляді синтез-газу. Доінтеграційний рівень передбачає незалежне функціонування СГ, і є базовим варіантом для розрахунку показників їх діяльності відповідно до умов інтеграції визначених іншими варіантами. Варіант 1 - добровільне об'єднання ТЕС і ВП. Варіант 2 - до об'єднання долучається ВЗФ. Варіант 3 - ТЕС збільшує обсяги закупівлі вугілля. Варіант 4 - до ЕПК долучається НПЗ реалізуючи додатково для ТЕС мазут. Варіант 6 - передбачає залучення до об'єднання УТП2. Варіант 7 - допускає відміну на державному рівні податку на додану вартість (ПДВ). Варіант 8 - генеруюча компанія - ТЕС поглинає ВП, ВЗФ і УТП2, утворюється єдина юридична особа, розрахунки в ЕПК здійснюються без сплати ПДВ. Варіант 9 - передбачає проведення внутрішніх операції в ЕПК за собівартістю. Варіант 10 - допускає проведення бартерних розрахунків між суб'єктами ЕПК. Окремо (варіант 5) розглядається можливість утилізації золошлакових відходів у масштабах ЕПК через створення УТП1 з точки зору зміни параметрів її економічної стабільності.

Через оцінку міжгалузевих ефектів інтеграції, зокрема зменшення собівартості виробництва електроенергії (за рахунок об'єднання СГ), досліджено зміну витрат виробництва іншими галузями економіки, можливий приріст прибутку галузей та зміну податкових надходжень до бюджету (табл. 2). Результати розрахунків засвідчили, що зменшення надходжень від ПДВ, за умови створення ЕПК як єдиної юридичної особи, може бути компенсованим за рахунок зменшення собівартості виробництва (і відповідного зростання прибутку), а також за рахунок приросту обсягів виробництва продукції суб'єктів ЕПК, і збільшення доходів бюджету від надходжень з податку на прибуток. Разом з цим, навіть без системи трансфертних цін в ЕПК, а виключно за рахунок організаційного ресурсу, який забезпечує приріст виробництва і зменшення собівартості продукції, податкові надходження зростатимуть (варіанти 1 - 4, 6). Можна стверджувати, що при умові якщо надходження від податку на прибуток скоротяться, доцільність інтеграції (з точки зору бюджетної ефективності) не зменшуватиметься. Адже, по-перше, є можливість у перспективі нарощувати обсяги виробництва, а, по-друге, слід брати до уваги імпульс пожвавлення виробництва у суміжних галузях, зростання наповненості інших грошових фондів. Даний критерій пропонується використовувати при оцінці бюджетної ефективності внаслідок реалізації ІУР.



Таблиця 2

Оцінка макроекономічних інтеграційних ефектів для заданих варіантів умов інтеграції паливних та енергетичних підприємств, млн. дол.

 

