Кашинська О.Є.
Вісник Луганського національного Університету ім. Тараса Шевченка.
Серія: Педагогічні науки. Частина І. - 2011. - №14 (225). - С.106-112.
Впровадження в процес викладання дисципліни «Організація готельного господарства» технологій ситуативного моделювання
У статті дається визначення поняття ділова гра та характеризується модель навчання в грі, розглядаються умови використання даної технології в навчальному процесі та наводиться наглядний приклад використання таких технологій під час викладання дисципліни «Організація готельного господарства».
Ключові слова: технології ситуативного моделювання, рольова гра, симуляційні ігри.
Постановка проблеми в загальному вигляді. Глобальні процеси на даний момент охоплюють майже всі сторони економічних, політичних, інформаційних і культурних процесів нашої держави. Це, в свою чергу, спонукає до пошуку певних шляхів виходу на світовий рівень. Вибір правильного напрямку інтеграції передбачає також і розвиток високоякісної сфери обслуговування в Україні, що формується завдяки багатоплановій підготовці фахівців сфери гостинності у вищих навчальних закладах. Це, в певній мірі, й обумовлює підвищення вимог до підготовки бакалаврів сфери обслуговування [1].
Компетентність випускника сфери гостинності визначається глибиною його професійних знань і умінь, широтою їх діапазону, рівнем його функціональної підготовки, здібністю до самоосвіти. Усе це забезпечує його належну теоретичну та практичну основу, мобільність і дозволяє в найкоротші терміни пристосовуватися до виробничого середовища, що змінюється. Ці вимоги до підготовки майбутніх фахівців сфери гостинності підводять до найбільш складної проблеми: як організувати навчальний процес, щоб реалізувати підготовку конкурентоспроможного фахівця з певними здібностями, якостями, знаннями та вміннями.
Орієнтація на сучасні пріоритети в розвитку вищої освіти потребує розробки та впровадження технологій, орієнтованих на наближення навчання до реалій практичного застосування в діяльності фахівців (що має велике значення в роботі професіоналів сфери обслуговування).
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Розширенням дидактичного використання технологій інтерактивного навчання та розробкою ділових та імітаційних ігор займалися такі фахівців як І. Г. Абрамова, Н. П. Анікєєва, Л. Г. Борисова, В. Я. Платов, В. Н. Рибальський, А. М. Смолкін, с.А. Шмаков та інші. Велику роль в розповсюдженні форм інтерактивного навчання зіграли не тільки теоретичні розробки даних авторів, але їх практична діяльність по пропаганді ігрових форм, як основи інтерактивного навчання.
Про доцільність використання інноваційних педагогічних технологій в підготовці фахівців сфери туризму в своїх роботах наголошували П. М. Олійник, М. І. Скрипник, В. К. Федорченко, Н. А. Фоменко та Г. С. Цехмістрова. Проте, це були загальні рекомендації, аналізу наявного досвіду практичної діяльності по пропаганді та впровадженню ігрових форм навчання фахівців сфери туризму та гостинності ще не проведено. Тому, ми вважаємо, обґрунтованим буде розглянути питання впровадження в процес викладання дисципліни «Організація готельного господарства» технологій ситуативного моделювання, що й буде виступати метою нашого дослідження.
Для реалізації вказаної мети слід виконати наступні завдання:
- дати характеристику технології ситуативного моделювання;
- розглянути умови використання даної технології;
- навести наглядні прийоми використання технології ситуативного моделювання під час викладання дисципліни «Організація готельного господарства».
Виклад основного матеріалу. Сучасні вимоги до підготовки бакалаврів сфери обслуговування передбачають здобуття основних практичних умінь та навичок ще на студентській лаві, оскільки на практиці немає універсальних рішень, які були б слушні для різних ситуацій, персоналу, стилю керівництва. Як визначають дослідники, вирішення справ фахівцями не має ні початку, ні кінця – проблеми виникають постійно, й зазвичай існує дуже мало можливостей вирішити організаційні завдання раз і назавжди [2, с.101-110; 3].
Тому перед викладачами професійно орієнтованих дисциплін постає завдання – навчити майбутнього фахівця гостинності творчо підходити до будь-якої діяльності, працювати в складних умовах з великою кількістю завдань, взаємодіяти з іншими людьми. Тут необхідні такі якості: екстраординарне терпіння, витривалість і здатність думати «на ногах», тобто, йти на спонтанні компроміси, вести переговори в пікові моменти.
Зрозуміло, що основи таких практичних навичок не можна виробити в студента тільки на звичних лекціях, семінарських або практичних заняттях - треба зосереджуватись на поєднанні цих форм навчання з інтерактивними технологіями, серед яких найбільшого розповсюдження отримали ділові ігри.
У діловій грі відтворюється предметний і соціально-психологічний зміст професійної діяльності, імітується поведінка учасників гри за певними правилами, які віддзеркалюють умови та динаміку реальної професійної обстановки.
