Кальней В.С.
Теорія і практика фізичної культури. - 2000. - №8.

Інформаційно-комп'ютерні мережі - спосіб формування туристського простору

Ключові слова: інформаційні технології, комп'ютерні мережі, електронні гіди, супутники простору навігаційної мережі, оперативне заказывание обслуговування, віртуальні інформаційні клуби, міжнародний туристський обмін.

Інтенсивне впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій в різні сфери і процеси життєдіяльності суспільства змушує розглядати формування туристського простору з урахуванням зростаючих соціальних потреб і надаються сьогодні комп'ютерних можливостей.

Виникає питання про раціональної постановки завдань з інформатизації російського туризму. В якості об'єктів інформатизації доцільно розглядати як вихідні дані:

- сам туристський продукт;
- сферу обслуговування туристів на території Росії;
- туристські посередницькі структури.

Привабливість та якість туристичного продукту можуть бути значно підвищені завдяки інформатизації экспозон. Тут можна відзначити наступні напрямки інформатизації:

- створення "електронних" путівників та екскурсоводів;
- забезпечення мобільного зв'язку зі спеціальними довідковими службами;
- обладнання найцікавіших місць або експонатів екранами і проекторами для колективного відображення змістовної та довідкової інформації в текстовій, графічної і видеоформах;
- застосування колективних засобів відображення інформації для надання туристам можливості одночасного спостереження цікавих подій з різних точок зору (зйомки).

Важливою частиною туристичного продукту можуть стати такі інформаційні послуги, як "віртуальний" інструктаж, "телекомунікаційне знайомство", комп'ютерні ігри та розваги та ін. На новий рівень можна підняти якість інформаційної підготовки туристів, якщо застосовувати віртуальні тренажери і спеціальні інформаційно-довідкові системи, наприклад геодезичного, метеорологічного та медичного профілів.

Принципово нові можливості перед "похідним" туризмом відкривають сучасні технології комплексної інформаційної підтримки при посередництві, наприклад, космічних і авіаційних систем спостереження (спостереження), зв'язку і навігації.

Завдання інформатизації экспозон, місць проживання туристів і засобів транспорту досить добре відомі і успішно вирішуються за кордоном. Аналіз сучасного стану іноземного туризму в області інформаційного забезпечення елітних туристів показав наступне:

- в оздоровчо-розважальному туризмі зростає попит на оперативну і якісну глобальний зв'язок, а також на індивідуальне і колективне отримання пізнавальної та розважальної відеоінформації в місцях проживання та на транспорті;
- в оздоровчо-спортивному туризмі особливого значення набувають оперативна інформаційна підтримка в екстремальних ситуаціях, а також інформаційне забезпечення безпеки туристів при посередництві систем метеопрогнозу, спостереження та навігації; наприклад, досить повно автоматизоване інформаційне забезпечення безпеки елітного морського туризму, морських перегонів і індивідуальних подорожей;
- в системі екскурсійно-пізнавального туризму при оснащенні музейних і натурних експозицій використовуються мультимедійні засоби колективного (групового) відображення пояснювальній та додаткової графічної та відеоінформації; також поширені індивідуальні та колективні засоби аудіо - і видеоподдержки екскурсій;
- в молодіжному туризмі зараз впроваджуються засоби зв'язку, аудіотрансляції, а також комп'ютерні віртуальні кошти ігрового й навчального характеру;
- в подієвому туризмі великий попит на засоби аудіо - та видеоинформирования, які дозволяють, наприклад, спостерігати святкові або спортивні заходи з різних точок зору;
- для всіх форм туризму характерний високий попит на фото - і відеозаписи моментів їх перебування в історичних і презентабельних місцях.

У сфері обслуговування туристів за кордоном в даний час активно информатизируются процеси оперативного замовлення послуг. Також все більшого поширення набувають електронні магазини і довідкові системи інформаційної підтримки індивідуального проведення вільного часу.

Є підстави припускати, що активно йде цілеспрямоване створення для клієнтів зарубіжних і вітчизняних елітних готелів інформаційної бази самостійної (індивідуальної) туризму. З одного боку, ці готелі розвивають системи оперативного замовлення транспортних та екскурсійних послуг, а з іншого, як свідчить, наприклад, аналіз італійських путівників, - йде створення комп'ютерних екскурсоводів".

В області інформаційної підтримки туристських посередницьких структур можна відзначити наступні тенденції:

- швидко поширюються виключно ефективні з економічної точки зору клубні способи інформування населення, в тому числі і про туристських продуктах і послугах; при цьому створюються так звані віртуальні клуби, оснащені мультимедіа засобами колективного відображення; важливо, що ці клуби сприяють формуванню психологічно стійких туристських груп;
- автоматизоване інформаційне забезпечення туроператорської діяльності переведено на сучасні комп'ютерно-інформаційні технології; функціонують міжнародні автоматизовані системи бронювання;
- телекомунікаційні мережі загального доступу, наприклад Інтернет, активно використовуються для розміщення туристської реклами і ведення "договірного" документообігу; безпека застосування таких мереж забезпечується формуванням міжнародних асоціацій користувачів;
- в частині створення нового туристичного продукту автоматизуються процеси збору та обробки інформації в цілях проведення менеджменту і маркетингу в різних галузях туризму;
- відносно мало даних про інформатизації контролю туристських заходів, виявлення і ліквідації наслідків нештатних ситуацій; однак можна припустити, що роботи в цьому напрямку ведуться, наприклад, за ініціативою страхових компаній.

На відміну від Росії інформатизація сучасного зарубіжного туризму спирається не тільки на величезний потенціал самої сучасної радіоелектроніки та чітку організацію всіх технологічних циклів, але і на високий рівень інформатизації суміжних областей діяльності (банківської, транспортної, готельної, музейній, охоронної та ін), що значно знижує функціональні навантаження на засоби інформатизації самого туризму і разом з тим принципово підвищує ефективність їх використання.

Особливої уваги заслуговують роботи по створенню всесвітньої туристської біржі. Така біржа, як показав досвід інформатизації фондового ринку, може бути реалізована тільки у вигляді телекомунікаційної структури. Її абонентами повинні стати безпосередньо власники туристських цінних паперів (наприклад, договорів про бронювання, путівок та сертифікатів) або різні організації-посередники, а також банки та депозитарії. Електронна туристська біржа також неможлива без спеціального інформаційного забезпечення продавців та покупців туристських цінних паперів.

Такі тенденції і перспективи розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій формування туристичного простору на сьогоднішній день.