Варіант	Показники	Галузі промисловості
		Електро-енерге-тика	Нафтога-зова	Вугільна	Чорна металургія	Кольорова металургія	Хімічна	Машино- будування	Будівниц-тво	Інші галузі	Разом, млн. дол
1	∆С1	0,306	0,154	0,791	2,0	0,282	0,558	0,64	0,243	4,048	9,02
	П1	927,9	442,35	68,79	389,61	41,08	102,16	295,64	55,64	7611,6	9934,8
	∆Т1	0,092	0,046	0,237	0,6	0,085	0,167	0,192	0,073	1,21	2,71
2	∆С2	0,302	0,152	0,779	1,97	0,278	0,55	0,63	0,239	3,988	8,895
	П2	927,9	442,3	68,78	389,57	41,07	102,15	295,63	55,64	7611,58	9934,7
	∆Т2	0,09	0,045	0,234	0,592	0,083	0,165	0,189	0,0717	1,196	2,608
3	∆С3	0,893	0,448	2,3	5,84	0,823	1,627	1,865	0,71	11,79	26,3
	П3	928,49	442,64	70,30	393,44	41,62	103,22	296,86	56,107	7619,39	9952,1
	∆Т3	0,268	0,134	0,691	1,752	0,247	0,488	0,559	0,212	3,538	7,89
4	∆С4	1,022	0,512	2,636	6,687	0,942	1,862	2,135	0,81	13,5	30,11
	П4	928,62	444,7	70,636	394,28	41,74	103,46	297,135	56,210	7621,1	9955,9
	∆Т4	0,307	0,154	0,791	2,0	0,283	0,558	0,64	0,243	4,05	9,03
6	∆С6	1,063	0,533	2,74	6,95	0,98	1,937	2,22	0,842	14,04	31,31
	П6	928,6	442,7	70,74	394,56	41,78	103,54	297,22	56,243	7621,6	9957,1
	∆Т6	0,319	0,16	0,823	2,086	0,294	0,581	0,666	0,253	4,213	9,395
7	∆С7	1,934	0,97	4,99	12,65	1,784	3,525	4,04	1,53	25,55	56,99
	П7	929,53	443,17	72,99	400,257	42,584	105,14	299,041	56,93	7633,1	9982,78
	∆Т7	0,58	0,291	1,497	3,797	0,535	1,057	1,212	0,459	7,665	17,096
8	∆С8	1,81	0,91	4,68	11,87	1,67	3,3	3,79	1,4	23,96	53,45
	П8	929,4	443,11	72,68	399,47	42,47	104,9	298,79	56,84	7631,5	9979,2
	∆Т8	0,544	0,273	1,404	3,56	0,5	0,99	1,137	0,43	7,19	16,03
9	∆С9	2,114	1,06	5,45	13,83	1,94	3,8	4,416	1,67	27,92	62,28
	П9	929,71	443,26	73,45	401,4	42,749	105,452	299,41	57,07	7635,5	9988,08
	∆Т9	0,634	0,318	1,636	4,149	0,584	1,155	1,325	0,5	8,37	18,68
10	∆С10	3,84	1,93	9,92	25,15	3,55	7,0	8,03	3,04	50,78	113,26
	П10	931,44	444,129	77,9	412,75	44,34	108,6	303,03	58,447	7658,3	10039,1
	∆Т10	1,153	0,578	2,97	7,546	1,063	2,1	2,4	0,91	15,23	33,98

Умовні скорочення: ?С - зменшення собівартості виробництва продукції галузей промисловості, П - величина прибутку галузей після створення ЕПК, ?Т - приріст надходжень до бюджету від податку на прибуток.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання підвищення конкурентоспроможності об'єктів мікро-, мезо- та макроекономічного рівнів на основі формування і реалізації ІУР у ПЕК та удосконалення методичних основ їх економічного оцінювання, яке дозволяє зробити такі висновки:

1. Існуючий контур ескалації кризових явищ у вітчизняному ПЕК, несприятливе макроекономічне середовище, несформованість ринків ПЕР, їх нестабільність та суперечливість державної політики ринкових перетворень обумовлюють деградацію промислового сектору економіки, мінімізують перспективи його інвестиційно-інноваційного розвитку, ефективність соціально-економічного прогресу та конкурентоспроможність національної економіки загалом. Оскільки саме енергетика домінує у формуванні параметрів економічного зростання і є прискорювачем інноваційних процесів в економіці, без її збалансованого розвитку неможливий прогрес в інвестиційній сфері. Тому, виходячи з потреб забезпечення конкурентоспроможності економіки, необхідно першочергового зосередити зусилля на пошуку напрямків відновлення конкурентоспроможності СГ ПЕК.

2. Проведені дослідження засвідчили, що реалізація ІУР у ПЕК є важливим напрямком його конкурентоспроможного розвитку вже у короткотерміновій перспективі. З огляду на виявлені переваги мікроекономічного характеру, які виникають внаслідок створення інтегрованих паливно-енергетичних структур, доведено, що подібна стратегія розвитку СГ у довготерміновій перспективі спроможна забезпечити стійкі конкурентні переваги, їх стратегічну конкурентоспроможність, що є важливою передумовою формування кластерних утворень в промисловості і підвищення на цій основі конкурентоспроможності окремих галузей та економіки загалом. Зазначене дозволяє трактувати інтеграційні рішення як непрямий інвестиційний ресурс ПЕК.