Ділова гра – процес напрацювання й прийняття рішення для конкретної ситуації в умовах поетапного, багатокрокового уточнення необхідних факторів, аналізу інформації, яка додатково надходить і напрацьовується в ході гри [4, с.185].
Однією із цілей гри є розвиток здібностей, відпрацювання навичок розв’язання конкретних узагальнених ситуацій. Типовість ситуації є характерною ознакою ділової ігри, завдання та процедури, що складають її сутність, повинні регулярно повторюватися у певній комбінації. Іншою характеристикою є наявність конфліктних ситуацій і резервів для їх усунення – відсутність конфліктності виключає саму постановку проблеми, а відсутність резервів не дозволяє достатньо ефективно розв’язати ту чи іншу ситуацію.
Переваги ігрової імітації перед реальним експериментом такі:
- наочність наслідків рішень що приймаються;
- фактор часу (гра дозволяє жити “швидко»);
- можливість повторення власного досвіду – чим складніше завдання, тим важливіше перевірити якомога більше підходів до його вирішення;
- у грі формуються установки професійної діяльності, легше долаються стереотипи, коректується самооцінка;
- розвиток творчого мислення студентів.
В.В. Серіков відзначає, що досвід, отриманий у грі, може опинитися навіть продуктивнішим порівняно з придбаним в професійній діяльності. Це відбувається з кількох причин. Ділові ігри дозволяють збільшити масштаб охоплення дійсності, наочно представляють наслідки ухвалених рішень, дають можливість перевірити альтернативні рішення. Інформація, якою користується людина в реальності, неповна, неточна. У грі студентам надається хоча й неповна, але точна інформація, що підвищує довіру до отриманих результатів і стимулює процес ухвалення рішень [5].
У діловій грі можуть приймати участь декілька чоловік, її результат – колективне вирішення проблеми, під час якого не виключається прийняття одноосібного рішення, але воно обов’язково обговорюється і, якщо треба, коригується.
В ході проведення ділової гри студентам надається можливість подивитися, пережити, відчути взаємодію учасників освітнього процесу в різних варіантах ділового спілкування під час інтеграції всіх видів організаційних форм.
Основними умовами ефективного використання моделі навчання в грі є ретельна підготовка до занять в аудиторії, забезпечення високої якості обговорення й взаємодії між студентами.
Для активізації інтелектуальної активності, самостійної розумової діяльності студентів А.М. Матюшин пропонує спиратися на умови використання ділових ігор:
- проблемне завдання повинно враховувати реальний рівень знань студентів, відповідати їх інтелектуальним можливостям;
- теоретичне або практичне завдання студентам (нове знання або способи дій) повинно містити невідому складову, викликати потребу її винайти;
- завдання (навчальні, практичні завдання, питання) стає проблемним, якщо воно збігається з питаннями, що виникають у студентів під час ознайомленням з умовами завдання;
- проблемна ситуація досягає планованого ефекту якщо студенти пояснюють відомі факти, застосовуючи теорію на практиці або відчувають потребу в одержанні нових знань, коли виникає інтерес як діючий мотив навчальної діяльності;
- у ситуації, коли студенти не можуть вирішити проблемну ситуацію, викладач повинен зазначити причини невиконання завдання та пояснити необхідний матеріал [6, с.21-22].
Під час розробки ділових ігор до дисципліни “Організація готельного господарства» ми намагалися забезпечити домінування реального змісту в умовних ігрових процесах, що є необхідним фактором засвоєння кожним гравцем власної ролі. Вона виявляється для гравців особистісно-значущою в той мірі, в якій її програвання веде до досягнення реальних цілей. Чим більше реальність цілей, тим більше ігрова діяльність стає мотиваційно-усвідомленою для студентів. Досягнення цього ми вважаємо дуже важливим, оскільки осмислення ігрових навчальних дій є необхідною умовою усвідомлення студентами особливостей своєї готовності до подальшої роботи.
Викладання дисципліни «Організація готельного господарства» доцільно реалізовувати з використанням ідеї моделювання виробничого процесу підприємств готельного бізнесу, своєрідної імітації типових і нетипових виробничих ситуацій у професійній діяльності майбутнього фахівця.
Так, наприклад, при вивченні тем «Організація приїзду та виїзду мешканців готелю», «Організація роботи служб та підрозділів у готельному комплексі», «Організація та технологія роботи СПіР» доцільно використовувати симуляційні ігри або розігрувати ситуації за ролями, де одна група студентів буде виступати клієнтами готелю, інша - працівниками, які вирішують проблеми, конфлікти, що виникають у процесі обслуговування гостей. Докладний аналіз після проведення рольових ігор дає можливість знайти якнайкращий спосіб рішення проблем, якими супроводжується спілкування з гостями, а обговорення саме даної ситуації може допомогти учасникам побачити широкі можливості для цього.
Пропонуємо розглянути детальніше рольову гру, яка дозволить набути досвіду згладжування конфліктів шляхом розігрування конкретної виробничої ситуації.
Рольова гра «Згладжування конфліктів»
Тема. Організація та технологія роботи СПіР.
