Козак О.М., Рындач М.А.
Культура народів Причорномор'я. - 2008. - №147. - С.131-133.

Інвестиційний аспект сталого розвитку рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим

Постановка проблеми. Для нашої країни очевидна необхідність забезпечення умов для сталого розвитку курортної сфери, насичення ринку конкурентоспроможними високоякісними туристськими послугами. Висновок індустрії туризму та гостинності АР Крим на найсучасніший рівень сприятиме його сталому соціально-економічному розвитку регіону.

Сталий розвиток - процес, що закладає необхідну основу для зростання ефективності виробництва і вирішення соціальних проблем. Це процес, критеріально зорієнтований на людину і розвиток особистості, регульований державою. Сталий розвиток рекреаційного комплексу регіону слід пов'язувати з досягненням такого рівня відтворювальних процесів, який забезпечив би не тільки тимчасову стабілізацію окремих підприємств даного комплексу, але і стійкий ріст надання широкого набору високоякісних курортних послуг. Сталий економічний розвиток курортної сфери не обмежується тільки стабілізацією обсягу надання послуг, охоплюючи фінансову, фінансово-кредитну, інвестиційну, управлінську, соціальну та інші сфери. В даному дослідженні робиться акцент на інвестиційному аспекті проблеми.

Процес сталого розвитку регіонального рекреаційного комплексу з точки зору методології його дослідження пов'язаний, з одного боку, з проведеними в країні економічними реформами, з іншого - з економічною реальністю регіону. Реалізація даного процесу повинна враховувати соціально-економічну специфіку, рівень розвитку та ресурсне забезпечення регіону. Ця вимога відповідає суті сталого розвитку сталий розвиток одних регіонів не може здійснюватися на шкоду іншим [1].

При формуванні концепції сталого розвитку регіонального рекреаційного комплексу як суб'єкта економіки необхідно поєднувати макро-, мезо - і микроуровневые інтереси і цілі. Доцільно вивчити альтернативні стратегії сталого розвитку рекреаційного комплексу виходячи з того, які фактори стабілізації реалізуються - сутнісні або вторинні, зв'язок яких з основами сталого розвитку опосередкована. Неможливо стабілізувати рекреаційний комплекс регіону без аналогічної стабілізації економіки країни, без узгодження цих процесів.

Аналіз основних досліджень. Методологічна основа концепції сталого розвитку відображена в роботах багатьох вчених - М.В. Глазиріна, О.Г. Єгорова, В.М. Іванова, B.C. Нікітіна та інші. Розробки механізмів стійкості та безпечного розвитку економіки регіонів виконали Ю.П. Алексєєв, О.М. Алісов, Р.А. Білоусов, А.Л. Гапоненко, Г.В. Гутман, Ю.С. Дулыциков, А.Г. Липко, Х.М. Мурадова, Г.В. Костін, О.М. Швецов, Д.С. Хайруллов, Г.Н. Ядрышников та інші.

Мета статті. Мета статті - визначити проблеми активізації інвестиційної діяльності підприємств рекреаційного комплексу в контексті завдань забезпечення сталого розвитку індустрії туризму АР Крим та шляхи їх вирішення.

Основний зміст. Світова фінансова криза не обійшла стороною і нашу країну, у зв'язку з чим актуальність забезпечення сталого розвитку країни та її регіонів зросла багаторазово. І вирішення цієї проблеми забезпечується не за рахунок різкого згортання інвестиційних проектів і програм, а як раз навпаки, за рахунок відбору і відчутного збільшення підтримки ключових із таких проектів (зокрема, і в рекреаційному комплексі АРК) з боку державних та регіональних органів влади. Тільки активна інвестиційна політика може забезпечити основу для довгострокового сталого зростання індустрії туризму, так і регіону і країни в цілому.