3. Виявлений у роботі множинний характер прояву інноваційних ефектів інтеграції відкриває нові можливості для вирішення еколого-економічних та соціально-економічних проблем територіальних утворень, які загострюються в період трансформації економіки. У зв'язку з цим ІУР слід розглядати як інструмент санації підприємств, фактор соціально-економічного та еколого-економічного оздоровлення територій. Однак, при існуючому рівні норм екологічних зборів мотиви для реалізації еколого-орієнтованих рішень відсутні, що додатково актуалізує доцільність інтеграційних процесів у ПЕК.

4. Забезпечення ефективності реалізації ІУР потребує створення методики оцінювання комплексу ефектів з точки зору різних рівнів територіально-виробничої та управлінської ієрархії. Запропонована у роботі модель комплексного оцінювання ефективності зазначених рішень, яка передбачає оцінювання їх мікро-, мезо- та макроекономічної ефективності і враховує результати взаємовпливу окремих ефектів на різних рівнях, може бути використаною керівниками підприємств, науково-дослідними установами чи органами державної влади.

5. Економічно виправданою та такою, що відповідає вимогам забезпечення ЕКБ країни, є активізація інтеграційних процесів у нафтопромисловій сфері, що пояснюється не лише проблемами сировинного забезпечення вітчизняних НПЗ, наповненням внутрішнього ринку нафтопродуктами, але й можливістю підвищення їх конкурентоспроможності за рахунок максимально можливого завантаження потужностей і активізації на цій основі інвестиційних ресурсів, необхідних для реалізації технологічних інновацій з метою підвищення глибини переробки нафти, що дозволить поряд з іншим обмежити імпорт високооктанових нафтопродуктів, зміцнюючи тим самим конкурентоспроможність економіки.

6. Необхідне врахування можливих негативних ефектів інтеграції при формуванні та удосконаленні правової бази створення і функціонування вертикально-інтегрованих структур управління. Законодавство має балансувати економічні інтереси окремих СГ та соціально-економічні інтереси територіальних утворень, що потребує посилення ролі державних інституцій. Розвиток інтеграційних процесів у ПЕК є лише складовою в системі заходів щодо його реформування і тому ефективність ринкових перетворень у даній сфері та економіці загалом потребує реалізації комплексу взаємопов'язаних заходів, адже в іншому випадку інтеграційні рішення матимуть мінімальний ефект.

7. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати:

- Міністерствам вугільної промисловості, палива та енергетики України використовувати рекомендації щодо реформування ПЕК в напрямку активізації інтеграційних процесів між його суб'єктами з метою створення умов для зменшення собівартості виробництва ПЕР, зростання конкурентоспроможності СГ та вирішення соціально-економічних проблем у паливній та енергетичній галузях економіки;
- Міністерству економіки України звернути увагу на теоретичні положення, які обґрунтовують доцільність реалізації ІУР в ПЕК з точки зору підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також санації окремих підприємств, в тому числі соціально значимих;
- Міністерству освіти і науки України для підготовки спеціалістів у сфері економіки застосовувати теоретичні та практичні положення дисертації щодо впливу ІУР у ПЕК на конкурентоспроможність об'єктів різних рівнів аналізу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових наукових виданнях

1. Коцко Т.А. Економічна оцінка інвестиційного потенціалу інтегрованих енергопаливних компаній // Наукові вісті НТУУ "КПІ". - 2003. - №5. - С. 5-14.
2. Коцко Т.А. Надійність енергогенеруючих підприємств та їх конкурентоспроможність // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Логістика. - 2004. - №499. - С. 299-307.
3. Коцко Т.А. Вертикально-інтегровані структури управління та їх вплив на конкурентоспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу в ринкових умовах // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Економіка. Частина ІІІ. Збірник наукових праць. Випуск 4 (28). - Рівне, 2004. - С. 120-127.
4. Корпан Р.В., Коцко Т.А. Інтеграція підприємств паливно-енергетичного комплексу як чинник підвищення їх еколого-економічної ефективності // Наукові вісті НТУУ "КПІ". - 2004. - №4. - С. 5-13. Особистий внесок - запропоновано організаційну структуру ЕПК, що передбачає створення в її межах підприємства по утилізації золошлакових відходів, проведено оцінку економічної ефективності інтеграції підприємств, введено поняття еколого-економічного потенціалу ЕПК та розкрито його зміст.
5. Коцко Т.А. Комплексний підхід до економічної оцінки інноваційних ефектів інтеграції паливно-енергетичних підприємств // Наукові вісті НТУУ "КПІ". - 2005. - №3. - С. 5-15.