Мета. Після проведення гри студенти набудуть умінь і навиків згладжування різних видів конфліктів, які виникають з клієнтами в готелях.
Мотивація. Головною службою, яка безпосередньо працює з клієнтами є служба прийому та розміщення. Кожен день працівники цієї служби зустрічаються з різними типами клієнтів, які можуть провокувати виникнення конфліктів. Завданням СПіР є запобігти появі таких ситуацій та вирішити конфлікти «мирним шляхом». Як же треба себе поводити в таких ситуаціях?
Ця частина заняття займатиме близько 5% часу (4 хв.).
Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів. Отже, сьогодні ми будемо вчитися швидко й ефективно згладжувати конфлікти. Зараз досвідченим шляхом ми спробуємо з'ясувати основні методи врегулювання конфліктів. Ця частина заняття займатиме близько 5% часу (4 хв.).
Надання необхідної інформації. Завчасно студентам було дано домашнє завдання – знайти інформацію з основних методів врегулювання конфліктів. Для того, щоб перевірити виконання цього завдання, можна скористатися технологією «Мікрофон». Студенти швидко, по черзі, називають методи врегулювання конфліктів, які вони знають (активне слухання, компроміс, консенсус, ухилення, згладжування, метод контрасту, медіація, арбітраж та інші). У цей час викладач на дошці записує студентські відповіді, не коментуючи їх і не оцінюючи. Ця частина заняття займатиме близько 10-15% часу (8-12 хвилин).
Інтерактивна вправа займає близько 50-60% часу (40-48 хв.).
1. З групи обираються 5 студентів, які будуть відстоювати позицію клієнтів (в залежності від ситуації). 10 хв. вони обдумують свої аргументи.
2. Інші учасники об’єднуються в 5 груп (по кількості ситуацій). Кожна група отримує конфліктну ситуацію, яку треба вирішити.
3. Групи обговорюють методи врегулювання конфліктів, які доцільно використати в їхній ситуації впродовж 10 хвилин.
4. Групи обирають 1 студента, працівника СПіР, який буде вирішувати конфліктну ситуацію. Якщо він не впорався з завданням, група може запропонувати іншого учасника для остаточного вирішення конфлікту.
5. Вправа закінчується, коли учасники дійшли згоди.
Приклади конфліктних ситуацій:
1. Клієнт не задоволений номером, який йому надали.
2. Мешканець готелю замовляв у номер білі троянди, а йому принесли червоні.
3. Гостя вчасно не розбудили, через що він запізнився на важливу зустріч.
4. Клієнт бажає, щоб йому надали послугу, яку готель не надає.
5. У мешканця зникла з номеру його особиста річ.
Підбиття підсумків (рефлексія). На обговорення викладач виносить наступні питання:
- які методи згладжування конфліктів були продемонстровані?
- які методи згладжування конфліктів були найефективнішими?
- які, на ваш погляд, цікаві знахідки використовували учасники під час гри?
- як повинні були діяти ті учасники, кому не вдалося залагодити конфлікт?
На дошці підкреслюються ті методи, які були найефективнішими та які можна використовувати в подальшій роботі в готелях.
Цей етап займає близько 16 хвилин (20% часу).
Висновок. Отже, для реалізації якісної підготовки конкурентоспроможного фахівця з певними здібностями, якостями, знаннями та вміннями необхідно в навчальний процес ВНЗ впроваджувати технології, орієнтовані на наближення навчання до реалій практичного застосування в діяльності фахівців, що має важливе значення в подальшій роботі професіоналів сфери обслуговування. До найефективніших таких технологій належить технологія ситуативного моделювання, яку доцільно використовувати дотримуючись певних умов застосування, що наглядно були використані на прикладі однієї з тем дисципліни «Організація готельного господарства».
Перспективи подальших досліджень. У подальшому планується перевірити систему методів активного навчання майбутніх фахівців сфери гостинності в ході їх застосування при проведенні лекцій, семінарських та практичних робіт.
Кашинская Е.Е. Внедрение в процесс преподавания дисциплины «Организация гостиничного хозяйства» технологий ситуативного моделирования
В статье дается определение понятия деловая игра и характеризуется модель обучения в игре, рассматриваются условия использования данной технологии в учебном процессе и приводится наглядный пример использования таких технологий во время преподавания дисциплины «Организация гостиничного хозяйства».
Ключевые слова: технология ситуативного моделирования, ролевая игра, симуляционные игры.
Kashinskaya O.E. Introduction in the process of teaching "Organization of the hotel industry" technologies of situation design
In the article the concept of a business game is given and technologies of situation design are characterized, the terms of the use of this technology are examined in an educational process and an evident example of the use of technology of situation design is made during teaching of discipline"Organization of the hotel industry".
Key words: technologies of situation design, role play, simulation games.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
У статті дається визначення поняття ділова гра та характеризується модель навчання в грі, розглядаються умови використання даної технології в навчальному процесі та наводиться наглядний приклад використання таких технологій під час викладання дисципліни «Організація готельного господарства».