Кобельчук Н.М.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційної
економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

Міжнародний туризм як найважливіша форма міжнародної торгівлі послугами

Послуги-це економічна продукція, яка є невидимою і не відчутною. Невидима торгівля знаходиться поза полем зору митних органів і важко піддається державному контролю. Особливий зростання спостерігається в даний час в торгівлі туристичними послугами.

Індустрія туризму є однією з найбільш динамічно розвиваються форм міжнародної торгівлі послугами в Україні. У багатьох країнах світу туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу. Крім значної статті доходу в казну, туризм є одним з могутніх чинників посилення престижу країни і зростання значення в очах світового співтовариства. Розвиток міжнародного туризму приводить до розвитку економічної інфраструктури країни і світових процесів. Міжнародний туризм є джерелом валютних надходжень, забезпечення зайнятості населення, розширення міжособистісних контактів.

Туризм-це специфічна форма міжнародної торгівлі послугами; вид підприємницької діяльності з надання власним громадянам або громадянам інших країн різних послуг.

За чисельністю мандрівників розрізняються індивідуальний (сімейний) і груповий. За характером проведення туризм поділяється на організований (заздалегідь обумовлюються всі аспекти перебування туриста за кордоном) та неорганізований (мандрівник сам визначає режими харчування, дозвілля, пересування по країні тощо).

В Україні організованим міжнародним туризмом туроператори (оптовий посередник на ринку туристичних послуг, які встановлюють контакти з фірмами з транспортування, розміщення, харчування, організації дозвілля, забезпечує їм максимальний оборот і отримує внаслідок цього знижки). Турагенство - посередник між клієнтом і туроператором, воно створює власні туристичні продукти.

Найбільший розвиток міжнародний туризм отримав в західноєвропейських країнах. На частку цього регіону доводиться понад 70% світового туристичного ринку і близько 60% валютних надходжень. Приблизно 20% доводиться на Америку, менш 10% - на Азію, Африку і Австралію разом взяті.

У 1950 р. у світі було здійснено 25 млн міжнародних туристичних поїздок, що у 2000 р. - 800 милий, 2020 р. очікується 1,5 млрд. В 2004 США відвідали 45,5 млн туристів (дохід країни від туризму - 68,4 млрд дол.), Францію - 76,5 млн туристів (29,3 млрд дол.), Іспанію - 49,5 млн туристів (27,3 млрд дол.), Росію - 20,2 млн туристів (6,3 млрд дол.), Міжнародний туризм входить у число трьох найбільших галузей, поступаючись нафтовидобувної промисловості автомобілебудуванню, питома вага яких в світовому експорті 11% і 8,6 відповідно [2. c.68].

Всесвітня організація по туризму в своїй класифікації виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів: США, Бельгія, Данини, Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і країни що є, в основному, приймаючими туристів (Австралія, Греція, Кіпр, Португалія, Франція, Швейцарія, Єгипет.

Розвиток міжнародних туристичних зв'язків спричинило за собою створення численних міжнародних організацій, сприяючих поліпшенню роботи цієї сфери світової торгівлі.

Найбільш впливовою серед туристичних організацій Всесвітня організація з туризму (ВОТ), яка створена в 1975 р. протягом багатьох років ця організація була відома як Міжнародний союз офіційних туристичних організацій, які не входили в систему спеціальних органів ООН, але за ініціативою Економічного і соціального ради ООН 2 січня 1975р. ОСЬ отримала офіційний статус спеціального органу ООН і свою нинішню назву. [1, C.33-36]

Важливою особливістю сучасного етапу розвитку міжнародного туризму і зміни його організаційних форм є проникнення в туристичний бізнес транспортних, торгових, банківських, промислових, страхових компаній.

Література

1. Данилова О.В. СОТ: регулювання торгівлі послугами / Данилова О.В.. - М: ІКЦ «Академкнига»,2003. - 95с.
2. Михайлин О.М. Короткий тлумачний словник-довідник з зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. - М.: А-Пріор, 2006. - 160с.