Монографічні видання

6. Коцко Т.А. Интеграция в организации управления - фактор повышения конкурентоспособности предприятий ТЭК // Актуальные проблемы устойчивого развития. Под. общ. ред. И.В. Недина, Е.И. Сухина. - К.: Знание, 2003. - С. 270-281.
7. Андыбур А.П., Коцко Т.А., Мылько И.П. Обеспечение конкурентоспособности предприятий топливно-энергетического комплекса // Инновационное развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности / Под общ. ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина. - К.: Знания Украины, 2004. - С. 206-213. Особистий внесок - досліджено механізм забезпечення конкурентоспроможності ЕПК, охарактеризовано зміст її конкурентних переваг та проведено оцінку синергетичного ефекту об'єднання.
8. Коцко Т.А. Эколого-экономические преимущества вертикально-интегрированных энерготопливных компаний - предпосылка повышения их конкурентоспособности // Интеграция в энергетике и экономическая безопасность государства / Под. общ. ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина. - К.: Знания Украины, 2005. - С. 410-421.

Публікації в інших виданнях

9. Коцко Т.А. Удосконалення організації управління як чинник забезпечення конкурентоспроможності нафтопереробних підприємств // Наука молода. - 2004. - Вип. 2. - С. 171-176.
10. Коцко Т.А. Організаційні перетворення як фактор конкурентоспроможності підприємств паливно-енергетичного комплексу // Матеріали ІІ Міжнародної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених "Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління". - К.: Пошуково-видавниче агентство "Книга Пам'яті України", 2003. - С. 95-96.
11. Коцко Т.А., Недин И.В. Возможности повышения конкурентоспособности предприятий топливно-энергетического комплекса на основе интегрированных организационных структур управления // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і освіта '2004". - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Том 66. - С. 27-29. Особистий внесок - визначено основну мету формування інтегрованих ЕПК та поняття конкурентоспроможності підприємства в контексті розвитку інтеграційних процесів у вітчизняному ПЕК.
12. Коцко Т.А. Інтеграція підприємств як інвестиційний ресурс енергетики // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції "Економіка підприємства: проблеми теорії та практики". - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Том І. - С. 41-43.
13. Коцко Т.А. Вертикальна інтеграція підприємств нафтопромислового комплексу, як фактор досягнення стратегічних переваг // Матеріали ІІІ Міжнародної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених "Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління". - К.: Пошуково-видавниче агентство "Книга Пам'яті України", 2004. - С. 60-61.
14. Коцко Т.А. Обеспечение надежности функционирования энергогенерирующих предприятий и возможности повышения их конкурентоспособности // Сборник докладов VII Всероссийской научно-практической конференции "Экономика. Управление. Финансы". - Тула, 2004. - С. 134-137.
15. Коцко Т.А. Організаційно-економічні передумови забезпечення екологічно безпечної діяльності підприємств паливно-енергетичного комплексу // Екологічний менеджмент у загальній системі управління: Четверта щорічна Всеукраїнська наукова конференція. - Суми: Вид-во СумДу. - 2004. - С. 143-146.
16. Коцко Т.А. Влияние вертикальной интеграции предприятий топливно-энергетического комплекса на обеспечение экономической безопасности регионов // Труды 6-й Международной научно-практической конференции "Экономика, экология и общество России в 21-м столетии". - Санкт-Петербург, 2004. - Часть 2. - С. 56-57.
17. Коцко Т.А. Деякі аспекти оцінки ефективності інтеграції підприємств паливно-енергетичного комплексу // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень '2004". - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Том 47. - С. 22-25.
18. Коцко Т.А. Еколого-економічні аспекти підвищення конкурентоспроможності підприємств паливно-енергетичного комплексу // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції "Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України". - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Том ІІ. - С. 71-74.
19. Коцко Т.А. Макроекономічні аспекти інтеграції підприємств паливно-енергетичного комплексу // Збірник тез доповідей Другої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених "Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації". Частина 1. - Тернопіль: Економічна думка, 2005. - С. 189-191.