Така політика повинна обов'язково враховувати:

- складну структура народногосподарських зв'язків, що обумовлює необхідність поряд з комерційною та громадської виділяти і оцінювати регіональну і галузеву ефективність проектів в курортній сфері (що, зрозуміло, вимагає розробки особливих методів оцінки);
- ефективність використання бюджетних коштів, вимагає розробки і застосування методів оцінки інвестиційних проектів в індустрії гостинності різного типу [2].

Туристичний ринок - одна з найбільш бурхливо зростаючих і найбільш неструктурованих галузей української економіки. Останні п'ять років український туризм щорічно зростав на 30%. Навіть якщо цей темп знизиться, сукупний ріст індустрії транспорту та туризму в Україні протягом як мінімум п'яти років буде в півтора рази випереджати зростання ВВП. Ресурс зростання величезний. В розрахунку на одного жителя нашої країни витрати на подорожі сміховинні - це всього лише 58 доларів в рік. Наприклад, росіянин в середньому витрачає на туризм в два рази більше. Закономірно, що разом із зростанням купівельної спроможності українців росте і видозмінюється попит на туристичні послуги. Наші туристи витрачають більше, але стають все більш вимогливими і вимогливими. Деякі спеціально збирають гроші, щоб якісно відпочити. Клієнти готові купувати туристичний продукт частіше, кілька разів на рік. Все це показує, що індустрія відпочинку може стати одним з локомотивів економічного зростання як Криму, так і України в цілому .

На сьогодні кількість готелів, ні вартість та якість туристичних послуг поки що не відповідають запитам вимогливих клієнтів. І тут прихований великий потенціал зростання. Можна впевнено припустити, що як тільки інфраструктурні обмеження будуть зняті, кількість туристів щорічно почне швидко збільшуватися.

Необхідна ефективна реалізація вже підготовленого законопроекту «Про заходи щодо державної підтримки розвитку туристичної індустрії в Україні», який передбачає обов'язкове резервування і продаж земельних ділянок під будівництво готелів (не менше п'яти відсотків від загального розміру виділених земельних ділянок), а також податкові пільги для готельних інвесторів у вигляді звільнення від податку на землю і податку на прибуток. Наприклад, країни Євросоюзу мають право встановлювати мінімальний ПДВ на готельні послуги на рівні п'яти відсотків [3].

Податкові пільги, державна гарантія комерційних кредитів, є ключовими факторами для залучення капіталу в галузь. Досвід Туреччини показує, що інвесторам цікаві в першу чергу повністю підготовлені земляні наділи вже з підведеними комунікаціями, з пакетом дозвільних документів. Крім того, ці ділянки повинні бути вбудовані в довгострокову туристичну стратегію регіону. Україна теж домоглася значного припливу інвестицій в трускавецькі і кримські проекти завдяки податковим пільгам в рамках вільних економічних зон. Цей досвід треба широко розповсюджувати.

Частка в'їзного туризму в українському експорті послуг мізерна: всього 3,3%, а в середньому по Євросоюзу цей показник вдесятеро більше. Змінити ситуацію допоможуть створення сприятливих умов для інвестицій і виходу операторів ринку з тіні, пропаганда українських курортів і пам'яток на державному рівні. Нехтувати цим потенціалом не варто, адже крім тактичних завдань є і довгострокова перспектива.

Висновки. Дія перерахованих вище та інших макроекономічних чинників зумовлює необхідність розробки та реалізації адекватної ефективної інвестиційної політики в рекреаційній сфері АР Крим.

Джерела та література

1. Швецов О.М. Сталий розвиток регіонів: - М: «Ростинтэр», 2007,- 204 с.
2. Гладышевский О.І.. Прогнозування відтворювальних процесів в економіці (інвестиційний аспект). М.: МАКС Пресс, 2004. - 404 с.
3. Богута Н. Перспективи розвитку туристичного ринку України (Електронний ресурс) // Експерт Україна - 2008. №25. - Режим доступу: http://expert.ru/printissues/ukraine/2008/25