АНОТАЦІЯ

Коцко Т.А. Економічне оцінювання інтеграційних управлінських рішень в паливно-енергетичному комплексі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. - Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2006.

Дисертацію присвячено теоретичним, методичним та прикладним питанням економічного оцінювання ефективності інтеграційних управлінських рішень в паливно-енергетичному комплексі, - інтеграції в управлінні паливними та енергетичними підприємствами. Досліджено мікро-, мезо- та макроекономічні переваги вертикально-інтегрованих енергопаливних компаній, створених за участю паливних та енергетичних підприємств з точки зору конкурентоспроможності об'єктів різних рівнів аналізу. Виявлено та проаналізовано інноваційні ефекти інтеграції, що проявляються на різних рівнях управлінської та господарської ієрархії з урахуванням їх взаємозв'язку та взаємовпливу.

Обґрунтовано необхідність комплексного оцінювання інноваційних ефектів інтеграційних управлінських рішень спрямованих на покращення техніко-економічних, екологічних та економічних показників суб'єктів інтеграції. Відповідно, запропоновано модель комплексного оцінювання інтеграційних ефектів, що передбачає їх оцінювання на різних рівнях управлінської та господарської ієрархії та враховує міжгалузевий ефект інтеграції.

Наведено результати розрахунків інвестиційного потенціалу організаційних структур енергопаливних компаній з урахуванням зміни їх технічних, виробничих і еколого-економічних показників для заданих варіантів умов інтеграції. Досліджено бюджетну ефективність інтеграції з точки зору зміни податкових надходжень внаслідок створення інтегрованих об'єднань.

Ключові слова: інтеграційні управлінські рішення, інтеграція, енергопаливна компанія, інновації, інноваційний ефект, ефективність, економічна стабільність, надійність, паливно-енергетичний комплекс, екологізація господарської діяльності, конкурентоспроможність, інвестиційні ресурси, економічна безпека, сталий розвиток.

ANNOTATION

Kotsko T.A. Economic estimation of integrative administrative decisions in fuel and power complex. - Manuscript.

The thesis for candidate degree in economics, specialty 08.02.03 - management, planning and regulation in economics. - National University "Lvivska politehnika", Lviv, 2006.

This dissertation deals with theoretical, methodical and applied questions of economic evaluation of efficiency of integrative administrative innovatory decisions in fuel and power complex. Micro-, mezo- and macroeconomic advantages of vertical integrated fuel and power companies, created with participation of fuel and power enterprises from the point of view of competitiveness of objects of analysis at different levels are explored. Innovatory effects of integration that show up at different levels of administrative and economic hierarchy, taking into account their correlation and interaction are discovered and analyzed.

Necessity of complex estimation of innovatory effects of administrative and economic decisions aimed at improvement of technical, economic and ecologic indices of integration subjects is grounded. A model of complex estimation of integrative effects that foresees their estimation at different levels of administrative and economic hierarchy and takes into account effect of integration between different branches is offered.

The results of calculations of investive potential of organizational and administrative structures of fuel and power companies, taking into account the changes in technical, productive, ecologic and economic indices for the set variants of integration are given. Budget efficiency of integration from the point of view of changes of tax income as a result of realization of organizational and administrative innovatory decisions is explored.

Key words: fuel and power complex, organizational and administrative decisions, integration, fuel and power company, innovations, innovatory effect, efficiency, economic stability, reliability, ecologization of management, competitiveness, investive resources, ecologic safety, energetic safety, stable development.

АННОТАЦИЯ

Коцко Т.А. Экономическая оценка интеграционных управленческих решений в топливно-энергетическом комплексе. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Национальный университет "Львовская политехника", Львов, 2006.

Диссертация посвящена теоретическим, методическим и прикладным вопросам экономической оценки эффективности интеграционных управленческих решений в топливно-энергетическом комплексе (ТЭК), - интеграции в управлении топливными и энергетическими предприятиями. Исследовано микро-, мезо- и макроэкономические преимущества, возникающие при создании вертикально-интегрированных энерготопливных компаний. Выявлено, а также проанализировано стабилизационные и инновационные эффекты интеграции с учетом их взаимосвязи и взаимовлияния, которые проявляются на разных уровнях управленческой и хозяйственной иерархии и оказывают прямое или косвенное воздействие на параметры конкурентоспособности отдельных предприятий, отраслей, территорий и экономической системы в целом. Соответственно, предложена модель комплексной оценки интеграционных эффектов, которая предусматривает их оценку на разных уровнях управленческой иерархии и учитывает межотраслевой эффект интеграции, что позволяет отслеживать взаимовлияние факторов в контуре "интеграция предприятий ТЭК - конкурентоспособность предприятий ТЭК - конкурентоспособность других отраслей - конкурентоспособность национальной экономики". При этом главным микроэкономическим преимуществом интеграции определена возможность повышения экономической стабильности ее субъектов за счет собственного ресурсного потенциала уже в кратко- или среднесрочной перспективе, что одновременно позволяет создать предпосылки для обеспечения их долгосрочных конкурентных преимуществ.

Рассмотрены мотивы интеграции предприятий с учетом влияния факторов внутренней и внешней среды, а также механизмы и организационные формы объединения компаний на примере как ТЭК, так и других секторов экономики. Исследованы преимущества формирования вертикально-интегрированных энергоугольных компаний на основании изучения хозяйственной практики Российской Федерации. В этом отношении рассмотрена сравнительная характеристика условий эффективности интеграции при создании разных организационных форм энергоугольных компаний.

Обоснована, с точки зрения повышения конкурентоспособности экономической системы страны и усиления ее экономической безопасности, целесообразность развития интеграционных процессов в нефтепромышленной сфере. Проанализированы возможные микро- и макроэкономические преимущества от интеграции нефтедобывающих, нефтеперерабатывающих и энергогенерирующих предприятий в контексте современных проблем ТЭК. Выявлены возможные преимущества, прежде всего эколого-экономические от создания энерготопливных компаний с участием предприятий утилизирующих золошлаковые отходы, а также предприятий специализирующихся на переработке нетрадиционного энергетического сырья и производстве синтез-газа.

Интеграция в управлении топливно-энергетическими предприятиями рассматривается не только как стратегия их адаптации к рыночной среде и стратегия общего развития, ориентированная на обеспечение долгосрочной конкурентоспособности, но и как фактор эколого-экономической оптимизации территориальных образований, фактор достижения условий устойчивого развития и обеспечения экономической безопасности. Вместе с тем акцентировано внимание на необходимости учета разного рода отрицательных эффектов интеграции предприятий ТЭК при оценке ее экономической эффективности, а также при формировании и усовершенствовании правовой базы создания и функционирования интегрированных энерготопливных компаний, главная цель которой должна заключаться в достижении баланса экономических интересов отдельных хозяйствующих субъектов и социально-экономических интересов территориальных образований.

Приведены результаты расчетов инвестиционного потенциала организационно-управленческих структур энерготопливных компаний разного субъектного состава с учетом изменения технических, производственных и эколого-экономических показателей их субъектов для заданных вариантов условий интеграции. Исследована бюджетная эффективность интеграции. В частности выявлена возможность компенсации снижения поступлений от налога на добавленную стоимость при условии создания энерготопливной компании - единого юридического лица, повышением поступлений от налога на прибыль. С этой целью проведен анализ изменения налоговых поступлений при разных условиях создания энерготопливных компаний по отдельным отраслям промышленности.

В теоретическом плане полученные результаты могут быть использованы для усовершенствования теории и методов оценки эффективности реализации интеграционных управленческих решений как в ТЭК, так и других секторах экономики с точки зрения разных уровней управленческой иерархии.

Практическая значимость роботы заключается в создании возможностей усовершенствования программ инвестиционно-инновационного развития отечественного ТЭК и повышении эффективности рыночных преобразований в экономике в целом.

Ключевые слова: интеграционные управленческие решения, интеграция, энерготопливная компания, инновации, инновационный эффект, эффективность, экономическая стабильность, надежность, топливно-энергетический комплекс, экологизация хозяйственной деятельности, конкурентоспособность, инвестиционные ресурсы, экономическая безопасность, устойчивое развитие.